ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Синівська любов
"Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
То, дивлячись в небеса,
кому ти і що довів?

Чому, зрозуміти дай,
ти любиш усіх людей?
Вони знапастили рай!!!
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!"

І подих уверх злетів:
"…за образом і подо…"


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-13 23:20:32
Переглядів сторінки твору 6468
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:49:45 ]
Гарно, поетично... Але це не Його вибір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:52:42 ]
Дякую, Мирославе.
Давно те все було, хто зна. В нас на очах подii стаються i то не годнi побачити все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 09:18:42 ]
Якщо це звертання до Христа, то варто на Ти, з великої літери.

У першій строфі - провокативне запитання... Навіть якийсь докір... Не впевнена, що це доречно.

Вірш замислює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 09:39:47 ]
Думала про велику лiтеру в "ти". Спиняэ поки те, що до Христа у цьому вiршi звертаэться батько небесний. Поки залишаю питання вiдкритим.
Чомусь побачила даню iсторiю саме так. Батьки настiльки зайнятi величними проблемами, що перестають чути своiх дiтей. I тi обирають iнодi неймовiрнi шляхи, щоб достукатись до батькiв. Але навiть пройшовши через муки не втрачають любовi.

Любо,сльози маю. Думала, що образила Вас i що бiльше не прийдете. Пробачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:21:57 ]
Я ніколи не ображаюсь на жодні коментарі)

Щодо цього тексту, то знаючи тепер Ваш задум, мушу сказати, що його не видно читачеві з перших рядків - не видно, що це звертання Батька до Сина. Можливо, варто починати вірш як з прямої мови, щоб було ясно, що це свого роду діалог.

- Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
То, дивлячись в небеса,
кому ти і що довів?
Чому, зрозуміти дай,
ти любиш усіх людей?
Вони знапастили рай!!!

Але сам контекст залишається сумнівним: Отець (Бог) навряд чи має потребу ставити ці всі запитання. Він знає більше ніж ми з Вами, більше ніж всі разом взяті. Він знає ВСЕ.

Ось такі роздуми навіюють Ваші рядки, Ларисо.
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:23:26 ]
Ой, чогось відкололись кілька рядків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 10:43:56 ]
Ну так, вкiнцi лапки поставила, а напочатку нi, дякую за зауваження, виправила.
А вiдносно того, що Вiн знаэ все... знаэте, Любо, якщо вже руйнувати клiтки, то всi)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:54:14 ]
Теж люблю шукати ноаі ракурси, й ходжу по лезу уяви... Ось. По-моєму це якраз пасує до нашого діалогу.

Скрижальний жаль

Не віриться, що тут був Рай…
Бедлам!
Чи Сам-Один людину в пекла виборю?
Я все їй дав.
Я душу в неї вклав.
Вручив найголовніше – право вибору.

Я не стеріг ту яблуньку в саду…
Застерігав од щастя бутафорного…
Скрижальний жаль.
І слово – у чаду.
Свічу, дивлюсь
у вічі дневі чорному.

Гнобити – зась.
І гніватись – дарма.
Латентний абсолют – ні кроку хибного.
Я Бог.
А в Бога – вибору нема.
(Казав: не сотвори собі подібного!)

Любов Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-26 21:11:19 ]
Сьогодні Ваш вірш в деяких місцях висвітлюється по-новому, Любо. Коли Ви писали даний текст, навряд чи думали, що він ойкнеться так несподівано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:58:05 ]
До речі, можливо й добре, що Ви взяли першу частину в лапки. Тут відкривається ще один несподіваний ракурс. Христос може звертатися й Сам до Себе, якщо зважити на те, що Він Бог Син. Тож це вже суто на особисте сприйняття читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:27:18 ]
А я й не подумала. Дiйсно. Дякую за це вiдкриття.
Правда, в цей ракурс трохи не вписуэться "зрозумiти дай" i, можливо, вiдповiдь в останньому рядку, але все одно такий погляд заслуговуэ уваги.
Не все однозначно було i буде. Але статика - то смерть, тому краще йти далi, хай навiть i щодня питаючи себе "чому" i "кому ти i що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:51:29 ]
Так, я теж цей нюанс у тому рядку зауважила. І якби тут якось поправити, було б чудово.

