ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Отакі ми, українки, або Страсті по Роксолані


Де султан? Де беї, хани?
Біднуватий наш реал.
Присадив мене коханий
На турецький серіал.

І чекаю щосуботи
Вже на серію нову.
Відіклавши всі турботи,
У Туреччині живу.


Співчуваю Роксолані-
У гадючнику не рай.
Чи вони усі там п’яні?
Не вгодив – то помирай..

То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

Чи то пак, пардон, Аллаху,
Мусульманка, як не як.
Я померла б там від страху,
Не минув би переляк.
А вона усіх здолала:
Ібрагіма, Валіде.
Ворогів хоч і навала,
Але всяк до ніг паде.

Роксолана – мудра жінка,
Як іще серед орди?
Отакі ми, українки,
Пальця в рот нам не клади.

І не зраджуй в жоднім разі
І не кривдь, Боже боронь!
До чужого ми не ласі,
За своє ж – хоч у вогонь.
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…
Любий! Годі позіхати!
Починається кіно…

               



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 11:09:08
Переглядів сторінки твору 7673
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.208 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 18:22:45 ]
Дякую, Іване! Бо й справді якось з неоднозначним натяком виглядала фраза до Вашої підказки:) Пан Ярослав не вгадав - пророкував мені пародію у Вашому виконанні, а Ви навпаки - допомогли усунути підставу для пародії:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 21:11:18 ]
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…

Отакі ми, українки!

Гарно, Валю!
Я бачила лише кілька серій і то, коли до сусідки заходила за чимось. Колись в інтернеті перегляну обов'язково.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 21:52:06 ]
О-о, там є на що подивитись:) Яскраво, колоритно, інтригуюче. Щоправда, часу багато забирає. Тому й переглядали ночами:) Вже трішки оскомину набили, та й часу шкода, роботи і вночі вистачає, коли діти сплять і ніщо не відволікає.
Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 23:37:19 ]
Пані Валентино, ну, по-перше, зауваження Івана Гентоша стосується цього вірша, а я говорив про попередній вірш і пародійність теми. Іван його не коментував, то, може, не читав, то у мене ще шанс залишається вгадати.
А по-друге, я тут не бачу пародійних рядків, навпаки, мені дуже сподобалася Ваша іронія стосовно реалій турецького життя і Роксолани:
То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

А кінцівка то й взагалі супер. Ваша ЛГ піднялась до рівня Роксолани, вже не ревнує його, а навпаки
перейнялась його захопленням і ще й підштовхує починати дивитись улюблений серіал. Психологічно це - боюсь вжити слово "геніальний", хай буде блискучий хід - відтепер він любитиме її ще сильніше, як султан - Хюррем.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 23:49:16 ]
От бачите, яка подвійна користь із цього серіалу - і історію вивчати допомагає, і мудрості додає:)
Дякую, пане Ярослав! Може, ще й напише Іван Гентош нову пародію. А відносно "пародійних рядків":
в першому варіанті було:
Роксолана - мудра жінка,
Знає, що, кому й куди.

За порадою Івана, щоб уникнути підтексту, другий рядок змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 01:30:05 ]
Слушне зауваження Івана і добре, що послухали, Валентино!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-10 21:41:31 ]
А на пародію ми з Вами таки спровокували Івана:)
Вже "настрочив". Як завжди, дотепно, я вже насміялася:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-13 15:11:59 ]
Як життєво і красиво!Дуже гарно сприймається:)Сподобалось)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 08:36:55 ]
Дякую, Світланко!