ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
До подій в Чехословаччині 1968 року
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Музика кохання
Хоча багряне листя впало
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Синівська любов
"Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
То, дивлячись в небеса,
кому ти і що довів?

Чому, зрозуміти дай,
ти любиш усіх людей?
Вони знапастили рай!!!
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!"

І подих уверх злетів:
"…за образом і подо…"


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-04-13 23:20:32
Переглядів сторінки твору 6842
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:49:45 ]
Гарно, поетично... Але це не Його вибір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:52:42 ]
Дякую, Мирославе.
Давно те все було, хто зна. В нас на очах подii стаються i то не годнi побачити все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 09:18:42 ]
Якщо це звертання до Христа, то варто на Ти, з великої літери.

У першій строфі - провокативне запитання... Навіть якийсь докір... Не впевнена, що це доречно.

Вірш замислює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 09:39:47 ]
Думала про велику лiтеру в "ти". Спиняэ поки те, що до Христа у цьому вiршi звертаэться батько небесний. Поки залишаю питання вiдкритим.
Чомусь побачила даню iсторiю саме так. Батьки настiльки зайнятi величними проблемами, що перестають чути своiх дiтей. I тi обирають iнодi неймовiрнi шляхи, щоб достукатись до батькiв. Але навiть пройшовши через муки не втрачають любовi.

Любо,сльози маю. Думала, що образила Вас i що бiльше не прийдете. Пробачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:21:57 ]
Я ніколи не ображаюсь на жодні коментарі)

Щодо цього тексту, то знаючи тепер Ваш задум, мушу сказати, що його не видно читачеві з перших рядків - не видно, що це звертання Батька до Сина. Можливо, варто починати вірш як з прямої мови, щоб було ясно, що це свого роду діалог.

- Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
То, дивлячись в небеса,
кому ти і що довів?
Чому, зрозуміти дай,
ти любиш усіх людей?
Вони знапастили рай!!!

Але сам контекст залишається сумнівним: Отець (Бог) навряд чи має потребу ставити ці всі запитання. Він знає більше ніж ми з Вами, більше ніж всі разом взяті. Він знає ВСЕ.

Ось такі роздуми навіюють Ваші рядки, Ларисо.
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:23:26 ]
Ой, чогось відкололись кілька рядків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 10:43:56 ]
Ну так, вкiнцi лапки поставила, а напочатку нi, дякую за зауваження, виправила.
А вiдносно того, що Вiн знаэ все... знаэте, Любо, якщо вже руйнувати клiтки, то всi)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:54:14 ]
Теж люблю шукати ноаі ракурси, й ходжу по лезу уяви... Ось. По-моєму це якраз пасує до нашого діалогу.

Скрижальний жаль

Не віриться, що тут був Рай…
Бедлам!
Чи Сам-Один людину в пекла виборю?
Я все їй дав.
Я душу в неї вклав.
Вручив найголовніше – право вибору.

Я не стеріг ту яблуньку в саду…
Застерігав од щастя бутафорного…
Скрижальний жаль.
І слово – у чаду.
Свічу, дивлюсь
у вічі дневі чорному.

Гнобити – зась.
І гніватись – дарма.
Латентний абсолют – ні кроку хибного.
Я Бог.
А в Бога – вибору нема.
(Казав: не сотвори собі подібного!)

Любов Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-26 21:11:19 ]
Сьогодні Ваш вірш в деяких місцях висвітлюється по-новому, Любо. Коли Ви писали даний текст, навряд чи думали, що він ойкнеться так несподівано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:58:05 ]
До речі, можливо й добре, що Ви взяли першу частину в лапки. Тут відкривається ще один несподіваний ракурс. Христос може звертатися й Сам до Себе, якщо зважити на те, що Він Бог Син. Тож це вже суто на особисте сприйняття читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:27:18 ]
А я й не подумала. Дiйсно. Дякую за це вiдкриття.
Правда, в цей ракурс трохи не вписуэться "зрозумiти дай" i, можливо, вiдповiдь в останньому рядку, але все одно такий погляд заслуговуэ уваги.
Не все однозначно було i буде. Але статика - то смерть, тому краще йти далi, хай навiть i щодня питаючи себе "чому" i "кому ти i що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:51:29 ]
Так, я теж цей нюанс у тому рядку зауважила. І якби тут якось поправити, було б чудово.

