ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.07.15
22:00
глядачі виглядаючі ню
одинокі пуантилісти
парасолька пивна & пристань
трохи знаючі про війну
німі безвідмовні статисти
відтінюючи пляжну блаж
ейфорію без ностальгії
одинокі пуантилісти
парасолька пивна & пристань
трохи знаючі про війну
німі безвідмовні статисти
відтінюючи пляжну блаж
ейфорію без ностальгії
2018.07.15
21:44
Пережду печаль, пережду насмішшя,
Перетну невір’я, що мені нашлють.
І наллю у глеки, зроблені в Опішні,
Недоречну зовсім неба каламуть.
Де ж оті зайчата, що ловив я змалку?
Де мої дівчата? Тиша не одвіт.
І кричать пекельно ворони і галки:
Перетну невір’я, що мені нашлють.
І наллю у глеки, зроблені в Опішні,
Недоречну зовсім неба каламуть.
Де ж оті зайчата, що ловив я змалку?
Де мої дівчата? Тиша не одвіт.
І кричать пекельно ворони і галки:
2018.07.15
21:25
Живуть же люди! Ні тобі безсмертя,
ні раю пекла, ні надії чертям
на перемогу зла у боротьбі
за житіє, дароване до смерті,
молитвою у храмі, у мечеті,
у синагозі - дякою судьбі.
Воюємо одними язиками
ні раю пекла, ні надії чертям
на перемогу зла у боротьбі
за житіє, дароване до смерті,
молитвою у храмі, у мечеті,
у синагозі - дякою судьбі.
Воюємо одними язиками
2018.07.15
14:48
Давайте обнімемось! Ну ж бо!
Забудем хвилини гіркі.
У нас із Росією дружба,
Завчають дітки матюки.
У Мокші живуть чорноброві,
А Київ бояринь прийма.
Ординські церковки та мова,
Забудем хвилини гіркі.
У нас із Росією дружба,
Завчають дітки матюки.
У Мокші живуть чорноброві,
А Київ бояринь прийма.
Ординські церковки та мова,
2018.07.15
13:36
Скипень бессоня, а дріжджі неспокою
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
Тиша незаймана, пугач не зойкає,
небу блаженному стулює вічі.
Спи, відпочинь, заколисує затишно.
Котиться хвилею тінь некваплива.
Пасма думок, ніби спутана зачіска,
гребнем
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
Тиша незаймана, пугач не зойкає,
небу блаженному стулює вічі.
Спи, відпочинь, заколисує затишно.
Котиться хвилею тінь некваплива.
Пасма думок, ніби спутана зачіска,
гребнем
2018.07.15
12:23
Ми зустрілись у місті снів,
Наша зустріч була як сон
Поміж краплями в унісон
Стукотіли серця дощів
Швидкоплинна гучна гроза
Сумовитий осінній дощ
На бруківці холодних площ
Наша зустріч була як сон
Поміж краплями в унісон
Стукотіли серця дощів
Швидкоплинна гучна гроза
Сумовитий осінній дощ
На бруківці холодних площ
2018.07.15
11:54
Бачу світ, як у напівсні,
Без співу і плачу,
Мовби віднині мені
Інший світ призначено.
Світ незнаної країни,
Цей світ перевтілень,
Наче бачу сни тії ж,
Але в новім вимірі.
Без співу і плачу,
Мовби віднині мені
Інший світ призначено.
Світ незнаної країни,
Цей світ перевтілень,
Наче бачу сни тії ж,
Але в новім вимірі.
2018.07.15
00:06
з кожною думкою
про Tебе
я молодшаю
на день
тиждень
місяць
рік
століття
про Tебе
я молодшаю
на день
тиждень
місяць
рік
століття
2018.07.14
20:49
Не потрібно, Вітю, сумувати
Та світами ширити жалі,
Поки можеш човгати по хаті
І когось кохати звіддалі.
Пий вино потроху й сигарети
Час від часу знищуй по ночах, –
І не думай про ніякі злети,
Раз позаду молоді зачах.
Та світами ширити жалі,
Поки можеш човгати по хаті
І когось кохати звіддалі.
Пий вино потроху й сигарети
Час від часу знищуй по ночах, –
І не думай про ніякі злети,
Раз позаду молоді зачах.
