ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Ліщинове
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Гриби
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Сніги минулого
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Гіацинтова хата (The Doors)
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Держави хитрого грача
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Оаза щастя
Образ твору День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
знаходиться, напевно, тут.
Мартини-чайки говірливі
шубовскають із сині вниз.
Жорству перебирають хвилі,
на мілководді - срібла блиск.
Цілує тіло теплий вітер,
випещує засмаглу плоть,
по бірюзі розсипав бісер
і кришталеву сонцезлоть.
Вода прозора, не бездонна...
Султанки... Цезії-неон.
Наполеони... Риба-клоун
пасе в коралах анемон.
Полоще білопінні крила
в лагуні небо голубе.
З душі осінню тугу змила,
не вистачає лиш тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-12-18 17:14:24
Переглядів сторінки твору 6074
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.632 / 6.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.713 / 6.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 01:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:13:24 ]
оазис оаза
перед учора тире
бодай слово не пасує
замінити на
отам бо там
анемон з малої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:20:39 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, що не пройшли повз цього вірша! Здається уже все перевірила, а все одно є помилки. Добре, що для цього існують Майстерні. Я завжди прислухаюся до слушних порад, вдячна всім хто мені допомагає з добром!
Зараз все виправлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:43:13 ]
О, Таню))) І я хочу в оазу))) Запрошуйте))) Шутю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:24:58 ]
І мені та оаза спокій не дає, як бачите, Серго:).
У наступному році, може...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:53:18 ]
Це правда - не оазис, а оаза(вона).
Тире краще - після сьогодні :)
Бодай і - Хоча лиш,
Жорству - пісок(на жорстві не позагораєш),
або срібла блиск(бриз), або срібло бризк(ів),
але останній рядок проголошує, що все вище сказане Вашій ЛГ - до лампочки. І це теж правда. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:31:07 ]
Там дійсно піску немає, жорства пане Ігорю! Всі засмагають на лежанках і заходять у воду у гумовому взутті, бо можна порізати ноги. Дякую за коментар і поради, подумаю ще...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:41:27 ]
За останню строфу не зрозуміла, пане:))))))))))))) Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:17 ]
оа́зис – іменник чоловічого роду
словник
я б приходила писати неправду...хм, пане Ігоре...
і чому хоча лиш?
там не лише кактуси
аворка подумає сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:26:12 ]
Фінікових пальм - жіночого роду. Отже, - оазу. Не озазис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:28:01 ]
Оаза щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:37:09 ]
Дякую, Олександре, я теж перевірила, все вірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:34:49 ]
Спочатку в мене було:
"В тропічнім царстві оживаю,
Колючим кактусом цвіту".
Може, повернути так, як було раніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:52 ]
авторка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:11:29 ]
Шубовскають з блакиті - ТЬЗБЛ - дуже нехороший збіг. Липне вітер? Липне піт, бруд тощо. Горнеться, пестить, підлабузнюється. Але не липне. Трохи не те. Ще - пасе - відсутня рима. Взагалі кактуси хоч і тропічні рослини, але родом із Америки. Може - фікуси цвітуть? Бегонії? Настурції? Банани7


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 20:28:28 ]
Там цвіли кактуси великими червоними квітами. Так, Олександре, не ідеально все, буду ще працювати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 21:37:55 ]
Виправила усі зауваги, ще раз все перевірила, дякую, всім за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 17:51:17 ]
Чудово, Таню. Тільки на Вашій сторінці відпочиваєш серцем. Ви врахували всі зауваги, вірш пострункішав і чарує. Тут була суперечка стосовно роду оаза - оазис. Глянув у словник - є і те, і те. І чоловічий рід, і жіночий. Так що можна вибирати, що зручніше і ближче. Жінці, ясно, оаза. Мені, до речі, теж. Менше приголосних, коефіцієнт прозорості підвищується!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:19:43 ]
Дякую, дорогий, Ярославе, за рецензію, та теплі слова! Я дійсно намагаюсь прислухатися до кожного, але і мати свою думку стосовно деяких аспектів. Ми на Майстернях, тому завше добре вислухати слушні поради інших. У суперечці народжується істина, чи не так?. Дуже часто, коли я сама не впевнена у якійсь фразі, мені вказують саме на неї. Ще раз впевнилась, що треба шліфувати кожен вірш заздалегіть. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 19:39:18 ]
оазіс. Так було у назві вірша учора.
правильно і оаза, і оазис
Суперечки не було. Пані Тетяна завжди прихильно ставиться до візитів). Виправила на оазу.
Читати її поезії приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:36:28 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, за похвалу і слушні поради, до яких я прислуховуюсь, майже, завжди. На цей раз теж, бо коли "оаза" була в середині вірша жіночого роду, то краще виправити і в назві. Чесно кажучи, коли я писала цей вірш, то тепло Оази мені асоціювалось з коханим чоловіком, тому написала Оазіс. Але то таке...
Інколи ми пишемо і думаємо, що людина може вловити такі тонкощі, але ні. Автор має враховувати і випрозорювати, як Ви часто повторяєте, свої думки.
Звичайно все не розжовувати, щоб була загадка, таїна, як любить Сонце Місяць, тоді може бути все досконало і виважено, але ж це поезія. Вона може бути різною, спонтанною, як вітер, і як море глибокою і мінливою. І люди так само сприймають її. Один захоплюється пейзажною лірикою і інший затуляю вуха коли чує соціальний вірш. Хоч і говорять, що поет, насамперед,
пише для майбутнього покоління, то це не так. Інколи треба на одинці поговорити з своїми думками, переосмислити минуле, зазернути у майбутнє. Поезія це світ емоцій людини. Дякую, що вислухали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-20 11:46:55 ]
Не мала на меті викликати ... розмисли, лише зауважила оазіс, це росмовою.
Українською оаза та оазис.
Щодо розуміння поезії, це індивідуально.
Богдан Завідняк написав про моє, що читаючи, він розуміє, що таке справжня поезія. І розмістив рецензію в "Золотистих клейнодах", а отут на сайті...я ще й мушу пояснювати...що я поетеса досвідчена...
Іншим банальне, даруйте, графоманське, теж є поезією.
Я щиро Вас шаную. З теплом- Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 15:37:01 ]
Дякую, Майє, я Вас розумію і підтримую! Так поезія може бути різною, але не безталанною та незграбною. Важливо, не тільки про що пишеш а, як. Коли поет не хоче вдосконалюватись, то його важко назвати поетом. Ви дуже тонко це відчуваєте, бо досягли високого рівня. Ви бачите те, що не помічають інші. Ви не тільки поет а й редактор і корректор в одній епостасії. Я ціную Вашу здібність допомагати людям, не кожен може знайти час і бажання сапати чужі городи.