ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти назавжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
Нипючі стигми вчорашнього дня
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
"Розсипані зорі"
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
* * *
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Діти еліти (Співає Україна)
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
КАНІВЩИНА
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Отакі ми, українки, або Страсті по Роксолані


Де султан? Де беї, хани?
Біднуватий наш реал.
Присадив мене коханий
На турецький серіал.

І чекаю щосуботи
Вже на серію нову.
Відіклавши всі турботи,
У Туреччині живу.


Співчуваю Роксолані-
У гадючнику не рай.
Чи вони усі там п’яні?
Не вгодив – то помирай..

То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

Чи то пак, пардон, Аллаху,
Мусульманка, як не як.
Я померла б там від страху,
Не минув би переляк.
А вона усіх здолала:
Ібрагіма, Валіде.
Ворогів хоч і навала,
Але всяк до ніг паде.

Роксолана – мудра жінка,
Як іще серед орди?
Отакі ми, українки,
Пальця в рот нам не клади.

І не зраджуй в жоднім разі
І не кривдь, Боже боронь!
До чужого ми не ласі,
За своє ж – хоч у вогонь.
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…
Любий! Годі позіхати!
Починається кіно…

               



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 11:09:08
Переглядів сторінки твору 7555
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.208 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 18:22:45 ]
Дякую, Іване! Бо й справді якось з неоднозначним натяком виглядала фраза до Вашої підказки:) Пан Ярослав не вгадав - пророкував мені пародію у Вашому виконанні, а Ви навпаки - допомогли усунути підставу для пародії:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 21:11:18 ]
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…

Отакі ми, українки!

Гарно, Валю!
Я бачила лише кілька серій і то, коли до сусідки заходила за чимось. Колись в інтернеті перегляну обов'язково.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 21:52:06 ]
О-о, там є на що подивитись:) Яскраво, колоритно, інтригуюче. Щоправда, часу багато забирає. Тому й переглядали ночами:) Вже трішки оскомину набили, та й часу шкода, роботи і вночі вистачає, коли діти сплять і ніщо не відволікає.
Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 23:37:19 ]
Пані Валентино, ну, по-перше, зауваження Івана Гентоша стосується цього вірша, а я говорив про попередній вірш і пародійність теми. Іван його не коментував, то, може, не читав, то у мене ще шанс залишається вгадати.
А по-друге, я тут не бачу пародійних рядків, навпаки, мені дуже сподобалася Ваша іронія стосовно реалій турецького життя і Роксолани:
То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

А кінцівка то й взагалі супер. Ваша ЛГ піднялась до рівня Роксолани, вже не ревнує його, а навпаки
перейнялась його захопленням і ще й підштовхує починати дивитись улюблений серіал. Психологічно це - боюсь вжити слово "геніальний", хай буде блискучий хід - відтепер він любитиме її ще сильніше, як султан - Хюррем.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 23:49:16 ]
От бачите, яка подвійна користь із цього серіалу - і історію вивчати допомагає, і мудрості додає:)
Дякую, пане Ярослав! Може, ще й напише Іван Гентош нову пародію. А відносно "пародійних рядків":
в першому варіанті було:
Роксолана - мудра жінка,
Знає, що, кому й куди.

За порадою Івана, щоб уникнути підтексту, другий рядок змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 01:30:05 ]
Слушне зауваження Івана і добре, що послухали, Валентино!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-10 21:41:31 ]
А на пародію ми з Вами таки спровокували Івана:)
Вже "настрочив". Як завжди, дотепно, я вже насміялася:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-13 15:11:59 ]
Як життєво і красиво!Дуже гарно сприймається:)Сподобалось)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 08:36:55 ]
Дякую, Світланко!