ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  І мама з неба нас благословляла





Матуся вишивала рушничок –
Два павичі, метелики і квіти,
Аби комусь із трійки діточок
Під ноги на весілля постелити.

На рукоділля рідко мала час,
Вела буденні справи бездоганно.
Вона була, як зіронька, у нас –
Лягала пізно, уставала рано.

Чекали недовишиті птахи,
А доньки вже поволі підростали,
В життя доросле їх вели шляхи,
Що рушниками іншими встеляли.

…Ніхто не кличе горе і біду,
А прийдуть - то позбутися несила.
Матусю нашу - гарну, молоду,
Тяжка хвороба раптом підкосила.

Здавалося, що й сонця промінь зник,
Коли вона, сердешна, помирала.
Згадала перед смертю про рушник,
Закінчити мені заповідала.

Минуло відтоді немало літ,
Аж той рушник попав мені на очі.
Згадавши про матусин заповіт,
За рукоділля взялася охоче.

Поволі на моєму рушнику
Розправили птахи яскраві крила.
А вже всього бувало на віку,
Та щастя-долю лиш тепер зустріла.

Сіяли, наче зорі, дві свічі,
Рука Господня долі поєднала.
Лягли під ноги квіти й павичі,
І мама з Неба нас благословляла.

На сторінці звучить "Пісня про матір" Ігоря Поклада на слова Бориса Олійника у виконанні Богдана Климюка


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 12:55:17
Переглядів сторінки твору 7068
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.142 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 15:04:56 ]
Чудова трепетна історія, так за душу бере!
Особливо й огріхів нема, хіба що:
а вставала - уставала?
ті невишиті - недовишиті?
і позбутися - то позбутися?
нашу, гарну й молоду - нашу - гарну, молоду?
помирала, - помирала.?
Відтоді вже пройшло - минуло відтоді?
мені на очі, - мені на очі. ?
Взялась за рукоділля я охоче. - За рукоділля взялася охоче?
А вже всього - З тих пір всього?
Сіяли, наче сонце, дві свічі, - раз свічі дві, то мало б бути і сонця два, тому краще:
Сіяли, наче зорі, дві свічі,
І мама з Неба нас - котрими мама нас

Текст доволі мелодійний, легко сприймається - вийшла б непогана пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 18:17:09 ]
Дякую, Ярославе. Як би не старалася лишити Вас без роботи :), та працювати ще є над чим. Запропоновані Вами зміни внесла, тільки останній рядок хотілось би лишити так, як є.
P.S. Добре, що Ви не читали початковий варіант, написаний три роки тому, бо там було стііільки ляпсусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 16:54:56 ]
Тема болюча для мене...дуже... Навіть важко зосередитися(переробити б якось "попав мені на очі"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 17:39:29 ]
Подумаю... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-07 17:16:40 ]
Спасибі Вам, Валентино, за таку прекрасну роботу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 18:11:00 ]
Дякую за таку високу оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:13:00 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка


КОМЕНТАРІ

Надія Свинар, 06.02.2013 - 21:52
Дуже гарно.

Олександр Ковальчук, 10.07.2010 - 20:17
  що тут ще скажешь...

VitaLina, 23.06.2010 - 20:54
Оценка поэта: 5


Lesja, 19.06.2010 - 17:50
Tanya Rikhter, 03.06.2010 - 10:20
    не можу стримати емоції...
Попелюшка, 12.06.2010 - 13:39
ДЯкую, Танюша! 

На-д-е-ж-да, 23.05.2010 - 10:32
   Дуже щиро, ніжно, зворушливо!!Хай щастить!!!!

Сагайда, 22.05.2010 - 23:00
Сильно!  Зворушливо  ...
Я є я., 22.05.2010 - 22:24
красиво!

Ninel`, 22.05.2010 - 22:22
Слава Богу!рада за Вас без перебільшень.Хай щастить,приємного вечора!  

Ninel`, 22.05.2010 - 22:04
Не змогла прочитати без сліз...Проникливо і глибоко,знаєте,ця тема вічна,жаль,що вже не з Вами матуся,жаль...Та нічого не змінити,не вдіяти...Тримайтеся!Нехай Ваша родина підтримує завжди і зігріває теплом і коханням.Вірш,хоч сумний,але всім віршам вірш.

Попелюшка, 22.05.2010 - 22:16
А я так само зі сльозами його писала... Дякую, що так тонко відчули настрій вірша.
Вірш, як і більшість представлених тут - автобіографічний. НІЧОГО В ЖИТТІ НЕ БУВАЄ ПРОСТО ТАК. 8 років після маминої смерті чекав той рушник, поки я його дошию... А як дошила - то й життя стало зовсім іншим. Тож чи не мамине то благословення?

Alex-dr_7(tericon), 22.05.2010 - 21:55
 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:21:26 ]
Як Ви чудово пишете!!!

Вона була, як зіронька, у нас –
Лягала пізно, уставала рано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 01:07:47 ]
Дякую! Бо так воно і було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 20:26:22 ]
Люба пані Валентино,здається, ми розуміємо одна одну на рівні серця. Я вдячна за вашу увагу до моїх творів. І хочу сказати своє слово. Вірші ваші, як завжди, прекрасні. Вони торкаються до самого серця. Я тішуся від того, що є в світі така чуйна і талановита людина як ви. Дякую за вашу творчість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 01:10:22 ]
Зворушили... Дякую за такі теплі слова. З погляду техніки я пишу ще не досконало, але кожне слово - від душі, пережите, іноді перемучене, але своє, чесне. Власне, це нас з Вами і ріднить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 20:52:42 ]
І мама з неба благословляє і понині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-12 05:11:56 ]
Так, Інно. Дякую, що заглянули!