ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 Жінкам революції

Кожній небайдужій людині, що робить свою маленьку чи велику лепту в історію сьогодення - присвячую.

Ще одягнемося в сукні, дівчата,
Дочекаються високі підбори.
Доведем до перемоги почате,
З козаками разом лихо поборем.

Не на часі нині запах парфумів,
Дим буржуйок пробира до білизни.
Певно, сам лихий братву надоумив
Так знущатися з народу й Вітчизни.

Ми за хлопців наших станем горою,
Щоб гуртом здолати горе-тирана.
Напечемо пиріжків для героїв,
Злущим кригу, перев'яжемо рани,

Та й закусимо обвітрені губи,
Та й молитви-обереги - щитами.
І не мрійте, упирі-душогуби,
Що ТАКИЙ НАРОД навколішки стане!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-30 09:09:46
Переглядів сторінки твору 5241
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 10:34:16 ]
Шановна Валентино, звичайно ж, усі за покращення, за розквіт нашої країни.
"Щоб гуртом здолати горе-тирана" - пишете. Авжеж... Тільки ж на зміну одному може прийти ще гірший, як показує історія.
Як би цього уникнути?)))
Я ось прочитала розважливі слова А.Ткачёва. Ділюся.
Якщо Ви проти, можете видалити.
Щасти!
"Приклоните ухо те, кто не знает гражданской войны. Как красивы митингующие массы по телевизору, правда? Борьба за права, гражданская сознательность и прочие «безумные глаголы»… Уверяю вас, вблизи все несколько безобразнее, если можно так выразиться.
Молодежь, не знавшая ни голода, ни беды, ни преследований, кричит, что «не может больше терпеть!». Чего она не может терпеть, и кто «раздраконил» их малолетние души? Это вопрос в воздух. Что б почувствовать себя несчастным, нужно всего лишь прислушаться к голосу тех, кто без меры поносит настоящее и обещает несбыточное будущее. Но скоро этим борцам будет совсем плохо. Так плохо, как они и не подозревали. В случае их победы – хуже буде им даже больше, чем в случае их поражения. Вот тогда по необходимости они и узнают, что такое «не могу терпеть», но будет смешно и поздно. Я лично их жалеть не буду. И вы не жалейте. Человек должен отгребать и отхлебывать плоды своих глупых намерений и безбожных усилий.
Подлецы регулярно выводят на улицы «мясо». Это происходит всегда, во всех странах, с какой стороны не начни изучать историю. Мясо останется мясом в любом раскладе. Кто бы сказал это молодежи, ложащейся костьми в подмостки негодяям, рвущимся к власти?
Я бы сказал так: найдите себя, пока нет войны. Это великий нравственный вывод из всего происходящего. Если вы не нашли себя в мирное время, то начавшаяся война вовлечет вас в себя так, как ветер тянет внутрь своего вихря тротуарные бычки, фантики и прочий мусор. Мусор, господа, это не милиция. Это – те легкие и дешевые души, хоть бы их были и миллионы (число не важно), которые увлечены массовым порывом без личных осознанных мнений.
Вы не нашли себя в помощи старикам. Вы не нашли себя в борьбе с абортами. Вы не нашли себя в сборе средств для матерей-одиночек, в молитве, в воссоздании храмов. Вы ни в чем позитивном себя не нашли во дни мира. Но зато вы спесивы, и считаете, что виноват во всем «кто-то», кто угодно, только не вы. Вам самое место в той клоаке, где сегодня жизнь закипает и бурлит.
Молодежь, в отличие от своих вождей, не была в комсомоле и октябрятах (те-то были). Собственных идей у молодежи нет и дисциплины нет. Они похожи на обычных футбольных фанатов. А какие политические требования и взгляды могут быть у футбольных фанатов? Думаю, никаких. Даже не боюсь сильно ошибиться. Никаких. Драться с ментами и бить «чужих» – вот и вся платформа. Именно этих людей используют вслепую, выводя взвинченную молодежь на раздолбанные улицы. Им и терпеть при любом раскладе. Потом. Быть может, очень скоро. От «своих» терпеть им придется больше, чем от чужих. У «своих» нет амнистии.
Найдите себя во время мира. Иначе вы будете томиться бесполезностью, и бежать вприпрыжку за любыми пассионарными бунтовщиками. Вам покажется, что вы влияете на историю. А что еще так сладко бесполезному человеку, как чувство влияния на исторический момент? Поэтому найдите себя и свою бытийную полноту во времена мира, не дожидаясь времен бесполезного кровопролития.
Логика революционного зазеркалья всегда приводит к власти тех, кто во сто крат хуже свергнутых «тиранов». Что ж, народу придется хлебнуть «горького медка» своей же раскатанной губой. Разве этого мы хотели? Разве это нам снилось в лучших и невинных снах? Не это нам снилось, но мы будем мужественны. Вы же будьте умны и учитесь на наших ошибках. Найдите себя в мирное время и ощутите радость от того, что вы реально влияете на историю, не маяча на экране с кирпичом в руках."

