клас. як завжди, чітко і вивершено!

вІршем, мабуть...

Дякую, Богдано. Звісно, я прогледіла. ;)

О-о-о-о! Чоловіки чомусь не розуміють. :( Не все буквально! Додайте трішки фантастики і ніжності, тоді все сприймете, як слід.

Тримай свої відповіді.
"Осінь на порозі з поглядом в нікуди" - осінь не приходить тільки до мене одної, а стукає до кожного - хтось впустить, а хтось прожене. ;) Тому "осінь з поглядом в нікуди" - розгублена, сирітська і т. п.

"Може-то, впустити? Хай подасть води..." - Літо ж за кордоном, а хто подасть води запити ліки? ;) Літо давало сили жити і радіти, а з першими холодами захворіла душа, піднятися з ліжка випити пігулки навіть немає сили. ;)

Про молоток і листя - а хто сказав, що осінь - жінка? ;) У осені героїні ж ясно написано, чоловіча рука. ;) Звідси і молоток, і загублене листя в ліжку. ;) Знаю, закрутила, але так не хочеться нічого змінювати.

Дякую, що завітав!

Ну, я зрозуміла вірш трошечки по своєму...Але сам вірш мене справді пройняв

Дякую, Лисичко! Чудово, що по-своєму. Так, певно, і має бути. Кожен знаходить своє, інакше взагалі не сприймається. Просто я Сержу написала свої роздуми над рядками.

Не сприйму. Я вже зрозуміла, що романтичність тобі не дуже подобається. ;) Ні, можливо, подобається, але менше. :)

Ну-ну... Я тобі потім якось розкажу іншу історію. ;)
А куди діватися від романтичності, коли для мене осінь і чоловік - одне ціле? ;)

Привіт, Мирославо:) З ритмом у тебе краще, ніж у мене:) Це однозначно:) Сподобалося про чоловічу осінь чи то осіннього чоловіка... Скажи, Мирославо, а звідки муза повернулась? Де вона була до того?:)

Привіт, Оксано!
Муза? Не знаю. Не було її довгенько. А з'явився чоловік-осінь, з'явилося усе: і кава, і квіти, і вірші почали писатися, і цвяхи поприбивалися, і в ліжку стало спати неодиноко... ;)

Ритм тут ще той! Привид Сосюри в кожному рядку!

З теплом та посмішкою,

Привид Сосюри? Мабуть. Дотепно. ;) А якщо чесно, то я не написала, а наспівала. :)

Серже, спасибі! ;)

Мирославо, вітаю з погожою осінню і гожим віршем.

Жорже, рада читати від Вас вітання. :)

класно. Мирославо, мені, як завжди, дуже сподобалось:) І про осінь з чоловічою рукою і про осінь "з поглядом в нікуди" (Сержу, привіт!:))Навіть, якщо на порозі, все одно можна дивитися не всередину, в нікуди ПОВЗ усіх і все...

Іринко, приємно, коли розуміють, особливо такі жінки. ;)

Серже, ти у нас один такий. ;)

А я чомусь прочитав це:
"А з вітальні чути стукіт молотка..." - як у хаті є господар :)
(Послуговуючись чоловічою логікою)
А ось "Осінь в моїм ліжку загубила листя." - як якесь чекання на щось (можливо марне).
Миросе,
Коли би то хлоп писав - то було би "зварена дощем" :)
З повагою Л.Ю. :)

Юрію, так ти точно прочитав, уже є господар. ;)

А про листя в ліжку, якщо говорити моїми асоціаціями, то листя-волосся. Присутність когось в ліжку можна визначити залишеним волоссям, якщо уважно придивитися. ;)
Про каву твій варіант дуже хороший. Про бульбашки відразу згадала, але і мій не менш цікавий - замість води з крану - дощова вода. ;)

Дякую, Л.Ю. :)

Мої вітання, Мирославо! Вірш дуже хороший. Хоч я й чоловік (Нестор Мудрий не має нічого спільного з Марком Вовчком та Жоржем Сандом :)) ), зрозумів якщо не все, то найголовніше! "Чоловіча в осені рука"? Браво!!!
Так ніхто не писав. Через тисячу літ
Лиш утнуть щось подібне про осінь.
Скаже критик: подібної Вам на землі
Не з'являлось і близько ще досі!

P.S. А мою відповідь на Ваше запитання про мою політичну орієнтацію прочитали? Я так писав, так старався! :))

Дякую, Несторе! ;) Вашу мудрість ще досліджую, але дотепність у Вас на висоті.

Звичайно, що прочитала відразу. Ви були вичерпними на мої два запитання. Я за Вами слідкую, не хвилюйтеся. ;) Виникнуть питання, спокій Вам буде лише снитися. ;)))

Непокойте - буду тільки радий! :))

Дякую! З Вами стану розумнішою. ;))) Але "з пісні слів не викинеш"... поки що.

Сергію, пробачте мені за наглість, але я не могла заспокоїтися і насмілюся не погодитися з уроками державної мови. Ці зміни правописів і велика кількість словників дозволяють мені теж мати свою думку. Звісно, я не рівняю себе з мовознавцями, але хочу висловити деякі свої думки щодо вислову "ліки від (проти)". Думаю, що ці обидва словосполучення мають право на існування.
"Ліки проти... " - ліки, які призначені для профілактики захворювання, тобто для попередження хвороби.
"Ліки від..." - ліки, які призначення для приймання в процесі самого захворювання, тобто тоді коли хвороба присутня в організмі.
Такі от мої скромні думки. :) А мовознавці цього не врахували.

...ще раз читаю про осінь:)

куди від неї подітися... жити з нею, принаймні, до зими;)

а мене на прозу пробило... зайди в етюди, Миросю, матимеш час і натхнення.