ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.01.23
19:21
Вночі мені наснилася підказка.
Вона стара як мудрості ріка:
коли у гості не приходить казка –
пора міняти вже чарівника!
Вона стара як мудрості ріка:
коли у гості не приходить казка –
пора міняти вже чарівника!
2020.01.23
18:56
Чому сльоза стікає із очей?
Тому, що гірко-солоно у світі.
Одним печаль всю душу пропече,
А іншим взимку тепло, ніби в літі.
А ти живеш по-правді у житті,
Об щось спіткнешся, шкандибаєш далі.
А інші нічогенько, не святі -
Тому, що гірко-солоно у світі.
Одним печаль всю душу пропече,
А іншим взимку тепло, ніби в літі.
А ти живеш по-правді у житті,
Об щось спіткнешся, шкандибаєш далі.
А інші нічогенько, не святі -
2020.01.23
18:36
Дозбирую роси
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..
2020.01.23
18:31
Прошу пояснити,
чому всупереч задекларованим правилам публікації на сторінках ПМ без будь-яких пояснень, але очевидно з «благородною» метою причесати всіх під один гребінець в угоду відомо кому, мені за окремі твори майже одночасно виставляються оцінки з
2020.01.23
15:48
Не відпускає час, моє минуле
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.
Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.
Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,
2020.01.23
14:53
Засинаю нічною порою
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.
Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.
Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,
2020.01.23
14:01
Усе почалося зі слова – і скінчиться в слові.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!
~ 2005 р.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!
~ 2005 р.
2020.01.23
13:30
Яким він буде твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.
Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.
Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
2020.01.23
13:24
Вован і Вова почекали,
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.
***
Кому земля дає свої плоди?
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.
***
Кому земля дає свої плоди?
2020.01.23
13:23
Засыпав нас у жернова -
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.
2020.01.23
07:42
У чорному сімені літер,
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії
2020.01.22
21:52
Які веселі очі у вікОн,
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м
2020.01.22
21:04
Блукаючи у нутрощах планет,
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.
2020.01.22
19:25
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.
Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.
Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине
2020.01.22
18:26
З жиру казяться буржуї,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!
Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!
Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,
2020.01.22
18:16
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу.
Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.01.20
2020.01.14
2020.01.12
2020.01.08
2020.01.05
2020.01.01
2019.12.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXVI
1.
ми – великі ніхто
у водоймах богеми
плавники і хвости
частобачених риб
і богемний Кусто
мандрівничий по щему
на гріхтюбі постить
хліб розмови і гри
2.
ви – порушення прав
закупорення вени
дим ядучий із дул
дистриб’ютори бід
ваше серце – нора
з не святим а свяченим
гроші – брязкальця душ
гаманець – родовід
3.
нам не світить палац
але вістонька гріє
що за крок до весни
подих небом тремтить
з нами стільки тепла
що мілкішають мрії
п’ють обав табуни
із очей Божу мить
4.
вам далеко до нас
як гордині до Бога
чи тривозі до сну
голові до руки
хто сьогодні в панах
завтра матиме змогу
стати смаком вину
перепійно-терпким
5.
із тернистих доріг
обираємо хресну
перший крок – свіжий крик
а останній – у па
на ножах на зорі
стоїмо донебесно
і земної кори
відчуваємо пар
6.
що не слово – удар
що не порух – вендета
рай земний на кістках
недоторка-мандат
вовчих ям перегар
трон хиткий під багнетом
трішки вітер – і крах
крапля крові до дат
7.
добре знаємо вас
але вам – незнайомі
брудний мотлох і дань –
кишеньковий едем
ви – слуга на словах
ми – заслужені роми
що привчають свій дах
до того що гряде
8.
ви – замучена синь
ми – кити для вітчизни
у ефірнім смітті
на безхлібнім пайку
і проси не проси
ясність чиста аж слізно
не для ваших кутів
не на вашім віку
9.
так здається мені
перехожому словом
що як падає сніг
біль виходить на лови
сон за сонцем однак
ніч виношує зорі
що очікує нас
то до всіх не говорить
то міцніше за смак
грошовитого раю
то дається за так
просто так не карає
15 Березня, 2013
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXVI
1.ми – великі ніхто
у водоймах богеми
плавники і хвости
частобачених риб
і богемний Кусто
мандрівничий по щему
на гріхтюбі постить
хліб розмови і гри
2.
ви – порушення прав
закупорення вени
дим ядучий із дул
дистриб’ютори бід
ваше серце – нора
з не святим а свяченим
гроші – брязкальця душ
гаманець – родовід
3.
нам не світить палац
але вістонька гріє
що за крок до весни
подих небом тремтить
з нами стільки тепла
що мілкішають мрії
п’ють обав табуни
із очей Божу мить
4.
вам далеко до нас
як гордині до Бога
чи тривозі до сну
голові до руки
хто сьогодні в панах
завтра матиме змогу
стати смаком вину
перепійно-терпким
5.
із тернистих доріг
обираємо хресну
перший крок – свіжий крик
а останній – у па
на ножах на зорі
стоїмо донебесно
і земної кори
відчуваємо пар
6.
що не слово – удар
що не порух – вендета
рай земний на кістках
недоторка-мандат
вовчих ям перегар
трон хиткий під багнетом
трішки вітер – і крах
крапля крові до дат
7.
добре знаємо вас
але вам – незнайомі
брудний мотлох і дань –
кишеньковий едем
ви – слуга на словах
ми – заслужені роми
що привчають свій дах
до того що гряде
8.
ви – замучена синь
ми – кити для вітчизни
у ефірнім смітті
на безхлібнім пайку
і проси не проси
ясність чиста аж слізно
не для ваших кутів
не на вашім віку
9.
так здається мені
перехожому словом
що як падає сніг
біль виходить на лови
сон за сонцем однак
ніч виношує зорі
що очікує нас
то до всіх не говорить
то міцніше за смак
грошовитого раю
то дається за так
просто так не карає
15 Березня, 2013
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1102 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1102 seconds