ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2022.08.17 15:12
Страшний Дракон за горизонтом спить,
сопе у трубні ніздрі й дим пускає.
Пожежу загасила ніч на мить,
бо вже ось ранок поблизу блукає.

День – брат Дракона, друг його очей, –
розплавивши язик свій полум’яний,
полизує йому брудне плече –

Іван Потьомкін
2022.08.17 12:08
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних найбідніший той,
в чиєму серці вона не звучить,
аби розрадить в мить найгіршу.

Микола Соболь
2022.08.17 06:51
О, як смакували гнилушки,
що впали поміж бур’яни,
жовтіючі місяцем груші
спадають ще й досі у сни
чи будять мене серед ночі,
коли я високу траву
серпом вирізаю охоче
так, ніби усе наяву,

Віктор Кучерук
2022.08.17 05:56
Сіється дощик дрібненький,
Впоєна вдячна трава, –
Ніби у кошик опеньки,
В строфи складаю слова.
Сріблом виблискує туя,
Низько снують ластівки, –
Легко і швидко римую,
Вбрані у форму, рядки.

Сергій Губерначук
2022.08.16 13:11
Того ж дня, що й почато, тої ж ночі, що й кінчено. «І подарую я Тебе Нікому» (до щоденника) . * * * вересень 1985 р. Жити – значить творити. Творити прекрасне, чудове, добре, а значить, корисне людям. Так творити, щоб для користі іншим вкладати в

Іван Потьомкін
2022.08.16 11:53
Найвища в лісі та й струнка до того ж,
Стала глузувати смерека з морошки.
І хоч була морошка скромна собі й тиха,
Набридла їй врешті смереччина пиха:
«Була б я така, як-от ти, висока,
На світ би поглянула трохи іншим оком».
«Та куди тобі там, карло

Микола Соболь
2022.08.16 09:03
Учора ти був щасливий,
і радував батьків.
Та їх росіяни вбили,
а ти – осиротів.
Зайчик не носить цукерки,
казки до сну нема…
От бачиш, як може стерти
щастя сім’ї війна.

Віктор Кучерук
2022.08.16 05:03
Позирає тіточка
За село,
Де спочити літечко
Прилягло.
І здається мрійниці
Звіддалік,
Що на сонці гріється
Літа бік.

Віктор Михайлович Насипаний
2022.08.15 17:19
Тут рій хаток. Смереки за містком,
Де тишу вишиває в горах світок.
І час неспішно котить потічком,
І дощ мені ворожить пізнє літо.

Зірки жену на плай, мов череду.
І радість, як буркут, мені по вінця.
Трембіти кличуть знов – мольфари душ,

Олександр Бобошко Заколотний
2022.08.15 13:19
Невдовзі Маковій,
а вишні ще висять,
вчепившись у життя
з останніх сил і соків…
Дивуюсь. І тягнусь
до ягід цих високих:
най будуть на вино

Юрко Бужанин
2022.08.15 12:43
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минул

Козак Дума
2022.08.15 09:32
Мишки жили посеред поля,
колонія у сотню нір,
і їжі в них було доволі,
але змінився командир.
Миша обрали молодого,
що складно говорити вмів,
бо халамидника старого
із сірих мало хто терпів.

Віктор Кучерук
2022.08.15 06:29
В долині за городами
Вода б’є з-під горба, –
Щоранку тими водами
Вмивається верба.
Згинається, розхристана,
Так низько до води,
Що аж пташки висвистують,
Лякаючись біди.

Микола Соболь
2022.08.15 04:46
Мовчи, козаче, тут слова безсилі,
тут навіть вітер множиться на нуль.
Стоїш у побратима на могилі,
це він тебе прикрив од вражих куль.
Його чекала донечка удома,
він мав і бізнес, і круте авто…
Але, як нині кажуть: був «свідомим»
і пам’ятав: якщо н

Володимир Бойко
2022.08.14 22:23
В росії армади ракет
Позначені буквою Z.

