ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
* * *
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Персефона. Передосінь
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
***
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
Тигран і Микита, шістнадцятивічні
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
Кухня для душі (The Doors)
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
Міський квітень (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Зеньовий Трудомісяць -- Альбом Теревені від Зеня
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Достиглість душі
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
* * *
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
* * *
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Володимир Невесенко
2025.08.10 15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.

Я не чекаю дива. Дав би Бог,

Євген Федчук
2025.08.10 15:46
Знову на ті ж самі граблі?
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов

Артур Сіренко
2025.08.10 15:37
Silentium caeli
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Етюд червоним
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
* * *
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Бермуди
Мені ділити
З дощами небо
не до снаги.
За хмари лину
шукати де Бог,
цвіт райдуги.

Я Водохрещем
цілунок витру -
вуста пашать.
На попелищі
ятрити ватру,
не поспішай.

Вальяжно грає,
в очах облуда -
старий рояль.
Та не потоне
в твоїх Бермудах
душа моя.

Не запальничка
і не бездонна -
не смолоскип.
Скуштуєш чорних
слив беладони,
не стримати.

Хмелію швидко,
той лід в мартіні.
не айсберги.
Вогонь в каміні,
вуста кармінні,
мов ягоди.
2019р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-01-20 09:34:57
Переглядів сторінки твору 4516
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.515 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.597 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.12 10:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 12:40:58 ]
Марна річ шукати Бога деінде, окрім себе. Хай пощастить віднайти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:37:25 ]
Дякую, пане Іване, все вірно! Бога треба шукати в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:18:15 ]
шкода вас розчаровувати, але в мартіні лід не кладуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:31:17 ]
Андрію, не хочу Вас розчаровувати, але мартіні п'ють саме з льодом, лимоном.
Повірте, я це знаю і люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:19:47 ]
да, є одне словосполучення, яке улибає своєю безхітрісною простотою - "авторський наголос". якраз той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:35:22 ]
Де саме наголос вкажіть більш конкретно? А то Ви, Андрію, з мартіні уже помилилися. 😊
Дякую, що зайшли, рада була Вас бачити на своїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:35:16 ]
так, наче будь-яка зрада відкриває двері,
що задля когось не згірше від пекла,
а задля звиклого до буденності здирника –
лиш непомітна заплатка... на темряві

ми ображаємо а чи ображаємось
задля когось нестерпно-смертельні
а здаля – мабуть, забутими інтер'єрами
блукаємо-лягаємо бруківками мертвими

за помилки платити доводиться
за пеклом вертається опісля світлом ранковим
качелі неначе лезом оголеним
завдають зазначаючи підписом розпачі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 17:45:48 ]
Дякую, Юрію, я з Вами погоджусь, що зрада для одного й не зрада, а для іншого каяття. А переступивши межу один раз вона перестає бути зрадою. Це, як перша сигарета. Важко наважитися, а після відмовитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:55:36 ]
так, дякую, за ваше розуміння...
виявляється, що з необережності часто-густо стільки буває лиха!
аби лиш визнавати власні переступи
звісно ж, за взаємності – а інакше без "цапів" – аж ніяк)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:07:31 ]
Хай цапи мирно травичку щіпають. 😊 А інколи краще мовчати, бо не знаєш чиїми словами подавишся.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:26:46 ]
Будь-ласка))

Найбільш відомий відбувайло –
улюблений всіма Христос...
Гріхи одвічно відбуває
для самознесених проноз!

Для когось святість – наче кара,
що вічно огріхи шука...
Чужі, звичайно ж... наче мара,
що осудом лише кида!

Для них Христос – неначе камінь,
що ним вбивають... раз по раз!
Для них кохання – вічно зайве,
"любов" – труною... без окрас!..

Таких святенників безбожних
минати треба – якнайдалі!
Себе вважають... помилково –
безгрішними, неначе... Калі*.

