ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Поробили
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
* * *
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Щось воно не так
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Всесвіт: право на власність
Образ твору Мій світ не тримається купи.
Тягар гравітації – марний,
Випорскує Хронос підступно,
Тікає й глумиться безкарно.

Розпущеним плетивом висне
Метелиця над видноколом.
Король мій однині і прісно
Отак і зостанеться голим,

Німим і байдужим. Одначе
Покута йому вже готова:
Осколків галактик не стачить,
Щоб скласти бодай одне слово…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 12:17:21
Переглядів сторінки твору 9487
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.664 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 12:57:46 ]
Уламки галактик то ми з вами, кожен уламок окрема полівимірна площина. Якщо послідовно, то глумляться, а вже потім тікають, але це так, в кого як, як духу вистачить і зуби вкорінені мають бути моцно!)) Най би трималося купно все і вся. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:22:14 ]
Марисю, та куди тим галактикам до нас - навряд чи вони здатні щось усвідомлювати. А ми з вами - то і є увесь Всесвіт ))
Щодо Хроноса - в тім і весь глум, що час ніяк не упіймаєш. А земляни - так, спочатку поглумляться вволю, а потім уже п'ятами накивають ))
Часом просто стоїш - і дивишся, як усе беззвучно розсипається... от і написалося таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 13:07:09 ]
Коли не все складається докупи в сенсі багатообразності і в читача, то можна присвятити розгляд вірша його красотам і прихованим змістам, а не протокольному співчуттю. Воно або є, або його немає - пиши про нього чи не пиши.
З Хроносом зрозуміло, з голим королем - також. А вгадав чи ні - то питання десяте.
Нострадамуса донині розгадують, і його катрени від цього гіршими не стають.
І ходимо читати не щось і десь, а саме те що цікавить. Загадками, красотами тощо.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:31:14 ]
Ех, пане Миколо ))
Коли читач ламає голову над віршем - це нормально, вірш не обов'язково розуміти, найчастіше буває досить першого враження ("моє", "не моє", "а не пішов би цей автор лісом...").
А от утнути такий коментар, щоб автор чухав над ним потилицю - це треба вміти ;))
Робочий тиждень тривалістю сім днів сприяє скручуванню звивин у лабіринт. Так що смисл деяких виразів, мабуть, блукатиме там аж до вихідного.
"Я подумаю над цим завтра" (с).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:19:40 ]
Можна сказати, 1:1. Ваш вірш, мій коментар.
Як не важко буває напружувати м'язи звивин, та це заняття корисне. Я не хотів писати про прозору образотворчість, побудовану за простими схемами, як-от: втомлені ноги-горб на спині-живіт попереду-очі недобачають-руки тремтять. Колгоспні мотиви + той же самий Хронос, що вже догукався Некроса. Причому про цих менеджерів двох вимірів додумую я, а не автор, бо настільки у нього глибока поезія, що без верховних богів читачу у ній нема чого робити.
З Вашою вийшло інакше. Ось образи, а ти, читаче, знаходь скріпи. І я таки знайшов. Кого я впізнав, яка подія - то, як я писав, питання десяте. Головне те, що є над чим думати і воно тулиться докупи. Як Ви бачите, на красотах я не зупинявся, співчутливо не заспокоював. Вірш, на мене, вдався :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:29:16 ]
Спробую розкласти по поличках.
З Хроносом дійсно все зрозуміло, йдемо далі.
"А король-то голий" - тобто віднайдена якась істина (вірніше, те, що ЛГ нею вважає на даному етапі). І ця "істина" в тому, що Творцю якось паралельно до всіх метань і мук ЛГ: мовляв, ото швиргануло тебе у цей світ - то сама й розбирайся, шо до чого, а я подивлюся... А воно ж обідно, ну то ЛГ собі й думає: ах, так, да? Тоді який привіт - такий і одвіт, тобі ж без мене теж не солодко буде (сподіваюся), бо всі твої галактики тобі не здатні навіть усміхнутися, не те що добре слово сказати...
