ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
2026.10.02
20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження»)
У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
2026.10.02
20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
2026.10.02
16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
2026.10.02
13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
2026.10.02
10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
2026.10.01
22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
2026.10.01
21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марина Цвєтаєва (1892 - 1941) /
Вірші
1930 МАЯКОВСКОМУ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
1930 МАЯКОВСКОМУ
1
Чтобы край земной не вымер
Без отчаянных дядей,
Будь, младенец, Володимир:
Целым миром володей!
2
Литературная - не в ней
Суть, а вот - кровь пролейте!
Выходит каждые семь дней.
Ушедший - раз в столетье
Приходит. Сбит передовой
Боец. Каких, столица,
Еще тебе вестей, какой
Еще - передовицы?
Ведь это, милые, у нас,
Черновец - милюковцу:
"Владимир Маяковский? Да-с.
Бас, говорят, и в кофте
Ходил"...
Эх кровь-твоя-кровца!
Как с новью примириться,
Раз первого ее бойца
Кровь - на второй странице
(Известий.)
3
"В гробу, в обыкновенном тем-
ном костюме, в устойчивых, гру-
бых ботинках, подбитых желе-
зом, лежит величайший поэт
революции".
("Однодневная газета",
24 апреля 1930 г.)
В сапогах, подкованных железом,
В сапогах, в которых гору брал -
Никаким обходом ни объездом
Не доставшийся бы перевал -
Израсходованных до сиянья
За двадцатилетний перегон.
Гору пролетарского Синая,
На котором праводатель - он.
В сапогах - двустопная жилплощадь,
Чтоб не вмешивался жилотдел -
В сапогах, в которых, понаморщась,
Гору нес - и брал - и клял - и пел -
В сапогах и до и без отказу
По невспаханностям Сентября,
В сапогах - почти что водолаза:
Пехотинца, чище ж говоря:
В сапогах великого похода,
На донбассовских, небось, гвоздях.
Гору горя своего народа
Стапятидесяти (Госиздат)
Миллионного ... - В котором роде
Своего, когда который год:
"Ничего-де своего в заводе!"
Всех народов горя гору - вот.
Так вот в этих - про его Рольс-Ройсы
Говорок еще не приутих -
Мертвый пионерам крикнул: Стройся!
В сапогах - свидетельствующих.
4
Любовная лодка разбилась о быт
И полушки не поставишь
На такого главаря.
Лодка-то твоя, товарищ,
Из какого словаря?
В лодке, да еще в любовной
Запрокинуться - скандал!
Разин - чем тебе не ровня? -
Лучше с бытом совладал.
Эко новшество - лекарство
Хлещущее, что твой кран!
Парень, не по-пролетарски
Действуешь - а что твой пан!
Стоило ж в богов и в матку
Нас, чтоб - кровь, а не рассвет! -
Класса белую подкладку
Выворотить напослед.
Вроде юнкера, на Тоске
Выстрелившего - с тоски!
Парень! не по-маяковски
Действуешь: по-шаховски.
Фуражечку б на бровишки
И - прощай, моя джаным!
Правнуком своим проживши,
Кончил - прадедом своим.
То-то же, как на поверку
Выйдем - стыд тебя заест:
Совето-российский Вертер.
Дворяно-российский жест.
Только раньше - в околодок,
Нынче ж...
- Враг ты мой родной!
Никаких любовных лодок
Новых - нету под луной.
5
Выстрел - в самую душу,
Как только что по врагам.
Богоборцем разрушен
Сегодня последний храм.
Еще раз не осекся,
И, в точку попав - усоп.
Было стало быть сердце,
Коль выстрелу следом - стоп.
(Зарубежье, встречаясь:
"Ну, казус! Каков фугас!
Значит - тоже сердца есть?
И с той же, что и у нас?")
Выстрел - в самую точку,
Как в ярмарочную цель.
(Часто - левую мочку
Отбривши - с женой в постель.)
Молодец! Не прошибся!
А женщины ради - что ж!
И Елену паршивкой
- Подумавши - назовешь.
Лишь одним, зато знатно,
Нас лефовец удивил:
Только вправо и знавший
Палить-то, а тут - словил.
Кабы в правую - свёрк бы
Ланцетик - и здрав ваш шеф.
