ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Федів
2020.07.02 14:44
Глибоко у душі… На скільки це глибоко?
А за красивими словами – пустота…
І не болить душа, коли не бачить око,
Або тяжіння не пускає в небеса.

Колекція гріха затягує в болото,
І доля має пульсувати у імлі,
Міняє дії щирі на омани злото,

Марія Дем'янюк
2020.07.02 13:35
Хто слова породив,
І що це за диво,
Чому слово "матуся"
Сяє грайливо?

Доброусмішка світла
На обличчі від "тато",
І серденько сміється -

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить у пуантах на краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:30
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло –
На відстані душі твоє плече

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:22
Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.
То, може, по життю мені так треба
Злетіти вгору, впасти до землі.

Загоївши свої синці і рани,
Від сліз у зморшках залишити сіль,
Тужити за минулим і коханим,

Олександр Сушко
2020.07.01 12:19
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Жінку ображати - смертний гріх!
Ну, а чоловіка - Божа справа.

Хай жона, пиляє і товче,
А захоче - лізе у кишені.
Як мужик з титанів (не з нікчем!) -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Три миті деградації суспільства.

Холодним січневим ранком на станції метро Вашингтона розташувався чоловік і став грати на скрипці. Протягом 45 хвилин він зіграв 6 творів. За цей час, так як був це час пік, повз нього пройшло більше тисячі чоловік, більшість з яких йшли на роботу. По закінченні трьох хвилин чоловік середніх років звернув увагу на музиканта. Він уповільнив свій крок, зупинився на декілька митей і ... поспішив далі по своїх справах.
За хвилину скрипаль отримав свій перший заробіток: жінка кинула гроші у футляр і без зупинки продовжила свій шлях. Ще кілька хвилин потому інший чоловік сперся ліктем до стіни і став слухати, але незабаром він поглянув на свій годинник і продовжив шлях.
Найбільша увага дісталася музикантові від трирічного хлопчика. Мама в поспіху вела його за собою, але хлопчик зупинився, щоб подивитися на скрипаля. Мама потягнула трохи сильніше, і хлопчик продовжив рух, постійно озираючись назад. Ця ситуація повторювалася і з декількома іншими дітьми. Всі без винятку батьки не дали їм затриматися і на хвилину. За 45 хвилин гри тільки 6 чоловік ненадовго зупинилися і послухали, ще 20, не зупиняючись, кинули гроші.

Заробіток музиканта склав $ 32. Ніхто з перехожих не знав, що скрипалем був Джошуа Белл - один з кращих музикантів у світі. Грав він кілька з найскладніших творів з коли-небудь написаних, а інструментом служила скрипка Страдіварі, вартістю $ 3,5 мільйона.
За два дні перед виступом в метро, на його концерті в Бостоні, де середня вартість квитка складала $100, був аншлаг...

Гра Джошуа Белла в метро є частиною соціального експерименту газети "Вашингтон Пост" про сприйняття, смак і пріоритети людей, принципи якого були: чи в буденному середовищі, у невідповідний момент, відчуваємо ми красу? Чи зупинимося, щоб оцінити її? Чи розпізнаємо талант у несподіваній обстановці?

Один з висновків з цього експерименту може бути наступним: - якщо ми не можемо знайти час на те, щоб ненадовго зупинитися і послухати кращі з коли-небудь написаних музичних творів у виконанні одного з найвидатніших музикантів планети; - якщо темп сучасного життя настільки всепоглинаючий, що ми стаємо сліпі та глухі до таких речей - тоді що ж ще ми упускаємо?
Це скорочений переклад статті, написаної за матеріалами нарису "Вашингтон Пост", який отримав Пулітцерівську премію.

Зараз час Великого посту. Час, який має спонукати людину задуматися над своїм духовним станом. Чи не пройдемо мимо шансу, який дає нам земне життя, сподіваючись на «потім», якось потім…

Лежав на тротуарі діамант,
Спішили люди байдуже повз нього.
І хто би міг пізнати в нім талант?
Всі думали: шматочок скла простого.