А отут можна так -
То, дивлячись в небеса, = Вдивляючись у небеса,



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 12:02:11 ]
Тiльки що навiть виправила на "вдивляючись", але повернула попереднiй варiант. Точнiший вiн по сутi.
Але Свiтлана права - треба ще працювати над цим вiршем. По свiжому не хочу це робити. Сама повинна зрозумiти те, що народилося пiдсвiдомо.
Якось Таня Яровицина сказала менi, "обрiзаючи - не зарiж".Iз тоi ж серii "Лучшее враг хорошего") Тому працюю над своiми творами строго, але бережливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:59:45 ]
Христос може звертатися й Сам до Себе В ДУМКАХ (пропустила важливе слово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:22:52 ]
То, дивлячись в небеса,
дещо густий рядок

занапастИв правильний наголос

Для мене фабула вірша лишилася туманною.
Люблю завершеніші картини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:31:50 ]
Вiдносно мого "знапастив", то наголос там наче вказаний Вами. Я тiльки сумнiвалась у "зна" замiсть "зана".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:26:14 ]
Злинаючи в небеса...... тощо
Малювалося б більше, ніж рядком

То, дивлячись в небеса

Ми бачимо розп`яття, Ісус Христос дивиться униз.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:40:28 ]
Так, Свiтлано, згодна з Вами, що "дивлячись в небеса" занадто густий рядок. Але поки не знаю, як змiнти його, щоб дати саме цю суть. Бо говорю у вiршi про погляд, звернений до неба на протязi всього життя, а не в хвилини розп*яття.
"В ефiр" до цього вiрша не можу взяти, ну не пасуэ це слово до теми. Воно зовсiм з iншого вимiру.

Свiтлано, менi так шкода, що дивилась на Вас ранiше не тим поглядом. Ви повиннi почути моэ сьогоднiшнэ каяття. Вдячна Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:30:23 ]
Якби писала я, то останній рядок був би таким
І подих в ефір злетів

бо уверх таки некрасиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:38:25 ]
не дочиталася, даруйте
ніколи не вживала такого...
пишу занапастили.
тут правильно. відкликаю це зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:39:05 ]
знову множаться коментарі. Видаліть зайвий, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 12:07:26 ]
Свiтлано, я помiтила, що в мене коментарi подвоюються i навiть потроюються, коли пiсля iх написання я злiва наверху натискаю на стрiлочку повернення на попередню сторiнку. Гадаю, у Вас та ж ситуацiя. Зайдiть на будь-який мiй твiр, напишiть там "комент" в виглядi крапок чи ще чого i поекспериментуйте, щоб зрозумiти, чому дублюються вiдгуки. А я зiтру iх слiдом. Це треба зробити, щоб не дратуватися дрiбницями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:49:06 ]
Я не пропоную взяти моє слово, сама ніколи не беру чужих.
В ефір - для прикладу.
Ви спроможні знайти рішення.
Але вірш потребує вдумливої пораці над ним, тема зобов`язує.
Погляд угору, можливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:50:15 ]
(праці)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 22:03:45 ]
Оце так муки жіночої творчості!
Не змінюючи Вашої фабули, римування і структури вірша, я узагальнив би діалог від імені будь-якого батька із його продовженням у часі, наприклад, таким чином:
«Шляхи обираю сам
і кожен, що твій – то й мій,
вертає у небеса,
Лишитись в серцях зумій.
Ти любиш усіх людей?
А ти їх і запитай,
чому зруйнували рай?!
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!»

«Усе віддаю меті
……………………….
за образом і подо…»


«Я зрозумів Ваш задум непохитний» і якщо буде якась користь з мого, надіюсь коректного, редагування, скористайтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-15 13:43:41 ]
Дякую, Ігорю. Приємно, що вникли, що почули.
Не скористаюся. Ви створили свій твір, зі своїм акцентуванням, котре змінює суть і напрямок моєї думки і інтонацію вірша.
Я сказала те, що хотіла сказати. Добираючи уважно кожне слово. Тепер вже бачу, що не схибила. Те, що люди поправляють, значить всього лиш, що їх думки не співпадають з моїми. То це ж нормально, чи не так?)
А от на "муки жіночої творчості" реагую несхвально, при всій моїй повазі до Вас. Розумію, що легенда про "ребро" чоловікам в масть, але з посмішкою дивлюсь на тих, хто сприймає її серйозно.
Вітаю)