ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.06.16
13:38
Чудна весна-любов: мана маною.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...
2
Імлисте молоко. Рожеві хмари.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...
2
Імлисте молоко. Рожеві хмари.
2019.06.16
13:27
Зайнялася пожежна блакить,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.
Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.
Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,
2019.06.16
12:32
На лікарняне йде мій сум
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…
Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…
Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс
2019.06.16
09:13
Кує зозуля і віщує літо
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.
Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.
Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу
2019.06.16
07:48
Журавель і птиця, і не птиця.
Стареньке цебро скреготить.
І пахне дитинством водиця.
І серце бентежить ця мить
Коли набираю джерельну,
Найкращу на цілій землі
У стужу, чи спеку пекельну –
Росу, що смакує мені.
Стареньке цебро скреготить.
І пахне дитинством водиця.
І серце бентежить ця мить
Коли набираю джерельну,
Найкращу на цілій землі
У стужу, чи спеку пекельну –
Росу, що смакує мені.
2019.06.15
23:43
Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.
Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.
Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,
2019.06.15
22:08
Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.
Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.
Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс
2019.06.15
20:45
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.
Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.
Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,
2019.06.15
18:17
Діва
Житіє мудрочолих дів та задумливих парубків, які носяться зі своїми творіннями як з писаною торбою, тяжке. Коли в голову на тотеж стрибає дума, що ти - людина не звичайна, а відмічена Божим перстом як ангельське створіння - характер митця починає мі
2019.06.15
10:18
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і
2019.06.15
07:57
Усі ідуть уже у старші класи,
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?
***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?
***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...
2019.06.15
06:21
Ти, така маленька.
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях
2019.06.15
00:30
Аж на очі набігла сльоза –
Не уникнути твого полону.
Заховалась очей бірюза
Під повіками ніжними сонно.
Літній ранок уже зазорів.
Ллє проміння небесне горнило.
О чарівній ранковій порі
Не уникнути твого полону.
Заховалась очей бірюза
Під повіками ніжними сонно.
Літній ранок уже зазорів.
Ллє проміння небесне горнило.
О чарівній ранковій порі
2019.06.14
23:51
Похилились горіха гілки
Під вагою врожаю... І сонце,
Мов сусідка стара, залюбки
Загляда у домашнє віконце...
Та сусіди, що в хаті жили,
Мов горіхи осипані, впали
Згідно Притчі... Часи надійшли-
РозкидАли каміння... Збирали...
Під вагою врожаю... І сонце,
Мов сусідка стара, залюбки
Загляда у домашнє віконце...
Та сусіди, що в хаті жили,
Мов горіхи осипані, впали
Згідно Притчі... Часи надійшли-
РозкидАли каміння... Збирали...
2019.06.14
17:51
Твій білий дім і тихий сад залишу.
Життя пустельне хай стане миле.
Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
Як жінка славити не зуміла.
Ти подругу згадаєш гордовиту
В твоїм для неї створенім раю,
А я торгую цінностями світу –
Твоє кохання й ніжність п
Життя пустельне хай стане миле.
Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
Як жінка славити не зуміла.
Ти подругу згадаєш гордовиту
В твоїм для неї створенім раю,
А я торгую цінностями світу –
Твоє кохання й ніжність п
2019.06.14
17:27
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поети
2019.06.14
14:33
Чим довше й пильніше на тебе дивлюсь,
Я менше себе розумію, –
Навіщо в кохання так глибоко вгруз,
Що вибратись втратив надію?
Ані повернути, ні далі іти,
Ні рухів ніяких по колу, –
Адже повсякденно й повсюди є ти,
Моя всюдисуща неволе…
Я менше себе розумію, –
Навіщо в кохання так глибоко вгруз,
Що вибратись втратив надію?
Ані повернути, ні далі іти,
Ні рухів ніяких по колу, –
Адже повсякденно й повсюди є ти,
Моя всюдисуща неволе…
2019.06.14
13:56
Ще не бачу сенсу в переїзді за...
На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
Уявляю пальми (квітне дереза),
зонтики, шезлонги, випари лиманні.
Віяло б купити й ножиці для брів,
наварити джему з полуниць, малини.
Плани важливіші в тих, хто недозрів.
На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
Уявляю пальми (квітне дереза),
зонтики, шезлонги, випари лиманні.
Віяло б купити й ножиці для брів,
наварити джему з полуниць, малини.