(С) Протоиерей А.Ткачёв



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:18:18 ]
Дякую за відгук, Світлано. Тільки тепер я потрапила до свого домашнього компа, і маю можливість кожному ососбисто відповісти. Ще в Києві думала: варто відповідати чи ні. Мабуть, виховання змушує таки відповісти...
По-перше: звідки Ви взяли, що думка попа Московського патріархату - для мене авторитетна?
А по-друге, Ваш коментар вкотре переконав, що між мною і Вами - ціла прірва, настільки ми різні у своєму світобаченні. Ми майже ровесниці (на п'ятому десятку 2-3- роки - то ніщо), і знаєте: я все частіше задумуюся: чи гідно проживаю своє життя, чи залишиться по мені щось добре на цій землі. Можна було б заспокоїти власне сумління вже тим, що народила трьох діточок, ще одного хлопчика - чоловікового сина - взяла під неформальну материнську опіку, коли йому було 10 років. Начебто немарно живу, не для себе - для інших. Та коли у країні відбуваються події, про які колись діти з підручників історії дізнаються, я не можу просто сидіти вдома і спостерігати у прямому ефірі, як захопливий серіал. Ну не можу! Терзає мене сумління, спати не дає, і я вкотре разом з чоловіком зриваюся з дому, залишаю 13-річну дитину в лікарні, 14-річного хлопчика з бабусею вдома, а з найменшим, якого потім залишатиму у родичів, - до столиці! Щоб стати краплею в морі, а не відчувати себе частиною калюжі. Що я там роблю? Печу пиріжки, везу на майдан, купую теплі шкарпетки - везу на майдан. Іду з ходою матерів за першу барикаду на Грушевського і спілкуюся з хлопцями ВВшниками. Перекидаюся парою слів з їхнім поковником, і він відводить погляд... просто стою на 20-градусному морозі на майдані. Усі стоять , і я стою. А що, я краща за інших? Поруч стоїть старенька поетеса, яку я впізнаю, бо вже зустрічалася з нею на поетичному марафоні в КМДА у грудні. Гріється гарячим чаєм і стоїть. І я стою. Обіймаю її ззаду, щоб зігріти, бо на мені - два пуховики, одягнуті один на один, які роблять мене на вигляд громозєкою, зате не холодно... І потім пишу ось цей вірш - про підбори і парфуми. Бо навколо бачу багато так само "не від кутюр" одягнених молодих дівчат і стареньких бабусів... А потім лежу день з температурою. Навть пиріжки не печу. А потім знову встаю, печу, везу... І виступаю з віршами на черговому марафоні, вже в Українському домі. Зустрічаю там Оксану Забужко і сестер Тельнюк, а також нашого Ярослава Чорногуза. А потім знову стою на майдані...
Не знаю, що в цей час робите Ви, але не сумніваюся - щось дуже не схоже на те, що роблю я. Не хочу ні в якому разі сказати, що я така хороша, а Ви - така погана. Ні! Просто хочу підкреслити, наскільки ми різні. Ні, Ви, ні я не перескочимо ту прірву, що між нами. Тому мені залишається тільки побажати, щоб Вам було комфортно і затишно у Вашому мікросвіті. І не витрачайте більше Вашого часу на спроби "перевиховати" мене.Я все одно не перескочу ту прірву... Мені на моєму березі рідніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2014-01-30 11:05:01 ]
Валентина, як своєчасно Ви створили образ сучасної жінки, борця і берегині, якій притаманні і щира любов до людини і ненависть до її ворогів. З повагою, подальших успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:19:25 ]
Дякую, Анатолію! Вибачте, що відповідаю із запізненням. Повернулася додому з Майдану - тепер маю час і можливість. Дуже вдячна за підтримку і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2014-01-30 11:41:28 ]
