Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Український шансон
Тема:
Український шансон
Опис:
Шансон - це все таки не отой високий, що часто виглядає таким снобістським, стиль. Здебільшого, "просто" щемка лірична композиція, де багато кохання, взаємних переживань, почуттів, емоцій... Але "просто" - це таки дуже не просто...Стверджують, що напрямок шансону розвинувся з балади, віреле і рондо. Першим значним композитором шансону був Гільом де Машо (XIV століття). Наступне покоління композиторів вийшло, в основному, з Бургундії (Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа). Їх шансони були прості за стилем і також розкладалися на три голоси. У середині XV століття утворилася «паризька школа» шансону (Клод де Сермізі і Клеман Жаннекен). З XVII століття в рамках «паризької школи» став розвиватися шансон, написаний для одного голосу.
Жанр шансону взяли на озброєння співаки ранніх французьких кабаре в кінці XIX століття. З кабаре дана модифікація шансону перейшла у французьку естрадну музику XX століття (найвідомішими шансоньє були Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф та ін.) За межами Франції до числа шансоньє прийнято зараховувати майже всіх естрадних виконавців франкомовних пісень. Завдяки такому розширювальному тлумаченню терміну в цю категорію потрапляють Ів Монтан, Ж. Брассенс, Ш. Азнавур, М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас.
Словом, у 50-х роках минулого століття оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, існуючі до цього часу.
Перший із них - жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній компоненті пісні, і автор як правило сам є виконавцем. Цей жанр зв'язується в першу чергу з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене і Едіт Піаф, яка продовжувала традицію реалістичної пісні. Всесвітньо відомі представники цього напрямку Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму в повній мірі відповідають терміну шансоньє (chansonnier). Представники так званого «нового шансону» (nouvelle chanson), або «нової сцени» (nouvelle scène française) це молоде покоління французьких естрадних артистів. У своїй творчості вони не відмовляються від використання новітніх засобів сучасної легкої музики, включаючи елементи року, латиноамериканські та різноманітні інші етнічні ритми, електронну музику і т.д., але як і раніше дуже вимогливо ставляться до текстів своїх пісень. Початок «нового шансону» пов'язують з ім'ям Домініка А і відносять до останнього десятиріччя ХХ століття. Серед шансоньє, що прийшли на сцену в XXI столітті, Бенжамен Буальє, його сестра Коралі Клемен, Керен Анн, Олівія Руїз і багато інших.
Інший напрямок французької пісні другої половини XX століття - естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями пісень власного твору (поетами і / або композиторами), але в силу полегшеного поетичного змісту вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Енріко Масіас, Джо Дассен, Деліла, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен Фармер.
Кордон між шансоном і естрадною піснею досить умовний, і далеко не всякого франкомовного співака можна однозначно віднести до того чи іншого напрямку. За межами франкомовних країн часто всіх виконавців, що співають французькою мовою, називають шансоньє.
Аналоги французьких шансоньє
Аналоги класичного французького шансону зустрічаються у пісенній культурі багатьох країн. У СРСР ближче всього до цього жанру знаходилася авторська пісня, багато пісень виконували Олександр Вертинський, Марк Бернес, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко. У сучасній Росії - Володимир Висоцький, щонайменше у своїх французьких концертах, окремі цикли пісні О.Розенбаума, Олена Камбурова, Олена Ваєнга; в Іспанії Хоан Мануель Серрат; в Італії Фабріціо де Андре, Паоло Конте.
В Україні - Олександр Смик, Наталія Криничанка, Олег Король ...
Дата початку: 2010-05-07 14:23:30
Постійнодіючий
Результати голосування
|
Загальне голосування
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?
