ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

  Мукачеве. Магнолії цвітуть...


вулиця Івана Маргітича (колишня Московська)
Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея сакур місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.


Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 22:26:45
Переглядів сторінки твору 9684
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.224 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-04-08 00:00:24 ]
Вірш, як пісня. Чудовий. Вітаю. Мукачево справді потопає у магноліях і сакурах. Єдина заувага: чому Мукачево? Словник подає інше закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:29:56 ]
Над цими закінченнями ще й досі ведуться дискусії. Принаймні більшість знайомих там говорять саме так.
Ужгород також має свою алею сакур.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:05:27 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка

КОМЕНТАРІ

Salvador, 10.02.2013 - 17:28
Колись і я закохувався в це місто! Там дійсно гарно... От тільки не затримався надовго.
Без мене сакури цвітуть,
Не я магнолії лелію,
А роки попри мене йдуть,
І повернутись вже й не мрію.... 
Попелюшка, 10.02.2013 - 19:24
Нажаль, є "друга серія" цього вірша "Без сакур вже Мукачево не те"... Вирубали ту алею...
корозлик, 15.04.2010 - 21:13
а в Ужгороді теж сакури цвітуть  це в 30ти км від Мукачева 
Попелюшка, 15.04.2010 - 22:44
Я знаю, колись доводилось милуватись і ужгородськими сакурами 
Чомусь думала, що Ви зі Львова. Хоча і у Львові красот багато
Сагайда, 11.04.2010 - 22:55
Дуже ніжно й романтично!  
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:02
Весна надихає! В природі і в душі 
корозлик, 11.04.2010 - 20:45
надзвичайно гарно! 
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:01
А якби Ви ще побачили, яка це краса - алея сакур навесні! Приїздіть - вони ще цвітуть.   
На-д-е-ж-да, 11.04.2010 - 08:29
Дуже гарний вірш!! Просто чудовий!!!         
Попелюшка, 11.04.2010 - 12:08
і як завжди - незмінно щира Н-а-д-е-ж-д-а
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 08:56:07 ]
Красиві в Вас вірші, Валю!
Дочекайтесь свого коханого
І будьте щасливі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:54 ]
Дочекалась і я, я квітуче місто.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 12:51:37 ]
Прекрасна мелодія, гарний знімок, чудові рядки...
Спасибі!І все ж би я радила прислухатися до доброзичливого зауваження щодо першого рядка.
Або: В Мукачеві магнолії цвітуть... Або: Мукачеве. Магнолії цвітуть (бо В Мукачевому - а так правильно - не вкладається). Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:08 ]
Вірш написано три роки тому, коли я тільки поселилась в цьому прекрасному місті. На всіх офіційних вивісках - Мукачево. Досі не впевнена на всі 100, що саме Мукачеве - правильно. Однак, якщо це "ріже око", зміню на Мукачеве.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 15:37:35 ]
Попри те, що вжито декілька дієслівних рим, вірш легкий, світлий і пісенно - чистий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 19:21:02 ]
Дякую. "Я не чарівник, а тільки вчусь":) Тому поки що трапляються "попри те". Вірші, які написані раніше, важче удосконалювати, ніж писати нові, озброївшись знаннями, здобутими на ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:53:05 ]
Духмяний вірш, справді у Мукачево можна закохатися.
Парочка зауваг:
1. Аби просто вирішити проблему з власною назвою, можна заодно ще й зайву приголосну прибрати:
Мукачево. Магнолії цвітуть.
2. його я на пероні - (зайві займенники ЙОГО, Я)
Коханого свого далеку путь
На людному пероні проводжаю.?
3.Що я в це древнє - Що я у древнє?
4.Це - нашого - штамп, є один цікавий варіант вирішення:
Чи не тому, що тут магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

Ото і все, на сьогодні. Приємно відчувати Ваш ріст, зауваги доводиться шукати дууже пильно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 18:49:47 ]
Штампи - це для мене слабка тема. Але спробую розібратися. Як завжди, вдячна за поради, за науку. Боялась, що зауважень буде більше, хоча перед публікацією, звісно, "причепурила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 19:31:32 ]
А сакури духмяні вечорами - тут забули прибрати кому))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:55:24 ]
Чи не тому, що тут - магнолій цвіт (пропустив тире)
Коханого свого в далеку путь (пропущений сполучник В)