ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марґо Ґейко / Вірші

 Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко

над застояною рікою
перевернуті вежі зубці
хмаровиння у жовчі & вохрі
занемінні готично мертвотнім
сповідали загублену ціль
асонансні відтінки дрімотні
не відомих нікому часів
сукровили крізь тіні косі
зачакловану незворотність

Сонце Місяць

Угууу! Відлуння:

Марґо

через ці асонанси дрімотні
там де тіні криваві косі
я сама в занемінні мертвотнім
захотіла на власній косі…
розкажіть ~ це був засіб чи ціль?

Сонце Місяць

так буває знічев’я чи просто
небо навпіл, земля набакир
& конає осяйлива осінь
ціль і засіб, мисливець і звір
хай комусь нецікаво і тоскно ~


Марґо

хто конає між зречень і вір
& кому ця гонитва вже тоскна
у собі як затравлений звір ~
намольфарив полотнами босха
присмерково відтінений твір


Сонце Місяць

трохи сам здивувався (отó вже)
розпаливши багаття, завмер
тихий голос ~ не відаєш босше
в серці гарцу триває свій герць
& спочинку не знайдеш на ложі


Марґо

ой ти боже мій божечко боже
що не вірш ~ препарований мрець
ти ізиді зі скроні о босше!
герці… гарци… хай буде їм грець!
хто на ложі спочив той не може
розпалити багаття сердець

Сонце Місяць

дисонансний) діоніс прокислий
заповітний запійний вій
танцівниці на пагорбі лисім.....
доктор фавст & увесь чорторий ~
опадіть злотосрібним листям


Марґо

на горі танцювалося сестрам
з діонісом товкли виноград
він для них був магістром маестро
цей ансамбль дав би фору оркестрам
ніч опала розтанула гра ~
на ПееМі осіння пора

(що робити о Сонце порадь?!)


Сонце Місяць

(а порад ~ катма)

слід у слід
тінь у тінь, день, ніч
крізь пекельне й небесноземне
жовтень черлений панич
тріумфуючи зусібіч
римує тебе & мене
о, Марґо ~

але
що усім із тогó

нє?








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-12 20:37:23
Переглядів сторінки твору 13296
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Композиції для театральної сцени
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 21:53:55 ]
Люблю Ваше, Марго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 21:54:46 ]
Хто мені підкаже, чому у мене нема можливості вже два дні опублікувати твір???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 22:16:34 ]
це все проіскі МП о Серго! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 12:29:35 ]
Можливо кеш-пам'ять є сенс почистити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 05:10:45 ]


хтось там нам обіцяв товпи захоплених глядачів, здається Олександр Сушко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 15:55:56 ]

І глядачі, й споглядачі, і судді,
і судді суддів і когорти інших,
усі присутні - поруч і ніде,
та байдуже їм до пори до часу,
доки поживою не спалахне ефір -
і в кожного своя пожива, звісно,
одним - душа, комусь наснаги тіла,
а тим - шпаринки, й діри, в інтелекті,
не багатьох захоплює співзвучність,
та ви не з тих, ви з меншості - це славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 20:44:14 ]
*уклінно, о Даймоне...


майнули-бо, тамтами & фанфари
літа, метелики та нетлі
у сяйві вигаслих давно софітів
подарувавши гарт чуттєвий
смак до жестів, ревність
до винесених за дужки нюансів
мов танці з тінями, немовби
романс до спогадів ~ нехай
& не було їх особливо аж ~
та ми триваємо все ще, запраглі
несуєтної суті à la carte
й хто чути забажав би, вчув би.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 21:15:59 ]
*

Мій Друже, в Сонячній подобі
Не виринайте з гущі хмар!
Бо Демон знов втече за обрій ~
До спраглих ніжності Тамар )(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 21:34:06 ]


о, хмари...)

друзяко Даймоне, оскільки
вина лишилося ого
запрошуємо до вечірки
вже є СМ & вжеж, Марґо ~

Тамару просимо також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 21:52:28 ]

*
Інакша справа Місяцева
О Світло стишене нічне!
Є древній Змій і quasi - Єва
Хто дегустацію почне ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:41:19 ]


О що ви, товариства квіт не гасне,
хай і гілки сплітаються інакше,
і змінюються стовбури, буває,
але ж основи - вся ота безмежність
обличчя кожного, бездонні "я",
що не зникає, - простягни чуття
углиб, життя, й не так вечірку стрінеш,
як ранок мрії і її ж обійми,

розмови теж бувають під вино,
розмови , що народжують реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:43:34 ]


А імена пригадувати - в них так мало.
Наскільки наше більше без імен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-14 20:22:19 ]




наче музика безвідносна
мов зерно, котре падає в ...
пам’ятай не гадаючи, згадуй
чари й сяйва, приймаючи світ
у відлуннях звучань, безбережжі
вечорів при зірках & світань
ув обіймах; о, ти би хотів
усіх, але всі вони мрії, чи мрева
у сновидіннях інакших, або

чи ім’я їх любов
або ти це ~ вони
чи вони всі ~ це ти


(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 23:35:16 ]


Вони - це ти а ти – вони
Між зір причалили човни
У плоті шибениці сни
Зачаті в них чужі сини
І всі безцінні - без ціни
Стрибає білка з них і в них
Ковток-ковток і ще ковтни
Вже чутно шепіт з-за спини:
Гляди уп'єшся до весни!
О лезо Оккама спини
Ти ці потоки новизни!
Від них фонить фонить фонить
А так бракує глибини!
Та ще і Вісник сатани
Бажає знов продати мить
Злякались ніжні кажани
Ти знаєш Сонце хто вони
Оці панянки і пани
Що плодять плодять табуни
Женуть пегасів з цілини?
Від них у скронях стугонить
Чи я допилась до мани?!

