ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Конкурси / Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Тема: Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму

Опис:
Голосування
• Всі надіслані твори
Очевидно, що у випадку із використанням "нео" ми маємо звичну для сучасної довкола мистецької критики двоякість розуміння:

1) нео - "новий", як той, що замінив собою старий, як оновлений, черговий, наступний
і
2) нео - "новий", який "виник, з'явився, не існував раніше".

Тобто, наприклад, "фашизм-неофашизм", "колоніалізм-неоколоніалізм", "філологія-неофілологія"і т.д. у першому випадку
і неологізм, неодарвінізм, і т.д. у другому випадку.

Звичайно, християнська система координат не допускає появи речей щойностворених, відірваних від точки відліку - сотворіння світу Творцем - це фундамент для першого розуміння "нео", і вочевидь - ідеальний фундамент для найкращого розуміння як напрямку бароко, так і необароко.

Є ще і модерністська система координат, яка побудована в інших координатних осях, і допускає появу того, чого не існувало раніше.

Можливо така модерністська система є ілюзорною, але кожен має право на свої ілюзії, у тому числі і ведучий цієї рубрики, який вважає, що назви "Необароко" таки стосується загальнохристиянської системи координат.

Ідеологічно поєднуючи "європейські" необароко і неокласицизм одним блоком, маємо на увазі відповідь на питання: "куди поділися древні греки та римляни?" - "стали християнами".
Трохи детальніше про Необароко..., Неокласицизм... і Неореалізм...
Отож, у ваших текстах немає ідеологічних заперечень непогрішимої частини християнства, ви бачите логіку у переході від античних традицій до християнства. Поетично стиль вірша відповідає стилю бароко, або, відповідно, класицизму. Значить вам сюди.
Щодо неореалізму - то він у наших оглядах майже збігається із неокласицизмом, бо зрілі, спокійні, розважливі погляди художніх реалістів, у нових обставинах постіндустріального життя ще дужче тягнуться до фундаментальних класичних основ (реалісти прагнуть стати мудрецями), а колишній образ гордовитого воїна-класицизму, трансформується до образу філософа. І яка різниця між "мудрецем" і "філософом", і ще "проповідником"?
Надсилати редакції свої творчі пропозиції
найкраще цією кнопулечкою >>>
Зрозуміло, що тут буде присутня певна еклектика, але не хаос.

Усі опубліковані на цю тему твори

Дата початку: 2007-07-01 12:07:38
Постійнодіючий

Результати голосування
Загальне голосування
1. Ляшкевич Володимир
 
  50 % (2)
2. Низовий Іван
 
  50 % (2)
Всього голосів: 4 | Проголосувати
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати

Усі  А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

                                                 

Показати
Немає авторів на таку літеру.
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?