ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому і прохаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, вда

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 обожненим на згадку
loneliness жінки
яких обожнював
не набивалися у коханки
а брали за серце
і краяли
наче до столу буханку
тримали
тримаючись обіч
не опліч
і не за плечима
стріляли очима
нечасто
невиразно
і без причини
зникали назавжди
з’являлися настом
на місці пропажі
веснили обличчям підсніжним
окутаним у макіяж
і
мій сон розпускали
нічними нитками
в’язали розмови
вино заплітали винозно у кров
і
ховались у слово
лишали себе
здригатись непрошено в зморшках
на згадку
про згублений час
про сковзання панчіх
і шалашну кімнатку
вони не лягали
лише прилягали
неначе краватка
коли відшивали
тоді пришивались
медовому татку
то погляд ховали при зустрічі
никли в гордині торішній
то просто минали
долішню губу прикусивши поспішно
і думали певно
який цей пройдисвіт
безгрішно-безбожний
та й хто він такий
з такими іти за край світу не можна
не можна
не треба
навіщо міняти нагріте
на хвищі
і сміх вигинався веселкою
певність за кроками нищив
мене пригубляли
а так випивали
тілесні потоки
мов карму води
що набралася кави
із нутрощів моки

у вуличні вузлики стягнуте
крутиться серце-шарманка
жінками
божницями ночі
з очима
бійницями ранку

4 Грудня 2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-05 06:22:26
Переглядів сторінки твору 3546
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.928 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.22 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 10:38:23 ]
ого..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 14:43:55 ]
я прям заперечитывалась..тянет меня на откровенность, Юр) она мне вовред обычно оборачивается) но только ж не с тобой - проверено)
такое ощущение, что ты пишешь - и не можешь остановиться..и потому конца - его как-бы и нет. он смазан. он слаб на фоне всего предыдущего. а ведь не тебе мне объяснять какую нагрузку финальные строчки несут. но это для обычных, емкостных что ли, стихов, наверное. у тебя что-то сверхобъема, сверхмерное, как будто зачерпнули души - кто чем мог, и все оно вот в горсти - безначальное, бесконечное..такое вот, бесконечно твоё..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 15:08:18 ]
Дякую, Сонечко Січнево-Ясне!
Абсолютно погоджуюсь з тобою - фан_фари відсутні :(
От як лилося - записував, а перестало - не став додумувати фін-акорд, залишаючи вірш пораненим умовними домальовками, але , здається, живим...
Це відбиток на момент написання серця.
Не хотіло воно фанфар - ненза.
А може продовженню бути...
Ніжно,ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 11:27:37 ]
дон-жуанно :о)

заЛЮблено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 15:12:56 ]
Спасибі, Домі
Кепський з мого літ-гера Дон-Жуан:)
У Севільї є йому пам'ятник - стояв біля нього, навіть десь фотка є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-05 16:27:13 ]
"не набивалися в коханки"
або
"не набивались у коханки".
Мені так краще читається. Ви не проти, якщо я читатиму собі саме так?
"окутанім" - красиво читається, навіть якось діалектично, а мені звично "окутаним".
Про макіяж мені теж сподобалось. Мені все, за великим рахунком, подобається.
Жива поезія, цікава образність, ритміка -
Все зачаровує.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 02:35:32 ]
"окутаним" - виправив - ЯК ЗАВЖДИ ВЕЛИКЕ СПАСИБІ, Друже!
Коли забрати "у" - тоді складу не вистарчає - нестрашно? бо коли скласти
дворядками то виходить по 18ть на рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 20:27:34 ]
: ) У якомусь сенсі це підручник з чоловічої психології . Більшість не задумуючись віддадуть серце тій, що змушує страждати, крає серце і стискає за горло… А хтось же потім зшиває оте все до купки, вчить дихати і йде за край світу… але то так буденно… :) Це так, супутні думки. А стан душі ЛГ передано зі стовідсотковою точністю. Він невиправний… і тим привабливий… хочеться, щоб йому пощастило зустріти ту, що поєднає у собі всі потрібні йому якості, хоча такі – рідкість. Мені подобається, що немає остаточної крапки. Крапка – це мораль, а багатовимірність життя не визнає однозначності… Та й твори, що залишають ЛГ на роздоріжжі, викарбовують глибші сліди у душі читача…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 02:42:15 ]
ми - це ходячі рідкості - неперевершені творіння, що здатні творити
знайти ідеал є неможливо, але л-г завжди був наповнений позитивом
і цінує те що має...
Ви чудово розбираєтесь у ситуації - браво!
...і дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 21:06:38 ]
Вгадується неабиякий життєвий досвід:)
А от:
"у вуличні вузлики стягнуте
крутиться серце-шарманка
жінками
божницями ночі
з очима
бійницями ранку" -
гарна знахідка...
Подальшого успіху і знахідок!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 02:43:55 ]
досвіду вистарчає
але бракує серця
Спасибі,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:03:01 ]
завжди знала, що тільки не набиваючись,- вкраяти можна і залишитися в обожнених...:)))
така одвертість від шарманного серця:) вражена:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 06:58:52 ]
отакі ви дівчатка
усе ви знаєте коли серце каєте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 18:21:39 ]
цікавезно.
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 06:59:27 ]
Дякую, Яночко