ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  І мама з неба нас благословляла





Матуся вишивала рушничок –
Два павичі, метелики і квіти,
Аби комусь із трійки діточок
Під ноги на весілля постелити.

На рукоділля рідко мала час,
Вела буденні справи бездоганно.
Вона була, як зіронька, у нас –
Лягала пізно, уставала рано.

Чекали недовишиті птахи,
А доньки вже поволі підростали,
В життя доросле їх вели шляхи,
Що рушниками іншими встеляли.

…Ніхто не кличе горе і біду,
А прийдуть - то позбутися несила.
Матусю нашу - гарну, молоду,
Тяжка хвороба раптом підкосила.

Здавалося, що й сонця промінь зник,
Коли вона, сердешна, помирала.
Згадала перед смертю про рушник,
Закінчити мені заповідала.

Минуло відтоді немало літ,
Аж той рушник попав мені на очі.
Згадавши про матусин заповіт,
За рукоділля взялася охоче.

Поволі на моєму рушнику
Розправили птахи яскраві крила.
А вже всього бувало на віку,
Та щастя-долю лиш тепер зустріла.

Сіяли, наче зорі, дві свічі,
Рука Господня долі поєднала.
Лягли під ноги квіти й павичі,
І мама з Неба нас благословляла.

На сторінці звучить "Пісня про матір" Ігоря Поклада на слова Бориса Олійника у виконанні Богдана Климюка


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 12:55:17
Переглядів сторінки твору 6855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.142 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 15:04:56 ]
Чудова трепетна історія, так за душу бере!
Особливо й огріхів нема, хіба що:
а вставала - уставала?
ті невишиті - недовишиті?
і позбутися - то позбутися?
нашу, гарну й молоду - нашу - гарну, молоду?
помирала, - помирала.?
Відтоді вже пройшло - минуло відтоді?
мені на очі, - мені на очі. ?
Взялась за рукоділля я охоче. - За рукоділля взялася охоче?
А вже всього - З тих пір всього?
Сіяли, наче сонце, дві свічі, - раз свічі дві, то мало б бути і сонця два, тому краще:
Сіяли, наче зорі, дві свічі,
І мама з Неба нас - котрими мама нас

Текст доволі мелодійний, легко сприймається - вийшла б непогана пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 18:17:09 ]
Дякую, Ярославе. Як би не старалася лишити Вас без роботи :), та працювати ще є над чим. Запропоновані Вами зміни внесла, тільки останній рядок хотілось би лишити так, як є.
P.S. Добре, що Ви не читали початковий варіант, написаний три роки тому, бо там було стііільки ляпсусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 16:54:56 ]
Тема болюча для мене...дуже... Навіть важко зосередитися(переробити б якось "попав мені на очі"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 17:39:29 ]
Подумаю... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-07 17:16:40 ]
Спасибі Вам, Валентино, за таку прекрасну роботу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 18:11:00 ]
Дякую за таку високу оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:13:00 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка


КОМЕНТАРІ

Надія Свинар, 06.02.2013 - 21:52
Дуже гарно.

Олександр Ковальчук, 10.07.2010 - 20:17
  що тут ще скажешь...

VitaLina, 23.06.2010 - 20:54
Оценка поэта: 5


Lesja, 19.06.2010 - 17:50
Tanya Rikhter, 03.06.2010 - 10:20
    не можу стримати емоції...
Попелюшка, 12.06.2010 - 13:39
ДЯкую, Танюша! 

На-д-е-ж-да, 23.05.2010 - 10:32
   Дуже щиро, ніжно, зворушливо!!Хай щастить!!!!

Сагайда, 22.05.2010 - 23:00
Сильно!  Зворушливо  ...
Я є я., 22.05.2010 - 22:24
красиво!

Ninel`, 22.05.2010 - 22:22
Слава Богу!рада за Вас без перебільшень.Хай щастить,приємного вечора!  

Ninel`, 22.05.2010 - 22:04
Не змогла прочитати без сліз...Проникливо і глибоко,знаєте,ця тема вічна,жаль,що вже не з Вами матуся,жаль...Та нічого не змінити,не вдіяти...Тримайтеся!Нехай Ваша родина підтримує завжди і зігріває теплом і коханням.Вірш,хоч сумний,але всім віршам вірш.

Попелюшка, 22.05.2010 - 22:16
А я так само зі сльозами його писала... Дякую, що так тонко відчули настрій вірша.
Вірш, як і більшість представлених тут - автобіографічний. НІЧОГО В ЖИТТІ НЕ БУВАЄ ПРОСТО ТАК. 8 років після маминої смерті чекав той рушник, поки я його дошию... А як дошила - то й життя стало зовсім іншим. Тож чи не мамине то благословення?

Alex-dr_7(tericon), 22.05.2010 - 21:55
 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:21:26 ]
Як Ви чудово пишете!!!

Вона була, як зіронька, у нас –
Лягала пізно, уставала рано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 01:07:47 ]
Дякую! Бо так воно і було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 20:26:22 ]
Люба пані Валентино,здається, ми розуміємо одна одну на рівні серця. Я вдячна за вашу увагу до моїх творів. І хочу сказати своє слово. Вірші ваші, як завжди, прекрасні. Вони торкаються до самого серця. Я тішуся від того, що є в світі така чуйна і талановита людина як ви. Дякую за вашу творчість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 01:10:22 ]
Зворушили... Дякую за такі теплі слова. З погляду техніки я пишу ще не досконало, але кожне слово - від душі, пережите, іноді перемучене, але своє, чесне. Власне, це нас з Вами і ріднить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 20:52:42 ]
І мама з неба благословляє і понині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-12 05:11:56 ]
Так, Інно. Дякую, що заглянули!