ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.06.28 21:20
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.

Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш

Віктор Кучерук
2026.06.28 07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.

Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати

Ірина Вовк
2026.06.28 07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ «Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях. Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського

Микола Дудар
2026.06.27 19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…» Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест

Микола Дудар
2026.06.27 18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ «ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО» ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер

Роксолана Вірлан
2026.06.27 14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.

Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,

Борис Костиря
2026.06.27 13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.

Лайдак шукає те, чого нема,

хома дідим
2026.06.27 08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
Розділ V. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єпископ

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Віктор Кучерук - [ 2026.06.25 06:14 ]
    * * *
    Лиш почувся грому гуркіт,
    Як метнувся пес у будку,
    Де, згорнувшись у клубочок,
    Ліг налякано в куточок,
    Бо давно, з причин відомих,
    Він боїться навіть грому.
    25.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  2. Марія Дем'янюк - [ 2026.06.24 14:24 ]
    Татова любов
    Цілувало сонечко пальчик немовляти,
    А воно сміялося — це мені від тата.

    Цілувало сяєво дитятко у скроню —
    Тепло тішив тато свою любу доню.

    Цілував промінчик донечку у щічку —
    Це татусь бажає добрих снів на нічку.

    І у носик зайчиком цілував татуньо,
    Щоби усміхалася донечка-манюня.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати:


  3. Віктор Кучерук - [ 2026.06.24 06:09 ]
    * * *
    Знову спека шалена
    Непорушно стоїть, -
    В'яне пагін зелений
    І зривається цвіт.
    Ні хмаринок над нами,
    Ні поривів вітрів, '
    Лиш пече до нестями
    В глибині літніх днів.
    24.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  4. Віктор Кучерук - [ 2026.06.17 07:04 ]
    * * *
    На столі смачний сніданок
    Жде на Рому кожен ранок:
    Трошки ситної вівсянки
    І компоту з ягід склянка,
    Чи вареників із сиром
    Дух іде по тій квартирі,
    Де онукові радіти
    Бабця буде ціле літо.
    17.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  5. Віктор Кучерук - [ 2026.06.16 06:09 ]
    * * *
    Тато швидко на лопатки
    Укладає сина спатки,
    А матуся на бочечок
    Мостить лагідно малечу
    І наспівує годину
    Колискову пісню сину.
    16.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  6. Віктор Кучерук - [ 2026.06.15 08:48 ]
    * * *
    Мов сторожа зла за бранцем,
    Пси метнулися за зайцем
    І позбавили свободи
    Гризуна в кінці городу,
    Хоч пустився той щодуху
    Із морковкою за вухом...
    15.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  7. Віктор Кучерук - [ 2026.06.14 06:50 ]
    * * *
    Щоби стан покращивсь зранку -
    Треба чаю випить склянку,
    Бутерброда скуштувати,
    Щоб порадувати матір
    Дуже гарним апетитом
    Та у школі бути ситим.
    14.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  8. Віктор Кучерук - [ 2026.06.13 07:20 ]
    * * *
    Попід сонцем, понад гаєм
    Хмара хмарку доганяє,
    Як завжди прудку Катрусю
    Заклопотана бабуся,
    Бо онука, наче білка,
    Сновигає дуже стрімко.
    13.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  9. Андрій Олінковський - [ 2026.06.06 02:59 ]
    Моя Україна
    Моя Україна – це квіти ясні,
    що тільки на волі цвітуть,
    моя Україна – подих весни,
    що зігріває крізь холод та лють.

    Моя Україна – не штучна межа,
    що з болю та страху постала.
    Моя Україна – людина жива,
    що хлібом гостей зустрічала.

    Українець, татарин, білорус або грек –
    для мене усе це єдине.
    Ти – рідна людина для мене навік,
    бо ти і є Україна!

    Грузин, росіянин, єврей чи поляк –
    на спільній землі ми родина.
    Для мене назавжди ти брат і земляк,
    бо мати у нас – Україна!

    Малята в темнім пологовім домі
    до нас рученята свої простягають,
    усі ті, кому так бракує любові,
    в дитячім будинку нас вірно чекають:

    Немає різниці – свої чи чужі,
    для мене сім’я неподільна.
    Усі вони разом – діти мої.
    А діти мої – це моя Україна.

    Ти, помираючи, знову воскрес,
    коли серце наповнене Світлом.
    Моя Україна – це голос Небес,
    що лине Новим Заповітом.

    Моя Україна – це серце моє,
    де гинуть образи й зло,
    де кожного дня оживає нове,
    розквітли любов і добро.

    Україна – це краще у кожному з нас,
    це мужність, це віра й прощення.
    Так світу потрібна вона у цей час,
    щоб душам вернути натхнення.

    Моя Україна – це праведний шлях,
    що треба нам гідно пройти до кінця,
    без страху, без кривди, з любов’ю в очах
    і в ньому шукаючи – стріти Творця.

    Моя Україна – сльози всіх матерів,
    що не втомились любити,
    роками чекають живими синів,
    які рідну землю пішли боронити.

    Моя Україна – це справжня Любов,
    якою можливо лише ділитись.
    Вона неподільна, неначе Душа,
    і тільки в Любові їй дано розчинитись.

    Моя Україна – не статус, не бренд,
    не кумир, не влада, не сила.
    Моя Україна – це ніжність батька
    і радість рідного сина.

    Її збережи, мій сину, живою,
    бо вона так красива!
    У серці завжди хай буде з тобою
    саме ця – твоя Україна!

    2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Юрій Лазірко - [ 2026.06.05 16:07 ]
    Три Коти --- колискова
    1.
    а́ні ми́ші
    три коти́...
    ста́рший -
    мі́сяць прикоти́в
    посвіти́ти у комо́рі
    середу́щий
    си́пле зо́рі
    тро́хи в ко́мин
    й по́за о́чі

    приспів:
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти

    2.
    а моло́дший
    щось мурко́че
    про смета́ну
    й молоко́
    і про те
    де спить бровко́
    й проганя́ють мух
    коро́ви
    де ще гні́зда
    не гото́ві
    а в яки́х
    пташа́та сплять
    де по три
    а де по п’ять

    приспів:
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти

    3.
    ми́ші
    ми́шки
    мишеня́та
    ви сиді́ть тихе́нько
    в ха́ті
    бо почу́ють вас коти
    той
    що мі́сяць прикоти́в
    той
    що си́пле по́за о́чі
    той
    моло́дший
    що мурко́че

    приспів:
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти
    три коти́
    три коти́
    засина́й маля́тко
    ти
    засина́й
    баю-бай


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  11. Віктор Кучерук - [ 2026.06.03 07:04 ]
    * * *
    Вуж плазує на городі
    І городину не шкодить,
    А ось курка при нагоді
    Поклює коренеплоди,
    Повисмикує розсаду
    І грядки втрамбує радо,
    Викликаючи досаду
    В тих, що сіє те і садить...
    03.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: