ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Оаза щастя
Образ твору День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
знаходиться, напевно, тут.
Мартини-чайки говірливі
шубовскають із сині вниз.
Жорству перебирають хвилі,
на мілководді - срібла блиск.
Цілує тіло теплий вітер,
випещує засмаглу плоть,
по бірюзі розсипав бісер
і кришталеву сонцезлоть.
Вода прозора, не бездонна...
Султанки... Цезії-неон.
Наполеони... Риба-клоун
пасе в коралах анемон.
Полоще білопінні крила
в лагуні небо голубе.
З душі осінню тугу змила,
не вистачає лиш тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-12-18 17:14:24
Переглядів сторінки твору 4397
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.515 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.597 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.15 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:13:24 ]
оазис оаза
перед учора тире
бодай слово не пасує
замінити на
отам бо там
анемон з малої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:20:39 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, що не пройшли повз цього вірша! Здається уже все перевірила, а все одно є помилки. Добре, що для цього існують Майстерні. Я завжди прислухаюся до слушних порад, вдячна всім хто мені допомагає з добром!
Зараз все виправлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:43:13 ]
О, Таню))) І я хочу в оазу))) Запрошуйте))) Шутю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:24:58 ]
І мені та оаза спокій не дає, як бачите, Серго:).
У наступному році, може...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:53:18 ]
Це правда - не оазис, а оаза(вона).
Тире краще - після сьогодні :)
Бодай і - Хоча лиш,
Жорству - пісок(на жорстві не позагораєш),
або срібла блиск(бриз), або срібло бризк(ів),
але останній рядок проголошує, що все вище сказане Вашій ЛГ - до лампочки. І це теж правда. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:31:07 ]
Там дійсно піску немає, жорства пане Ігорю! Всі засмагають на лежанках і заходять у воду у гумовому взутті, бо можна порізати ноги. Дякую за коментар і поради, подумаю ще...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:41:27 ]
За останню строфу не зрозуміла, пане:))))))))))))) Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:17 ]
оа́зис – іменник чоловічого роду
словник
я б приходила писати неправду...хм, пане Ігоре...
і чому хоча лиш?
там не лише кактуси
аворка подумає сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:26:12 ]
Фінікових пальм - жіночого роду. Отже, - оазу. Не озазис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:28:01 ]
Оаза щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:37:09 ]
Дякую, Олександре, я теж перевірила, все вірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 19:34:49 ]
Спочатку в мене було:
"В тропічнім царстві оживаю,
Колючим кактусом цвіту".
Може, повернути так, як було раніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:08:52 ]
авторка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:11:29 ]
Шубовскають з блакиті - ТЬЗБЛ - дуже нехороший збіг. Липне вітер? Липне піт, бруд тощо. Горнеться, пестить, підлабузнюється. Але не липне. Трохи не те. Ще - пасе - відсутня рима. Взагалі кактуси хоч і тропічні рослини, але родом із Америки. Може - фікуси цвітуть? Бегонії? Настурції? Банани7


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 20:28:28 ]
Там цвіли кактуси великими червоними квітами. Так, Олександре, не ідеально все, буду ще працювати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-18 21:37:55 ]
Виправила усі зауваги, ще раз все перевірила, дякую, всім за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 17:51:17 ]
Чудово, Таню. Тільки на Вашій сторінці відпочиваєш серцем. Ви врахували всі зауваги, вірш пострункішав і чарує. Тут була суперечка стосовно роду оаза - оазис. Глянув у словник - є і те, і те. І чоловічий рід, і жіночий. Так що можна вибирати, що зручніше і ближче. Жінці, ясно, оаза. Мені, до речі, теж. Менше приголосних, коефіцієнт прозорості підвищується!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:19:43 ]
Дякую, дорогий, Ярославе, за рецензію, та теплі слова! Я дійсно намагаюсь прислухатися до кожного, але і мати свою думку стосовно деяких аспектів. Ми на Майстернях, тому завше добре вислухати слушні поради інших. У суперечці народжується істина, чи не так?. Дуже часто, коли я сама не впевнена у якійсь фразі, мені вказують саме на неї. Ще раз впевнилась, що треба шліфувати кожен вірш заздалегіть. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-19 19:39:18 ]
оазіс. Так було у назві вірша учора.
правильно і оаза, і оазис
Суперечки не було. Пані Тетяна завжди прихильно ставиться до візитів). Виправила на оазу.
Читати її поезії приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 11:36:28 ]
Дякую, дорога, Світлано Майє, за похвалу і слушні поради, до яких я прислуховуюсь, майже, завжди. На цей раз теж, бо коли "оаза" була в середині вірша жіночого роду, то краще виправити і в назві. Чесно кажучи, коли я писала цей вірш, то тепло Оази мені асоціювалось з коханим чоловіком, тому написала Оазіс. Але то таке...
Інколи ми пишемо і думаємо, що людина може вловити такі тонкощі, але ні. Автор має враховувати і випрозорювати, як Ви часто повторяєте, свої думки.
Звичайно все не розжовувати, щоб була загадка, таїна, як любить Сонце Місяць, тоді може бути все досконало і виважено, але ж це поезія. Вона може бути різною, спонтанною, як вітер, і як море глибокою і мінливою. І люди так само сприймають її. Один захоплюється пейзажною лірикою і інший затуляю вуха коли чує соціальний вірш. Хоч і говорять, що поет, насамперед,
пише для майбутнього покоління, то це не так. Інколи треба на одинці поговорити з своїми думками, переосмислити минуле, зазернути у майбутнє. Поезія це світ емоцій людини. Дякую, що вислухали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-20 11:46:55 ]
Не мала на меті викликати ... розмисли, лише зауважила оазіс, це росмовою.
Українською оаза та оазис.
Щодо розуміння поезії, це індивідуально.
Богдан Завідняк написав про моє, що читаючи, він розуміє, що таке справжня поезія. І розмістив рецензію в "Золотистих клейнодах", а отут на сайті...я ще й мушу пояснювати...що я поетеса досвідчена...
Іншим банальне, даруйте, графоманське, теж є поезією.
Я щиро Вас шаную. З теплом- Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-20 15:37:01 ]
Дякую, Майє, я Вас розумію і підтримую! Так поезія може бути різною, але не безталанною та незграбною. Важливо, не тільки про що пишеш а, як. Коли поет не хоче вдосконалюватись, то його важко назвати поетом. Ви дуже тонко це відчуваєте, бо досягли високого рівня. Ви бачите те, що не помічають інші. Ви не тільки поет а й редактор і корректор в одній епостасії. Я ціную Вашу здібність допомагати людям, не кожен може знайти час і бажання сапати чужі городи.