ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Знаки нескінченності...
переможена вісімка
спить нескінченністю -
зв'язує петлями
наші агонії,
нами доведені
від протилежності
просто з нудьги -
не з любові.

паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..

перезакопано
скарб співприсутності...

(варто одразу писати
"знищено",
тільки бракує
і клепки, і мужності)

...на крок чи на два
б л и ж ч е.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-13 18:02:54
Переглядів сторінки твору 10811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Старий Сірко, я ознайомилася з Вашою творчістю і вважаю її з огляду виробництва - акуратною. Але на жаль - не більше. і що? Вам яке діло? Ви пишете - ви ж мабуть теж (по собі суджу) по дві доби самі себе "їсте", затираєте все і пишете наново, бо "не те"?
Я дуже вимоглива до себе.
І коли вже я щось викладаю - значить воно мене задовольнило. Нарешті задовольнило...
Для мене одним з головного є не_спіймати_себе_на_механістичності.. І моя відмова від суворої рими - лише засіб для цього.

ПСи. Ні, я не 1c8ee0192599de=И.AG шЙ1:(
Усе минає... Тільки пляма тиші
Не зми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 16:37:38 ]
Класний вірш, Мар*яно, малюнок з натури нашого суспільства. Одне я би вилучила - слово "вибачте", зайве, як на МСД.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:03 ]
:) ви мене лякаєте.. сподіваюся суспільство (особливо - за натури) зовсім не таке..
ніколи не мала на думці узагальнювати свої внутрішні викидні з глобальними тенденціями в масах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 17:41:40 ]
Я також вважаю, що "вибачте", зайве.
Та ще трішки побурчу..."недосказаних" якось неоковироно звучить, я б замінив його на "недомовлених"
З теплом,
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:21:04 ]
не згодна.
я багато кажу, розказую.. досказую.. а іноді - недосказую..
мені оцих "жіночних рюшиків" у вірші не треба...
пишу - як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:57:27 ]
таки класно. і глибокодумно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:41 ]
гг.. "без клепки" дуже глибокодумно не виходить...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бешлега (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-16 20:35:54 ]
Мар'яно, ось маленька поезія, навіяна вашим образом...
Засинаєш без слів, без вагань, без емоцій,
Я холодна, мов крига, мене не зігрів.
Я люблю твої очі і кроки, і спокій.
Та чому ж ти без мене заснути посмів?

Я заплакана? Так, задивилась у осінь...
Ні, не думай, не впущу її на поріг,
Ще тремтить усередині зірвана гусінь
І тихенько благає, щоб хтось допоміг.

Допоміг. Переміг. Без вагань не буває.
Не буває без осміху, ниций подій,
Пригорни, хай же тіло мене зігріває,
Якби й гусінь в мені ти зігріти зумів...

Я самотня без тебе, чого ще чекати?
Пригортаю тебе у безмежжі північних снігів.
Я холодна й свята, та цього тобі краще не знати,
Я свята і холодна, мій кокон, на жаль, онімів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-16 22:28:06 ]
дуже полестили..
мені навіть захтілося трохи бути схожою.. на дівчинку з Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:05:12 ]
просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:10:18 ]
дякую. Поважаю такі коментарі. Лаконічно і змістовно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 08:01:22 ]
Гарно, тільки я б трохи радив над римами попрацювати - типу "нескінченності-протилежності" - 1. - два іменники в одному відмінку - трохи простувато як для Вашого рівня, а 2. - ну, якось воно не зовсім римується...так само, як "недосказаних-дражнені"... Мені здається, Ви здатні на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 09:14:50 ]
поезія - не робота.
не працюватиму.
у вірші "Хто я?" сказано все, що я думаю про риму.
на першому місці - зміст.. Решта - нехай почекає, як у рекламі данон.
Я здатна іще на багато речей. Але то вже моя справа і моє бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:01:48 ]
А мені так подобається, коли на вулиці теплі весняні дні - всі красуні, в риму сонячному дійству і відповідно одягнуті, і відповідно роздягнуті. Словом - відповідність Вищому завжди актуальна.

Ви ж розумієте, Мар'янко, що справжнім цінителям, а заодно і знавцям розбіжності у відповідностях вельми кидаються в очі - маю на увазі тільки Страшний Суд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:04:49 ]
Сірко розумний, знає все, - пережив напевно багато, бачив не мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 14:19:38 ]
о так.. це ж зараз модно - написати аби що, тільки б у віршований рядок влазило і римувалося, а потім просто зверхньо випалювати щось типу "вам просто бракує уяви мене зрозуміти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 16:33:33 ]
не зовсім так.. Ви кричите як мала дитина - аби Вас зауважили, а коли Вам про це кажуть - кричите ще голосніше.. але можу Вас порадувати - ця невиліковність - лікується :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-19 16:58:14 ]
"паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..." - найбільше сподобалось!
Не дивлячись на усі попередні коменти...
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:40:34 ]
дякую Вам, Ліно, за таку увагу до моїх творів! Ваші відгуки роблять мені неоціненний аванс.. Змушують "тримати марку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 17:20:12 ]
Все нормально - творчий процес, і час, як головна властивість явищ, розставить остаточні акценти.
Взагалі, я вважаю, що жінкам на Поетичних Майстернях дозволено майже все, і вони чемно не переходять кордонів дозволеного.

Це спеціально так, аби вони (жінки) нас (чоловіків), як дітей за стилос, виводили в люди. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:41:32 ]
себто в нас вкладено якусь окультурювану місію?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 20:08:36 ]
О, так, Мар'янко!
Думаю, що в цьому один із найголовніших сенсів існування "Майстерень"!
Мужчин - в Люди!