•  Віктор Глушков. Чи врятує природу… кібернетика?

Нафтова річка і система керування
- Не належу до числа людей, які вважають, що рятувати пр

•  Віктор Глушков. Кібернетика ХХІ сторіччя

- Вікторе Михайловичу, сьогодні на сторінках газет, часописів, книжок дедалі частіше з’явл

•  Іво Андрич. Про оповідь і оповідача. Нобелівська промова

Виконуючи свою місію, Нобелівський комітет Шведської академії вирішив вручити Нобелі

•  Бесіда з Чайковським у листопаді 1892 р. в Петербурзі

– Де ви, зазвичай, мешкаєте?
– Я мешкаю в садибі поблизу м. Клина, але вед

•  Ріхард Ваґнер. Публіка в часі й просторі

Так можна б було найменувати загальні роздуми щодо відносин і зв’язків, у яких переб

•  Ріхард Ваґнер. Про компонування віршів і музики

А можливо – «Про книжкові й нотні видання?» Ймовірно, багатьом видасться, що це сказ

•  Микола Фігнер. Вибрані листи

1. М. М. Чекалову
[Італія] 26 червня / 8 липня 1880 р.

•  Франческо Петрарка. Лист нащадкам

Коли ти щось почуєш про мене – хоча сумнівно, аби моє мізерне і темне ім’я проникло

•  Тіто Ґоббі. «Фальстаф»

Задовго до Верді в комедії вирішили спробувати своєї сили Антоніо Сальєрі та ірландс

•  Володимир Стасов. Радість незмірна

Як Сабінін в опері Глинки, я вигукую: «Радість незмірна!» Велике щастя на нас з неба

•  Тіто Ґоббі. «Дон Карлос»

Якщо ви хочете створити живий образ у творі, ґрунтованому на реальних історичних фак

•  Герман Гессе. «Ґулліверові мандри» Джонатана Свіфта

Двісті років тому в Англії було написано одну за другою дві книжки, які за дуже коро

•  Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання

Читач, сподіваюся, не нарікатиме на мене, якщо я скажу йому сьогодні декілька слів п

•  Петро Чайковський. Байройтське музичне свято

Наприкінці літа, що настає, у серпні, відбудеться музичне свято, якому суджено відзн

•  Акт економічної свободи Грузії

Відповідно до Конституції Грузії та цього Закону тільки громадяни Грузії мають право

•  Георгій Свиридов. Слово про Глинку

Виповнилося 175 років від дня народження великого російського композитора, основоположн

•  Дмитро Шостакович. Про поему «Пам’яті Сергія Єсеніна» Георгія Свиридова

У концерті симфонічного оркестру Московської філармонії недавно вперше прозвучала во

•  Петро Чайковський. Щодо «Сербської фантазії» Римського-Корсакова

В одному з концертів російського музичного товариства, а тоді на концерті дирекції т

•  Петро Чайковський. Ваґнер і його музика

Мене просять висловити для читачів «Морнінґ Джорнал» мою думку про Ваґнера. Я це зро

•  Георгій Свиридов. Великий Шопен

Важко знайти людину, хоч би трохи причетну до мистецтва, яка б не любила шопенівсько

•  Віра Павловська-Боровик. Спогади про Енріко Карузо

15 жовтня 1912 року мені пощастило бути партнеркою Енріко Карузо в опері «Кармен» (п

•  Білль про права 1689 року

Оскільки Духовні й Світські Лорди та Громади, що зібралися у Вестмінстері й представ

•  Велика Хартія Вольностей (Magna Carta)

Джон, Божою милістю король Англії, сеньйор Ірландії, герцог Нормадії та Аквітанії, і

•  Кастусь Калиновський. Листи з-під шибениці

Лист перший

•  Маріо Варґас-Льйоса. Похвала читанню і літературі

Я навчився читати у п’ять років – моїм наставником був брат Юстиніан із Школи де ла

•  Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього

ПОСВЯТА

•  Борис Кушнер. Сторінка з життя Верді

Одним із найсильніших моїх вражень від Америки, коли я приїхав до цієї країни 10 рок

•  Вацлав Гавел. Заповіт Росії

Думаю, що російське суспільство провадить боротьбу з найжорсткішою серед усіх відоми

•  Ріхард Ваґнер. Мистецтво і революція

Нині майже всюди митці скаржаться на ту шкоду, якої завдає їм революція. Вони винять не

•  Джордж Байрон

Мілорди!

•  Джордж Байрон

Англієць, друг свободи, проінформований, що неаполітанці дозволяють також чужинцям спри