2018.07.14
19:38
Лежать... гойдає. Збірники. На ринку
Асфальт зісподу, зверху целофан
- Що, двайдцять рупій? ні, а в половину?…
Куди вже нижче… болісно від ран
І потекло їдке, убоге, липколице
Туди, де харч, об’їдки зі стола
Безбожні "миколайчики" і "гриці"…
Асфальт зісподу, зверху целофан
- Що, двайдцять рупій? ні, а в половину?…
Куди вже нижче… болісно від ран
І потекло їдке, убоге, липколице
Туди, де харч, об’їдки зі стола
Безбожні "миколайчики" і "гриці"…
2018.07.14
18:21
Почуваюся скибкою хліба, що лежить на столі. Коли є що їсти краще, то можна і не помітити, що хліб тут, нарізаний, м’який з хрусткою скоринкою. Він просто є і все. І лежить отак цей окраєць на столі і помалу обвітрюється і засихає… Засихає, бо йому ніколи
2018.07.14
16:19
з оновленнями в тисячах коментарів
війна скидає шкіру
скасовує шаблони & кліше
*
театр накрився цирк подівся хтозна де
хоч пеклу все єдино
війна скидає шкіру
скасовує шаблони & кліше
*
театр накрився цирк подівся хтозна де
хоч пеклу все єдино
2018.07.14
15:11
Зриваю сну намисто.
Їм і п’ю.
Той самий дім і місто.
Дежавю.
Ті ж плани і знаряддя,
Де живу.
Хрещусь, як на прокляття –
Їм і п’ю.
Той самий дім і місто.
Дежавю.
Ті ж плани і знаряддя,
Де живу.
Хрещусь, як на прокляття –
2018.07.14
13:16
В Україні влада унікальна,
Голову зламав би й Архімед.
Шиворіт-навиворіт - нормально,
Непогано й задом наперед.
На "Рошені" дід столітній паше,
Уночі гарують малюки.
Гніть горби! Від цього стане краще!
Голову зламав би й Архімед.
Шиворіт-навиворіт - нормально,
Непогано й задом наперед.
На "Рошені" дід столітній паше,
Уночі гарують малюки.
Гніть горби! Від цього стане краще!
2018.07.14
12:05
В Подстиховье, у прибрежных ракит
Монастырь мой бесприютно стоит,
На распутье трёх дорог, Стих-Успенский.
Сделай, Господи, его Воскресенским!
Новодевичьим и Новостиховным,
Не сословьем славным, а Новословьем!
А в Стих
Монастырь мой бесприютно стоит,
На распутье трёх дорог, Стих-Успенский.
Сделай, Господи, его Воскресенским!
Новодевичьим и Новостиховным,
Не сословьем славным, а Новословьем!
А в Стих
2018.07.14
11:56
У батька очі волошкові.
Таким ще синім льон цвіте.
Він гарним був, повір на слові,
І серце чуйне - золоте.
Бувало залунає пісня -
Леліють сльози на очах.
Любив борщі і юшку пісну,
Гриби збирати у лісах.
Таким ще синім льон цвіте.
Він гарним був, повір на слові,
І серце чуйне - золоте.
Бувало залунає пісня -
Леліють сльози на очах.
Любив борщі і юшку пісну,
Гриби збирати у лісах.
2018.07.14
10:42
Даруй не дошкульності - лілії,
і мовкни, гортай сторінки.
В еклогах - мудроти Вергілія,
і зась шварготіти ніким.
Крячок уявив себе соколом,
римує для жаб і вужа.
Пегасся дрібненько процокало...
і мовкни, гортай сторінки.
В еклогах - мудроти Вергілія,
і зась шварготіти ніким.
Крячок уявив себе соколом,
римує для жаб і вужа.
Пегасся дрібненько процокало...
2018.07.14
01:00
Нависають кучугури
Із небесних площ –
Невеселі і похмурі –
Певно, буде дощ.
І пливуть, не поспішають,
Десь у далечінь.
Вітер шепче кожній з гаю:
Із небесних площ –
Невеселі і похмурі –
Певно, буде дощ.
І пливуть, не поспішають,
Десь у далечінь.
Вітер шепче кожній з гаю:
2018.07.13
17:23
Фотони гуртуються в грона
сузір’їв з ламкої слюди.