Магістре, милий, де ж ти зник?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-24 15:52:17 ]
Що час для нас - якщо не міра жесту?
Тебе, Марго , торкаюся - це час,
а не торкаюся - безчасся, певно? )
Коли торкаюся, то прагну глибини? ))


Тієї, що бринить назустріч яро.


Заходиш в імена - в Марго, в Тамаро...
Виходиш потойбіч, де все стократ,
де насолоди води безтілесні
розмили береги, де я не я,
а безкінечний плин, така протяжність,
до потойбіччя іншого - з нудьги
такі, як я, вертаємо в цей світ.

О не один він, мов калейдоскопу
буття кружляння барвне - обирай,
де, ще не був, чи вже бував, чіпляйся
собою міцно берегів й пірнай...


І спершу все так барвно, так чудово )
А потім - те саме, призвання тягне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-24 18:01:28 ]
(лірична інтерлюдія, запросто):



Марґо тепер у ролі Коломбіни
& це прекрасна роль, нмсд
хай Вигадка рядно своє пряде
сріблисто~золоте~жовтнево~плинне

усі можливі барви безпричини
& брами осені сяйливий декаданс~
чудуються на сей магічний танц
масовники глухонімої пантоміми

Даймон з гітарою, СМ на дримбі
трохи джаз~
заллято в лямпи свіжий гас
& темносині очі в ночі, нині







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 16:16:58 ]

Марго-Марго. П'янке безмежжя "інь",
вразлива синь, і гострий інтелект,
мужчині з вами все, утім, на радість -
хоча би муки взяти ті, уранці,
з голінням, - низка ваших слів
і кавалеру не потрібна бритва!
Це все, що є у вас, коштовна здобич -
то ви вже обережніше в цих нетрях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 20:57:51 ]
)

О Демоне хіба забули Ви ?!
Оголених мужів я обираю
Ходім зі мною в царство кажанви
У нетрі інь – п’янке безмежжя раю )(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:27:29 ]

Де я і де той Рай (. Але й пітьми не знаю,
як відають її тут на Землі прості тілесні.
Куди ведуть дороги вслід за вами? Зараз гляну.
З висот надчасся видно тільки танець,
і музика, як райдуга, і спраглий
здіймає диригент угору руку,
але готові ще не всі - він поспішає
прожити цей момент, оркестр вдихає,
співці і хор у паніці - як готи,
чи як мурахи, стрибають на стіни
цієї сцени, швидше, швидше, швидше,
кружляєте ви, втримуючи коло,
а навкруги вже тісняться роти,
співають звичне і доречне Верді,
й таке далеке від краси кружляння
захопленого тонкощами Світу...

З ким ви танцюєте у колі муз?
Я дивлюся, але упізнаю,
щоразу інше розмаїття гри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 19:30:08 ]


Щоразу інше, в тому то і сенс!
Ми з Сонцем нині зорі загасили.
П'ємо саке, євшан, муншайн, абсент,
Для танців ні снаги нема, ні сили,
Як Місяць зійде - буде знов усе!
Але ми ще нічим не закусили
І ніц нема - довкола голі схили
Тому нехай несуть із тучних сел
Пожертви, що тобі завжди носили
О Демоне,
хто ж нас іще спасе?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-24 16:19:51 ]

Флегматик Місяць - відбере у Сонця. )

А в темпераментній Марго усе своє.

Та вогник тільки засвіти - зберуться
і люди й нелюди, всіляке різне, -
тому з вогнів найкраще брати чарні?
вони nfrb невидимі за колом.

Все інше - лиш породження вогню,
крім, звісно , музики й сердець жіночих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-14 12:40:30 ]
у коментах під віршем СоМі читалося більш, як коменти, а зібране докупи стало поезією і разом з тим обіймами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-14 20:44:33 ]
все це може трохи здаватися десь-дуркуванням, о Ларисо
але все не зовсім запросто, насправді
це якби паралельна віртуальність

шкода, що багато всякого вже знищено, чи зачищено
і я не зможу зараз наочно Вам показати всякі вузлові моменти цього процесу.

але він був і ще є, хай там що, хай там як


правдиво радий цікавості Вашій
бо часом починає здаватися, що все померло
на цих сайтах, окрім єлею & дрязг нескінченних....




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-15 10:19:16 ]
та саму іноді відчай бере, як дивлюсь на виставлені мертві рядки, вони камінням лягають на поезію, але живе слово є, і як чую його, радію
дякую Вам, СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-24 16:26:34 ]


До Сонце Місяця - беріть гітару )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-24 18:03:45 ]
(трохи ностальжі, але, ну):


було давно тепер неправда
зірки у мариві спливали
всміхалася суєтна слава
заводила пісень

кружляли від & до мангала
навали привидів горлали
& листя розкіш драпувала
осінню карусель.....




віддає із уклінностями гітару далі....