ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2022.12.09 01:39
Якби думки народжувалися у шлунку, живіт був би вище голови. Якби то кількість зробленого залежала від кількості з’їденого. Найкращі ті гриби, які не стали останніми. Найміцніший сон не у праведників, а у пияків. Найкраще плаває те, що не тоне

Козак Дума
2022.12.08 20:00
Темніє… Знову ніч у гості.
Темніє – зорі в високості.
Темніє, люди по оселях.
Темніє – мла вкриває землю.

Євген Федчук
2022.12.08 16:24
Скажи, Якиме, ти ж козакував? –
Старі діди усілись на осонні
Під хатою. Здавалось, напівсонні.
Розімлілий дехто й очі закривав.
Щоб не заснути часом, то вели
Розмови про діла давно минулі,
Коли вони ще молодими були
Й багато чого різного могли.

Олександр Сушко
2022.12.08 15:55
Кошлате мудромисліє нині стало основою людського розумування про природу, кохання, бога, війни та миру. Тобто усе, що не має практичного застосування у повсякденному житті покрите товстим шаром таємничості і такої заплутаної, що годі знайти здоровий ґл

Ольга Олеандра
2022.12.08 15:24
Ця зима вже ніколи не скінчиться
може бути і так
А, можливо, це все нісенітниця
чи знак
Замуроване сонце все ж вижило
хто зна
Назбираємо дров, буде паливо
смішна

Юрій Гундарєв
2022.12.08 11:53
Есть пять имён в женской поэзии:
Лина, Белла, Марина, Леся и
одно особо, осанно -
Анна.

Автор: Юрий Гундарев
2022 год

Володимир Бойко
2022.12.08 02:02
Останнім часом дедалі частіше звучить зловісно назва російського міста Енгельс. Саме на тамтешньому аеродромі базуються літаки стратегічної авіації, які завдають ракетних ударів по Україні. До початку великої війни переважна більшість українців навіть н

Віктор Кучерук
2022.12.08 00:51
Без амуніції та зброї,
Хоча не в мирному тилу, –
Бідою зроджені герої
Нам не дають упасти в млу.
Робота їхня має риси,
Що потребує теж відзнак,
Бо в час лихий не обійтися
Без комунальників ніяк.

Іван Потьомкін
2022.12.07 17:57
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Сергій Губерначук
2022.12.07 14:34
Не витримую ліній…
Папір залишаю вам.
Думки забираю у вирій
до позаземлених мам.
Їх багато…
Повні хати…
І скрізь голуби миру
сотають любов ще щиру

Вікторія Лимар
2022.12.07 13:28
У ложах вселенських складаються плани,
Щоб людство вести до нервового стану.
Перебіг подій це підтверджує знову,
Бо задуми, дійсно, на жаль, нездорові.

Багато вже років живмо в напрузі.
Сусіди давно вороги, а не друзі.
Претензії надто зухвалі, амб

Юрій Гундарєв
2022.12.07 11:58
Когда разбивается ваза,
можно её склеить.
И не заметишь сразу
тонкие швы на стекле.

Когда разбивается дружба,
то закрывается дверца…
Сразу не обнаружишь

Микола Соболь
2022.12.07 06:04
Зледеніле небо. Залізних стерв’ятників злети.
Матінка молиться в укритті над дитям.
Не снігом порошить, летять на країну ракети…
Хтось навіть не встиг, попрощатись із життям.
Упав убитим.

Янголи смерті збирають багаті покоси.
Там вимагають душі бе

Віктор Кучерук
2022.12.07 04:54
Згадались укотре солдату,
Й слізьми затуманили зір, –
Зруйнована батьківська хата,
Засіяний мотлохом двір.
Сліди безпощадної бійні
Там час швидкоплинний не стер, -
Вразливій душі неспокійно
Від видив отих дотепер.

Тетяна Левицька
2022.12.07 00:14
Крутила голови отим,
хто гарбузову кашу любить,
хто вабить перснем золотим,
і ніжністю лоскоче губи.
У кого статки в банку є,
чудовий хист, статура гарна,
кому зозуленька кує
на довгі літа щастя марно...

Софія Цимбалиста
2022.12.06 22:04
Так хочеться відчути знову,
хоч не надовго щось,
крім самоти.
Ще раз, один лиш раз,
аби хоч згадку щастя віднайти.
Не вистачить всіх слів,
щоб описати буревій
забутих почуттів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соня Рейх
2022.11.26

Зоя Арова
2022.11.23

Валерія Ворона
2022.11.20

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Тоні Фаґо
2022.08.19

Надія Кравченко
2022.08.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Холодне літо
Жити під гаслом «чудес не буває»,
слухати співи дощів безупинних,
перебирати перлини-слова, і
заново світ сотворяти із піни.

Зимно на серці. І стіни не гріють —
так каламутно, тривожно та в’язко.
Літо, мов пані огрядна, старіє:
пудриться, охкає, терпить фіаско,

та не здається, і вперто фарбує
губи побляклі яскраво-червоним,
пряно та солодко пахнути буде
свіжим парфумом лілей та півоній.

