ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 2)
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
На часі (Jefferson Airplane)
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
8. Проща. Переспіви.Б.К. Спіралі
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Керченська катастрофа 1942 року
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
* * *
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Чи ж я не зашептала кулі? -( в орбітах честі)

(голосіння-замовляння)

Чи оберіг тобі не намолила?
Чи вишиванку не зацілувала,
що трасери урвали неба схили –
кервавих сонць розгублені опали?
Чи я не зашептала кулі снивом,
не прала у набілах щастя наше,
в долоні не зловила пір’я сиве
на добру звістку?

То чого, зволавши,
так важко впали чорні-чорні роси?!
Розлили тіні душу в обрій ночі,
петляє місяць в зірному ґоґозі
холодним свідком всеперевоплочень,
і вже немає сліз, волання тільки…

Бліді поганки – світлові ракети.
Висотую з огню відваги мірку
(лише би ще запіли півні треті,
лише би це усе-усе наснилось,
затихлий кулемет заграв би знову),
здіймаю зґарду, повну помсти й сили
над вражі ріки, ріки краплакові.


зґарда - архаїчна гуцульська шийна прикраса - (амулет - оберіг)
ґоґоз - брусниця


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-19 02:12:19
Переглядів сторінки твору 4138
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.22 06:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2014-06-19 05:59:12 ]
дивує - це плетиво війни і ентносу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-06-19 15:44:09 ]
дякую, що читалося, Юр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-06-19 07:43:12 ]
Ох, Роксоланочко... Не одна, мабуть, так голосить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-06-19 15:45:15 ]
так, - не одна... ;(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-06-19 08:42:08 ]
Сумно, але ж, як красиво!

"Всеперевоплочень" - може "всеперевтілень"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-06-19 15:49:26 ]
Спасибі, Оленко!
Стосовно "всеперевоплочень" і" всеперевтілень" - обидва варіанти є прийнятливими- адже первинними у першому випдку є - "ПЛОТь", у другому - "ТіЛО". Воплотитися - це ж і церковно-слов"янізм також, але, як на мене - має більш таке наповнене поняття, глибинніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-06-19 10:04:23 ]
Чудово, Роксолан!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-06-19 16:10:41 ]
дякую, Іване

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-19 11:14:32 ]
Роксолано, після Вашого голосіння "Чи я не зашептала кулі?" можна говорити про започаткування сучасного актуального жанру! Сильно і праведно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-06-19 16:12:02 ]
Спасибі, Богдане.
Не хотілося би новожанровости такої, але час сьогоденний - виплакує.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-20 00:13:00 ]
і вже немає сліз, -волання тільки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:58:23 ]
так і є...:(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-06-21 23:09:56 ]
Дуже промовиста назва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:58:59 ]
знайшлося якось так - дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-06-22 00:08:15 ]
Пройняло твоє голосіння, Роксоланко... Переболено, пережито, чуттєво, крізьсерцево...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:59:58 ]
Хотіла, аби пройняло - бо не можу сама то в собі носити - мусіла вивіршувати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-06-25 18:26:33 ]
о...

так всі Ярославни плакали...

такі невиплакані болі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 10:01:03 ]
та власне ж...невиплакані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 12:32:57 ]
жанр голосіння в українському ритуальному поховальному дійстві якраз і має психотерапевтичну мету - викликати сльози, вилити біль, щоб він не підточував здоров'я тих, хто залишився жити... Мені теж зараз пишуться якісь уривки думок-голосінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-06 08:54:55 ]
та ж власне ритуал передбачав задіяність і плакальниць , і голосильниць - все то мало великі підзмісти - ми ж далеко не втекли. На генетичному рівні відчуваємо це . Галюнь.