Выстрел в левую створку:
Ну в самый-те Центропев!
6
Зерна огненного цвета
Брошу на ладонь,
Чтоб предстал он в бездне света
Красный как огонь.
Советским вельможей,
При полном Синоде...
- Здорово, Сережа!
- Здорово, Володя!
Умаялся? - Малость.
- По общим? - По личным.
- Стрелялось? - Привычно.
- Горелось? - Отлично.
- Так стало быть пожил?
- Пасс в некотором роде.
...Негоже, Сережа!
...Негоже, Володя!
А помнишь, как матом
Во весь свой эстрадный
Басище - меня-то
Обкладывал? - Ладно
Уж... - Вот-те и шлюпка
Любовная лодка!
Ужель из-за юбки?
- Хужей из-за водки.
Опухшая рожа.
С тех пор и на взводе?
Негоже, Сережа.
- Негоже, Володя.
А впрочем - не бритва -
Сработано чисто.
Так стало быть бита
Картишка? - Сочится.
- Приложь подорожник.
- Хорош и коллодий.
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя.
А что на Рассее -
На матушке? - То есть
Где? - В Эсэсэсере
Что нового? - Строят.
Родители - родят,
Вредители - точут,
Издатели --водят,
Писатели -- строчут.
Мост новый заложен,
Да смыт половодьем.
Все то же, Сережа!
- Все то же, Володя.
А певчая стая?
- Народ, знаешь, тертый!
Нам лавры сплетая,
У нас как у мертвых
Прут. Старую Росту
Да завтрашним лаком.
Да не обойдешься
С одним Пастернаком.
Хошь, руку приложим
На ихнем безводье?
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя!
Еще тебе кланяется...
- А что добрый
Наш Льсан Алексаныч?
- Вон - ангелом! - Федор
Кузьмич?-На канале:
По красные щеки
Пошел. - Гумилев Николай?
- На Востоке.
(В кровавой рогоже,
На полной подводе...)
- Все то же, Сережа.
- Все то же, Володя.
А коли все то же,
Володя, мил-друг мой -
Вновь руки наложим,
Володя, хоть рук - и -
Нет.
- Хотя и нету,
Сережа, мил-брат мой,
Под царство и это
Подложим гранату!
И на раствороженном
Нами Восходе -
Заложим, Сережа!
- Заложим, Володя!
7
Много храмов разрушил,
А этот - ценней всего.
Упокой, Господи, душу усопшего врага твоего.
Савойя, август 1930
Чтобы край земной не вымер
Без отчаянных дядей,
Будь, младенец, Володимир:
Целым миром володей!
2
Литературная - не в ней
Суть, а вот - кровь пролейте!
Выходит каждые семь дней.
Ушедший - раз в столетье
Приходит. Сбит передовой
Боец. Каких, столица,
Еще тебе вестей, какой
Еще - передовицы?
Ведь это, милые, у нас,
Черновец - милюковцу:
"Владимир Маяковский? Да-с.
Бас, говорят, и в кофте
Ходил"...
Как с новью примириться,
Раз первого ее бойца
Кровь - на второй странице
(Известий.)
3
В сапогах, подкованных железом,
В сапогах, в которых гору брал -
Никаким обходом ни объездом
Не доставшийся бы перевал -
Израсходованных до сиянья
За двадцатилетний перегон.
Гору пролетарского Синая,
На котором праводатель - он.
В сапогах - двустопная жилплощадь,
Чтоб не вмешивался жилотдел -
В сапогах, в которых, понаморщась,
Гору нес - и брал - и клял - и пел -
В сапогах и до и без отказу
По невспаханностям Сентября,
В сапогах - почти что водолаза:
Пехотинца, чище ж говоря:
В сапогах великого похода,
На донбассовских, небось, гвоздях.
Гору горя своего народа
Стапятидесяти (Госиздат)
Миллионного ... - В котором роде
Своего, когда который год:
"Ничего-де своего в заводе!"
Всех народов горя гору - вот.
Так вот в этих - про его Рольс-Ройсы
Говорок еще не приутих -
Мертвый пионерам крикнул: Стройся!
В сапогах - свидетельствующих.
4
И полушки не поставишь
На такого главаря.