У них чи не кожен клозет
Позначений буквою Z.

В клозетах уривки газет,
Позначених буквою Z.

Віктор Михайлович Насипаний
2022.08.14 19:59
В зелених водах кленів – човен дня ,
І світлих душ скликають дзвони в храм.
Думки плетуть у осінь навмання,
А серце то жене , то завмира.

На гріш міняєм час і друзів ми,
Комусь відкреслить долю в небі крук,
А хтось втече, як тіні хитра миш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Кравченко
2022.08.03

Панасюк Ірина Осінній_місяць
2022.07.10

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / I Хресна дорога.

  2. І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.

Друга стація ( двадцять четвертий день Великого посту)
[закачати звуковий монтаж для прослуховування на свій компютер]
-- Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "О, розп’ята Любове свята"





Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи.

Як почули фарсеї підписання декрету про смерть, в тій же хвилі принесли тяжкий хрест і поклали до ніг Спасителя. Ісус припадає до нього, своїми зболілими і пораненими руками обіймає той Святий Хрест, цілує його, бере на Свої рамена і розпочинає свою Хресну дорогу. Не боїться, не втікає від того, що є тяжке, що завдає болю, що ранить серце, що приносить терпіння, що витискає з очей сльози, а з тіла - кров.
Хрест. Він навіває в наше серце неспокій, смуток, печаль і тривогу. Ми боїмося хреста, втікаємо від нього, ми воліємо мати життя розкішне, легке і спокійне. Тяжко нам зрозуміти значення хреста. Чи я, як християнин-католик, маю боятися хреста, чи маю втікати від хреста? Чи я забув про слова Ісуса: "Хто хоче йти за мною, хай візьме свій хрест і йде слідом за мною". Адже я не сам. Христос зі мною, Христос допомагає мені двигати мій хрест. Коли я падаю, Він мене підтримує, коли я в розпачі та трачу надію, вливає в серце уповання. Чому ми в нашому житті, коли несемо хрести, так часто забуваємо, що ми не є самі, що ми не є покинуті і забуті, що з нами завжди є Христос. Ісус йде поруч, Він йде разом з нами, Він любить нас, Христос не дозволить, щоб ми впали навіки. Ніколи того не дозволить. Спаситель може допустити те, що ми впадемо і покалічимося, що ми впадемо і зневіримося. Так, Він це може допустити. Але Ісус ніколи не допустить того, щоб ми впали навіки.
І тому, коли ми двигаємо наші хрести, коли маємо ті наші терпіння, не впадаймо в розпач. Християнин не має права цього допускатися, бо з нами Христос, Який любить нас і Який допомагає нам двигати наші хрести.


(Хресна дорога о.Василя Ковпака, першоджерело - http://golgofa.at.ua/index/0-70)

Вишивана картина із колекції тернопільчанНайтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Святі не розтулилися уста
На виправдальні та благальні речі.

Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Без нарікань Ісус терпів і це,
Не огризнувся жодного Він разу.



* * *
Чому ж тоді, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Ми гніваємось часто у житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.

За що Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва для усіх уроком?
Марнуємо життя, яке нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.