Шановна Світлано, суть наших правителів не створювати, не піднімати людей на вершини любові, людяності Ї віри, а руйнувати все порядне і чесне, гнобити і принижувати свій народ, відгороджуючись від нього і його проблем шестиметровими парканами і шеренгами беркуту. Так поступають тільки ті у кого немає нічого святого ні в душі ні в серці. Не будемо вже казати про їх статки і як вони у них з’явилися. Прозріваємо, шановні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 12:14:28 ]
Шановний Анатолію, у Вас дуже красиве прізвище))). Кожен може висловлювати свою думку, а я навела слова священика. Як мати, я переймаюся долею всіх дітей.
Для мене слово "ненависть" у Вашому коментарі...неприємне. Скільки ж нас у країні! І в кожного свої друзі та недруги. На моє переконання, варто шукати порозуміння. Не завжди це можливо. Але ж протистояння і нав"язування усім своєї думки - чи це мудро? Нічого святого в душі нема у того, хто використовує народ, як "м"ясо", про це пише священик. Прозріння в кожного своє. Якщо людина особистість). Якщо ми людяні, не шукаймо щомить ворогів. А мати повинна бути Берегинею. У всі часи. І пам"ятати, що по обидва боки барикад - сини, дочки. Любові нам усім. Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 12:58:47 ]
Валентино, є тисячі способів відвернути людей від правди, підтакнути тиранії. Ви, мудра жінка і патріотка, усвідомили це краще від усіх, тому так героїчно й наполегливо відстоюєте людські цінності. А молоддю нашою я горджусь, бо знає краще історію від процитованого тут протоірея. В наших юних патріотах тече кров українських козаків, прсвітян, січовиків, упівців - всіх, для кого свобода - реальний антонім до слова рабство. З опонентами згоден в одному - не потрібно кровопролиття. Але хто повинен схаменутися? Невже принижений і окрадений народ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:21:08 ]
Дякую, Богдане! Я теж противник кровопролиття. Та його ініціатори схоже, не роблять ніяких висновків. Моя тиха зброя проти них - слово. Та чи почують!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2014-01-30 13:06:45 ]
Світлано, не народ, а влада поставила наших дітей як «м'ясо», а ще хоче і стріляти. Їх не переробиш, тільки примусити силою спротиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-30 15:43:27 ]
Уважаемая Светлано, звините, но не смог удержаться, чтобы не вязаться в полемику.
Если кратко, то:
1.Война – страшная вещь. Это азбучная истина, с этим никто не спорит.
2.Проповеднику, истинно заботящемуся о спасении душ заблудших, наверно следовало б не выделять один сегмент общества(протестующих), а обратиться ко всем сторонам конфликта. И было бы при этом хорошо, если бы он озвучил свое мнение о причинах возникновения такого противостояния.
3.В отношениях «государство – человек» с первого спрос намного больше. Если власть прощает себе многое из неправедного, то гражданину, также преступившему какие-то правовые нормы по вине этой власти, должно трижды проститься.
4.Мясом называть людей проповеднику не следует даже в иносказательном смысле.
5.Если бы народы всегда принимали дух смирения, то наверно рабство и феодализм до сих пор были б господствующими формациями.
