ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:24
Stop telling people
more than need to know

Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you

Stop explaining yourself

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.

Your smile, your eyes,
the way you laugh,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.

Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.

Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.

Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх

Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:14
«А що таке було кріпосне право?
Кріпосне право - це патріотизм,
закріплений на папері.
Людина була пов'язана зі своєю землею-матінкою
не лише почуттям обов'язку, а й документально.
Кріпосне право - це мудрість народу,
це чотириста років нашо

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:10
Життя - гра. Все залежить від тебе, твої ідеї, твої думки.
Потрібно тільки підняти свою дупу з дивана
і йти вперед, нехай повільно, але до вершини.

Якщо ти кажеш: "Знаєш, вчора я зустрів себе і подумав,
що я справжня дупа", - це серйозний приві

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:09
Музика надихає увесь світ,
дарує душі крили, сприяє польоту, уяві;
музика додає життя і веселощі всьому існуючому…
Її можна назвати втіленням всього прекрасного
і всього піднесеного.

Не уявляю собі життя без музики.
Музика для мене не просто

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:08
Ліс - живий, він все відчуває,
все розуміє.

Життя схоже на ліс;
іноді ми губимося і не знаємо,
що робити,
але якщо ми будемо ділитися своїми переживаннями
і досвідом, подорож стане не такою вже поганою

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:07
Поки любов жива вона черпає сили в самій собі,
а часом і в тому що здавалося б повинно її вбивати:
в забаганках, в суворості, в холодності, в рівнощі.
На противагу любові, дружба вимагає догляду:
їй потрібні турботи, довіра та поблажливість,
інак

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:06
Небесні зірки не танцюють, але світять.
Земні зірки не світять, але запалюють.

Ніч уже розстелила на небі
темне покривало з яскравими іскринками зірок...

Якщо у тебе є мрії, добивайся їх і разом з ними лети,
не бійся впасти, бо хто не пробує н

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:05
У космосі немає нічого, крім вищого,
свідомого, нескінченного та щасливого життя.
Решта, по малості, непомітно.
Скрізь існують планети
і скрізь вони готові до сприйняття життя

Загальний вигляд Всесвіту завжди однаковий.
Якщо одні сонця згасают

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:04
There is not love without hope,
no hope without love,
and neither love nor hope without faith
Faith is what gets you started.
Hope is what keeps you going.
Love is what brings you to the end.
When our whole life is one faith, hope,
love, prayer

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:03
Україна – це вічність, не тільки сьогоднішня,
але передусім майбутня й минула.
Батьківщина - мати, умій за неї постояти.
Батьківщина починається з сім'ї.
Батьківщину, як і батьків, на чужині не знайдеш.

Люблять батьківщину не за те,
що вона вел

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:01
Цієї темряви бездонного космосу не вистачить,
щоб погасити полум'я однієї свічки

Страх - твій найкращий друг і твій найлютіший ворог.
Він як вогонь. Якщо ти контролюєш вогонь,
ти можеш готувати на ньому.
Якщо ти втрачаєш над ним контроль,
ві

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:00
Розквітала країна Марія
Раптом вороги напали
І ми сховалися в найглибші підвали.
Днями і ночами ми не спали…
Все мріяли про майбутнє країни Марії.
Сидячи в темряві
Людські очі багато бачили,
Відчували біль та горе,

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:58
Новий рік - це коли батько намагається переконати своїх дітей у тому,
що він Дід Мороз,
а свою дружину - що він не Дід Мороз.
Юність - це коли ти вже не віриш,
що на Новий рік до тебе прийде Дід Мороз,
але ще сподіваєшся, що прийде Снігурка.
Суч

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:57
i think that gravity sets into everything,
including careers,
but pendulums do swing
and mountains do become valleys after a while...
 if you keep on walking.

mountains are like a girl's mood swings
and boy that's a sweet sour kinda mysterio

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:56
Though my soul may set in darkness,
 it will rise in perfect light:
I have loved the stars too fondly,
to be fearful of the night

And when the night is cloudy
There is still a light that shines on me
Shine on until tomorrow, let it be…

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:55
The number one reason most people don't get
what they want is that
they don't know what they want.
Rich people are totally clear
that they want wealth.