  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-30 00:31:31
Переглядів сторінки твору 4282
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 23:25:59 ]
Справді є тут над чим розмислити. Закінчення вибране вдало, як на мене.
Деякі зауваги:
1. Та Він не розтулив святі уста - мало б бути:
Та Він не розтулив (кого, чого?) святих вуст
2. Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи, (його, йому, В ПРаведне)
Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,?
3. терпів ВСЕ ЦЕ (тут або ЦЕ, або ВСЕ) -
без нарікань Ісус терпів і це?
4. А ми усі, далеко не святі, (тут МИ УСІ якось надто категорично) -
Буває, що, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Плекаємо образи у в житті,
Найменші не прощаємо дрібниці.
5. Чи стала жертва та - тут зайве ТА, бо всім відомо ЯКА САМЕ.
Чи стала жертва для усіх уроком?
6. Марнуємо той шанс - знову ТОЙ (який?), чому б не:
Марнуємо життя, що ти нам дав? (звучить глобальніше і одразу зрозуміла СУТЬ пожертви)
7.тяжчиМ З КожниМ КРокоМ - надто багато приголосних. Думка гарна, проте можна ще попрацювати аби озвучити її просторіше.
Вітаю Вас на Майстернях, Валю! Спасибі, що звертаєтесь до джерел.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 23:27:52 ]
Доброго вечора, Валентино. Наскільки я розумію на сьогодні, щоби вставити на сторінку відео- або аудіофайл, то його спочатку треба створити на Youtube, а звідти вже вставити на сторінку з віршем.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:56:19 ]
Неочікувана і приємна увага до моїх віршів. Радію, що знайла Майстерню :)
Уклінно дякую всім за допомогу. Завтра відповім кожному особисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:45:43 ]

ID: 413889
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.03.2013 00:23:53
© дата внесення змiн: 30.03.2013 00:23:53
автор: Попелюшка




КОМЕНТАРІ

Nikita13, 30.03.2013 - 17:06
Потрібно якомога більше заглиблюватись у роздуми про Хресну дорогу і не лише в час Великого посту, а кожного дня; не нарікати на ті терпіння, які маємо в житті, а просити в Бога сили їх терпеливо переносити... Ваші рядки надихають! 
Попелюшка, 30.03.2013 - 17:22
Дякувати Богу! Радію кожній небайдужій людині!
Сагайда, 30.03.2013 - 14:46
Так, Валетино - нажаль! ...Відповідь вже читав!
 
Сагайда, 30.03.2013 - 14:44
Гарна пісня - джуе вдало підкреслює зміст вашого вірша! Я так розумію, що саме вона і стала поштовхом для натхнення?
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:55
Поштовхом став Великий піст, роздуми над муками Ісуса заради нашого спасіння. А пісню цю я знаю вже давно. Звісно, й вона внесла свою нотку в написання нового циклу "Хресна дорога".
Сагайда, 30.03.2013 - 14:39
...дуже тонка й душероздираюча тема!
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:41
Дякую, Сагайда.
Але, нажаль, далеко не всі Вашу думку поділяють.
Читайте відповідь Ліоліні. 
Ліоліна, 30.03.2013 - 11:42
Прочитала "Хресну дорогу" і від сліз не бачу слів, яку пишу.
На цю тему у нас було багато віршів, з бурхливою реакцією читачів.
Деякі автори періодично пропадають з сайту разом з творами, але ті, кого я знаю, пішли самі.
Все так дивно.
Можливо, все буде добре, і нам не прийдеться жалкувати.
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:53
Просто дякую!
Ліоліна, 30.03.2013 - 10:56
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.
На жаль, на жаль... Сильний твір. І музикальний супровід - підходить до такої животрепещущої теми.  
Попелюшка, 30.03.2013 - 11:04
Дякую щиро! Пісню написали і виконують діти Джублика, це у нас в Закарпатті є така святиня, місце паломництва - об'явлення Пресвятої Родини.
А це засилання на ту тему "Хресна дорога ненародженої дитини", яку звідси видалили і за яку я тут спробувала поборотися.
Ольга Струтинська, 30.03.2013 - 00:41
"Знемагав на хресті.І ридала земля.
Дробила каміння молитва німа .
Десь,на втіху батькам,засміялось дитя-
Божий СИН дарував нам життя ". 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:52
Саме так! Дарував життя! З вдячності за це і з Божої милості намагаюся віршами привернути увагу до співпереживань Хресної дороги. Дякую, що приєдналися!
@NN@, 30.03.2013 - 00:31
душевно 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:49
Щиро вдячна!