ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Проза

 ***
Слава Богу, ще мати жива
І усохла тополя не впала на хату.
Будуть нам в омелі ще пташки щебетати,
Ще нап'юсь зі старої криниці в жнива,
Як приїду у серпні картоплю копати.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-07 18:34:15
Переглядів сторінки твору 8154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.836 / 5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.817 / 5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:03 ]
А хто тополю зріже, щоб на хату не впала???
Вартувало би окрім картоплі і про це подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:53:28 ]
Ох, Юрію, знали б Ви, скільки коштує тополю зрізати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:55:28 ]
А що краще нехай на хату упаде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:56:20 ]
Думав, Юрію. Просив МНС-міністерство з надзвичайних ситуацій - обіцяли, але не зрізали. Сам я їй ради не дам. Дядько Никін перед війною посадив; сам наклав головою у болотах під Ленінградом; батько тополю беріг, як память про брата... А мати хоче перебиратися доживати віка до моєї сестри, і та тополя її вже не турбує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:59:07 ]
Не краще, Юрію, але як немає грошей?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:01:41 ]
О - то добре, бо я не так за хату, як за Вашу матір переживав, щоби їй не дай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:03:49 ]
Цікаво - скільки коштує зрізати дерево, бо тутки - це дороге задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:05:00 ]
Не у грошах річ, панове хлопці! На увесь район нема у МНС спеціального підйомника, аби до неї дістатися, дротів поначіплено, сусідські хати поруч... ПроГлЄма! І то так кули не ткнись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:05:17 ]
а я от про що... і хто перед зимовими святами про картоплю думає, га? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:19 ]
Юрію, в Ківерцях, що на Волині, ще роки два тому врізати... чи то пак, зрізати дуба коштувало 1000 гривень. То він біля хати моєї куми так досі і стоїть. :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:07:25 ]
А я про неї завжди думаю... Хочете зимового? нате.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:10:54 ]
Дуже мені подобаються наші розмови під віршами про те, скільки що коштує, або, як я, про родичів у Хмельницькому... :)))
Пане Валентине, я власне зайшла сказати, що вірш хороший. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:14:09 ]
Добрий вечір, Ларисо! Ваша правда, балачки бувають не про поезію, але ж пан Модератор чи хтось із Редакторів недаремно назвав рубрику коментарів - "Наша ні про що розмовлялка"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:23:20 ]
Добрий вечір, Олександре! Чим би я ще на роботі займалася до десятої години!..
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:28:19 ]
Ларисо, тим самим що і я - сидінням на Самвидаві))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:29:26 ]
Я зробив три роки витримки, а результат той самий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 19:34:30 ]
Нормальні люди віршів не читають і не пишуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 20:46:08 ]
Як не крути, а тополю різати тра!!! А то так як віршики крапати то б-л-ка, а як щось путнє та корисне для рідного села та обійстя втнути, то на МНС стрілки перевів. Думаю як виставити хлопам гарного могорича, то й без підйомника зріжуть :-))) Від гарної випивку в українському селі іще ніхто не відмовлявся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 20:57:24 ]
Нема кому могорича поставити... Вас треба у село на перевиховання відправити чи хоча б на екскурсію звозити. Уявіть собі село неподалік Хмельницької АЕС (це не моє, а ближче до Нетішина). Підгнилий стовп упав, алкаш дріт украв і продав, вулиця з обох боків заростає потроху молодими деревами, півсела - пустки... Щось таке Чорнобильське-Чорнобильське...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 21:02:28 ]
Ні. Треба було "чорнобильське-чорнобильське".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 21:59:26 ]
ото ж, я й кажу, годі віршики писати, гайда в село, відродимо колиску української цивілізації!!! понесемо богоносність шевченкового слова в нетішинські пустки!!! ганьба клятим МНС -никам, що ніяк не зріжуть всохлу тополю, яка ось-ось ладна завалити материнську хату!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 22:13:13 ]
Є люди з патологічною тягою до гумору. Розповідають, що один чоловік не зміг втриматися від каламбуру на похороні рідного брата. Він, щоб попрощатися з небіжчиком скаламбурив: "Позвольте добраться до братца". Назвати це простим цинізмом - не випадає.