ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Проза

 ***
Слава Богу, ще мати жива
І усохла тополя не впала на хату.
Будуть нам в омелі ще пташки щебетати,
Ще нап'юсь зі старої криниці в жнива,
Як приїду у серпні картоплю копати.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-07 18:34:15
Переглядів сторінки твору 8642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.836 / 5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.817 / 5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:03 ]
А хто тополю зріже, щоб на хату не впала???
Вартувало би окрім картоплі і про це подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:53:28 ]
Ох, Юрію, знали б Ви, скільки коштує тополю зрізати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:55:28 ]
А що краще нехай на хату упаде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:56:20 ]
Думав, Юрію. Просив МНС-міністерство з надзвичайних ситуацій - обіцяли, але не зрізали. Сам я їй ради не дам. Дядько Никін перед війною посадив; сам наклав головою у болотах під Ленінградом; батько тополю беріг, як память про брата... А мати хоче перебиратися доживати віка до моєї сестри, і та тополя її вже не турбує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:59:07 ]
Не краще, Юрію, але як немає грошей?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:01:41 ]
О - то добре, бо я не так за хату, як за Вашу матір переживав, щоби їй не дай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:03:49 ]
Цікаво - скільки коштує зрізати дерево, бо тутки - це дороге задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:05:00 ]
Не у грошах річ, панове хлопці! На увесь район нема у МНС спеціального підйомника, аби до неї дістатися, дротів поначіплено, сусідські хати поруч... ПроГлЄма! І то так кули не ткнись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:05:17 ]
а я от про що... і хто перед зимовими святами про картоплю думає, га? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:19 ]
Юрію, в Ківерцях, що на Волині, ще роки два тому врізати... чи то пак, зрізати дуба коштувало 1000 гривень. То він біля хати моєї куми так досі і стоїть. :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:07:25 ]
А я про неї завжди думаю... Хочете зимового? нате.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:10:54 ]
Дуже мені подобаються наші розмови під віршами про те, скільки що коштує, або, як я, про родичів у Хмельницькому... :)))
Пане Валентине, я власне зайшла сказати, що вірш хороший. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:14:09 ]
Добрий вечір, Ларисо! Ваша правда, балачки бувають не про поезію, але ж пан Модератор чи хтось із Редакторів недаремно назвав рубрику коментарів - "Наша ні про що розмовлялка"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:23:20 ]
Добрий вечір, Олександре! Чим би я ще на роботі займалася до десятої години!..
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:28:19 ]
Ларисо, тим самим що і я - сидінням на Самвидаві))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:29:26 ]
Я зробив три роки витримки, а результат той самий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:34:30 ]
Нормальні люди віршів не читають і не пишуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 20:46:08 ]
Як не крути, а тополю різати тра!!! А то так як віршики крапати то б-л-ка, а як щось путнє та корисне для рідного села та обійстя втнути, то на МНС стрілки перевів. Думаю як виставити хлопам гарного могорича, то й без підйомника зріжуть :-))) Від гарної випивку в українському селі іще ніхто не відмовлявся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 20:57:24 ]
Нема кому могорича поставити... Вас треба у село на перевиховання відправити чи хоча б на екскурсію звозити. Уявіть собі село неподалік Хмельницької АЕС (це не моє, а ближче до Нетішина). Підгнилий стовп упав, алкаш дріт украв і продав, вулиця з обох боків заростає потроху молодими деревами, півсела - пустки... Щось таке Чорнобильське-Чорнобильське...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 21:02:28 ]
Ні. Треба було "чорнобильське-чорнобильське".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 21:59:26 ]
ото ж, я й кажу, годі віршики писати, гайда в село, відродимо колиску української цивілізації!!! понесемо богоносність шевченкового слова в нетішинські пустки!!! ганьба клятим МНС -никам, що ніяк не зріжуть всохлу тополю, яка ось-ось ладна завалити материнську хату!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 22:13:13 ]
Є люди з патологічною тягою до гумору. Розповідають, що один чоловік не зміг втриматися від каламбуру на похороні рідного брата. Він, щоб попрощатися з небіжчиком скаламбурив: "Позвольте добраться до братца". Назвати це простим цинізмом - не випадає.