The fastest way to make
money is to solve a problem.

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:54
There is a battle of two wolves inside us.
one is evil.
It is anger, jealousy, greed,
resentment, lies, inferiority and ego.
The other is good. It is joy, peace, love,
hope humility, kindness, empathy and truth.
The wolf that wins is the one you f

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:53
I don’t know how many roles
I can ask my dad to play in my life,
but so far, father, best friend, role model,
 mentor and grandfather to
my children are working out quite well

I've reprised roles in the theater,
which is somehow more accepted,

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:52
Крізь кожне серце,
крізь кожні мережі
Проб'ється моє свавілля.
Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
Земною не зробиш сіллю.

З неслухняної дочки свавільна жінка.

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:51
Нашим девізом має бути не
«Прощайте один одному»,
але швидше за: «Зрозумійте одне одного».

Життя навчило мене багато прощати,
але ще більше шукати прощення.

«Прощаючи тих, хто мене критикує,

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:49
Ліс – прекрасний прояв сили природи
і самий яскравий приклад її досконалості.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Марія Дем'янюк - [ 2024.03.29 12:48 ]
    Чи не щоночі
    Знов гучні тривоги звуки
    Повзуть Україною,
    Янгол крильцем прикриває
    Колиску з дитиною.

    Притуляє зайчика
    До грудей синочок,
    З мамою іде квапливо,
    Хоч спатоньки хоче.

    Он дівчатонька-двійнятка,
    Рюкзачки на плечах,
    Знову смуток оселився
    В очицях малечі.

    Сестра братика веде,
    Йдуть трохи повільно,
    Їх доноситься розмова:
    "....Україна вільна..."

    Вже "відбою" гучні звуки
    Стеляться країною.
    Чи оселя уціліла
    Матусі з дитиною?


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  2. Світлана Пирогова - [ 2024.03.29 10:59 ]
    Ніколи не пробачить


    Війни жорстокість зашкалила давно:
    Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
    Де ж людськість? Лише́ свавілля - пекла дно.
    Орди нена́висть... вже не має меж розгул.

    Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
    А депортація агресором дітей -
    Це геноцид і божевільні цілі.
    Втрачаєм рівновагу від тяжких вістей.

    Побої полонених, катування...
    Не підкорити ворогу простий народ,
    Хоч стільки переніс в цім існуванні,
    І ріки материнських сліз течуть, скорбот.

    Безстрашні наші хлопці в обороні,
    В гарячих епіцентрах йдуть бої щодня
    За рідних, матерів, синів і доньок,
    І за людей, що знищила лиха війна.

    Одне лиш радує, що кара бу́де.
    На путіна арешт вже ордер видав суд.
    Геть із землі вкраїнської, приблуди.
    Ніколи не пробачить злочини вам люд.



    Рейтинги: Народний -- (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  3. Леся Горова - [ 2024.03.26 09:45 ]
    У розпачі

    Так вияснилось небо, ніби погляд
    Твоїх очей, відкритих і живих.
    Ти бачиш зараз, хто з тобою поряд
    На довгій-довгій вулиці притих

    У розпачі. Це горе непоправне.
    Підставив друг тобі своє плече,
    Та не рука твоя на ньому, рану
    Стирає брус. І серце біль пече.

    Три дні підряд зливало сльози небо.
    І ось пливеш над сотнями голів.
    Палає сонце на останній требі,
    Як ти для всіх в житті своїм горів.



