ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / I Хресна дорога.

  2. І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.

Друга стація ( двадцять четвертий день Великого посту)
[закачати звуковий монтаж для прослуховування на свій компютер]
-- Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "О, розп’ята Любове свята"





Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи.

Як почули фарсеї підписання декрету про смерть, в тій же хвилі принесли тяжкий хрест і поклали до ніг Спасителя. Ісус припадає до нього, своїми зболілими і пораненими руками обіймає той Святий Хрест, цілує його, бере на Свої рамена і розпочинає свою Хресну дорогу. Не боїться, не втікає від того, що є тяжке, що завдає болю, що ранить серце, що приносить терпіння, що витискає з очей сльози, а з тіла - кров.
Хрест. Він навіває в наше серце неспокій, смуток, печаль і тривогу. Ми боїмося хреста, втікаємо від нього, ми воліємо мати життя розкішне, легке і спокійне. Тяжко нам зрозуміти значення хреста. Чи я, як християнин-католик, маю боятися хреста, чи маю втікати від хреста? Чи я забув про слова Ісуса: "Хто хоче йти за мною, хай візьме свій хрест і йде слідом за мною". Адже я не сам. Христос зі мною, Христос допомагає мені двигати мій хрест. Коли я падаю, Він мене підтримує, коли я в розпачі та трачу надію, вливає в серце уповання. Чому ми в нашому житті, коли несемо хрести, так часто забуваємо, що ми не є самі, що ми не є покинуті і забуті, що з нами завжди є Христос. Ісус йде поруч, Він йде разом з нами, Він любить нас, Христос не дозволить, щоб ми впали навіки. Ніколи того не дозволить. Спаситель може допустити те, що ми впадемо і покалічимося, що ми впадемо і зневіримося. Так, Він це може допустити. Але Ісус ніколи не допустить того, щоб ми впали навіки.
І тому, коли ми двигаємо наші хрести, коли маємо ті наші терпіння, не впадаймо в розпач. Християнин не має права цього допускатися, бо з нами Христос, Який любить нас і Який допомагає нам двигати наші хрести.


(Хресна дорога о.Василя Ковпака, першоджерело - http://golgofa.at.ua/index/0-70)

Вишивана картина із колекції тернопільчанНайтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Святі не розтулилися уста
На виправдальні та благальні речі.

Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Без нарікань Ісус терпів і це,
Не огризнувся жодного Він разу.



* * *
Чому ж тоді, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Ми гніваємось часто у житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.

За що Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва для усіх уроком?
Марнуємо життя, яке нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.


  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-30 00:31:31
Переглядів сторінки твору 5562
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 23:25:59 ]
Справді є тут над чим розмислити. Закінчення вибране вдало, як на мене.
Деякі зауваги:
1. Та Він не розтулив святі уста - мало б бути:
Та Він не розтулив (кого, чого?) святих вуст
2. Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи, (його, йому, В ПРаведне)
Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,?
3. терпів ВСЕ ЦЕ (тут або ЦЕ, або ВСЕ) -
без нарікань Ісус терпів і це?
4. А ми усі, далеко не святі, (тут МИ УСІ якось надто категорично) -
Буває, що, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Плекаємо образи у в житті,
Найменші не прощаємо дрібниці.
5. Чи стала жертва та - тут зайве ТА, бо всім відомо ЯКА САМЕ.
Чи стала жертва для усіх уроком?
6. Марнуємо той шанс - знову ТОЙ (який?), чому б не:
Марнуємо життя, що ти нам дав? (звучить глобальніше і одразу зрозуміла СУТЬ пожертви)
7.тяжчиМ З КожниМ КРокоМ - надто багато приголосних. Думка гарна, проте можна ще попрацювати аби озвучити її просторіше.
Вітаю Вас на Майстернях, Валю! Спасибі, що звертаєтесь до джерел.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 23:27:52 ]
Доброго вечора, Валентино. Наскільки я розумію на сьогодні, щоби вставити на сторінку відео- або аудіофайл, то його спочатку треба створити на Youtube, а звідти вже вставити на сторінку з віршем.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:56:19 ]
Неочікувана і приємна увага до моїх віршів. Радію, що знайла Майстерню :)
Уклінно дякую всім за допомогу. Завтра відповім кожному особисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:45:43 ]

ID: 413889
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.03.2013 00:23:53
© дата внесення змiн: 30.03.2013 00:23:53
автор: Попелюшка




КОМЕНТАРІ

Nikita13, 30.03.2013 - 17:06
Потрібно якомога більше заглиблюватись у роздуми про Хресну дорогу і не лише в час Великого посту, а кожного дня; не нарікати на ті терпіння, які маємо в житті, а просити в Бога сили їх терпеливо переносити... Ваші рядки надихають! 
Попелюшка, 30.03.2013 - 17:22
Дякувати Богу! Радію кожній небайдужій людині!
Сагайда, 30.03.2013 - 14:46
Так, Валетино - нажаль! ...Відповідь вже читав!
 
Сагайда, 30.03.2013 - 14:44
Гарна пісня - джуе вдало підкреслює зміст вашого вірша! Я так розумію, що саме вона і стала поштовхом для натхнення?
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:55
Поштовхом став Великий піст, роздуми над муками Ісуса заради нашого спасіння. А пісню цю я знаю вже давно. Звісно, й вона внесла свою нотку в написання нового циклу "Хресна дорога".
Сагайда, 30.03.2013 - 14:39
...дуже тонка й душероздираюча тема!
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:41
Дякую, Сагайда.
Але, нажаль, далеко не всі Вашу думку поділяють.
Читайте відповідь Ліоліні. 
Ліоліна, 30.03.2013 - 11:42
Прочитала "Хресну дорогу" і від сліз не бачу слів, яку пишу.
На цю тему у нас було багато віршів, з бурхливою реакцією читачів.
Деякі автори періодично пропадають з сайту разом з творами, але ті, кого я знаю, пішли самі.
Все так дивно.
Можливо, все буде добре, і нам не прийдеться жалкувати.
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:53
Просто дякую!
Ліоліна, 30.03.2013 - 10:56
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.
На жаль, на жаль... Сильний твір. І музикальний супровід - підходить до такої животрепещущої теми.  
Попелюшка, 30.03.2013 - 11:04
Дякую щиро! Пісню написали і виконують діти Джублика, це у нас в Закарпатті є така святиня, місце паломництва - об'явлення Пресвятої Родини.
А це засилання на ту тему "Хресна дорога ненародженої дитини", яку звідси видалили і за яку я тут спробувала поборотися.
Ольга Струтинська, 30.03.2013 - 00:41
"Знемагав на хресті.І ридала земля.
Дробила каміння молитва німа .
Десь,на втіху батькам,засміялось дитя-
Божий СИН дарував нам життя ". 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:52
Саме так! Дарував життя! З вдячності за це і з Божої милості намагаюся віршами привернути увагу до співпереживань Хресної дороги. Дякую, що приєдналися!
@NN@, 30.03.2013 - 00:31
душевно 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:49
Щиро вдячна!