В метанових дюнах Плутона
згубилися наші сліди.
Читаючи космос ногами,
нотуємо зоряний лан.
Галактика ж повна чутками
сузір’їв з ламкої слюди.
В метанових дюнах Плутона
згубилися наші сліди.
Читаючи космос ногами,
нотуємо зоряний лан.
Галактика ж повна чутками
2018.07.13
17:19
Я - людина! Не бридка свиня!
На нозі стирчить помитий палець.
У Дніпрі купаюся щодня -
Трансцедентна влада постаралась.
Мер-боксер співа на всі лади.
Упіймав за носа, став питати:
- Де гаряча? - Випили ...коти!
На нозі стирчить помитий палець.
У Дніпрі купаюся щодня -
Трансцедентна влада постаралась.
Мер-боксер співа на всі лади.
Упіймав за носа, став питати:
- Де гаряча? - Випили ...коти!
2018.07.13
16:33
Сліпий, прокинувшись о невідомій годині, напевно, ранку, слухає. Віддалення наближення гуркіт віддалення шурхітсвист з вулиці з-за стіни за головою. Гуркіт стає шурхітсвистом слабшає зростає вертається & знову слабшає. Авеню, що її захаращує своїм шумом
2018.07.13
12:24
Вовчику-братику, де ті сліди між заметами?
Білого степу завія біжить навздогін.
Сірими спинами холодом разом приплетені,
Місячне сяйво у мороці ночі хвилин.
Вовчику-братику, гірко то зимними повнями
Зграю загублену степ поховав на віки,
Справді од
Білого степу завія біжить навздогін.
Сірими спинами холодом разом приплетені,
Місячне сяйво у мороці ночі хвилин.
Вовчику-братику, гірко то зимними повнями
Зграю загублену степ поховав на віки,
Справді од
2018.07.13
12:22
Шаруділо й капало з-під листя
Попередньо гримнуло з небес
Розірвало ниточку в намисті
І про це ні слова в еSеMеS…
Я чекав, надіявся… в садочку
Розганяв й закреслював думки
Як мені провітрити їх, Отче
Під дощем у листі не з руки?!…
Попередньо гримнуло з небес
Розірвало ниточку в намисті
І про це ні слова в еSеMеS…
Я чекав, надіявся… в садочку
Розганяв й закреслював думки
Як мені провітрити їх, Отче
Під дощем у листі не з руки?!…
2018.07.13
09:08
Сутеніє понад садом,
Вітер спеку прибива.
Прохолодою відрадно
Ніжно дихає трава.
В небі місяць – наче скибка,
Зорі – в мерехтливій грі.
І немов фальшива скрипка –
Вітер спеку прибива.
Прохолодою відрадно
Ніжно дихає трава.
В небі місяць – наче скибка,
Зорі – в мерехтливій грі.
І немов фальшива скрипка –
2018.07.13
06:17
Крадуть усі. Хто воду, хто пісок.
Сліпа Феміда, спить іще Аврора…
Сусід Петро мотає третій строк
(Гвіздка украв на дачі прокурора).
Тенденція у цій біді проста:
Бери, тягни… щоби достаток мати,
Якщо потрохи – злодій страмота.
Сліпа Феміда, спить іще Аврора…
Сусід Петро мотає третій строк
(Гвіздка украв на дачі прокурора).
Тенденція у цій біді проста:
Бери, тягни… щоби достаток мати,
Якщо потрохи – злодій страмота.
2018.07.12
18:42
прірвою у полинні ~ лунає липень
свавілля змій & неспокій звірів
в зірницях марних чекань на зливи
стагнації пристрасті стигми зневіри
втрачені двері примарні вікна
післяпівнічно облудні будні
у чорнильній прострації герметичній
чи знайдено ніде аб
свавілля змій & неспокій звірів
в зірницях марних чекань на зливи
стагнації пристрасті стигми зневіри
втрачені двері примарні вікна
післяпівнічно облудні будні
у чорнильній прострації герметичній
чи знайдено ніде аб
2018.07.12
17:24
Спать довго не лягала Україна,
Лузала насіння, пила пиво:
Чекала гола від хорватів,
Як грали із синами супостата.
