ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Високий замок.
І, наче доля, -
хитка спіраль.
Вершина сонця.
Вершина болю.
Туманна даль.
Розтанув обрій в завісі сірій,
Лиш поїзди
Кричать протяжно і очманіло,
Як в час біди.
Не видно сонця,
Не видно світу,
Лиш цей туман…
Колись між нами
Буяло літо –
То був обман…




Найвища оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-04 00:12:52
Переглядів сторінки твору 10889
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.25  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 01:12:05 ]
Добрий вечір, Ярославе...
Сумно...
Весна дощить - а у Вас світло кудись зникло...
І, наче доля, - хитка спіраль....
Саме так....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 10:47:00 ]
Сум б*є з тут вилитих слів.
А тут незабаром ВЕСНА...
Ждіть мрії несуть вина
і насолодять надію.
Я впевнений, що вона
Вас оптимізмом загріє,
мов теплом що йде з каміна.
Бажаю Вам успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 11:06:12 ]
хитка спіраль - малюю лампу,
вершина сонця - протуберанці і світна плазма,
вершина болю - то є розуміння
(кипить-кипить, і видасть на-гора),
і навіть у тумані маленькі промені від фар машин,
рисуються…
тож поміж сірих своїх обманів,
знайдіть ці вогники в тумані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:38:07 ]
Знаєте, а мені сподобалось. Красива чіткість ритму і рими. Щоправда, надаю перевагу слову "потяг", але це моє суб*єктивне уподобання, а на якість вірша ця деталь не впливає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:57:02 ]
Спасибі, Друзі, що підтримуєте мене в стіні глухого туману! Де б ще я зміг знайти стільки НЕБАЙДУЖИХ, СПРАВЖНІХ?
Привіт, Олю! Давно Вас не чув! Радий, що хоч поночі Ви Є!

Пане Василю! Ваша мудра підтримка гріє сильнеше, ніж тисячі камінів!

Світланочко! Ті вогники знайду!
Вони засяють дивним СВІТЛОМ в серці!
Здолаю я тумани і біду...

Дякую за відгук, Наточко! Потяги - це справді звучить романтичніше і по-українськи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 13:14:55 ]
А Ви не думали ніколи про тумани,
Що це аерозоль, лиш тінь біди, омана?
І зазвичай коли тумани вранці,
То потім ніжать тіло палкі протуберанці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 13:44:16 ]
Таке буває теж в житті, Світланко...
То, дивлячись, - впаде туман, чи ні.
Якщо впаде - то СОНЦЕ на світанку!
А піде вгору - на дощі сумні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:19:59 ]
Так захоплювалася Вашим вилитим у попередніх віршах коханням, і виявляється це був обман???
Чи може цей вірш навіяний чимось іншим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 21:35:21 ]
Оленочко, радий, жи Ви переживаєте разом зі мною! Спішу Вас заспокоїти: все нормально. Не сприймайте віршів БУКВАЛЬНО, бо вони трішки різняться в часовому просторі. Щось Ви не висловлювали своїх захоплень в коментах, шифруєтесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:52:02 ]
Ви мене заспокоїли, а то вже думала, що далі будуть тільки сумні вірші. А що до коментів - не завжди знаходяться слова, щоб прокоментувати кохання. Воно ж таке неоднозначне, сьогодні щасливе, завтра нещасне, а головне - недовговічне. Тому радуйте нас своїми щасливими віршами, поки кохання щасливе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:05:07 ]
А як стане нещасливим, то продовжувати засмучувати Вас сумними, чи давати Бозі гайту? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:07:48 ]
Для чого про це думати. Треба насолоджуватися щастям. А раптом Вам під силу те, що нікому ще не вдавалося - зробити своє щасливе кохання вічним? Як Вам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:12:21 ]
А воно вже і так вічне, просто дивлюся я на це трішки ШИРШЕ. У вужчому смислі добитися цього майже неможливо, хіба ви підкажете парочку дієвих рецепців... Підготував луфко і шмат папірусу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:22:31 ]
Якби ж я знала, то раділа б зараз своєму коханню, а не захоплювалася чужим.
Перепрошую за суто філологічне питання: що означає слово "луфко", воно діалектне? Я вже встигла глянути у словник - нічого подібного не знайшла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:32:27 ]
Оленочко, луфко - то такий маленький, стесаний простий чи хімічний олівець, слово справді діалектне, вживається на бойківщині, гуцульшині. Шкода, папірус пустий...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 10:00:27 ]
Дякую, Ярославе, за Вашу справжність! Це надто не модна риса сьогодні, коли мало не весь світ завихрений страшним маскарадом замаскованих думок, бажань і навіть мрій. Тому і маємо більше фальші ніж щирості. Так, справжність, риса вкрай поодинока, тому й особливо цінна. Щасти Вам у житті і у творчості!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-05 10:42:37 ]
Після таких слів, Марійцю, хочеться бути ще СПРАВЖНІШИМ. Спасибі Вам велике за теплий вітер слів, котрий здатен розвіяти туман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 18:19:48 ]
Десь колись я вже таке відчувала у Львові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 18:42:46 ]
Тумани на Замку, Оленочко, - річ непоодинока. І почуття вони навіюють схожі :)) Чекаю на Ваш варіант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:47 ]
Ось такий варіант вийшов нашвидкоруч:)

Туман. Високий Замок...
Лише вчора
Були його тут очі.
Світ - розквіт
У кольорах.
Сьогодні – морок.
Туман і тиша
Як великий птах
Накрила Львів, мене,
Чуття, бажання. Як добре....
Я на мить забула зовсім
Про кохання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 19:42:29 ]
Дуже гарно! В такому разі напишу Вам щось про листок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:03:59 ]
Таки вражає!!!! Але....світло згасає, Ваше.
Адже можна направити думку в інше русло.

...
Ти не кажи листкові 'Прощавай'.
Він помирає, щоб зродитись знову.
На весну лишень трішки почекай.
Красі і юності Шану свою віддай.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 20:29:11 ]
Згоден, Оленочко! Але так ВСІ кажуть. То лише один З НЕ ТАКИХ поглядів. Тому й ОСОБЛИВИЙ! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:32:03 ]
тут Ви мене впіймали- повністю згідна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 20:45:58 ]
А я і не збирався Вас ловити, просто приємно побазікати, коли надворі дощ...