6.Это неправда, что любая власть от Бога. Это власть придумала. Если б от Бога, то и жила бы по Божьим законам. Власть от людей, а поскольку люди легко искушаемы, а возможности власти велики, то и много желающих этой властью обладать. К сожалению, люди, не особо обремененные совестью, это умеют делать лучше. Вне власти людей достойных намного больше, чем внутри ее.
7.И последнее – мне кажется, что Вы лично слишком подвержены манипуляциям. Все время приводите какие-то цитаты, ссылаетесь на какие-то источники, авторитеты. Не обижайтесь, но информация нужна нам не для зомбирования своего сознания, а только лишь для оценки ситуации, для анализа, для сопоставления и уже потом, со всеми доступными для Вас фактами, для какого-то вывода и то со скидкой на его субъективность, так как знать нам всего не дано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:22:17 ]
Олександре, дякую Вам! Дасть Бог, і Ваш, і мій голоси не стануть голосами "волаючих у пустелі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-30 17:27:33 ]
Пані Валентино, дякую за вірш, він гарно і правдиво передає дух Майдану, жінкам там дійсно дуже нелегко, я усе це бачила і відчувала. Те, що вони сьогодні роблять - це подвиг.
Повністю підтримую роздуми Анатолія Сердечного і Олександра Олехо і вірю у нашу перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:23:51 ]
Дякую, Надю! Цей вірш - і про Вас. Хай ми там свою дуже маленьку лепту вносимо, але ж так по краплині і ріка, і море, й океан складаються. Дай Вам Боже міцного здоров'я і всіх благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 19:32:43 ]
Олександре, щодо пункту 7. Вам справді "кажется". Я маю достатньо часу і кебеті, щоб робити висновки про реалії самостійно. Нині інформації чимало. Я була і є за мир. І не піду завойовуввати владу для когось. А закони Божі незмінні. Намагаюся жити, звіряючись).
Усім бажаю найміцнішого здоров"я і... морозостійкості). Тримаймося.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-08 12:48:57 ]
Валентино, щиро дякую за відповідь. Кожен має робити те, що хоче. Є ж покликання, кожен чує свій голос.
Чи прірва між нами... Можливо. Головне, хто у тій прірві. І хто у неї зіштовхує небайдужих.
Я з Полтавщини, я раба свого менталітету, а Ви свого.
І кожна по-своєму вільна!
Я наразі хочу жити у мирі-спокої, свої ілюзії щодо покращення я втратила в 2004, а потому докладаю зусиль, щоб покращення настало - там, де я справді можу впливати. У творчості, у достатку...
І сердечно бажаю, щоб Ви не розчарувалися у натовпах, лідерах... Я вже не умію бути у натовпі.
Здоров"я Вам і сім"ї.
А ще я підписала звернення священнослужителів і мирян щодо мирного врегулювання протистоянь.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 13:07:37 ]
Відносно 2004 - здається, і тоді Ви були по той бік барикад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-08 13:22:39 ]
Вельмишановна Оксано, ми з Валентиною гомоніли.
Ні Вам, ні ще комусь я не буду відповідати, де і з ким я була чи є. Я проти насаджування своєї думки всій Україні, я за розумні дії політиків, а не за руйнацію столиці.
Я жінка, що не йде на барикади))).
У мене свої вежі, ковтьоби, перепони, способи їх подолати.
Я самостійна. МИРНА.
Це все. Прошу не звертатися до мене тут).
Ми не дійдемо згоди, а перевиховувати одна одну це справді зайве.

Відповіла вичерпно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 13:39:53 ]
:)))