ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
Лімерики 8
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Спогади старих бандерівців
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Ім'я
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
У липні
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
* 150 *
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
* * *
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Леонардо да Вінчі
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 13)
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
* * *
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Безсоння
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан (Grateful Dead)
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
На початкАх Ламарка-Штірліца
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Зимовий шлях
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
"Таємниці між лінями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ" (продовження 11)
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
* 149 *
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
* * *
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Оаза щастя
Образ твору День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
знаходиться, напевно, тут.
Мартини-чайки говірливі
шубовскають із сині вниз.
Жорству перебирають хвилі,
на мілководді - срібла блиск.
Цілує тіло теплий вітер,
випещує засмаглу плоть,
по бірюзі розсипав бісер
і кришталеву сонцезлоть.
Вода прозора, не бездонна...
Султанки... Цезії-неон.
Наполеони... Риба-клоун
пасе в коралах анемон.
Полоще білопінні крила
в лагуні небо голубе.
З душі осінню тугу змила,
не вистачає лиш тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-12-18 17:14:24
Переглядів сторінки твору 5445
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.606 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.688 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.22 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:13:24 ]
оазис оаза
перед учора тире
бодай слово не пасує
замінити на
отам бо там
анемон з малої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:20:39 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, що не пройшли повз цього вірша! Здається уже все перевірила, а все одно є помилки. Добре, що для цього існують Майстерні. Я завжди прислухаюся до слушних порад, вдячна всім хто мені допомагає з добром!
Зараз все виправлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:43:13 ]
О, Таню))) І я хочу в оазу))) Запрошуйте))) Шутю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:24:58 ]
І мені та оаза спокій не дає, як бачите, Серго:).
У наступному році, може...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:53:18 ]
Це правда - не оазис, а оаза(вона).
Тире краще - після сьогодні :)
Бодай і - Хоча лиш,
Жорству - пісок(на жорстві не позагораєш),
або срібла блиск(бриз), або срібло бризк(ів),
але останній рядок проголошує, що все вище сказане Вашій ЛГ - до лампочки. І це теж правда. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:31:07 ]
Там дійсно піску немає, жорства пане Ігорю! Всі засмагають на лежанках і заходять у воду у гумовому взутті, бо можна порізати ноги. Дякую за коментар і поради, подумаю ще...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:41:27 ]
За останню строфу не зрозуміла, пане:))))))))))))) Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:17 ]
оа́зис – іменник чоловічого роду
словник
я б приходила писати неправду...хм, пане Ігоре...
і чому хоча лиш?
там не лише кактуси
аворка подумає сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:26:12 ]
Фінікових пальм - жіночого роду. Отже, - оазу. Не озазис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:28:01 ]
Оаза щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:37:09 ]
Дякую, Олександре, я теж перевірила, все вірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:34:49 ]
Спочатку в мене було:
"В тропічнім царстві оживаю,
Колючим кактусом цвіту".
Може, повернути так, як було раніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:52 ]
авторка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:11:29 ]
Шубовскають з блакиті - ТЬЗБЛ - дуже нехороший збіг. Липне вітер? Липне піт, бруд тощо. Горнеться, пестить, підлабузнюється. Але не липне. Трохи не те. Ще - пасе - відсутня рима. Взагалі кактуси хоч і тропічні рослини, але родом із Америки. Може - фікуси цвітуть? Бегонії? Настурції? Банани7


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 20:28:28 ]
Там цвіли кактуси великими червоними квітами. Так, Олександре, не ідеально все, буду ще працювати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 21:37:55 ]
Виправила усі зауваги, ще раз все перевірила, дякую, всім за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 17:51:17 ]
Чудово, Таню. Тільки на Вашій сторінці відпочиваєш серцем. Ви врахували всі зауваги, вірш пострункішав і чарує. Тут була суперечка стосовно роду оаза - оазис. Глянув у словник - є і те, і те. І чоловічий рід, і жіночий. Так що можна вибирати, що зручніше і ближче. Жінці, ясно, оаза. Мені, до речі, теж. Менше приголосних, коефіцієнт прозорості підвищується!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:19:43 ]
Дякую, дорогий, Ярославе, за рецензію, та теплі слова! Я дійсно намагаюсь прислухатися до кожного, але і мати свою думку стосовно деяких аспектів. Ми на Майстернях, тому завше добре вислухати слушні поради інших. У суперечці народжується істина, чи не так?. Дуже часто, коли я сама не впевнена у якійсь фразі, мені вказують саме на неї. Ще раз впевнилась, що треба шліфувати кожен вірш заздалегіть. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 19:39:18 ]
оазіс. Так було у назві вірша учора.
правильно і оаза, і оазис
Суперечки не було. Пані Тетяна завжди прихильно ставиться до візитів). Виправила на оазу.
Читати її поезії приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:36:28 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, за похвалу і слушні поради, до яких я прислуховуюсь, майже, завжди. На цей раз теж, бо коли "оаза" була в середині вірша жіночого роду, то краще виправити і в назві. Чесно кажучи, коли я писала цей вірш, то тепло Оази мені асоціювалось з коханим чоловіком, тому написала Оазіс. Але то таке...
Інколи ми пишемо і думаємо, що людина може вловити такі тонкощі, але ні. Автор має враховувати і випрозорювати, як Ви часто повторяєте, свої думки.
Звичайно все не розжовувати, щоб була загадка, таїна, як любить Сонце Місяць, тоді може бути все досконало і виважено, але ж це поезія. Вона може бути різною, спонтанною, як вітер, і як море глибокою і мінливою. І люди так само сприймають її. Один захоплюється пейзажною лірикою і інший затуляю вуха коли чує соціальний вірш. Хоч і говорять, що поет, насамперед,
пише для майбутнього покоління, то це не так. Інколи треба на одинці поговорити з своїми думками, переосмислити минуле, зазернути у майбутнє. Поезія це світ емоцій людини. Дякую, що вислухали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-20 11:46:55 ]
Не мала на меті викликати ... розмисли, лише зауважила оазіс, це росмовою.
Українською оаза та оазис.
Щодо розуміння поезії, це індивідуально.
Богдан Завідняк написав про моє, що читаючи, він розуміє, що таке справжня поезія. І розмістив рецензію в "Золотистих клейнодах", а отут на сайті...я ще й мушу пояснювати...що я поетеса досвідчена...
Іншим банальне, даруйте, графоманське, теж є поезією.
Я щиро Вас шаную. З теплом- Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 15:37:01 ]
Дякую, Майє, я Вас розумію і підтримую! Так поезія може бути різною, але не безталанною та незграбною. Важливо, не тільки про що пишеш а, як. Коли поет не хоче вдосконалюватись, то його важко назвати поетом. Ви дуже тонко це відчуваєте, бо досягли високого рівня. Ви бачите те, що не помічають інші. Ви не тільки поет а й редактор і корректор в одній епостасії. Я ціную Вашу здібність допомагати людям, не кожен може знайти час і бажання сапати чужі городи.