ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор

Ігор Деркач
2019.11.21 09:05
У нас є мрія! Ідемо кудись,
долаємо корупцію на разі,
на Місяці вирощуємо рис
і ласуємо яблука на Марсі.

І не лякає недосяжна вись,
блукаємо у просторі і часі,
чекаємо орду на перелазі

Віктор Кучерук
2019.11.21 07:57
За віконцем листопад
голосно шурхоче
і димів отруйний чад
ріже груди й очі.
Ще болюча німота
гострої скорботи
розповзлася по вустах
і осіла в роті.

Микола Соболь
2019.11.21 06:08
Хотіли волі? Отакої!
Чи то не ваш коняка здох?
Для преЗедента люди – гої
Для навпаки вождьок – нєлох!

Полиште зброю і окопи,
Бо так не спродати землі!
Хотіли, дурні, до Европи?

Ярослав Філософ
2019.11.20 23:17
Як отрута
те Патріо - коли
йде воно від
тих Нікчемних
мертвих Душ


І прив'язані

Марґо Ґейко
2019.11.20 19:36
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
І не лунатиме ніде:
«Осанна осені, Осанна!»

Коли вітри загомонять
І ніч мороз помножить вдвічі,
Суворий січень – вічний вітчим

Олександр Сушко
2019.11.20 18:24
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
А страх мій дух утоптує у мохи,
Шепоче: " За порогом раю - прірва!..."

Перетерпів і осуд, і шопту,
Лишив у сильцях серця половину.
Тепер на волі битим склом іду,

Матвій Смірнов
2019.11.20 18:09
Він пам’ятає: ніби весна,
Начебто тане лід,
Небо, мов намальоване - над,
Чорні калюжі - під,

Він пам’ятає, як горизонт
Збився у вертикаль.
Далі не ясно - чи яв, чи сон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Олехо Олександр, Марійченко Затія

 Про початок і кінець... історії (поетична післяпародія)

Злетілись штори, ніби птиці,
І залягла довкола тінь.
...
Іще попереду наш гріх,
Ще райський плід висить на вітті -
Початок всіх земних доріг.

(Марійченко Затія "Початок історії…")

Усілись штори, наче птиці,
і укривають нашу тінь,
а ти приніс відро кислиці –
сподобав тую дріботінь.
...
Тулюся плоттю до живого,
а ти мені: - Ану, устань.
...
- А як же гріх, а як дорога
у райський сад, де плід висить?
Та чую лиш: - Побійся Бога.

(Олександр Олехо "Пародія")

Марійченко Затія, Олександр Олехо

До мене штори прилетіли
І приземлилися у тінь,
А я тулилася до тіла,
Але без хіті і хотінь.

Тоді кажу:
- Іди, поживу
Знайди якусь мені в саду -
Біжи, Адаме, нумо, живо,
Бо геть від тебе я піду!

Адам приніс мені живиці,
Кислиць і грушок назбирав,
Мене підняв і притулився
І потягнув до диких трав.

А я йому:
- Побійся Бога!
Чи це тебе Змій спокусив? -
Та не було в очах тривоги
І не було впиратись сил.


19.05.2013

* Натхнення: Марійченко Затія "Початок історії…" (http://maysterni.com/publication.php?id=90902), Олександр Олехо "Пародія" (http://maysterni.com/publication.php?id=90947)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Марійченко Затія, Олександр Олехо



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-19 11:22:17
Переглядів сторінки твору 1190
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 09:17:40 ]
Класно!!!Дякую!!!Як варіант:замість "маленьких грушок" "кислиць якихось". Як Вам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 09:21:41 ]
Безмежно радий, що Вам сподобалась моя післяпародія, Затіє!
Е, ні, грушки-дички я навмисно вів у вірш - як чудовий засіб від розладу після яблук-кислиць у ЛГ Олександра. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 09:22:33 ]
вів=увів чи ввів ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 09:34:17 ]
Зрозуміло! Після голосного - "ввів", після приголосного - "увів", але ніколи не "вів" у такому контексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 09:42:15 ]
Та ні, просто при швидкому наборі на клавіатурі деколи пропускаються або випадково переставляються літери. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-21 18:14:20 ]
Ще раз перечитала Ваш коментар, у якому Ви стали на мій захист. Тож Вам кілька рядочків:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-21 18:17:39 ]
Цю справу я й сама осилю:
Ми дати здачі не ледачі.
І все ж я вдячна Вам, Емілю,
Всього найкращого! Удачі!