ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Проза

 ***
Слава Богу, ще мати жива
І усохла тополя не впала на хату.
Будуть нам в омелі ще пташки щебетати,
Ще нап'юсь зі старої криниці в жнива,
Як приїду у серпні картоплю копати.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-07 18:34:15
Переглядів сторінки твору 9005
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.836 / 5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.817 / 5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:03 ]
А хто тополю зріже, щоб на хату не впала???
Вартувало би окрім картоплі і про це подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:53:28 ]
Ох, Юрію, знали б Ви, скільки коштує тополю зрізати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:55:28 ]
А що краще нехай на хату упаде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:56:20 ]
Думав, Юрію. Просив МНС-міністерство з надзвичайних ситуацій - обіцяли, але не зрізали. Сам я їй ради не дам. Дядько Никін перед війною посадив; сам наклав головою у болотах під Ленінградом; батько тополю беріг, як память про брата... А мати хоче перебиратися доживати віка до моєї сестри, і та тополя її вже не турбує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:59:07 ]
Не краще, Юрію, але як немає грошей?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:01:41 ]
О - то добре, бо я не так за хату, як за Вашу матір переживав, щоби їй не дай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:03:49 ]
Цікаво - скільки коштує зрізати дерево, бо тутки - це дороге задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:05:00 ]
Не у грошах річ, панове хлопці! На увесь район нема у МНС спеціального підйомника, аби до неї дістатися, дротів поначіплено, сусідські хати поруч... ПроГлЄма! І то так кули не ткнись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:05:17 ]
а я от про що... і хто перед зимовими святами про картоплю думає, га? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:19 ]
Юрію, в Ківерцях, що на Волині, ще роки два тому врізати... чи то пак, зрізати дуба коштувало 1000 гривень. То він біля хати моєї куми так досі і стоїть. :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:07:25 ]
А я про неї завжди думаю... Хочете зимового? нате.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:10:54 ]
Дуже мені подобаються наші розмови під віршами про те, скільки що коштує, або, як я, про родичів у Хмельницькому... :)))
Пане Валентине, я власне зайшла сказати, що вірш хороший. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:14:09 ]
Добрий вечір, Ларисо! Ваша правда, балачки бувають не про поезію, але ж пан Модератор чи хтось із Редакторів недаремно назвав рубрику коментарів - "Наша ні про що розмовлялка"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:23:20 ]
Добрий вечір, Олександре! Чим би я ще на роботі займалася до десятої години!..
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:28:19 ]
Ларисо, тим самим що і я - сидінням на Самвидаві))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:29:26 ]
Я зробив три роки витримки, а результат той самий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:34:30 ]
Нормальні люди віршів не читають і не пишуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 20:46:08 ]
Як не крути, а тополю різати тра!!! А то так як віршики крапати то б-л-ка, а як щось путнє та корисне для рідного села та обійстя втнути, то на МНС стрілки перевів. Думаю як виставити хлопам гарного могорича, то й без підйомника зріжуть :-))) Від гарної випивку в українському селі іще ніхто не відмовлявся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 20:57:24 ]
Нема кому могорича поставити... Вас треба у село на перевиховання відправити чи хоча б на екскурсію звозити. Уявіть собі село неподалік Хмельницької АЕС (це не моє, а ближче до Нетішина). Підгнилий стовп упав, алкаш дріт украв і продав, вулиця з обох боків заростає потроху молодими деревами, півсела - пустки... Щось таке Чорнобильське-Чорнобильське...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 21:02:28 ]
Ні. Треба було "чорнобильське-чорнобильське".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 21:59:26 ]
ото ж, я й кажу, годі віршики писати, гайда в село, відродимо колиску української цивілізації!!! понесемо богоносність шевченкового слова в нетішинські пустки!!! ганьба клятим МНС -никам, що ніяк не зріжуть всохлу тополю, яка ось-ось ладна завалити материнську хату!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 22:13:13 ]
Є люди з патологічною тягою до гумору. Розповідають, що один чоловік не зміг втриматися від каламбуру на похороні рідного брата. Він, щоб попрощатися з небіжчиком скаламбурив: "Позвольте добраться до братца". Назвати це простим цинізмом - не випадає.