Тільки під вечір тремтить безпорадно
вулиць промоклих одежа благенька…
Тьмяна кімната, сире простирадло —
і горошин під периною жменька.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-10 00:51:39
Переглядів сторінки твору 4625
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 00:54:20 ]
Зараз, звичайно, не літо, і надворі та в хаті тепло, та дуже хотілося ще один свій переклад винести на суворий суд Самвидаву. Тим більше, що він, тобто переклад, — свіженький. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 12:02:46 ]
Інгваре, я внесла зміни, враховуючи Ваші зауваження. Досі думала: ну що мені так заважає? А виявилося - наголос невірний. Довелося змінити два рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 20:53:36 ]
Вітаю Ларисо. Переклад, я так розумію, вашого ж вірша? Мені подобається, щоправда, здається мені, що в останній строфі можна глянути варіанти, чи варто чи ні, після описання літа, виразніше повертатися до себе. На кшталт:
"Тільки під вечір тремтить (тремчу?) безпорадно -
вулиць промоклих одежа благенька…"

Так би мовити, перейти від примарного літа до іншої "примарної" реальності.

Але це дрібненькі нюанси.

А "Тьмяна кімната, вогке простирадло –
і горошин під периною жменька." - дуже гарне і достатньо багатопланове завершення. Особливо, до першого рядка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 00:15:54 ]
Дякую, Володю.
В мене була така остання строфа (як на мене - достатньо виразна для закінчення віршу, бо вірш все ж таки - про ЛІТО):

"Только вечерние парки пустынны –
ветер гуляет по лужам продрогшим...
Тусклая лампочка, саван простынный –
и под периною – горстка горошин."

і в першому варіанті перекладу були такі рядки, що я їх потім прибрала:

"Тільки під вечір тремтять безпорадно
клени й калюжі вздовж вулиць порожніх…"

Мабуть, вони більш вдало відтворювали тему... Та й саван не вийшов :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 10:55:12 ]
Ларисо, опублікуйте, будь-ласка, і оригінал. Дуже цікаво.
А чому б вам не опублікувати і добірку своїх віршів, написаних російською мовою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:52:05 ]
Гарний твір, пастельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-18 23:47:32 ]
Ти як завжди - неперевершена!

Але й я від свого не відступлюся!
Ось тільки трошки зачекай, пані Ларисо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:03:32 ]
Ну, до чого ж докотилися люди!??
Сором та й годі! Проява регрессу!
Лантух гороху на ліжко! Паскуди!
Хто ж так стрічає Ларису-принцесу?!!

Ясно від того – «зимно на серці»
І «каламутно, тривожно та в`язко»
Мов не хохли, а до чогось там дверці
І не кажіть, – це ж суцільне фіаско!

Щоб вони там собі ніц не блажили,
Як перед богом клянусь перед Вами,
Панно-Ларисо, щоб Ви їх простили
Тих, хто горох клав – поб`ю батогами!

:)

О.Є.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 22:27:44 ]
Дякую, Олеже. Приходь до нас в останній вівторок місяця - буде професор Ярещенко розповідати про прадавню історію нашого краю. Обіцяю, що буде гаряче від суперечок і дуже цікаво. Людей буде багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 10:48:50 ]
Дякую, Ларисо, за увагу до мого віршика "За і Проти". Зізнаюся відверто, в поезії я більше лірик. Але, все-таки, не можу сприймати серйозно усталений погляд: "Справжня поезія існує поза політикою". Гадаю, сучасна поезія не може існувати відмежовано від суспільного життя, тому що "відмежуватися від того, що відбувається, значить мовчати, не бачити, дозволяти. Писати сьогодні постійно рулади про кохання - банально і немилосердно по відношенню до рідного народу. А, як вважаєте Ви?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 12:08:10 ]
Хороше запитання, Маріє, цікаво, які доводи приведе Лариса. Я тільки скромно зауважу, що політику, напевно, придумали гірші для гірших з людей. А Поезія, судячи з усього ("спочатку було Слово...") і навколо Найвищого Творця існує, як Предмет осягання, та певний інструментарій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 20:15:50 ]
Маріє, дуже цікаве запитання. Справа в тому, що "політика" - і "життя народу в умовах свого часу" - то є різні речі. Писати про політику - не завжди є вдала ідея, бо політика і погляди на неї дуже швижко змінюються (візьміть хоча б Майдан). А поезія - це є вічна категорія.
Так от я вважаю, що тільки поет високого рівня пише й не може не писати про свою добу. Це дуже складно з багатьох причин. Але найвидатніші поети і їх вірші тісно пов"язані із часом та країною, у якій вони жили. Якщо цього нема - поет частіше за все - посередній, або просто камерний і не дуже цікавий. Ваш вірш - приклад вдалого відображення політики і сьогодення у дотепній, легкій, я би сказала, дитячій формі.

Мені подобаються вірші Олександра Бобошка ще й тому, що він пише про наш час і країну, але не переступає ту межу, за якою вже йде нещирість або несмак. Його поезії на цю тему просякнуті почуттям і щирістю, наболілі.