Панове майстрове,в Ужгороді я вчилася, а тепер зрідка-зрідка буваю у справах. А живу в малесенькому угорському селі.

вуличками древніми бродила.
Мо, блукала? Щось те бродіння мені нагадує Байкал.

Так, Василинко, пан Валентин підкреслив цей нюанс.
Можливо є сенс "бродила" привести і до молодого вина? Бо гарно потім переплетуться таке бродіння з любові крилами?
"тут любові " - можливо достатньо "і любові" - бо прив'язка до місця раніше вже відбулась?

Як цікаво, а ваше село ближче до угорського кордону, так? І всі навколо розмовляють угорською, і ви теж умієте?

Пані Василинко, гарний вірш. Поки я його читала, встигла пройтись рідними, ослизлими зимою вулицями, що на них ніц не видно під жовтими ліхтарями! Вже навіть майже видерлась на схил, щоб подивитись нічне, засинаюче місто... А тут і останній рядок!
Така-то сила Ваших віршів, я Вам скажу!:)
Одне хіба - туга не болить байдужим людям, але місто, мені чомусь здається - є повним відображенням почуттів. І туги в тому числі:)

Пані Василино, маю підозру, що вірш написаний швидко і зразу ж надрукований. Є слова-русизми (древніми), є такі, що "на межі" (діла), є розмовні (на пішоходнім мості). Дружня порада: написали - хай полежить, потім читаєте, "як чужий", усі шорсткості видно краще.
Добра і натхнення Вам!:)

Ніка встигла надіслати коментар, поки я свій набирав. Прочитав я його (Н.Н.) і стало мені соромно за свій. Не романтичний я останнім часом! А Ніка - добра і романтична душа, по коментарях щодо своїх віршів пам'ятаю. Так що, Василино, не ображайтесь.:).

І чудово, тепер ми разом.
Я думаю, що ви не ображаєтесь, на подекуди гострі і справедливі погляди колег, хоча інколи це і не просто, як і кожному з нас...
У вас хороший творчий потенціал, тільки би з ним справитися, що завше нелегко.

Щиро дякую усім. Пані Ніко, ви великий майстер підтримувати людину. Після ваших слів хочеться ще писати. Це особливий талант – бачити щось непогане в інших.
Володимире, мені приємно, що ви прочитали уважно. Щодо "древні" – це архаїзм, то руські собі потім привласнили його. "Діла" мені теж не подобаються. Думатиму. Не знаю, що з мостом робити – він справді пішохідний:). А "бродити" у нас (не тут) це тільки у значенні блукати. Асоціацій з іншим бродінням умене не виникало. Тісто у нас викисає, а вино грає, виграє. Але треба щось робити. Я не звикла, що вірші мої хтось читає, все лиш для себе було раніше. Буду більше старатися. ВВ

Василинко, я мав на увазі тільки можливе поєднання різних значень слова "бродить" - і блукання без мети, і знаходячись у стані, в процесі бродіння...

Ось так, правильно, люба Василинко: все найкраще - людям. І вірші також:)!
Нехай лише трохи омиються водами часу та корисними заувагами розумних людей і стануть, ніби морські камінці, гладенькими і приємно-досконалими, хоч до щоки тули. Успіхів Вам.
З любов"ю, Ніка:)

Щирість гарна запорука майстерності :)) Майстерності можна навчитися, а щирість або є, або ні. У Вас вона є :))

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))

Я думаю, що кожна людина у віршах для себе щира. Можна фальшивити, якщо це тільки напоказ, та й то ледве чи... Просто кожен і щирість по-своєму розуміє. А часу у мене вже не так і багато залишилося, тож досконалість мені, либонь, не загрожує :). Що ж до зауваг – інколи боляче, але я ж при тверезому розумі, нє?

Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 20:49:40]

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))

Іван Карпенко-Карий. НаймичкаА коли вже на те іде, щоб заробить, то чом же й мені більше не заробить? .... Чом же він ні до кого більш не причепився, а тілько до тебе? М а р у с я. ...

Живцем Поховані - Іван Нечуй-ЛевицькийЧом же батько не позивався з графом? Чом не просили графа? ... Чом не позивались? — Тим не позивались, що в руках документів не стало. ...

ЧЖ - ще чи досить?

Василина, я зовсім не хотіла вас образити. Мені справді подобається Ваша щирість.

Для ВБ і Я Велеса:

Святослав Караванський. "Російсько-укрїнський словник складної лексики":

ЖЕ (как же так? = як то так?); (где же ты был? = де ти в ката був?); (куда же пойти? = куди ж його пыти?); (а чья же? = а то ж чия?); (это почему же? = а то чому?); (да скажите же = та ж кажыть).
Ще?

То ви переконалися, ЧЖ, що не мали рації у своїх категоричних твердженнях: "Тільки от "же" це русизм, як не крути :))"

Ви чи мене не розумієте, чи Караванського!

Ну та звісно ж, при тверезому! Та ще й якому світлому розумі, пані Василинко! А досконалість - штука дуже ненав"язлива - доки зі сторони не вкажуть, то сам і не помітиш, чи є вона в тебе бодай у чомусь:) Ото вже було б добре кожному хоч щось та досконало, нє?

О Боже, я і не образилася зовсім! Я мала на увазі, що хіба можуть прийти Слова, якщо ти не щирий. А майстерність, мабуть, все-таки не тільки від бажання людини залежить, а це щось вище. І не завжди залежить від (тривалості?) часу, від практики чи старань, думаю, має бути ота банальна іскра Божа – яскравіша чи слабша. і що тут поробиш, як слабша?.. А з вами мені приємно дуже спілкуватися, я рада вашим коментарям, це мені допомагає. Я тут ще ні на кого не ображалася, тільки спочатку дуже перелякалася Зені Збитка.

Під зорею Івана Франка / Персонал Плюс - №7 (210) 22 - 28 лютого ...Чом же тебе не годують досита, Чом же ти з голоду мреш по хатах? В гір твоїм лоні залізо чимале. Чом же тупії твої леміші? Чи лиш на теє залізо те здале, ...

Василино, Зенчик тільки з першого погляду такий грізний, а насправді, як те теля :))

Для мене достатнім авторитетом є Караванський.

Матінко, пане Валентине, тіко не чіпайте Франка у Ваших доказах, слізно прошу! Ох, таки затопчуть мене отії "скакуни", що ними естрада ще мислі називаює... :(

Моя думка про ту нещасну частку: "же" – це просто варіант "ж", видільної частки, яка служить для логічного виділення в реченні слова, так само, як бувають варіанти прийменників "з-зі-із", "у-в-уві" тощо. Тобто, залежить у тексті від законів евфонії, а у вірші – як ляже :) А Караванський, по-моєму, у цих прикладах мав на увазі певні вирази, де її не варто вживати, щоб не калькувати.

Треба ще пошукати, як час буде. І надхнення :))

Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 22:32:52]
Треба ще пошукати, як час буде. І надхнення :))
Надихайтеся, але не затхлим.

Це ви про Караванського?