Ну от якось так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 23:53:09 ]
Я десь там в тенетах моєї душі байкар (брехун, вигадник тощо). То я намагався когось упізнати. В цьому я міг не вгадати в дрібницях і стратегічно.
От і вся можлива розбіжність.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 13:10:24 ]
Люблю в поезії щось від Далі (якщо це Вас не ображає). Хоча тут - винятково Ви, незаперечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:45:33 ]
Саме Далі колись примирив мене з самою собою. В юності часто снилися якісь дивні годинники, з якими щось було не в порядку - і відчуття після пробудження були, м'яко кажучи, не найприємнішими. Це тривало доти, поки не трапилась мені на очі картина Далі "Постійність пам'яті" - я побачила, що не в мене одної в голові такий кавардак, і заспокоїлась :))
До речі, спасибі за підказку - міняю ілюстрацію.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 13:49:09 ]
А Ви хіба не знаєте, що то не кавардак, а просто інший вимір. І побут його - як психічно-емоційний, так і творчо-вжитковий - це дар, унікальність. Отож бережіть і плекайте. Комплекси - ГЕТЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 14:12:17 ]
В інших вимірах легко заблудитися, а варіант примусового повертання у наш грішний світ з допомогою примірки сорочечки з довгими рукавчиками, що зав'язуються на спині, мало кого приваблює ;))
Хоча той же Далі більше вдавав із себе безумного, аніж був ним. Цікавий дядько, хоч і надміру епатажний ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 18:17:28 ]
Спочатку було Слово, а потім - галактики. У вас трохи навпаки. Не руйнуйте Гармонію(жартую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:00:05 ]
Ой, то така давнина, що вже й не згадаю, що саме було спочатку ))
Дехто каже, що найпершим було Ніщо - а далі вже все інше по порядку.
А гармонію для початку знайти б та подивитися хоч, що воно таке ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:32:11 ]
Без права на передачу... )
Далі буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:01:31 ]
Точно. А так часом хочеться те право разом із обов'язками комусь передати, а самій так із парочку століть перепочити... Ага, дзуськи - далі таки буде ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 16:46:45 ]
Метелиць не існує - це фантастика #отакітеперказими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:04:42 ]
Нічо не знаю, у нас учора сніг ішов, проти лампи навіть щось крутилося і мело - якщо фантазію включити, дуже навіть на метелицю похоже ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 17:28:00 ]
Рахуючи осколки галактик, ми мимоволі стаємо містиками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:06:04 ]
І так ясно, що їх безліч - то нащо ж лічити? Є й веселіші заняття на цьому світі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:53:05 ]
Осколки узагалі ні на шо не годні - ні на слова, ні на побудову нового життя (треба з нуля починати, як на мене). Якщо це, звісно, не "осколкі самовластья", на яких пишуть чиїсь імена :)). Йєй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 18:00:23 ]
А з законом збереження матерії що робити будемо, кума? ;))
Воно ж наче ніде нічо не дівається, просто з тих же кубиків нові об'єкти будуються - виходить, що взагалі все тільки з осколків і створюється...
Ой, та ну його, то не для жіночих мізків. Піду краще борщу наварю... хоча він теж, мабуть, з осколків... ну, нічого, аби смачний вдався :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 22:29:19 ]
добре.
особливо про плетиво метелиці - !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-28 14:07:26 ]
Дякую.
Це торішнє, ще з ЛК. Рік минув, а настрій той же ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 22:46:01 ]
І мені якось довелось таке бачити. То була зима 1981-го. Хутор Михайлівький залишився позаду, вже Україна якось відчувається. Такий самий сніг, така ж сама завірюха. А звалась вона хурделицею.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-28 14:09:08 ]
Заздрю вам білою (як сніг) заздрістю: у вас не лише дороги і ниви, у вас ще й природні явища з табличкам - щоб не переплутати, котре як звати ;))