ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Поїзд
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

  Мукачеве. Магнолії цвітуть...


вулиця Івана Маргітича (колишня Московська)
Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея сакур місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.


Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 22:26:45
Переглядів сторінки твору 9639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.224 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-04-08 00:00:24 ]
Вірш, як пісня. Чудовий. Вітаю. Мукачево справді потопає у магноліях і сакурах. Єдина заувага: чому Мукачево? Словник подає інше закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:29:56 ]
Над цими закінченнями ще й досі ведуться дискусії. Принаймні більшість знайомих там говорять саме так.
Ужгород також має свою алею сакур.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:05:27 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка
КОМЕНТАРІ

Salvador, 10.02.2013 - 17:28
Колись і я закохувався в це місто! Там дійсно гарно... От тільки не затримався надовго.
Без мене сакури цвітуть,
Не я магнолії лелію,
А роки попри мене йдуть,
І повернутись вже й не мрію.... 
Попелюшка, 10.02.2013 - 19:24
Нажаль, є "друга серія" цього вірша "Без сакур вже Мукачево не те"... Вирубали ту алею...
корозлик, 15.04.2010 - 21:13
а в Ужгороді теж сакури цвітуть  це в 30ти км від Мукачева 
Попелюшка, 15.04.2010 - 22:44
Я знаю, колись доводилось милуватись і ужгородськими сакурами 
Чомусь думала, що Ви зі Львова. Хоча і у Львові красот багато
Сагайда, 11.04.2010 - 22:55
Дуже ніжно й романтично!  
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:02
Весна надихає! В природі і в душі 
корозлик, 11.04.2010 - 20:45
надзвичайно гарно! 
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:01
А якби Ви ще побачили, яка це краса - алея сакур навесні! Приїздіть - вони ще цвітуть.   
На-д-е-ж-да, 11.04.2010 - 08:29
Дуже гарний вірш!! Просто чудовий!!!         
Попелюшка, 11.04.2010 - 12:08
і як завжди - незмінно щира Н-а-д-е-ж-д-а
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 08:56:07 ]
Красиві в Вас вірші, Валю!
Дочекайтесь свого коханого
І будьте щасливі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:54 ]
Дочекалась і я, я квітуче місто.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 12:51:37 ]
Прекрасна мелодія, гарний знімок, чудові рядки...
Спасибі!І все ж би я радила прислухатися до доброзичливого зауваження щодо першого рядка.
Або: В Мукачеві магнолії цвітуть... Або: Мукачеве. Магнолії цвітуть (бо В Мукачевому - а так правильно - не вкладається). Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:08 ]
Вірш написано три роки тому, коли я тільки поселилась в цьому прекрасному місті. На всіх офіційних вивісках - Мукачево. Досі не впевнена на всі 100, що саме Мукачеве - правильно. Однак, якщо це "ріже око", зміню на Мукачеве.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 15:37:35 ]
Попри те, що вжито декілька дієслівних рим, вірш легкий, світлий і пісенно - чистий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 19:21:02 ]
Дякую. "Я не чарівник, а тільки вчусь":) Тому поки що трапляються "попри те". Вірші, які написані раніше, важче удосконалювати, ніж писати нові, озброївшись знаннями, здобутими на ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:53:05 ]
Духмяний вірш, справді у Мукачево можна закохатися.
Парочка зауваг:
1. Аби просто вирішити проблему з власною назвою, можна заодно ще й зайву приголосну прибрати:
Мукачево. Магнолії цвітуть.
2. його я на пероні - (зайві займенники ЙОГО, Я)
Коханого свого далеку путь
На людному пероні проводжаю.?
3.Що я в це древнє - Що я у древнє?
4.Це - нашого - штамп, є один цікавий варіант вирішення:
Чи не тому, що тут магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

Ото і все, на сьогодні. Приємно відчувати Ваш ріст, зауваги доводиться шукати дууже пильно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 18:49:47 ]
Штампи - це для мене слабка тема. Але спробую розібратися. Як завжди, вдячна за поради, за науку. Боялась, що зауважень буде більше, хоча перед публікацією, звісно, "причепурила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 19:31:32 ]
А сакури духмяні вечорами - тут забули прибрати кому))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:55:24 ]
Чи не тому, що тут - магнолій цвіт (пропустив тире)
Коханого свого в далеку путь (пропущений сполучник В)