Ще вчора він лежав не на землі –
В палаці на червонім оксамиті.
Платили люди гроші немалі
За милування ним щасливі миті.

-------------------------------------------

В час пік в метро на скрипці грав скрипаль,
Спішили люди байдуже повз нього.
Їх вабила підземна магістраль –
Не віртуозна гра цього чудного.

Ніхто в тім музиканті не впізнав
Маестро-знаменитість, не бродягу.
А він в метро на Страдиварі грав,
Як вчора на концерті при аншлагу.

--------------------------------------------

У християн настав Великий Піст –
Час покаянь в гріхах за Божу ласку,
Та мало хто задумався про зміст,
В турботах час летить, вже скоро й Паска.

Не моляться ні вдома, ні в церквах,
Нема часу для Хресної дороги,
І кожен день новий вбивають цвях
В розп’яте Тіло люблячого Бога.

Перед читанням вірша - прочитайте епіграф.
Нажаль картинку загрузити нема можливості - дозволений на цьому сайті розмір хіба що для розгляду під мікроскопом... :( Тому вимушена запросити на сторінку сайту із якого мене "вишвирнули" за збірку "Хресна дорога ненародженої дитини"
==========================================
При встановленому тут ліміті (по два вірші в день) мені прийдеться пів року розміщувати свій доробок.
Спробую. Але якщо назойлива реклама сайту не відіб'є бажання це робити...


Контекст : Сторінка автора на сайті Клубу поезії



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-30 23:31:39
Переглядів сторінки твору 4640
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.523 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 00:20:11 ]
Ліміт у два вірші встановлений для усіх, і це для Вас добре, Валю, бо інакше ніхто б не встиг розмислити над Вашим доробком.) Про яку це "назойливу" (русизм) (може, настирливу?)рекламу сайту Ви говорите? цікаво...
Щодо твору, раджу ще раз уважно його вичитати, особливо епіграф і поприбирати помилки, як от:
1. розташувався чоловік і став грати на скрипці - як це "розташувався"?)) чому б просто не сказати:
чоловік грав на скрипці.
2. поспішив далі по своїх справах. - поспішив у справах
3.Найбільшу увагу музикантові - Найбільша увага музикантові?
і т.д. і т.д. і т.д.
Сама ж ідея вірша сподобалася: три ніби-то різні картинки гармонійно тут прозвучали і своєчасно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 00:37:32 ]
Вечір добрий, Ярославе.
Дякую за слушні поради. Завтра я все обдумаю і неодмінно напишу.
Що до "назойливої" - це звичка - все що чуже - чужою мовою :)
Не знайшла нічого кращого як зробити картинку і виставити на сервер
www.lavka.ozdorov.info/virus-baner.png
Це те, що при будь-якому обновленні по два рази мені висвічує антивірус. Приходиться або його відключати, або відволікатися кожного разу при обновленні сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 00:56:49 ]
Дивно, у мене нічого не вискакує ніколи) А який антивірус у Вас? Спробую дізнатися щось завтра про той баннер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 00:45:03 ]
Ліміт - це зрозуміло і правильно.
Але у мене серія актуальних віршів і до кінця посту їх не встигну поставити.
Зливати все гамузом - не правильно. Не буде досягнуто того, для чого їх пишу.
Я уже не говорю про інші теми. Вони, звісно, почекають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 00:34:49 ]
Картинку пробуйте завантажувати пімпочкою "образ твору" - може й мікроскоп не знадобиться))
Призвичаюйтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 00:40:40 ]
пробувала. Там обмеження по розміру. Я уже зменшила вдвічі менше але все одно не прийняло.
Не проходять і різні коди чи скріпти, якщо ставити врчуну - відрізає зразу все, що не з їх парафії.
Щось тут все т-а-а-к зашифровано ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 08:44:08 ]
Усе залежить від самої картинки,
отож - відкриваєте картинку з допомогою Microsoft Office Picture Manager (така програма повиннна бути), угорі знайдете "изменить рисунки", потім справа "изменение размера", вводите в графу "процент от исходных ширины и висоты" 80 чи 70 чи ще менше поки внизу не будуть потрібні розміри, а саме не більше, ніж 220х250.

