ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
Сполоханий
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Смуток калиновий
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
* * *
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
* 234 *
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Просто манка
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Мій Іван Драч
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Як Махно допоміг «червоним» Денікіна подолати
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Непроникне ранку
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Юнак у сивині
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Марш Чорної Королеви (Queen)
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Пустеля
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Викрутаси із парнасу
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату

В Горова Леся
2026.10.18 10:33
Віадук
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.

Віктор Кучерук
2026.10.18 06:08
* * *
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Отакі ми, українки, або Страсті по Роксолані


Де султан? Де беї, хани?
Біднуватий наш реал.
Присадив мене коханий
На турецький серіал.

І чекаю щосуботи
Вже на серію нову.
Відіклавши всі турботи,
У Туреччині живу.


Співчуваю Роксолані-
У гадючнику не рай.
Чи вони усі там п’яні?
Не вгодив – то помирай..

То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

Чи то пак, пардон, Аллаху,
Мусульманка, як не як.
Я померла б там від страху,
Не минув би переляк.
А вона усіх здолала:
Ібрагіма, Валіде.
Ворогів хоч і навала,
Але всяк до ніг паде.

Роксолана – мудра жінка,
Як іще серед орди?
Отакі ми, українки,
Пальця в рот нам не клади.

І не зраджуй в жоднім разі
І не кривдь, Боже боронь!
До чужого ми не ласі,
За своє ж – хоч у вогонь.
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…
Любий! Годі позіхати!
Починається кіно…

               



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 11:09:08
Переглядів сторінки твору 8608
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.208 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 18:22:45 ]
Дякую, Іване! Бо й справді якось з неоднозначним натяком виглядала фраза до Вашої підказки:) Пан Ярослав не вгадав - пророкував мені пародію у Вашому виконанні, а Ви навпаки - допомогли усунути підставу для пародії:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 21:11:18 ]
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…

Отакі ми, українки!

Гарно, Валю!
Я бачила лише кілька серій і то, коли до сусідки заходила за чимось. Колись в інтернеті перегляну обов'язково.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 21:52:06 ]
О-о, там є на що подивитись:) Яскраво, колоритно, інтригуюче. Щоправда, часу багато забирає. Тому й переглядали ночами:) Вже трішки оскомину набили, та й часу шкода, роботи і вночі вистачає, коли діти сплять і ніщо не відволікає.
Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 23:37:19 ]
Пані Валентино, ну, по-перше, зауваження Івана Гентоша стосується цього вірша, а я говорив про попередній вірш і пародійність теми. Іван його не коментував, то, може, не читав, то у мене ще шанс залишається вгадати.
А по-друге, я тут не бачу пародійних рядків, навпаки, мені дуже сподобалася Ваша іронія стосовно реалій турецького життя і Роксолани:
То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

А кінцівка то й взагалі супер. Ваша ЛГ піднялась до рівня Роксолани, вже не ревнує його, а навпаки
перейнялась його захопленням і ще й підштовхує починати дивитись улюблений серіал. Психологічно це - боюсь вжити слово "геніальний", хай буде блискучий хід - відтепер він любитиме її ще сильніше, як султан - Хюррем.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 23:49:16 ]
От бачите, яка подвійна користь із цього серіалу - і історію вивчати допомагає, і мудрості додає:)
Дякую, пане Ярослав! Може, ще й напише Іван Гентош нову пародію. А відносно "пародійних рядків":
в першому варіанті було:
Роксолана - мудра жінка,
Знає, що, кому й куди.

За порадою Івана, щоб уникнути підтексту, другий рядок змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 01:30:05 ]
Слушне зауваження Івана і добре, що послухали, Валентино!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-10 21:41:31 ]
А на пародію ми з Вами таки спровокували Івана:)
Вже "настрочив". Як завжди, дотепно, я вже насміялася:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-13 15:11:59 ]
Як життєво і красиво!Дуже гарно сприймається:)Сподобалось)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 08:36:55 ]
Дякую, Світланко!