    Рейтинги: Народний 6 (5.7) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (1)


  4. Юрій Поплавський - [ 2024.03.25 10:39 ]
    Я бачив.
    Я бачив сильних і не зламних
    Я бачив тонких і гнучких
    Багатих бідних і розумних
    Тупеньких мудрих і дурних
    Я знав червоних, навіть білих
    А помаранчевим сам був
    Тепер блакитна зелень сірих
    На демократію табу
    Наклала, як в кутку собака
    І ходить радісно в лайні
    А той хто ржав, уже поплакав
    Бо втратив ноги на війні.
    Ось так живемо від Майдану
    І до Майдану… номер три.
    Чи ж знов порвемо ми кайдани
    Чи все ж присплять нас у труні???



    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  5. Леся Горова - [ 2024.03.23 15:50 ]
    Весняна дорога
    Полущилось небо хмарами,
    І важко чадИть туман.
    У передранкове марево
    Розлився світанку жбан.

    Зірки, що недавно блимали,
    Згубилися між лушпин.
    Зарожевіло за спинами
    Засмучених тополин.

    Дорога до сходу котиться,
    Не стихла й на мить за ніч.
    І променів перші дотики
    Фарбують вершки обіч.

    Як хвилями, поле скибами,
    Малює розмітку тінь.
    І котиться гравій з вибоїн
    Облущеної путі.

    В гіллЯ, як у коси чесані
    Накинула чад журба.
    І третьою сходить вЕсною
    Червоного сонця жбан.

    А пісня пташина гулові
    Почулася лиш на мить,
    Про те, як селом обвугленим
    Із півдня весна спішить.


    Рейтинги: Народний 6 (5.7) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (6)


  6. Юрій Гундарєв - [ 2024.03.19 11:24 ]
    Галина Алмазова
    Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
    Волонтерка, парамедик, підприємець.
    На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
    Народний Герой України.
    Позивний - «Вітерець».


    Ніч. Зима. В салоні - поранений.
    Фари вимкнено, інакше потрапиш на мушку.
    Ось таке надзвичайне ралі -
    виносити з пекла живу душу.

    Лети, «Вітерцю», на допомогу,
    твоя відвага інших гартує!
    А я помолюся за тебе Богу
    і за тих, кого ти рятуєш.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  7. Леся Горова - [ 2024.03.18 08:31 ]
    Поміж ромашок-штор...

    Поміж ромашок-штор
    Світла холодний проблиск.
    Над хутряним пальтом
    Профілю ніжний обрис.

    Витонченим пучком
    Коси тримають "краби".
    Стверджує щось кивком,
    Щось обіцяє, мабуть.

    Посеред пелюсток
    Тісно обняті тіні
    Заколихались - то
    ДИтятко на колінах

    Горнеться до грудей.
    Разом з пальтом нагрітим
    В ліжко його кладе.
    І вимикає світло.

    Стомлене від сирен,
    В синіх обіймах тиші,
    Місто таки засне,
    Й мати дитя вколише.



    Рейтинги: Народний 6 (5.7) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (2)


  8. Юрій Гундарєв - [ 2024.03.11 11:57 ]
    «Оскар» за «Маріуполь»
    За версією Кремля, трагедія Бучі, Ірпеня, Маріуполя - це «постановка для західної аудиторії»…
    Документальна стрічка українського митця Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» отримала «Оскар». Під час вручення нагороди режисер сказав, що не хотів би робити цей фільм і віддав би премію, аби росіяни не вбивали десятки тисяч українців…
    Тепер світова спільнота на власні очі побачить цю жахливу «постановку»…

    Постановка - це коли проти Бога:
    коли помирає хлопчик-каліка,
    коли у вогні будинок пологовий,
    коли просто в кадрі ридає лікар,
    коли на ношах - майбутня мати…
    Ми не хотіли такий фільм знімати.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  9. Леся Горова - [ 2024.03.11 08:32 ]
    Це не сон
    Б'є вітром у вікно - чи дощ, чи сльози?
    І небо хмуре в шибку заглядає.
    Птах у саду - співає, чи голосить?
    Чи грім, чи гул війни - доносить з далі?

    Чи може сон усе це - й зникне з ніччю?
    І лютий сонце розіллє надворі...
    То лиш приснився - біль і страх і відчай,
    Війни немає, і немає горя.