Цілко нормальні картинки завантажуються:)
Успіхів...

Відносно використання слова "людина" тут є певні обмеження. Це так!

Щодо 2-х творів в день - можна і набагато більше, без афішування на головній сторінці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 16:30:33 ]
Я уже з тим розібралася. Проблема була в тому, що розмір файлу на 45 байтів (!!!) був більше норми сайту.

У мене таке відчуття, що цей сайт був створений у 2000-ні роки із тодішними лімітами на трафік. Чи не пора їх переглянути?
Можливо варто клубівцям дати клич аби скинулися на затрати? Або придумати щось у плані самофінансування чи фінансування сайту...
---------
Що ж до графічних редакторів - то у мене з цим нема проблем, я ніби непогано ними володію.

Ось рекомендую встановлений у мене онлайн редактор по типу "фотошоп"

[відкрити графічний редактор у новому вікні]

Користуйтеся на здоров'я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 16:34:50 ]
До речі, якщо зацікавить майстрів слова, то подібне можна установити і на цьому сайті. Ініціюйте, з радістю допоможу. При необхідності й майстер клас влаштуємо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 14:44:45 ]
Так, ми всі зараз оперуємо словом "людина" навіть не згадуючи, що в "людині", приміром, є інституція Святого Духу, що людина - це, можливо, навіть безмежна інституція, та тим не менше, вважаємо за можливе говорити про цю інституцію узагальнено.
Проблемою я б назвав і те, що більшість з нас, абсолютна більшість, усвідомлено не виходить за рівень першої ступені відчуттів, які можливо загальні для всього тваринного світу. І ці відчуття просто і тихо згасають - тому недомислителі кажуть про "силу", та й звісно, "недомислителі" чудово знаються на силі, бо якби поставили на станції метро апаратуру підсилення звуку, то вхід в метро виявився би заблокованим.
Чогось думається, що стаття у "Вашингтон Пост" навряд чи закликала "бути як діти" - тобто розвиватися, рости далі, оволодівати новими відчуттями.
Якщо цікаво - то тут докладніше
http://observer.sd.org.ua/article/osobystyy-rozvytok-proces-stanovlennya-tvorcya.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 14:48:33 ]
Але вірш мені здався достатньо цікавою спробою, єдине, що я би наприклад, уточнив би наголос як "новИй", і дещо ускладнив закінчення, тобто, трішки далі спробував довести вашу ж думку.
якось так, хоча це тільки теза...
"І кожен день новий неначе цвях
В розп’яте Тіло люблячого Бога."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 14:52:38 ]
Щодо ліміту, шановна Валентино, на публікації, то ліміт є лише на анонсування віршів на головних сторінках ПМ. Можна відразу 1000 віршів завантажити, але відразу на власну сторінку...
Щодо начебто викидання вас із сайту за збірку - то це ви придумали, адміністрація сайту за збірки ніколи нікого не шпиняла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 17:22:56 ]
Мова йшла про інший сайт, тут я поки що новачок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 16:26:16 ]
Як я здогадався, Вас видалили звідти через засилання які Ви поставили на сайт Джублика, де ми розмістили Вашу "Хресну дорогу".
Але мабуть у модератора розум затьмарився: це ж не комерційний а релігійний сайт.
Правда - грекокатолицьокого спрямування...
Ага. Ну тоді зрозуміло хто там править балом.
Прикро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 17:21:46 ]
Доброго Вам дня! Вдячна за критику. Є над чим працювати, погоджуюсь. Буду намагатись "відшліфувати" свої твори. Щодо зауважень до цитати - своїх правок в ній я не робила, зважаючи на авторське право оригіналу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 16:20:51 ]
Валентино, Вашу публікацію розмістив у себе та у багатьох інших знайомих в ФБ.
Зацікавило, яка ж реакція читача...
Результат - аналогічний. Сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 08:31:06 ]
Ще раз дякую за підтримку! І вже не так сумно.