Лодка-то твоя, товарищ,
Из какого словаря?
В лодке, да еще в любовной
Запрокинуться - скандал!
Разин - чем тебе не ровня? -
Лучше с бытом совладал.
Эко новшество - лекарство
Хлещущее, что твой кран!
Парень, не по-пролетарски
Действуешь - а что твой пан!
Стоило ж в богов и в матку
Нас, чтоб - кровь, а не рассвет! -
Класса белую подкладку
Выворотить напослед.
Вроде юнкера, на Тоске
Выстрелившего - с тоски!
Парень! не по-маяковски
Действуешь: по-шаховски.
Фуражечку б на бровишки
И - прощай, моя джаным!
Правнуком своим проживши,
Кончил - прадедом своим.
То-то же, как на поверку
Выйдем - стыд тебя заест:
Совето-российский Вертер.
Дворяно-российский жест.
Только раньше - в околодок,
Нынче ж...
Никаких любовных лодок
Новых - нету под луной.
5
Выстрел - в самую душу,
Как только что по врагам.
Богоборцем разрушен
Сегодня последний храм.
Еще раз не осекся,
И, в точку попав - усоп.
Было стало быть сердце,
Коль выстрелу следом - стоп.
(Зарубежье, встречаясь:
"Ну, казус! Каков фугас!
Значит - тоже сердца есть?
И с той же, что и у нас?")
Выстрел - в самую точку,
Как в ярмарочную цель.
(Часто - левую мочку
Отбривши - с женой в постель.)
Молодец! Не прошибся!
А женщины ради - что ж!
И Елену паршивкой
- Подумавши - назовешь.
Лишь одним, зато знатно,
Нас лефовец удивил:
Только вправо и знавший
Палить-то, а тут - словил.
Кабы в правую - свёрк бы
Ланцетик - и здрав ваш шеф.
Выстрел в левую створку:
Ну в самый-те Центропев!
6
Советским вельможей,
При полном Синоде...
- Здорово, Сережа!
- Здорово, Володя!
Умаялся? - Малость.
- По общим? - По личным.
- Стрелялось? - Привычно.
- Горелось? - Отлично.
- Так стало быть пожил?
- Пасс в некотором роде.
...Негоже, Сережа!
...Негоже, Володя!
А помнишь, как матом
Во весь свой эстрадный
Басище - меня-то
Обкладывал? - Ладно
Уж... - Вот-те и шлюпка
Любовная лодка!
Ужель из-за юбки?
- Хужей из-за водки.
Опухшая рожа.
С тех пор и на взводе?
Негоже, Сережа.
- Негоже, Володя.
А впрочем - не бритва -
Сработано чисто.
Так стало быть бита
Картишка? - Сочится.
- Приложь подорожник.
- Хорош и коллодий.
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя.
А что на Рассее -
На матушке? - То есть
Где? - В Эсэсэсере
Что нового? - Строят.
Родители - родят,
Вредители - точут,
Издатели --водят,
Писатели -- строчут.
Мост новый заложен,
Да смыт половодьем.
Все то же, Сережа!
- Все то же, Володя.
А певчая стая?
- Народ, знаешь, тертый!
Нам лавры сплетая,
У нас как у мертвых
Прут. Старую Росту
Да завтрашним лаком.
Да не обойдешься
С одним Пастернаком.
Хошь, руку приложим
На ихнем безводье?
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя!
Еще тебе кланяется...
- А что добрый
Наш Льсан Алексаныч?
- Вон - ангелом! - Федор
Кузьмич?-На канале:
По красные щеки
Пошел. - Гумилев Николай?
- На Востоке.
(В кровавой рогоже,
На полной подводе...)
- Все то же, Сережа.
- Все то же, Володя.
А коли все то же,
Володя, мил-друг мой -
Вновь руки наложим,
Володя, хоть рук - и -
Нет.
Сережа, мил-брат мой,
Под царство и это
Подложим гранату!
И на раствороженном
Нами Восходе -
Заложим, Сережа!
- Заложим, Володя!
7
Много храмов разрушил,
А этот - ценней всего.
Упокой, Господи, душу усопшего врага твоего.
Савойя, август 1930
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0904 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0904 seconds