Плани важливіші в тих, хто недозрів.
2019.06.14
10:50
Чому наш шлюб, як дикий мед гірчить?
Обняв жону, а от думками - в любки.
А ти дрімаєш на моїм плечі,
Знеможена тривогою розлуки.
А чи скажу уранці "Я не твій.
Неначе домовина рідна хата...".
Ти спиш, а сльози котяться з-під вій,
Обняв жону, а от думками - в любки.
А ти дрімаєш на моїм плечі,
Знеможена тривогою розлуки.
А чи скажу уранці "Я не твій.
Неначе домовина рідна хата...".
Ти спиш, а сльози котяться з-під вій,
2019.06.14
09:38
Последний крик,
Последний вздох,
Расплата за желанье.
Лопастый снег,
Пустой проспект,
Немая тень, немая.
Один лишь взгляд,
Один обман,
Последний вздох,
Расплата за желанье.
Лопастый снег,
Пустой проспект,
Немая тень, немая.
Один лишь взгляд,
Один обман,
2019.06.14
05:47
Мріє снами коло мами
Донечка мала.
Поки білими снігами
Заміта зима,
І лягають хуртовини,
І тяжіє ніч.
Сон у батьківській хатині
Доторкнувся віч.
Донечка мала.
Поки білими снігами
Заміта зима,
І лягають хуртовини,
І тяжіє ніч.
Сон у батьківській хатині
Доторкнувся віч.
2019.06.14
00:55
Навпіл розірвані вітрила
і знову жодного рядка.
Поламаного неба брили
несе від берега ріка.
Під тягарем гріхів забутих,
які згадав і пережив,
серед снігів брудної смути
і знову жодного рядка.
Поламаного неба брили
несе від берега ріка.
Під тягарем гріхів забутих,
які згадав і пережив,
серед снігів брудної смути
2019.06.13
13:39
У бірюзі Єлисейські Поля,
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
Лувр і Версаль - велич світу, хто - я?
Крапка на мапі безмежжя, о де ж я?
Знов розчинилася у вівтарі,
у мегаполісі древнього міста.
Знай, не згорів Нотр-Дам де Парі -
кремінь епох - кафедральні
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
Лувр і Версаль - велич світу, хто - я?
Крапка на мапі безмежжя, о де ж я?
Знов розчинилася у вівтарі,
у мегаполісі древнього міста.
Знай, не згорів Нотр-Дам де Парі -
кремінь епох - кафедральні
2019.06.13
10:00
Благослови, душе моя, Бога!
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
В незрівнянну красу прибрався.
Огорнутий світлом, немов плащем,
Розпростер небеса, як завісу.
Покрив водами чертоги Свої.
Повагом їдеш на колісниці з хмар,
На крилах вітрів літаєш.
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
В незрівнянну красу прибрався.
Огорнутий світлом, немов плащем,
Розпростер небеса, як завісу.
Покрив водами чертоги Свої.
Повагом їдеш на колісниці з хмар,
На крилах вітрів літаєш.
2019.06.13
08:29
Не застую юрбі,
іду собі та й годі.
Долаю саме те,
що й іншим по плечу.
Не відаю, коли
опинюся на споді,
але не я один
у рай не полечу.
іду собі та й годі.
Долаю саме те,
що й іншим по плечу.
Не відаю, коли
опинюся на споді,
але не я один
у рай не полечу.
2019.06.13
07:19
Згубив до слави нитку Аріадни!
Оголосили музоньки війну!
Поези за хвоста тягнути складно,
Але сиджу й зажурено тягну.
В колеги табунами пруть віршата,
За день - тридцята ода про любов.
А в мене - казна що, а не рулада,
Оголосили музоньки війну!
Поези за хвоста тягнути складно,
Але сиджу й зажурено тягну.
В колеги табунами пруть віршата,
За день - тридцята ода про любов.
А в мене - казна що, а не рулада,
2019.06.13
06:32
Йдучи від горизонту промінцем
У верболози під лелечий клекіт.
Умита першим, лагідним дощем
Весна крокує у краї далекі.
Це ми засумували за теплом
І душу снігопади остудили.
Окутали морози льодо-склом
У верболози під лелечий клекіт.
Умита першим, лагідним дощем
Весна крокує у краї далекі.
Це ми засумували за теплом
І душу снігопади остудили.
