ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / I Хресна дорога.

  2. І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.

Друга стація ( двадцять четвертий день Великого посту)
[закачати звуковий монтаж для прослуховування на свій компютер]
-- Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "О, розп’ята Любове свята"





Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи.

Як почули фарсеї підписання декрету про смерть, в тій же хвилі принесли тяжкий хрест і поклали до ніг Спасителя. Ісус припадає до нього, своїми зболілими і пораненими руками обіймає той Святий Хрест, цілує його, бере на Свої рамена і розпочинає свою Хресну дорогу. Не боїться, не втікає від того, що є тяжке, що завдає болю, що ранить серце, що приносить терпіння, що витискає з очей сльози, а з тіла - кров.
Хрест. Він навіває в наше серце неспокій, смуток, печаль і тривогу. Ми боїмося хреста, втікаємо від нього, ми воліємо мати життя розкішне, легке і спокійне. Тяжко нам зрозуміти значення хреста. Чи я, як християнин-католик, маю боятися хреста, чи маю втікати від хреста? Чи я забув про слова Ісуса: "Хто хоче йти за мною, хай візьме свій хрест і йде слідом за мною". Адже я не сам. Христос зі мною, Христос допомагає мені двигати мій хрест. Коли я падаю, Він мене підтримує, коли я в розпачі та трачу надію, вливає в серце уповання. Чому ми в нашому житті, коли несемо хрести, так часто забуваємо, що ми не є самі, що ми не є покинуті і забуті, що з нами завжди є Христос. Ісус йде поруч, Він йде разом з нами, Він любить нас, Христос не дозволить, щоб ми впали навіки. Ніколи того не дозволить. Спаситель може допустити те, що ми впадемо і покалічимося, що ми впадемо і зневіримося. Так, Він це може допустити. Але Ісус ніколи не допустить того, щоб ми впали навіки.
І тому, коли ми двигаємо наші хрести, коли маємо ті наші терпіння, не впадаймо в розпач. Християнин не має права цього допускатися, бо з нами Христос, Який любить нас і Який допомагає нам двигати наші хрести.


(Хресна дорога о.Василя Ковпака, першоджерело - http://golgofa.at.ua/index/0-70)

Вишивана картина із колекції тернопільчанНайтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Святі не розтулилися уста
На виправдальні та благальні речі.

Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Без нарікань Ісус терпів і це,
Не огризнувся жодного Він разу.



* * *
Чому ж тоді, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Ми гніваємось часто у житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.

За що Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва для усіх уроком?
Марнуємо життя, яке нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.


  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-30 00:31:31
Переглядів сторінки твору 5293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 23:25:59 ]
Справді є тут над чим розмислити. Закінчення вибране вдало, як на мене.
Деякі зауваги:
1. Та Він не розтулив святі уста - мало б бути:
Та Він не розтулив (кого, чого?) святих вуст
2. Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи, (його, йому, В ПРаведне)
Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,?
3. терпів ВСЕ ЦЕ (тут або ЦЕ, або ВСЕ) -
без нарікань Ісус терпів і це?
4. А ми усі, далеко не святі, (тут МИ УСІ якось надто категорично) -
Буває, що, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Плекаємо образи у в житті,
Найменші не прощаємо дрібниці.
5. Чи стала жертва та - тут зайве ТА, бо всім відомо ЯКА САМЕ.
Чи стала жертва для усіх уроком?
6. Марнуємо той шанс - знову ТОЙ (який?), чому б не:
Марнуємо життя, що ти нам дав? (звучить глобальніше і одразу зрозуміла СУТЬ пожертви)
7.тяжчиМ З КожниМ КРокоМ - надто багато приголосних. Думка гарна, проте можна ще попрацювати аби озвучити її просторіше.
Вітаю Вас на Майстернях, Валю! Спасибі, що звертаєтесь до джерел.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 23:27:52 ]
Доброго вечора, Валентино. Наскільки я розумію на сьогодні, щоби вставити на сторінку відео- або аудіофайл, то його спочатку треба створити на Youtube, а звідти вже вставити на сторінку з віршем.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:56:19 ]
Неочікувана і приємна увага до моїх віршів. Радію, що знайла Майстерню :)
Уклінно дякую всім за допомогу. Завтра відповім кожному особисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:45:43 ]

ID: 413889
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.03.2013 00:23:53
© дата внесення змiн: 30.03.2013 00:23:53
автор: Попелюшка




КОМЕНТАРІ

Nikita13, 30.03.2013 - 17:06
Потрібно якомога більше заглиблюватись у роздуми про Хресну дорогу і не лише в час Великого посту, а кожного дня; не нарікати на ті терпіння, які маємо в житті, а просити в Бога сили їх терпеливо переносити... Ваші рядки надихають! 
Попелюшка, 30.03.2013 - 17:22
Дякувати Богу! Радію кожній небайдужій людині!
Сагайда, 30.03.2013 - 14:46
Так, Валетино - нажаль! ...Відповідь вже читав!
 
Сагайда, 30.03.2013 - 14:44
Гарна пісня - джуе вдало підкреслює зміст вашого вірша! Я так розумію, що саме вона і стала поштовхом для натхнення?
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:55
Поштовхом став Великий піст, роздуми над муками Ісуса заради нашого спасіння. А пісню цю я знаю вже давно. Звісно, й вона внесла свою нотку в написання нового циклу "Хресна дорога".
Сагайда, 30.03.2013 - 14:39
...дуже тонка й душероздираюча тема!
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:41
Дякую, Сагайда.
Але, нажаль, далеко не всі Вашу думку поділяють.
Читайте відповідь Ліоліні. 
Ліоліна, 30.03.2013 - 11:42
Прочитала "Хресну дорогу" і від сліз не бачу слів, яку пишу.
На цю тему у нас було багато віршів, з бурхливою реакцією читачів.
Деякі автори періодично пропадають з сайту разом з творами, але ті, кого я знаю, пішли самі.
Все так дивно.
Можливо, все буде добре, і нам не прийдеться жалкувати.
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:53
Просто дякую!
Ліоліна, 30.03.2013 - 10:56
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.
На жаль, на жаль... Сильний твір. І музикальний супровід - підходить до такої животрепещущої теми.  
Попелюшка, 30.03.2013 - 11:04
Дякую щиро! Пісню написали і виконують діти Джублика, це у нас в Закарпатті є така святиня, місце паломництва - об'явлення Пресвятої Родини.
А це засилання на ту тему "Хресна дорога ненародженої дитини", яку звідси видалили і за яку я тут спробувала поборотися.
Ольга Струтинська, 30.03.2013 - 00:41
"Знемагав на хресті.І ридала земля.
Дробила каміння молитва німа .
Десь,на втіху батькам,засміялось дитя-
Божий СИН дарував нам життя ". 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:52
Саме так! Дарував життя! З вдячності за це і з Божої милості намагаюся віршами привернути увагу до співпереживань Хресної дороги. Дякую, що приєдналися!
@NN@, 30.03.2013 - 00:31
душевно 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:49
Щиро вдячна!