ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Сонет 93
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Прохання до грудня
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Сержант Пепер і його Оркестр (The Beatles)
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Оаза щастя
Образ твору День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
знаходиться, напевно, тут.
Мартини-чайки говірливі
шубовскають із сині вниз.
Жорству перебирають хвилі,
на мілководді - срібла блиск.
Цілує тіло теплий вітер,
випещує засмаглу плоть,
по бірюзі розсипав бісер
і кришталеву сонцезлоть.
Вода прозора, не бездонна...
Султанки... Цезії-неон.
Наполеони... Риба-клоун
пасе в коралах анемон.
Полоще білопінні крила
в лагуні небо голубе.
З душі осінню тугу змила,
не вистачає лиш тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-12-18 17:14:24
Переглядів сторінки твору 4597
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.540 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.620 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.03 16:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:13:24 ]
оазис оаза
перед учора тире
бодай слово не пасує
замінити на
отам бо там
анемон з малої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:20:39 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, що не пройшли повз цього вірша! Здається уже все перевірила, а все одно є помилки. Добре, що для цього існують Майстерні. Я завжди прислухаюся до слушних порад, вдячна всім хто мені допомагає з добром!
Зараз все виправлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:43:13 ]
О, Таню))) І я хочу в оазу))) Запрошуйте))) Шутю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:24:58 ]
І мені та оаза спокій не дає, як бачите, Серго:).
У наступному році, може...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:53:18 ]
Це правда - не оазис, а оаза(вона).
Тире краще - після сьогодні :)
Бодай і - Хоча лиш,
Жорству - пісок(на жорстві не позагораєш),
або срібла блиск(бриз), або срібло бризк(ів),
але останній рядок проголошує, що все вище сказане Вашій ЛГ - до лампочки. І це теж правда. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:31:07 ]
Там дійсно піску немає, жорства пане Ігорю! Всі засмагають на лежанках і заходять у воду у гумовому взутті, бо можна порізати ноги. Дякую за коментар і поради, подумаю ще...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:41:27 ]
За останню строфу не зрозуміла, пане:))))))))))))) Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:17 ]
оа́зис – іменник чоловічого роду
словник
я б приходила писати неправду...хм, пане Ігоре...
і чому хоча лиш?
там не лише кактуси
аворка подумає сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:26:12 ]
Фінікових пальм - жіночого роду. Отже, - оазу. Не озазис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:28:01 ]
Оаза щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:37:09 ]
Дякую, Олександре, я теж перевірила, все вірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:34:49 ]
Спочатку в мене було:
"В тропічнім царстві оживаю,
Колючим кактусом цвіту".
Може, повернути так, як було раніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:52 ]
авторка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:11:29 ]
Шубовскають з блакиті - ТЬЗБЛ - дуже нехороший збіг. Липне вітер? Липне піт, бруд тощо. Горнеться, пестить, підлабузнюється. Але не липне. Трохи не те. Ще - пасе - відсутня рима. Взагалі кактуси хоч і тропічні рослини, але родом із Америки. Може - фікуси цвітуть? Бегонії? Настурції? Банани7


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 20:28:28 ]
Там цвіли кактуси великими червоними квітами. Так, Олександре, не ідеально все, буду ще працювати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 21:37:55 ]
Виправила усі зауваги, ще раз все перевірила, дякую, всім за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 17:51:17 ]
Чудово, Таню. Тільки на Вашій сторінці відпочиваєш серцем. Ви врахували всі зауваги, вірш пострункішав і чарує. Тут була суперечка стосовно роду оаза - оазис. Глянув у словник - є і те, і те. І чоловічий рід, і жіночий. Так що можна вибирати, що зручніше і ближче. Жінці, ясно, оаза. Мені, до речі, теж. Менше приголосних, коефіцієнт прозорості підвищується!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:19:43 ]
Дякую, дорогий, Ярославе, за рецензію, та теплі слова! Я дійсно намагаюсь прислухатися до кожного, але і мати свою думку стосовно деяких аспектів. Ми на Майстернях, тому завше добре вислухати слушні поради інших. У суперечці народжується істина, чи не так?. Дуже часто, коли я сама не впевнена у якійсь фразі, мені вказують саме на неї. Ще раз впевнилась, що треба шліфувати кожен вірш заздалегіть. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 19:39:18 ]
оазіс. Так було у назві вірша учора.
правильно і оаза, і оазис
Суперечки не було. Пані Тетяна завжди прихильно ставиться до візитів). Виправила на оазу.
Читати її поезії приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:36:28 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, за похвалу і слушні поради, до яких я прислуховуюсь, майже, завжди. На цей раз теж, бо коли "оаза" була в середині вірша жіночого роду, то краще виправити і в назві. Чесно кажучи, коли я писала цей вірш, то тепло Оази мені асоціювалось з коханим чоловіком, тому написала Оазіс. Але то таке...
Інколи ми пишемо і думаємо, що людина може вловити такі тонкощі, але ні. Автор має враховувати і випрозорювати, як Ви часто повторяєте, свої думки.
Звичайно все не розжовувати, щоб була загадка, таїна, як любить Сонце Місяць, тоді може бути все досконало і виважено, але ж це поезія. Вона може бути різною, спонтанною, як вітер, і як море глибокою і мінливою. І люди так само сприймають її. Один захоплюється пейзажною лірикою і інший затуляю вуха коли чує соціальний вірш. Хоч і говорять, що поет, насамперед,
пише для майбутнього покоління, то це не так. Інколи треба на одинці поговорити з своїми думками, переосмислити минуле, зазернути у майбутнє. Поезія це світ емоцій людини. Дякую, що вислухали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-20 11:46:55 ]
Не мала на меті викликати ... розмисли, лише зауважила оазіс, це росмовою.
Українською оаза та оазис.
Щодо розуміння поезії, це індивідуально.
Богдан Завідняк написав про моє, що читаючи, він розуміє, що таке справжня поезія. І розмістив рецензію в "Золотистих клейнодах", а отут на сайті...я ще й мушу пояснювати...що я поетеса досвідчена...
Іншим банальне, даруйте, графоманське, теж є поезією.
Я щиро Вас шаную. З теплом- Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 15:37:01 ]
Дякую, Майє, я Вас розумію і підтримую! Так поезія може бути різною, але не безталанною та незграбною. Важливо, не тільки про що пишеш а, як. Коли поет не хоче вдосконалюватись, то його важко назвати поетом. Ви дуже тонко це відчуваєте, бо досягли високого рівня. Ви бачите те, що не помічають інші. Ви не тільки поет а й редактор і корректор в одній епостасії. Я ціную Вашу здібність допомагати людям, не кожен може знайти час і бажання сапати чужі городи.