Окутали морози льодо-склом
2019.06.13
00:19
Вітерця нічного
Свіжа течія, –
Ані де нікого,
Тільки ти і я.
Удовина врода
Повна різних чар -
В ній і сум, і подив,
І пригаслий жар.
Свіжа течія, –
Ані де нікого,
Тільки ти і я.
Удовина врода
Повна різних чар -
В ній і сум, і подив,
І пригаслий жар.
2019.06.13
00:18
Вівторок осінь розпочав.
Лив дощ всю ніч.
Усі птахи гайнули пріч.
А я той одинак-смільчак,
що оком не повів услід:
небесні хлані несусвітні,
дощ підмиває неба звід.
Які тут півдні.
Лив дощ всю ніч.
Усі птахи гайнули пріч.
А я той одинак-смільчак,
що оком не повів услід:
небесні хлані несусвітні,
дощ підмиває неба звід.
Які тут півдні.
2019.06.12
22:36
Навесні Провидіння розтопить крижини-жалі
і забуті бажання полинуть у синьому небі
над угіддями хмар, де кульгаві кладуть ковалі
хуртовин голоси у бентежні "don’t worry, be happy".
Навесні Провидіння строгіше, аніж восени -
напівмить насолоді і б
і забуті бажання полинуть у синьому небі
над угіддями хмар, де кульгаві кладуть ковалі
хуртовин голоси у бентежні "don’t worry, be happy".
Навесні Провидіння строгіше, аніж восени -
напівмить насолоді і б
2019.06.12
17:44
Сумно мені, бо нема тебе вдома.
Тишу порушив нарешті дзвінок,
Свіжого наче повітря ковток,
Щоб хвилювання покинуло й втома.
Голос твій чути – така насолода.
Кожну клітинку відновлює струм:
Хутко позбавить нав’язливих дум.
Тишу порушив нарешті дзвінок,
Свіжого наче повітря ковток,
Щоб хвилювання покинуло й втома.
Голос твій чути – така насолода.
Кожну клітинку відновлює струм:
Хутко позбавить нав’язливих дум.
2019.06.12
14:57
Московські зорі сяють сумовито.
«Великий вождь» у Мавзолеї спить.
Історія для неуків закрита.
Московія манкурту – фаворит.
Для них на сході не горять обози.
Вони не бачать вбитих і сиріт.
Коли русню стрічають у дорозі,
Кричать сатрапу: «Братику, пр
«Великий вождь» у Мавзолеї спить.
Історія для неуків закрита.
Московія манкурту – фаворит.
Для них на сході не горять обози.
Вони не бачать вбитих і сиріт.
Коли русню стрічають у дорозі,
Кричать сатрапу: «Братику, пр
2019.06.12
13:36
Я думала накидка з шовку...Ні, то крила.
Вони росли як Матінка молила
За кожного із нас - вже обійняли Землю...
І чую шепіт : Я прошу...Не дремлю...
І крила сяють: Всесвітом зорюють,
А кожен вогник Ангели цілують...
Вони росли як Матінка молила
За кожного із нас - вже обійняли Землю...
І чую шепіт : Я прошу...Не дремлю...
І крила сяють: Всесвітом зорюють,
А кожен вогник Ангели цілують...
2019.06.12
09:38
Пряный запах сосновых иголок,
Словно шарф обвивает тропу.
И с рассветом осенним, но солнечным,
Лес снимает туман паранджу.
Я смотрю на сиянье далекое,
И вдыхая ноябрьский дурман,
Так хочу прокричать ввысь бездонную:
Словно шарф обвивает тропу.
И с рассветом осенним, но солнечным,
Лес снимает туман паранджу.
Я смотрю на сиянье далекое,
И вдыхая ноябрьский дурман,
Так хочу прокричать ввысь бездонную:
2019.06.12
08:13
Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що
2019.06.12
08:05
Релігія – це опіум совка.
Якби не це, не мали би халепи.
Немає на Московію Сірка.
Та може бути, що його рука
рубає ще залиті кров’ю «скрєпи».
***
Коли ніякого немає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Якби не це, не мали би халепи.
Немає на Московію Сірка.
Та може бути, що його рука
рубає ще залиті кров’ю «скрєпи».
***
Коли ніякого немає,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2019.06.14
2019.06.11
2019.06.08
2019.06.02
2019.05.27
2019.05.27
2019.05.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським ..."
|
2017.06.12 |
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0933 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0933 seconds