*Калі – богиня смерті у індуїзмі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:42:09 ]
Не суди, да не судимим будеш,
крок від святості і до облуди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:52:33 ]
І я ж про те... сказати легко,
а от зробити – завше зась!
Найтяжче ворогів любити,
найлегше... входити – до каст!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:23:34 ]
Возлюбити ближнього, як себе, мабуть, найвища святість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-20 20:46:20 ]

"...шукати де Бог"? Так українською не пишуть. "Шукати Бога". І в такт буде до того ж. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:32:44 ]
В такт, але не в риму, Олександре!
"Небо"-"Де Бог" гарна рима. Можливо після шукати поставити кому? Чи три крапки. Коли людина шукає Бога в собі - шукати Бога. А у мене фантастичних образ подивитися де Бог знаходиться. Дякую, що написали, на все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:41:25 ]
Олександре, подивіться, коли я поставила розділові знаки, то все склалося. Немає протиріч.
Питаю у Бога де райдуги. Зміст змінився а рима збереглася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:52:48 ]
може вжити частку "бо" – "де-бо" абощо? )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:55:34 ]
Дякую, Юрію, подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:33:34 ]
ПееМці))

"Метати бісер" – недоречно,
а от на кухні чи... ПееМі
крутити дулі – у кишені
цілком поетові... безпечно!

сказати добре – лізуть штампи,
сваритись – таргани-гіганти...
ах, тиші, тиші, тиші – хочу!..
тоді – хоча б... хоч щось – наврочу!

чи друзі справжні й вороги
дають підстави не змовчати?..
мурують чи руйнують ґрати –
хоч не пустелю навкруги!

змовчати схочеш – заговориш!
повчати – вигадки повториш...
отож, нехай людці... говорять
а люди... трішки – чудотворять!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:46:41 ]
Юрію, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-21 05:08:13 ]
хороший правда ритм і настрій подобається, Тетяно

римові візерунки і сам підхід до вибору різноманіття римового -
заслуговують всяко, щоби їх посмакувати

щодо кінцевої, фінальної рими, яка ніби падає завісою
можна було б і трохи рішучіш висловитися
наприклад ’мов ягідки’
але тут вже Ваш замисел якби
цілком імовірно, що Вам бажалося легкої непевності
таємниці
без питань

оцей момент із Богом, на мою скромну думку, не потребує коми
із комою, так як оце зараз представлено,
дуже нав’язується прочитання як таке, що запитує
у Бога - де шукати. і тому кортить вказати на кличну форму
якби: ’шукати де, Боже’
може воно і не так, але навіюється, не знаю, чому

якщо хотілося би певнішого рядка,
міг би дорадити просто забрати ту кому перед Бог
і знак питання теж, напевно, без потреби

’шукати де Бог,
цвіт райдуги.’

але тоді можливо, дещо втратилася би графічна експресія

загалом, звісно, Ваша вистава, я просто глядач


*підносить шляхетні квіти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-21 09:18:12 ]
Дуже дякую, Сонце Місяцю, за розлогий коментар!
Так, як Ви пропонуєте було у мене написано спочатку, а після виправила. Зараз знову повернула, теж відчуваю, що міняти нічого не потрібно. У кінці вірша, складів чотири, саме так, як і у інших катренах, тому не випадає з ритму навіть коли наголос зміщений. Усіляких Вам гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-21 15:35:02 ]
Зрозуміло. Бувайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-21 18:34:48 ]
Олександре, Ви знаєте, що я не редактор і Ви також, які можуть бути образи. Я виправила, але мене це саму непокоїло, не подобалось. Будемо вважати, що поки все залишається так, як було.
Це не означає, що я не намагатимусь покращити і не вдячна. Поки, що кращих варіантів не бачу.
Мій варіант мене наразі більше задовольняє. Всього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-22 15:06:26 ]
Ну й добре. Головне аби Вам подобалося. Решта несуттєве.