І діждалась, і повірила, що змога
Орлам балканським здобути перемогу
Й над тими, що світові футбол одкрили.
І віра ця дійти до фінал
Лузала насіння, пила пиво:
Чекала гола від хорватів,
Як грали із синами супостата.
І діждалась, і повірила, що змога
Орлам балканським здобути перемогу
Й над тими, що світові футбол одкрили.
І віра ця дійти до фінал
2018.07.12
15:11
Коли ти поминеш мене
в краю чужім, хоча нівроку
слова ці вимисел, а не
завбачення, про віщо оку
у всеозброєнні сльози
самі не повістять, ні дати
їх витончена волосінь
в краю чужім, хоча нівроку
слова ці вимисел, а не
завбачення, про віщо оку
у всеозброєнні сльози
самі не повістять, ні дати
їх витончена волосінь
2018.07.12
08:23
Плеса спогадів
Як чуб трави, парканні чорнобривці.
І треба ж так, посіялись самі.
Краса - убивча сила. Де ж мисливці?
Як чуб трави, парканні чорнобривці.
І треба ж так, посіялись самі.
Краса - убивча сила. Де ж мисливці?
2018.07.12
07:32
За Крим кацап отримує медаль,
А на Донбасі гра у "хрестик-нолик".
Розбилася коштовна пектораль,
Підмінює ярлик ординський волю.
У братовбивстві москаля виню,
Обвикнув красти лиш у безборонних.
Долоні ще гарячі від вогню,
А на Донбасі гра у "хрестик-нолик".
Розбилася коштовна пектораль,
Підмінює ярлик ординський волю.
У братовбивстві москаля виню,
Обвикнув красти лиш у безборонних.
Долоні ще гарячі від вогню,
2018.07.12
01:34
Вона називає себе Марусею. Їй поза 80 років. Своє повне ім'я – прізвище, ім'я та по батькові вимовляє з придихом і наче крізь зуби – Свид Марія Федорівна. На запитання, чи відчуває себе щасливою, відповідає, що ні, «ніколи не була». Хоча прожила довге д
2018.07.11
23:08
Оплакую літа,
вдивлячись у далечінь,
де янгола перо
край неба простяглося.
Лелечі береги,
наяди млосних сновидінь,
за дзвонами краси
ховають сіру осінь.
вдивлячись у далечінь,
де янгола перо
край неба простяглося.
Лелечі береги,
наяди млосних сновидінь,
за дзвонами краси
ховають сіру осінь.
2018.07.11
18:20
Над місяцем-соняхом
літав чорний ворон:
видовбував золоті зернини
із сяючої середини...
Та у дзьобі вони
не трималися,
а по небу зорями
розсипалися...
літав чорний ворон:
видовбував золоті зернини
із сяючої середини...
Та у дзьобі вони
не трималися,
а по небу зорями
розсипалися...
2018.07.11
16:26
Ніжносте, перепроси.
Стань мені за осу,
Надокучай, жали,
Бо
Жаль в мені.
Жити без тебе - ні...
Нібито наяву,
Вулицями, містами,
Стань мені за осу,
Надокучай, жали,
Бо
Жаль в мені.
Жити без тебе - ні...
Нібито наяву,
Вулицями, містами,
2018.07.11
15:06
Хамфрі Богарт підводиться з ліжка
з’їжджати з цієї квартири
на годиннику щось нуль чотири
добрий ранок ~ безсонна нічка
завше можна знайти якесь діло
інша жінка чергова пісня
хай прісн собі аби не присно
з’їжджати з цієї квартири
на годиннику щось нуль чотири
добрий ранок ~ безсонна нічка
завше можна знайти якесь діло
інша жінка чергова пісня
хай прісн собі аби не присно
2018.07.11
11:35
Я не кінчав консерваторій,
Але я люблю клізматорій!
Як сиплять перцю забіяки
Самому пороху у... діжку!
10.07.2018 р.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Але я люблю клізматорій!
Як сиплять перцю забіяки
Самому пороху у... діжку!
10.07.2018 р.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2018.07.09
2018.07.01
2018.06.29
2018.06.26
2018.06.25
2018.06.14
2018.06.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським ..."
|
2017.06.12 |
Поезія - Останні надходження за 30 днів
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0924 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0924 seconds