ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
На тому березі
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
* 29 *
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Коли покличуть предки?
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Сон і післясон
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
* * *
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
«Аве Марія» мами
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
* * *
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
***
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
У пошуку логіки
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
Галюцинації віртуальної дійсності
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Чарівна мить
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
Прихід
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
* * *
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Першій дівчині, яку любив (The Incredible String Band)
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Холодне літо
Жити під гаслом «чудес не буває»,
слухати співи дощів безупинних,
перебирати перлини-слова, і
заново світ сотворяти із піни.

Зимно на серці. І стіни не гріють —
так каламутно, тривожно та в’язко.
Літо, мов пані огрядна, старіє:
пудриться, охкає, терпить фіаско,

та не здається, і вперто фарбує
губи побляклі яскраво-червоним,
пряно та солодко пахнути буде
свіжим парфумом лілей та півоній.

Тільки під вечір тремтить безпорадно
вулиць промоклих одежа благенька…
Тьмяна кімната, сире простирадло —
і горошин під периною жменька.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-10 00:51:39
Переглядів сторінки твору 5833
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 00:54:20 ]
Зараз, звичайно, не літо, і надворі та в хаті тепло, та дуже хотілося ще один свій переклад винести на суворий суд Самвидаву. Тим більше, що він, тобто переклад, — свіженький. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 12:02:46 ]
Інгваре, я внесла зміни, враховуючи Ваші зауваження. Досі думала: ну що мені так заважає? А виявилося - наголос невірний. Довелося змінити два рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 20:53:36 ]
Вітаю Ларисо. Переклад, я так розумію, вашого ж вірша? Мені подобається, щоправда, здається мені, що в останній строфі можна глянути варіанти, чи варто чи ні, після описання літа, виразніше повертатися до себе. На кшталт:
"Тільки під вечір тремтить (тремчу?) безпорадно -
вулиць промоклих одежа благенька…"

Так би мовити, перейти від примарного літа до іншої "примарної" реальності.

Але це дрібненькі нюанси.

А "Тьмяна кімната, вогке простирадло –
і горошин під периною жменька." - дуже гарне і достатньо багатопланове завершення. Особливо, до першого рядка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 00:15:54 ]
Дякую, Володю.
В мене була така остання строфа (як на мене - достатньо виразна для закінчення віршу, бо вірш все ж таки - про ЛІТО):

"Только вечерние парки пустынны –
ветер гуляет по лужам продрогшим...
Тусклая лампочка, саван простынный –
и под периною – горстка горошин."

і в першому варіанті перекладу були такі рядки, що я їх потім прибрала:

"Тільки під вечір тремтять безпорадно
клени й калюжі вздовж вулиць порожніх…"

Мабуть, вони більш вдало відтворювали тему... Та й саван не вийшов :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 10:55:12 ]
Ларисо, опублікуйте, будь-ласка, і оригінал. Дуже цікаво.
А чому б вам не опублікувати і добірку своїх віршів, написаних російською мовою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:52:05 ]
Гарний твір, пастельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-18 23:47:32 ]
Ти як завжди - неперевершена!

Але й я від свого не відступлюся!
Ось тільки трошки зачекай, пані Ларисо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:03:32 ]
Ну, до чого ж докотилися люди!??
Сором та й годі! Проява регрессу!
Лантух гороху на ліжко! Паскуди!
Хто ж так стрічає Ларису-принцесу?!!

Ясно від того – «зимно на серці»
І «каламутно, тривожно та в`язко»
Мов не хохли, а до чогось там дверці
І не кажіть, – це ж суцільне фіаско!

Щоб вони там собі ніц не блажили,
Як перед богом клянусь перед Вами,
Панно-Ларисо, щоб Ви їх простили
Тих, хто горох клав – поб`ю батогами!

:)

О.Є.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 22:27:44 ]
Дякую, Олеже. Приходь до нас в останній вівторок місяця - буде професор Ярещенко розповідати про прадавню історію нашого краю. Обіцяю, що буде гаряче від суперечок і дуже цікаво. Людей буде багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 10:48:50 ]
Дякую, Ларисо, за увагу до мого віршика "За і Проти". Зізнаюся відверто, в поезії я більше лірик. Але, все-таки, не можу сприймати серйозно усталений погляд: "Справжня поезія існує поза політикою". Гадаю, сучасна поезія не може існувати відмежовано від суспільного життя, тому що "відмежуватися від того, що відбувається, значить мовчати, не бачити, дозволяти. Писати сьогодні постійно рулади про кохання - банально і немилосердно по відношенню до рідного народу. А, як вважаєте Ви?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 12:08:10 ]
Хороше запитання, Маріє, цікаво, які доводи приведе Лариса. Я тільки скромно зауважу, що політику, напевно, придумали гірші для гірших з людей. А Поезія, судячи з усього ("спочатку було Слово...") і навколо Найвищого Творця існує, як Предмет осягання, та певний інструментарій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 20:15:50 ]
Маріє, дуже цікаве запитання. Справа в тому, що "політика" - і "життя народу в умовах свого часу" - то є різні речі. Писати про політику - не завжди є вдала ідея, бо політика і погляди на неї дуже швижко змінюються (візьміть хоча б Майдан). А поезія - це є вічна категорія.
Так от я вважаю, що тільки поет високого рівня пише й не може не писати про свою добу. Це дуже складно з багатьох причин. Але найвидатніші поети і їх вірші тісно пов"язані із часом та країною, у якій вони жили. Якщо цього нема - поет частіше за все - посередній, або просто камерний і не дуже цікавий. Ваш вірш - приклад вдалого відображення політики і сьогодення у дотепній, легкій, я би сказала, дитячій формі.

Мені подобаються вірші Олександра Бобошка ще й тому, що він пише про наш час і країну, але не переступає ту межу, за якою вже йде нещирість або несмак. Його поезії на цю тему просякнуті почуттям і щирістю, наболілі.