ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Думки ізвідтам ( в орбітах честі)
Кимарить око тиші. В"ється нерв
супроти ста армад осатанілих.
Гримучі стежі - зміями обвили...
націлений у морок - пружний ґвер.

Уп"ялось літо кігтем бур"яну
в сумеркне тло знесонценого неба...
Живий...допір не затягли молебну -
і слава небу! Он перегорнув

шерхотний час іще одного дня,
що присмак чаду в горлі позоставив.
Ще чути твердь між м"якоті мурави...
а десь не спить сполохана жона...

Недотику така голодна мить-
видовжує урослу в тіло душу.
І хоч-не-хоч: ідеш у вОйни гущу -
світання ради! - a жона не спить

i сонцями витеплює ріку,
бреде, вдягнувши ночі чорні берци,
замріями до твого ллється серця -
крізь паволоку мороку й заскук.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-05 09:28:17
Переглядів сторінки твору 6266
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 10:39:48 ]
недотику голодна мить...

трагічний текст тривожний...

як і ми тепер...

о Роксоланко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:48:48 ]
Домі, так багато хочеться сказати, що....просто вмовкаю і слухаю тривогу, або ще ось пишу вихоплене з дійсності...дякую, Тобі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 10:51:24 ]
молитвами причалює до серця...
ох, Роксоланочко... Молитись, молитись, молитись... Все у владі Господа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:46:46 ]
саме так, Галю. Сей вірш - дещо експерементальний, бо пишу від особи чоловіка - такі от авторські перевтілення собі дозволила.Хочеться відчути ситуацію різнобічно... Дякую велике, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:12:20 ]
Сильно написано! І майстерно.
Думаючі зрозуміють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:44:47 ]
СпасиБі, Іванко. Дякую, що читаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 17:03:55 ]
Як завжди, актуально, образно і незвично. Особливо сподобались останні дві строфи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:44:14 ]
Гарно дякую, Оленочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 17:33:15 ]
Гарно пишеш, сестричко! Але якщо вдягнути берци, буде повний капець не тільки сепаратистам("вдягнувши ночі чорні берци").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:43:35 ]
:) трохи вийшовши з формату обсудження тексту - скажу: берцівський стиль взуття - мій улюблений- дуже міцно себе відчуваю ув тій обувці, а певно тому і нагородила берцами персонажа твору. Дякую, братіку. А капець сепарам - це точно буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 17:43:44 ]
Уп"ялось літо кігтем бур"яну, ой як сильно ж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:39:54 ]
а знаєш , ТАнь, - у мене спочатку видіння образу - картинка з"явилася, а вже потім у слово вклалося. Такі невиполені борозна, зарослі грядки навиділися - такі корчі довгопальці і до неба- до неба закарлюками війни...поки виписала той образ - певно кілька зарисовок зробила. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-07-06 12:22:21 ]
почуття- картиники- рядки, я закриваю очі, дивлюсь - і вони йдуть у рядки)) у мене так само, хоч не художник, а Ти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 17:54:56 ]
Вірш причалює до серця, Роксоланочко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:36:56 ]
спасибі за ВАш сердечний причал, Інно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-06 02:14:02 ]
Безстрашно і сильно, нескорена Роксолано!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 15:05:04 ]
Дорогий, Ярославе - спасибі велике за відгук, за провідчуття тексту душею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-06 09:35:00 ]
Чудова образна картина з мовними родзинками! І справді бере за серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 15:05:36 ]
Дякую, Богданко, - хотіла щоби вірш брав за серце - як удалося - та файно. Лише ж брання оте - важке і жальне... та ще й і "на нашу вулицю сонце зійде" :) Дяка за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-10 22:59:38 ]
"Уп'ялось літо кігтем бур'яну..." - цей вислів одразу вражає своєю свіжістю і точністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 04:12:06 ]
Спасибі, Вікторе, - з життя взяте...