    Ми всі щасливі у весняних планах,
    Ранкова кава, і усе, як звично,
    Вечірня мелодрама на екранах,
    І знову - ранок, пурхає синичка.

    Що це не сон - не віриться і досі.
    Що це війна, а не відлуння грому.
    Чи то співає птаха, чи голосить -
    Про те, що бачила, вертаючись додому.
    04.2022.



    Рейтинги: Народний -- (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (2)


  10. Леся Горова - [ 2024.03.09 08:30 ]
    Тарасе
    Ідемо ми до тебе, Тарасе, за словом, за духом.
    Щоб торкатися віршів не тільки очима - душею,
    Повсякчас мерехтіння минати облудно дешеве.
    Пильно слухати світ, уявляти, як ти його слухав.

    Мова-зброя твоя хай додасть нам палкої наснаги.
    Бо забули себе. У чужі подавались околи
    Та шукали достатку. А неміч свою побороли?
    Вгамували до волі тобою оспівану спрагу?

    То ж у тебе, Тарасе, черпаємо силу і нині.
    Ти із кручі дніпровської чуєш війни канонаду.
    То ми стали до бою за волю, за землю, за правду.
    Довго сліпли та глухли.
    І платимо борг Україні.


    Рейтинги: Народний 6 (5.7) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (4)


  11. Леся Горова - [ 2024.03.07 13:46 ]
    Тривоги-терни
    Мої тривоги - у тернАх плоди.
    Пройшла зима, вони ростуть і далі.
    Не білий цвіт весни їх породив,
    І то не Бог злощасну зав'язь дав їм.

    Несу їх. Маю нерви за гілля.
    Тримаюся. Бо набирають соку
    Щомісяця, щороку, і гримлять
    Війни відлунням їхні сиві бОки.

    І я від них важнію. А терплю,
    Надіюся - гіркі плоди нестерпні
    Обірвуться, і втопчуться в ріллю,
    Й ніколи більше не посходять терни.


    Рейтинги: Народний -- (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (6)


  12. Леся Горова - [ 2024.03.06 12:21 ]
    Озиме поле
    Потягнулись до сонця озимі напружені стебла-
    В мирну землю пшениця посіяна ще восени.
    Знову грім - то не злива збирається ждана і тепла.
    Знову котиться полем загрозливий голос війни.

    Підминають під себе стебло знавіснілі зетанки,
    Підіймається вибух до неба - з чорнОзему пил.
    Тут заліза і тіла пшениця обгорне останки...
    На зеленому полі воронки, мов сотні могил

    Залишає війна.
    А зерно проростало щосили,
    Убираючи жовтня тепло, листопада росу.
    Ти заплатиш й за поле, що танки твої замісили,
    Окрім плати за кров і невинну дитячу сльозу,

    Окрім плати за те, що десь батько чи син вже не дома,
    Десь коханий чи брат не вернУться на рідний поріг.
    Будеш довго платить, ще і внуків розплата ця стомить.
    ...
    Ну а поки - лягай, тут, в озимих, обабіч доріг.
    05.2022.


    Рейтинги: Народний 6 (5.7) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (2)


  13. Володимир Бойко - [ 2024.03.05 22:06 ]
    Наче й люди
    Димлять довкола виднокраї,
    Вогонь роздмухують вітри,
    Післанці смерті скрізь чигають
    І стрімко падають згори.

    Їх спорядили наче й люди,
    Що народились на землі.
    Не бусурмани, не Іуди,
    А православні москалі.

    Такі святі вони і божі,
    Про братню цвенькають любов,
    А по ділах – на дідьків схожі,
    А на руках – ще свіжа кров.



    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (2)


  14. Ольга Олеандра - [ 2024.03.04 10:22 ]
    Вам то не боляче, бо ви...
    Вам то не боляче, бо ви – далеко?
    Бо це не з вами, бозна де, чуже?
    Бо ваша власна ледь надтріснута безпека
    суцвіттями нечуйності цвіте?

