ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 Криваве літо
стривожено
стриноженим конем,
криваволіто одійшло степами,
у часточці
лишилося із нами,
останками
обвуглених систем.


литаврами
гарматні позивні,
гримітимуть віками і роками,
в боях полеглих
гідно вояками,
обвітрені
обличчя у війні.


примарами
стоятимуть сини,
навічно оперезані плющами,
оплакані
осінніми дощами,
почесні
вартові весни...

24.09.2014







• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-24 22:17:37
Переглядів сторінки твору 10297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.080 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2014-09-24 22:58:56 ]
згадалися кадри хроніки з нашими обгорілими танками... після російських Градів... страшно...

а написали дуже яскраво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:15:09 ]
Дякую Тетянко...ці кадри назавжди вкарбувалися в пам'ять, і плющем в'ілися у свідомість , тримають водночас надійно і боляче...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:24:26 ]
за ті "гради" мало вбити і кремлядського головковерха, і його шмаркатих "богів війни" артилеристів. німецько-фашитські окупанти такого лиха не бачили, як наші патріоти та оте населення донедавна братньої держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:36:34 ]
Погоджуюся з Вами пане Опанас. Колись, ворогам виколювали очі і пускали по світу, мислю, це найменша кара для дегенератів та окупантів, ім вічно, щоночі мають снитися загиблі героі, і оте мурло, має втопитися в сльозах матерів, дружин і дітей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:43:06 ]
нехай я чотири роки грав на альті ("умпа-умпа-умпа-умпа, умпа-па-па-па-па-па". це одна з партій), але у мене не виникало бажання вбити кого-небудь моїм блискучим альтом.
то вже втрачена нація. яка вбиває нашу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 00:07:54 ]
Трьома мазками - так образно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:13:34 ]
Справа в тому, що братовбивча нація кишіє між нас, і не відаємо звідкіль удар прийде найперше...страшно стало жити

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:16:14 ]
Вдячна, пане Мирослав, мазками певно і трьома, та відчуття, що оті рядки лишили глибокі порізи на серці...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Карун Сарат (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:27:56 ]
стривожено, стриноженим конем
криваве літо побрело степами
у часточці лишилося із нами
останками обвуглених систем

литаврами гармати позивні
гримітимуть віками і роками
грудьми полеглих гідно вояками
обвітрені обличчя на війні

примарами стоятимуть сини
надійно оперезані плющами
оплакані осінніми дощами
почесні вартові весни


ви маскуєтеся під верлібр? я не літературознавець, але очевидно, що в нечитабельній формі подавати аж надто легко читабельне - ну якось безглуздо, щонайменше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Карун Сарат (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:29:30 ]
ну і рима однорідна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:39:34 ]
Не маю звички маскування, пишу відчуттями. А форму і спосіб подачі поезіі кожен автор обирає індивідуально. І особисто індивідуальна справа читача як він сприйматиме текст. Ви сприйняли по - своєму - Ваше особисте. Візитуванням тішуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:10:46 ]
"надійно оперезані плющами" - може ліпше би "у вічності обрамлені хрестами" чи подібне, аби уникнути оксиморону, бо якби - не сатиричний твір, Марино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:20:49 ]
Вжито в значенні - вкопані навічно, надійно зв'язані. Ще, асоціативний ряд - плющ- хрест - кладовище - смерть - вічність, само сабою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:26:01 ]
Та я розумію асоціативний ланцюг, Марино. Хіба насмілився би сказати тут, що плющ не є метафорою надійності, скоріше навпаки

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:35:24 ]
Можна було би сприймати це як гру парадоксами, але твір цей іншого характеру. Окрім іншого, рима "плющами - дощами", котра у Вас виступає фінальним акордом - не сильна. Можна було би не жертвувати змістами і музикою надто, залишаючи навіть іменниковість у множині, та оце "щами" - ліпше би один раз. На мою скромну сторонню думку, авжеж так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 06:51:43 ]
Не вбачаю в даному тексті парадоксів єдино тільки реаліі. Щодо каденційноі сили рими, осінні дощі - сльози, тонни сліз горя й розпачу. То ж читач має мати уявостійкість і вільного польоту думку. Це як на мою скромну авторську.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 11:01:51 ]
Марино. Я не хочу розводитися саме на таку тему, яка Вас, і не лише Вас, як це можна помітити із коментарів інших дописувачів, аж так вже хвилює, бо нічого доброго мабуть із моїх зауважень не вийде саме тому, що Ви не підпускатимете і близько думки, начебто щось у такому творі можна міняти, доводити до перфекції або ж, боронь Боже, не сприймати. Так ми із Вами скоро добалакаємо до того, що я так би мовити, серця не відчув, чи душі не роздивився, чи й Вітчизну кому продав. А воно мені треба таке хіба, от скажіть, ну ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 07:48:40 ]
Сильно й переконливо про незвичайне в своїй трагедії літо. Аби стало воно останнім таким...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-25 12:58:04 ]
Мені сподобалося!
ПС. Я би лише (щоб не було збою ритму, якщо такий не задуманий спеціально) переробив два останні рядки:
"почесні й вічні
вартові весни..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-09-25 13:46:45 ]
"останками
обвуглених систем.".. Це про що? Марино, що це за обвуглені системи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 14:43:32 ]
Ліо Брате, навпаки, тішуся тим, що приділяєте увагу моій творчості. Вірте, що завжди дослухаюся до рад колег. А тема воєн - вічна. Сама собою дивуюся, що написала про ці подіі, бо ж написано чимало, та й не так як в мене, а професійно. Вдячна за конструктивний аналіз мого вірша))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 14:45:07 ]
Аби ніколи не було воно кривавим...(((((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 14:49:53 ]
Вдячна, пане Іване! Якщо чесно, то так було задумано, щоб внести трохм різкості. Та, я гарно дякую за пораду, і знаєте, подумаю, може дійсно варто переглянути цей варіант детальніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 14:55:33 ]
А, це Сергію, вигорівші бойові машини, і найголовніше, останки нашоі БЕЗДОГАННОІ владноі системи, рішеннями якоі відстрілюється цвіт украінськоі націі...дуже прикро і сумно, та це - реаліі нашого сьогодення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 22:52:34 ]
Пронзает насквозь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-26 12:21:44 ]
Дякую Анічка, тішуся, що пройняло...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-09-26 21:57:35 ]
Зворушливо й велично
І дуже поетично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-26 22:18:47 ]
Щиро вдячна, пані Нінеле за теплі відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-27 10:08:27 ]
оплакані
осінніми дощами,
почесні
вартові весни... - просто до сліз....

(в рядок "У бОях полеглИх" очевидно вкралася помарка "у"/"в" і збила ритм. "в боЯх полЕглих").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-27 12:02:12 ]
Спасибі пані Галинко за теплі відгуки. І за уточнення щодо ритму, виправила)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-27 19:25:40 ]
Ваш стиль має своє обличчя. Це дуже добре. Колись Роман Теодорович Гром'як, літстудію якого я відвідував, коли навчався в Тернопільському педагогічному, говорив: той здатен створити шедевр, хто переступить через канони, загальноприйняте чи, здавалось би, несумісне. Здається, Вам такий шлях не чужий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-28 17:47:43 ]
Ой, пане Богдан, аж зашарілася. Та, здається, Ви, трошки перебільшуєте, трошечки. Щиро вдячна за такі теплі слова, та я лиш покірна слуга іі величності - Поезіі, ще багато чого не знаю, вчуся, дослухаюся до порад. Буду намагатися вдосконалюватися і розвиватися, уклінно вдячна)) Натхнення Вам!