ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Холодне літо
Жити під гаслом «чудес не буває»,
слухати співи дощів безупинних,
перебирати перлини-слова, і
заново світ сотворяти із піни.

Зимно на серці. І стіни не гріють —
так каламутно, тривожно та в’язко.
Літо, мов пані огрядна, старіє:
пудриться, охкає, терпить фіаско,

та не здається, і вперто фарбує
губи побляклі яскраво-червоним,
пряно та солодко пахнути буде
свіжим парфумом лілей та півоній.

Тільки під вечір тремтить безпорадно
вулиць промоклих одежа благенька…
Тьмяна кімната, сире простирадло —
і горошин під периною жменька.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-10 00:51:39
Переглядів сторінки твору 5493
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 00:54:20 ]
Зараз, звичайно, не літо, і надворі та в хаті тепло, та дуже хотілося ще один свій переклад винести на суворий суд Самвидаву. Тим більше, що він, тобто переклад, — свіженький. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 12:02:46 ]
Інгваре, я внесла зміни, враховуючи Ваші зауваження. Досі думала: ну що мені так заважає? А виявилося - наголос невірний. Довелося змінити два рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 20:53:36 ]
Вітаю Ларисо. Переклад, я так розумію, вашого ж вірша? Мені подобається, щоправда, здається мені, що в останній строфі можна глянути варіанти, чи варто чи ні, після описання літа, виразніше повертатися до себе. На кшталт:
"Тільки під вечір тремтить (тремчу?) безпорадно -
вулиць промоклих одежа благенька…"

Так би мовити, перейти від примарного літа до іншої "примарної" реальності.

Але це дрібненькі нюанси.

А "Тьмяна кімната, вогке простирадло –
і горошин під периною жменька." - дуже гарне і достатньо багатопланове завершення. Особливо, до першого рядка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 00:15:54 ]
Дякую, Володю.
В мене була така остання строфа (як на мене - достатньо виразна для закінчення віршу, бо вірш все ж таки - про ЛІТО):

"Только вечерние парки пустынны –
ветер гуляет по лужам продрогшим...
Тусклая лампочка, саван простынный –
и под периною – горстка горошин."

і в першому варіанті перекладу були такі рядки, що я їх потім прибрала:

"Тільки під вечір тремтять безпорадно
клени й калюжі вздовж вулиць порожніх…"

Мабуть, вони більш вдало відтворювали тему... Та й саван не вийшов :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 10:55:12 ]
Ларисо, опублікуйте, будь-ласка, і оригінал. Дуже цікаво.
А чому б вам не опублікувати і добірку своїх віршів, написаних російською мовою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:52:05 ]
Гарний твір, пастельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-18 23:47:32 ]
Ти як завжди - неперевершена!

Але й я від свого не відступлюся!
Ось тільки трошки зачекай, пані Ларисо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:03:32 ]
Ну, до чого ж докотилися люди!??
Сором та й годі! Проява регрессу!
Лантух гороху на ліжко! Паскуди!
Хто ж так стрічає Ларису-принцесу?!!

Ясно від того – «зимно на серці»
І «каламутно, тривожно та в`язко»
Мов не хохли, а до чогось там дверці
І не кажіть, – це ж суцільне фіаско!

Щоб вони там собі ніц не блажили,
Як перед богом клянусь перед Вами,
Панно-Ларисо, щоб Ви їх простили
Тих, хто горох клав – поб`ю батогами!

:)

О.Є.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 22:27:44 ]
Дякую, Олеже. Приходь до нас в останній вівторок місяця - буде професор Ярещенко розповідати про прадавню історію нашого краю. Обіцяю, що буде гаряче від суперечок і дуже цікаво. Людей буде багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 10:48:50 ]
Дякую, Ларисо, за увагу до мого віршика "За і Проти". Зізнаюся відверто, в поезії я більше лірик. Але, все-таки, не можу сприймати серйозно усталений погляд: "Справжня поезія існує поза політикою". Гадаю, сучасна поезія не може існувати відмежовано від суспільного життя, тому що "відмежуватися від того, що відбувається, значить мовчати, не бачити, дозволяти. Писати сьогодні постійно рулади про кохання - банально і немилосердно по відношенню до рідного народу. А, як вважаєте Ви?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 12:08:10 ]
Хороше запитання, Маріє, цікаво, які доводи приведе Лариса. Я тільки скромно зауважу, що політику, напевно, придумали гірші для гірших з людей. А Поезія, судячи з усього ("спочатку було Слово...") і навколо Найвищого Творця існує, як Предмет осягання, та певний інструментарій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 20:15:50 ]
Маріє, дуже цікаве запитання. Справа в тому, що "політика" - і "життя народу в умовах свого часу" - то є різні речі. Писати про політику - не завжди є вдала ідея, бо політика і погляди на неї дуже швижко змінюються (візьміть хоча б Майдан). А поезія - це є вічна категорія.
Так от я вважаю, що тільки поет високого рівня пише й не може не писати про свою добу. Це дуже складно з багатьох причин. Але найвидатніші поети і їх вірші тісно пов"язані із часом та країною, у якій вони жили. Якщо цього нема - поет частіше за все - посередній, або просто камерний і не дуже цікавий. Ваш вірш - приклад вдалого відображення політики і сьогодення у дотепній, легкій, я би сказала, дитячій формі.

Мені подобаються вірші Олександра Бобошка ще й тому, що він пише про наш час і країну, але не переступає ту межу, за якою вже йде нещирість або несмак. Його поезії на цю тему просякнуті почуттям і щирістю, наболілі.