    Два роки вже. Уважне споглядання.
    Подачки помочі. Промови співчуття.
    Співучасть в людожерському жуванні
    покинутого у біді життя.

    Яке ж м’ясце вам більше до вподоби?
    В наявності сьогодні немовля.
    Ну ж бо жеріть, насичуйтесь, панове.
    Як носить вас, дворушників, земля?

    Вдається ж вам дивитися й не бачить.
    Чи профітами заліпило зір?
    Не щезне ваша головна нестача –
    не відає насичення упир.

    Було далеко, може стати ближчим.
    Було чужим – наблизитись впритул.
    Будинок. Ніч. Влучання. Попелище.
    Господь засудження промовити забув.

    03.03.24


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  15. Володимир Бойко - [ 2024.03.03 12:51 ]
    За все
    Відповідатимуть за все!
    Горітимуть в огні геєни
    За всіх невинно убієнних –
    Ніщо від кари не спасе.

    І буде суд. І буде кара.
    І лю́дський суд. І Божий суд.
    І буревії занесуть
    Сліди московської почвари.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (2)


  16. Олена Побийголод - [ 2024.03.03 11:18 ]
    Шашличне
    Жартуна́ – керувати собою
    обирали зі сміхом дядьки;
    і коли уже йшлося до бою –
    він усім обіцяв шашлики.

    А дядьки – геть наївні, як діти!
    Рахувати їм щось – не з руки...
    От і йдуть – за свій кошт боронити
    і Кринки́, й будь-які Шашлики.

    Зате лідер – завзяття не втратив,
    не прогаяв нагоду таки:
    «панібратів» (та й не панібратів) –
    перетворює на шашлики.

    (Лютий 2024)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.45) | "Майстерень" 5.25 (5.45)
    Коментарі: (3)


  17. Світлана Пирогова - [ 2024.03.03 10:02 ]
    Нескорена Одеса
    Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
    Що нелюди пришлють кривавий вітер.
    Одеса плаче і нема споко́ю.
    Який мерзотник злодіяння скоїв
    У березневу першу нічку сонну,
    В будинок запустивши смерті дрони.
    Руїни і завали - сон навічно,
    Ніколи діти не розплющать вічки.
    Невинні янголята...Біль проймає.
    У когось вбито підло батька й маму.
    Одеса плаче, у гіркій жалобі,
    Але нескорена ворожій пробі.


    Рейтинги: Народний 6 (5.72) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  18. Юрій Лазірко - [ 2024.03.01 20:40 ]
    не складається якось братику
    не складається
    якось
    братику
    уціліти
    наступному
    авелю
    у війни
    своя математика
    і свої
    недотримані
    правила
    стріляючи мені
    в потилицю
    не забудь відхилитися
    каїне
    кров
    як бризне в очі
    по вилиці
    сповзатиме
    неохайно
    знаємо
    ми обоє
    вразливість відстані
    в притаманності
    ставати кривдою
    я
    незрячість твоя
    і відданість
    ідеалам
    що пахнуть
    не битвою
    а бажаннями
    скаженілими
    ґвалтуваннями
    геть божевільними
    то над прірвою
    так присіли ми
    небеса
    не здаються вже
    щільними
    то в мені
    ще на подих
    відчаю
    у тобі
    насолода
    з погордою
    руки зв'язані
    в добрих звичаях
    у традиціях
    в пекло всіх
    мордою
    ой не відаєш
    чорна душенько
    що чекатиме тебе
    за прірвою
    за заламані
    долі
    й рученьки
    за хрипіння
    гортанне
    враз вирване
    плач
    і скрегіт зубів
    увічнений
    ця константа для мук
    у приреченні
    а я
    догоратриму свічами
    новоприбулим
    та понівеченим
    онде янголи
    в очі глянули
    та твої
    глевкі брили каменю
    то вони
    в мої тихо канули
    поки білий світ
    чужим
    не став мені

    14 Лютого, 2023


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати: