ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / I Хресна дорога.

  2. І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.

Друга стація ( двадцять четвертий день Великого посту)
[закачати звуковий монтаж для прослуховування на свій компютер]
-- Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "О, розп’ята Любове свята"





Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи.

Як почули фарсеї підписання декрету про смерть, в тій же хвилі принесли тяжкий хрест і поклали до ніг Спасителя. Ісус припадає до нього, своїми зболілими і пораненими руками обіймає той Святий Хрест, цілує його, бере на Свої рамена і розпочинає свою Хресну дорогу. Не боїться, не втікає від того, що є тяжке, що завдає болю, що ранить серце, що приносить терпіння, що витискає з очей сльози, а з тіла - кров.
Хрест. Він навіває в наше серце неспокій, смуток, печаль і тривогу. Ми боїмося хреста, втікаємо від нього, ми воліємо мати життя розкішне, легке і спокійне. Тяжко нам зрозуміти значення хреста. Чи я, як християнин-католик, маю боятися хреста, чи маю втікати від хреста? Чи я забув про слова Ісуса: "Хто хоче йти за мною, хай візьме свій хрест і йде слідом за мною". Адже я не сам. Христос зі мною, Христос допомагає мені двигати мій хрест. Коли я падаю, Він мене підтримує, коли я в розпачі та трачу надію, вливає в серце уповання. Чому ми в нашому житті, коли несемо хрести, так часто забуваємо, що ми не є самі, що ми не є покинуті і забуті, що з нами завжди є Христос. Ісус йде поруч, Він йде разом з нами, Він любить нас, Христос не дозволить, щоб ми впали навіки. Ніколи того не дозволить. Спаситель може допустити те, що ми впадемо і покалічимося, що ми впадемо і зневіримося. Так, Він це може допустити. Але Ісус ніколи не допустить того, щоб ми впали навіки.
І тому, коли ми двигаємо наші хрести, коли маємо ті наші терпіння, не впадаймо в розпач. Християнин не має права цього допускатися, бо з нами Христос, Який любить нас і Який допомагає нам двигати наші хрести.


(Хресна дорога о.Василя Ковпака, першоджерело - http://golgofa.at.ua/index/0-70)

Вишивана картина із колекції тернопільчанНайтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Святі не розтулилися уста
На виправдальні та благальні речі.

Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Без нарікань Ісус терпів і це,
Не огризнувся жодного Він разу.



* * *
Чому ж тоді, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Ми гніваємось часто у житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.

За що Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва для усіх уроком?
Марнуємо життя, яке нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.


  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-30 00:31:31
Переглядів сторінки твору 5708
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 23:25:59 ]
Справді є тут над чим розмислити. Закінчення вибране вдало, як на мене.
Деякі зауваги:
1. Та Він не розтулив святі уста - мало б бути:
Та Він не розтулив (кого, чого?) святих вуст
2. Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи, (його, йому, В ПРаведне)
Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,?
3. терпів ВСЕ ЦЕ (тут або ЦЕ, або ВСЕ) -
без нарікань Ісус терпів і це?
4. А ми усі, далеко не святі, (тут МИ УСІ якось надто категорично) -
Буває, що, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Плекаємо образи у в житті,
Найменші не прощаємо дрібниці.
5. Чи стала жертва та - тут зайве ТА, бо всім відомо ЯКА САМЕ.
Чи стала жертва для усіх уроком?
6. Марнуємо той шанс - знову ТОЙ (який?), чому б не:
Марнуємо життя, що ти нам дав? (звучить глобальніше і одразу зрозуміла СУТЬ пожертви)
7.тяжчиМ З КожниМ КРокоМ - надто багато приголосних. Думка гарна, проте можна ще попрацювати аби озвучити її просторіше.
Вітаю Вас на Майстернях, Валю! Спасибі, що звертаєтесь до джерел.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 23:27:52 ]
Доброго вечора, Валентино. Наскільки я розумію на сьогодні, щоби вставити на сторінку відео- або аудіофайл, то його спочатку треба створити на Youtube, а звідти вже вставити на сторінку з віршем.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:56:19 ]
Неочікувана і приємна увага до моїх віршів. Радію, що знайла Майстерню :)
Уклінно дякую всім за допомогу. Завтра відповім кожному особисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:45:43 ]

ID: 413889
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.03.2013 00:23:53
© дата внесення змiн: 30.03.2013 00:23:53
автор: Попелюшка




КОМЕНТАРІ

Nikita13, 30.03.2013 - 17:06
Потрібно якомога більше заглиблюватись у роздуми про Хресну дорогу і не лише в час Великого посту, а кожного дня; не нарікати на ті терпіння, які маємо в житті, а просити в Бога сили їх терпеливо переносити... Ваші рядки надихають! 
Попелюшка, 30.03.2013 - 17:22
Дякувати Богу! Радію кожній небайдужій людині!
Сагайда, 30.03.2013 - 14:46
Так, Валетино - нажаль! ...Відповідь вже читав!
 
Сагайда, 30.03.2013 - 14:44
Гарна пісня - джуе вдало підкреслює зміст вашого вірша! Я так розумію, що саме вона і стала поштовхом для натхнення?
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:55
Поштовхом став Великий піст, роздуми над муками Ісуса заради нашого спасіння. А пісню цю я знаю вже давно. Звісно, й вона внесла свою нотку в написання нового циклу "Хресна дорога".
Сагайда, 30.03.2013 - 14:39
...дуже тонка й душероздираюча тема!
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:41
Дякую, Сагайда.
Але, нажаль, далеко не всі Вашу думку поділяють.
Читайте відповідь Ліоліні. 
Ліоліна, 30.03.2013 - 11:42
Прочитала "Хресну дорогу" і від сліз не бачу слів, яку пишу.
На цю тему у нас було багато віршів, з бурхливою реакцією читачів.
Деякі автори періодично пропадають з сайту разом з творами, але ті, кого я знаю, пішли самі.
Все так дивно.
Можливо, все буде добре, і нам не прийдеться жалкувати.
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:53
Просто дякую!
Ліоліна, 30.03.2013 - 10:56
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.
На жаль, на жаль... Сильний твір. І музикальний супровід - підходить до такої животрепещущої теми.  
Попелюшка, 30.03.2013 - 11:04
Дякую щиро! Пісню написали і виконують діти Джублика, це у нас в Закарпатті є така святиня, місце паломництва - об'явлення Пресвятої Родини.
А це засилання на ту тему "Хресна дорога ненародженої дитини", яку звідси видалили і за яку я тут спробувала поборотися.
Ольга Струтинська, 30.03.2013 - 00:41
"Знемагав на хресті.І ридала земля.
Дробила каміння молитва німа .
Десь,на втіху батькам,засміялось дитя-
Божий СИН дарував нам життя ". 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:52
Саме так! Дарував життя! З вдячності за це і з Божої милості намагаюся віршами привернути увагу до співпереживань Хресної дороги. Дякую, що приєдналися!
@NN@, 30.03.2013 - 00:31
душевно 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:49
Щиро вдячна!