ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

  Мукачеве. Магнолії цвітуть...


вулиця Івана Маргітича (колишня Московська)
Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея сакур місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.


Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 22:26:45
Переглядів сторінки твору 9855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.224 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-04-08 00:00:24 ]
Вірш, як пісня. Чудовий. Вітаю. Мукачево справді потопає у магноліях і сакурах. Єдина заувага: чому Мукачево? Словник подає інше закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:29:56 ]
Над цими закінченнями ще й досі ведуться дискусії. Принаймні більшість знайомих там говорять саме так.
Ужгород також має свою алею сакур.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:05:27 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка

КОМЕНТАРІ

Salvador, 10.02.2013 - 17:28
Колись і я закохувався в це місто! Там дійсно гарно... От тільки не затримався надовго.
Без мене сакури цвітуть,
Не я магнолії лелію,
А роки попри мене йдуть,
І повернутись вже й не мрію.... 
Попелюшка, 10.02.2013 - 19:24
Нажаль, є "друга серія" цього вірша "Без сакур вже Мукачево не те"... Вирубали ту алею...
корозлик, 15.04.2010 - 21:13
а в Ужгороді теж сакури цвітуть  це в 30ти км від Мукачева 
Попелюшка, 15.04.2010 - 22:44
Я знаю, колись доводилось милуватись і ужгородськими сакурами 
Чомусь думала, що Ви зі Львова. Хоча і у Львові красот багато
Сагайда, 11.04.2010 - 22:55
Дуже ніжно й романтично!  
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:02
Весна надихає! В природі і в душі 
корозлик, 11.04.2010 - 20:45
надзвичайно гарно! 
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:01
А якби Ви ще побачили, яка це краса - алея сакур навесні! Приїздіть - вони ще цвітуть.   
На-д-е-ж-да, 11.04.2010 - 08:29
Дуже гарний вірш!! Просто чудовий!!!         
Попелюшка, 11.04.2010 - 12:08
і як завжди - незмінно щира Н-а-д-е-ж-д-а
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 08:56:07 ]
Красиві в Вас вірші, Валю!
Дочекайтесь свого коханого
І будьте щасливі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:54 ]
Дочекалась і я, я квітуче місто.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 12:51:37 ]
Прекрасна мелодія, гарний знімок, чудові рядки...
Спасибі!І все ж би я радила прислухатися до доброзичливого зауваження щодо першого рядка.
Або: В Мукачеві магнолії цвітуть... Або: Мукачеве. Магнолії цвітуть (бо В Мукачевому - а так правильно - не вкладається). Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:08 ]
Вірш написано три роки тому, коли я тільки поселилась в цьому прекрасному місті. На всіх офіційних вивісках - Мукачево. Досі не впевнена на всі 100, що саме Мукачеве - правильно. Однак, якщо це "ріже око", зміню на Мукачеве.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 15:37:35 ]
Попри те, що вжито декілька дієслівних рим, вірш легкий, світлий і пісенно - чистий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 19:21:02 ]
Дякую. "Я не чарівник, а тільки вчусь":) Тому поки що трапляються "попри те". Вірші, які написані раніше, важче удосконалювати, ніж писати нові, озброївшись знаннями, здобутими на ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:53:05 ]
Духмяний вірш, справді у Мукачево можна закохатися.
Парочка зауваг:
1. Аби просто вирішити проблему з власною назвою, можна заодно ще й зайву приголосну прибрати:
Мукачево. Магнолії цвітуть.
2. його я на пероні - (зайві займенники ЙОГО, Я)
Коханого свого далеку путь
На людному пероні проводжаю.?
3.Що я в це древнє - Що я у древнє?
4.Це - нашого - штамп, є один цікавий варіант вирішення:
Чи не тому, що тут магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

Ото і все, на сьогодні. Приємно відчувати Ваш ріст, зауваги доводиться шукати дууже пильно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 18:49:47 ]
Штампи - це для мене слабка тема. Але спробую розібратися. Як завжди, вдячна за поради, за науку. Боялась, що зауважень буде більше, хоча перед публікацією, звісно, "причепурила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 19:31:32 ]
А сакури духмяні вечорами - тут забули прибрати кому))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:55:24 ]
Чи не тому, що тут - магнолій цвіт (пропустив тире)
Коханого свого в далеку путь (пропущений сполучник В)