ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.03 18:17
Замальовки не тільки про жінок ( запозичено з книги «Kobieta w humorze zydowskim» Wladyslawa Palu
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Холодне літо
Жити під гаслом «чудес не буває»,
слухати співи дощів безупинних,
перебирати перлини-слова, і
заново світ сотворяти із піни.

Зимно на серці. І стіни не гріють —
так каламутно, тривожно та в’язко.
Літо, мов пані огрядна, старіє:
пудриться, охкає, терпить фіаско,

та не здається, і вперто фарбує
губи побляклі яскраво-червоним,
пряно та солодко пахнути буде
свіжим парфумом лілей та півоній.

Тільки під вечір тремтить безпорадно
вулиць промоклих одежа благенька…
Тьмяна кімната, сире простирадло —
і горошин під периною жменька.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-10 00:51:39
Переглядів сторінки твору 5835
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 00:54:20 ]
Зараз, звичайно, не літо, і надворі та в хаті тепло, та дуже хотілося ще один свій переклад винести на суворий суд Самвидаву. Тим більше, що він, тобто переклад, — свіженький. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 12:02:46 ]
Інгваре, я внесла зміни, враховуючи Ваші зауваження. Досі думала: ну що мені так заважає? А виявилося - наголос невірний. Довелося змінити два рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 20:53:36 ]
Вітаю Ларисо. Переклад, я так розумію, вашого ж вірша? Мені подобається, щоправда, здається мені, що в останній строфі можна глянути варіанти, чи варто чи ні, після описання літа, виразніше повертатися до себе. На кшталт:
"Тільки під вечір тремтить (тремчу?) безпорадно -
вулиць промоклих одежа благенька…"

Так би мовити, перейти від примарного літа до іншої "примарної" реальності.

Але це дрібненькі нюанси.

А "Тьмяна кімната, вогке простирадло –
і горошин під периною жменька." - дуже гарне і достатньо багатопланове завершення. Особливо, до першого рядка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 00:15:54 ]
Дякую, Володю.
В мене була така остання строфа (як на мене - достатньо виразна для закінчення віршу, бо вірш все ж таки - про ЛІТО):

"Только вечерние парки пустынны –
ветер гуляет по лужам продрогшим...
Тусклая лампочка, саван простынный –
и под периною – горстка горошин."

і в першому варіанті перекладу були такі рядки, що я їх потім прибрала:

"Тільки під вечір тремтять безпорадно
клени й калюжі вздовж вулиць порожніх…"

Мабуть, вони більш вдало відтворювали тему... Та й саван не вийшов :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 10:55:12 ]
Ларисо, опублікуйте, будь-ласка, і оригінал. Дуже цікаво.
А чому б вам не опублікувати і добірку своїх віршів, написаних російською мовою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:52:05 ]
Гарний твір, пастельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-18 23:47:32 ]
Ти як завжди - неперевершена!

Але й я від свого не відступлюся!
Ось тільки трошки зачекай, пані Ларисо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:03:32 ]
Ну, до чого ж докотилися люди!??
Сором та й годі! Проява регрессу!
Лантух гороху на ліжко! Паскуди!
Хто ж так стрічає Ларису-принцесу?!!

Ясно від того – «зимно на серці»
І «каламутно, тривожно та в`язко»
Мов не хохли, а до чогось там дверці
І не кажіть, – це ж суцільне фіаско!

Щоб вони там собі ніц не блажили,
Як перед богом клянусь перед Вами,
Панно-Ларисо, щоб Ви їх простили
Тих, хто горох клав – поб`ю батогами!

:)

О.Є.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 22:27:44 ]
Дякую, Олеже. Приходь до нас в останній вівторок місяця - буде професор Ярещенко розповідати про прадавню історію нашого краю. Обіцяю, що буде гаряче від суперечок і дуже цікаво. Людей буде багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 10:48:50 ]
Дякую, Ларисо, за увагу до мого віршика "За і Проти". Зізнаюся відверто, в поезії я більше лірик. Але, все-таки, не можу сприймати серйозно усталений погляд: "Справжня поезія існує поза політикою". Гадаю, сучасна поезія не може існувати відмежовано від суспільного життя, тому що "відмежуватися від того, що відбувається, значить мовчати, не бачити, дозволяти. Писати сьогодні постійно рулади про кохання - банально і немилосердно по відношенню до рідного народу. А, як вважаєте Ви?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 12:08:10 ]
Хороше запитання, Маріє, цікаво, які доводи приведе Лариса. Я тільки скромно зауважу, що політику, напевно, придумали гірші для гірших з людей. А Поезія, судячи з усього ("спочатку було Слово...") і навколо Найвищого Творця існує, як Предмет осягання, та певний інструментарій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 20:15:50 ]
Маріє, дуже цікаве запитання. Справа в тому, що "політика" - і "життя народу в умовах свого часу" - то є різні речі. Писати про політику - не завжди є вдала ідея, бо політика і погляди на неї дуже швижко змінюються (візьміть хоча б Майдан). А поезія - це є вічна категорія.
Так от я вважаю, що тільки поет високого рівня пише й не може не писати про свою добу. Це дуже складно з багатьох причин. Але найвидатніші поети і їх вірші тісно пов"язані із часом та країною, у якій вони жили. Якщо цього нема - поет частіше за все - посередній, або просто камерний і не дуже цікавий. Ваш вірш - приклад вдалого відображення політики і сьогодення у дотепній, легкій, я би сказала, дитячій формі.

Мені подобаються вірші Олександра Бобошка ще й тому, що він пише про наш час і країну, але не переступає ту межу, за якою вже йде нещирість або несмак. Його поезії на цю тему просякнуті почуттям і щирістю, наболілі.