ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Проза

 Святий Миколай
В морських походах козаків,
В степах безкраїх чумаків
Охороняв і боронив
Чудесний образ Миколая.
Ікону ту й рибалки знають -
Без неї в море не підуть, -
Їх Миколай охороняє,
Додому завжди вкаже путь.
Крізь шторми проведе і бурі,
Не дасть забути рідний край
Цей чудотворець добрий, мудрий
І справедливий Миколай.
Він – покровитель всіх звіряток
І лісових і степових,
А наших хлопчиків й дівчаток –
Хрещений батько він усіх.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-05 14:39:22
Переглядів сторінки твору 4767
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 14:52:29 ]
Начало рождественской пьесы (или как их правильно назвать?) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 14:56:12 ]
Чудово.
Бо, роззнайомлюючись з новими "хау", я вже почав турбуватись і згадувати один художній фільм, який до Вас (і до мене теж) особисто не має відношення. Хтось там читав вірші, йому одному лише зрозумілі, а слухачі аплодували. Нанюхавшись морфію, я б, мабуть, зрозумів би.
Дійсно, дякую. Зараз задовольню попит, вказавши на авторство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 14:57:08 ]
Це з сценарію вистави, що гралася на сцені міського Будинку культури років з 25 тому. Гарненька була вистава - з Миколаєм та Антипком, з ангелами та козаками... Давно те було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:14:22 ]
За радянської влади?! Ви нас морочите, пане Валентине. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 15:21:07 ]
Миколая, мабуть, тоді кимось іншим підмінили :-)

Пісню ж різдвяну змогли. "Добрий тобі вечір, пане-господарю".
Сина божого Новим роком назвали. Я теж співав до 1991-го року.

Перепрошую, що втрутився :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:23:26 ]
Сам очманів, пане Іване за цим компом. Вибачте. Ну, не 25, а зо 20 років. Як тільки почалася "перестройка" то я водив ватагу колядників із звіздою по квартирах. Дуже гарна була компанія: відомий поет Павло Гірник з мамою і дружиною, Скульптор Федір Куркчі,скульптор Микола Мазур (його син Богдан - автор памятника С.Параджанову) викладач музучилища Женя Бєлова (Богдан)... А за нами міліція у газику їздила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:25:02 ]
Ага, типу:
В морських походах козаків,
В степах безкраїх чумаків
Охороняв і боронив
Чудесний образ Ілліча...
:) Цікаво було б переписати в такому стилі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:30:52 ]
Та прошу, пане Олександре! Памятаю, як важко було переконати Тамару Федорівну Гірник (вічна память цій світлій людині), яка співала у хорі Ященка і зазнала через це переслідувань, що ми маємо колядувати саме так, як колядують у наших селах... А у селах ніхто нічого не міняв: бігали попід вікнами і кричали: "Пане господарю, дозвольте колядувати!" Мимоволі нагадували колгоспним кріпакам, що вони пани-господарі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:33:57 ]
Пане Іване! Ви приймаєте мої вибачення і поправку на 5 років? Чи ще щось прокоментувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:38:42 ]
Валентине! Та облиште Ви. :) Нема чого вибачатись. Я б не нарікав навіть якби Ви справді нас морочили. :) Я сам часом полюбляю когось розіграти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 15:40:58 ]
Мовчання - мабуть, гарний знак. Хоча буває і навпаки - тривожним симптомом. До нас космонавт Береговий якось приїздив. Про що тільки не розповідав, а в залі - тиша. Розказав він тільки про півлітри та про козацькі походеньки - і аудиторія прокинулась.
Дякую за сьогоднішню бесіду - винятково доброзичливу, кращу за будь-яку мовчазливість.
Щасти всій творчій громаді :-) На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 15:50:05 ]
Та добре, що ви помітили мій блуд. А то б і не згадав добрим словом добрих людей. Незалежність на наші голови не звалилася, як тепер багато хто каже. Спочатку цу нас в місті була "Спадщина" - гурток при теперішньому університеті ("шестіетажному" ХА-ХА, не маю тут смайликів),"Спадщина" увійшла у Вінницький "Подільський фронт", від неї я їздив на установчий зїзд нинішньої "Просвіти", а на тому зїзді ми вже вимагали від Щербицького і Кравчука опублікувати програму НРУ (Руху)... То був складний і довгий підготовчий процес.