ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Оаза щастя
Образ твору День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
знаходиться, напевно, тут.
Мартини-чайки говірливі
шубовскають із сині вниз.
Жорству перебирають хвилі,
на мілководді - срібла блиск.
Цілує тіло теплий вітер,
випещує засмаглу плоть,
по бірюзі розсипав бісер
і кришталеву сонцезлоть.
Вода прозора, не бездонна...
Султанки... Цезії-неон.
Наполеони... Риба-клоун
пасе в коралах анемон.
Полоще білопінні крила
в лагуні небо голубе.
З душі осінню тугу змила,
не вистачає лиш тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-12-18 17:14:24
Переглядів сторінки твору 3965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.470 / 6.1)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.552 / 6.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:13:24 ]
оазис оаза
перед учора тире
бодай слово не пасує
замінити на
отам бо там
анемон з малої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:20:39 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, що не пройшли повз цього вірша! Здається уже все перевірила, а все одно є помилки. Добре, що для цього існують Майстерні. Я завжди прислухаюся до слушних порад, вдячна всім хто мені допомагає з добром!
Зараз все виправлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:43:13 ]
О, Таню))) І я хочу в оазу))) Запрошуйте))) Шутю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:24:58 ]
І мені та оаза спокій не дає, як бачите, Серго:).
У наступному році, може...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:53:18 ]
Це правда - не оазис, а оаза(вона).
Тире краще - після сьогодні :)
Бодай і - Хоча лиш,
Жорству - пісок(на жорстві не позагораєш),
або срібла блиск(бриз), або срібло бризк(ів),
але останній рядок проголошує, що все вище сказане Вашій ЛГ - до лампочки. І це теж правда. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:31:07 ]
Там дійсно піску немає, жорства пане Ігорю! Всі засмагають на лежанках і заходять у воду у гумовому взутті, бо можна порізати ноги. Дякую за коментар і поради, подумаю ще...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:41:27 ]
За останню строфу не зрозуміла, пане:))))))))))))) Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:17 ]
оа́зис – іменник чоловічого роду
словник
я б приходила писати неправду...хм, пане Ігоре...
і чому хоча лиш?
там не лише кактуси
аворка подумає сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:26:12 ]
Фінікових пальм - жіночого роду. Отже, - оазу. Не озазис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:28:01 ]
Оаза щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:37:09 ]
Дякую, Олександре, я теж перевірила, все вірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:34:49 ]
Спочатку в мене було:
"В тропічнім царстві оживаю,
Колючим кактусом цвіту".
Може, повернути так, як було раніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:52 ]
авторка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:11:29 ]
Шубовскають з блакиті - ТЬЗБЛ - дуже нехороший збіг. Липне вітер? Липне піт, бруд тощо. Горнеться, пестить, підлабузнюється. Але не липне. Трохи не те. Ще - пасе - відсутня рима. Взагалі кактуси хоч і тропічні рослини, але родом із Америки. Може - фікуси цвітуть? Бегонії? Настурції? Банани7


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 20:28:28 ]
Там цвіли кактуси великими червоними квітами. Так, Олександре, не ідеально все, буду ще працювати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 21:37:55 ]
Виправила усі зауваги, ще раз все перевірила, дякую, всім за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 17:51:17 ]
Чудово, Таню. Тільки на Вашій сторінці відпочиваєш серцем. Ви врахували всі зауваги, вірш пострункішав і чарує. Тут була суперечка стосовно роду оаза - оазис. Глянув у словник - є і те, і те. І чоловічий рід, і жіночий. Так що можна вибирати, що зручніше і ближче. Жінці, ясно, оаза. Мені, до речі, теж. Менше приголосних, коефіцієнт прозорості підвищується!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:19:43 ]
Дякую, дорогий, Ярославе, за рецензію, та теплі слова! Я дійсно намагаюсь прислухатися до кожного, але і мати свою думку стосовно деяких аспектів. Ми на Майстернях, тому завше добре вислухати слушні поради інших. У суперечці народжується істина, чи не так?. Дуже часто, коли я сама не впевнена у якійсь фразі, мені вказують саме на неї. Ще раз впевнилась, що треба шліфувати кожен вірш заздалегіть. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 19:39:18 ]
оазіс. Так було у назві вірша учора.
правильно і оаза, і оазис
Суперечки не було. Пані Тетяна завжди прихильно ставиться до візитів). Виправила на оазу.
Читати її поезії приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:36:28 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, за похвалу і слушні поради, до яких я прислуховуюсь, майже, завжди. На цей раз теж, бо коли "оаза" була в середині вірша жіночого роду, то краще виправити і в назві. Чесно кажучи, коли я писала цей вірш, то тепло Оази мені асоціювалось з коханим чоловіком, тому написала Оазіс. Але то таке...
Інколи ми пишемо і думаємо, що людина може вловити такі тонкощі, але ні. Автор має враховувати і випрозорювати, як Ви часто повторяєте, свої думки.
Звичайно все не розжовувати, щоб була загадка, таїна, як любить Сонце Місяць, тоді може бути все досконало і виважено, але ж це поезія. Вона може бути різною, спонтанною, як вітер, і як море глибокою і мінливою. І люди так само сприймають її. Один захоплюється пейзажною лірикою і інший затуляю вуха коли чує соціальний вірш. Хоч і говорять, що поет, насамперед,
пише для майбутнього покоління, то це не так. Інколи треба на одинці поговорити з своїми думками, переосмислити минуле, зазернути у майбутнє. Поезія це світ емоцій людини. Дякую, що вислухали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-20 11:46:55 ]
Не мала на меті викликати ... розмисли, лише зауважила оазіс, це росмовою.
Українською оаза та оазис.
Щодо розуміння поезії, це індивідуально.
Богдан Завідняк написав про моє, що читаючи, він розуміє, що таке справжня поезія. І розмістив рецензію в "Золотистих клейнодах", а отут на сайті...я ще й мушу пояснювати...що я поетеса досвідчена...
Іншим банальне, даруйте, графоманське, теж є поезією.
Я щиро Вас шаную. З теплом- Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 15:37:01 ]
Дякую, Майє, я Вас розумію і підтримую! Так поезія може бути різною, але не безталанною та незграбною. Важливо, не тільки про що пишеш а, як. Коли поет не хоче вдосконалюватись, то його важко назвати поетом. Ви дуже тонко це відчуваєте, бо досягли високого рівня. Ви бачите те, що не помічають інші. Ви не тільки поет а й редактор і корректор в одній епостасії. Я ціную Вашу здібність допомагати людям, не кожен може знайти час і бажання сапати чужі городи.