ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

  Мукачеве. Магнолії цвітуть...


вулиця Івана Маргітича (колишня Московська)
Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея сакур місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.


Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 22:26:45
Переглядів сторінки твору 9594
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.224 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-04-08 00:00:24 ]
Вірш, як пісня. Чудовий. Вітаю. Мукачево справді потопає у магноліях і сакурах. Єдина заувага: чому Мукачево? Словник подає інше закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:29:56 ]
Над цими закінченнями ще й досі ведуться дискусії. Принаймні більшість знайомих там говорять саме так.
Ужгород також має свою алею сакур.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:05:27 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка

КОМЕНТАРІ

Salvador, 10.02.2013 - 17:28
Колись і я закохувався в це місто! Там дійсно гарно... От тільки не затримався надовго.
Без мене сакури цвітуть,
Не я магнолії лелію,
А роки попри мене йдуть,
І повернутись вже й не мрію.... 
Попелюшка, 10.02.2013 - 19:24
Нажаль, є "друга серія" цього вірша "Без сакур вже Мукачево не те"... Вирубали ту алею...
корозлик, 15.04.2010 - 21:13
а в Ужгороді теж сакури цвітуть  це в 30ти км від Мукачева 
Попелюшка, 15.04.2010 - 22:44
Я знаю, колись доводилось милуватись і ужгородськими сакурами 
Чомусь думала, що Ви зі Львова. Хоча і у Львові красот багато
Сагайда, 11.04.2010 - 22:55
Дуже ніжно й романтично!  
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:02
Весна надихає! В природі і в душі 
корозлик, 11.04.2010 - 20:45
надзвичайно гарно! 
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:01
А якби Ви ще побачили, яка це краса - алея сакур навесні! Приїздіть - вони ще цвітуть.   
На-д-е-ж-да, 11.04.2010 - 08:29
Дуже гарний вірш!! Просто чудовий!!!         
Попелюшка, 11.04.2010 - 12:08
і як завжди - незмінно щира Н-а-д-е-ж-д-а
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 08:56:07 ]
Красиві в Вас вірші, Валю!
Дочекайтесь свого коханого
І будьте щасливі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:54 ]
Дочекалась і я, я квітуче місто.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 12:51:37 ]
Прекрасна мелодія, гарний знімок, чудові рядки...
Спасибі!І все ж би я радила прислухатися до доброзичливого зауваження щодо першого рядка.
Або: В Мукачеві магнолії цвітуть... Або: Мукачеве. Магнолії цвітуть (бо В Мукачевому - а так правильно - не вкладається). Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:08 ]
Вірш написано три роки тому, коли я тільки поселилась в цьому прекрасному місті. На всіх офіційних вивісках - Мукачево. Досі не впевнена на всі 100, що саме Мукачеве - правильно. Однак, якщо це "ріже око", зміню на Мукачеве.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 15:37:35 ]
Попри те, що вжито декілька дієслівних рим, вірш легкий, світлий і пісенно - чистий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 19:21:02 ]
Дякую. "Я не чарівник, а тільки вчусь":) Тому поки що трапляються "попри те". Вірші, які написані раніше, важче удосконалювати, ніж писати нові, озброївшись знаннями, здобутими на ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:53:05 ]
Духмяний вірш, справді у Мукачево можна закохатися.
Парочка зауваг:
1. Аби просто вирішити проблему з власною назвою, можна заодно ще й зайву приголосну прибрати:
Мукачево. Магнолії цвітуть.
2. його я на пероні - (зайві займенники ЙОГО, Я)
Коханого свого далеку путь
На людному пероні проводжаю.?
3.Що я в це древнє - Що я у древнє?
4.Це - нашого - штамп, є один цікавий варіант вирішення:
Чи не тому, що тут магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

Ото і все, на сьогодні. Приємно відчувати Ваш ріст, зауваги доводиться шукати дууже пильно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 18:49:47 ]
Штампи - це для мене слабка тема. Але спробую розібратися. Як завжди, вдячна за поради, за науку. Боялась, що зауважень буде більше, хоча перед публікацією, звісно, "причепурила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 19:31:32 ]
А сакури духмяні вечорами - тут забули прибрати кому))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:55:24 ]
Чи не тому, що тут - магнолій цвіт (пропустив тире)
Коханого свого в далеку путь (пропущений сполучник В)