А отут можна так -
То, дивлячись в небеса, = Вдивляючись у небеса,



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 12:02:11 ]
Тiльки що навiть виправила на "вдивляючись", але повернула попереднiй варiант. Точнiший вiн по сутi.
Але Свiтлана права - треба ще працювати над цим вiршем. По свiжому не хочу це робити. Сама повинна зрозумiти те, що народилося пiдсвiдомо.
Якось Таня Яровицина сказала менi, "обрiзаючи - не зарiж".Iз тоi ж серii "Лучшее враг хорошего") Тому працюю над своiми творами строго, але бережливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:59:45 ]
Христос може звертатися й Сам до Себе В ДУМКАХ (пропустила важливе слово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:22:52 ]
То, дивлячись в небеса,
дещо густий рядок

занапастИв правильний наголос

Для мене фабула вірша лишилася туманною.
Люблю завершеніші картини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:31:50 ]
Вiдносно мого "знапастив", то наголос там наче вказаний Вами. Я тiльки сумнiвалась у "зна" замiсть "зана".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:26:14 ]
Злинаючи в небеса...... тощо
Малювалося б більше, ніж рядком

То, дивлячись в небеса

Ми бачимо розп`яття, Ісус Христос дивиться униз.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:40:28 ]
Так, Свiтлано, згодна з Вами, що "дивлячись в небеса" занадто густий рядок. Але поки не знаю, як змiнти його, щоб дати саме цю суть. Бо говорю у вiршi про погляд, звернений до неба на протязi всього життя, а не в хвилини розп*яття.
"В ефiр" до цього вiрша не можу взяти, ну не пасуэ це слово до теми. Воно зовсiм з iншого вимiру.

Свiтлано, менi так шкода, що дивилась на Вас ранiше не тим поглядом. Ви повиннi почути моэ сьогоднiшнэ каяття. Вдячна Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:30:23 ]
Якби писала я, то останній рядок був би таким
І подих в ефір злетів

бо уверх таки некрасиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:38:25 ]
не дочиталася, даруйте
ніколи не вживала такого...
пишу занапастили.
тут правильно. відкликаю це зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:39:05 ]
знову множаться коментарі. Видаліть зайвий, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 12:07:26 ]
Свiтлано, я помiтила, що в мене коментарi подвоюються i навiть потроюються, коли пiсля iх написання я злiва наверху натискаю на стрiлочку повернення на попередню сторiнку. Гадаю, у Вас та ж ситуацiя. Зайдiть на будь-який мiй твiр, напишiть там "комент" в виглядi крапок чи ще чого i поекспериментуйте, щоб зрозумiти, чому дублюються вiдгуки. А я зiтру iх слiдом. Це треба зробити, щоб не дратуватися дрiбницями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:49:06 ]
Я не пропоную взяти моє слово, сама ніколи не беру чужих.
В ефір - для прикладу.
Ви спроможні знайти рішення.
Але вірш потребує вдумливої пораці над ним, тема зобов`язує.
Погляд угору, можливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:50:15 ]
(праці)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 22:03:45 ]
Оце так муки жіночої творчості!
Не змінюючи Вашої фабули, римування і структури вірша, я узагальнив би діалог від імені будь-якого батька із його продовженням у часі, наприклад, таким чином:
«Шляхи обираю сам
і кожен, що твій – то й мій,
вертає у небеса,
Лишитись в серцях зумій.
Ти любиш усіх людей?
А ти їх і запитай,
чому зруйнували рай?!
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!»

«Усе віддаю меті
……………………….
за образом і подо…»

«Я зрозумів Ваш задум непохитний» і якщо буде якась користь з мого, надіюсь коректного, редагування, скористайтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-15 13:43:41 ]
Дякую, Ігорю. Приємно, що вникли, що почули.
Не скористаюся. Ви створили свій твір, зі своїм акцентуванням, котре змінює суть і напрямок моєї думки і інтонацію вірша.
Я сказала те, що хотіла сказати. Добираючи уважно кожне слово. Тепер вже бачу, що не схибила. Те, що люди поправляють, значить всього лиш, що їх думки не співпадають з моїми. То це ж нормально, чи не так?)
А от на "муки жіночої творчості" реагую несхвально, при всій моїй повазі до Вас. Розумію, що легенда про "ребро" чоловікам в масть, але з посмішкою дивлюсь на тих, хто сприймає її серйозно.
Вітаю)