ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Знаки нескінченності...
переможена вісімка
спить нескінченністю -
зв'язує петлями
наші агонії,
нами доведені
від протилежності
просто з нудьги -
не з любові.

паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..

перезакопано
скарб співприсутності...

(варто одразу писати
"знищено",
тільки бракує
і клепки, і мужності)

...на крок чи на два
б л и ж ч е.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-13 18:02:54
Переглядів сторінки твору 10832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Старий Сірко, я ознайомилася з Вашою творчістю і вважаю її з огляду виробництва - акуратною. Але на жаль - не більше. і що? Вам яке діло? Ви пишете - ви ж мабуть теж (по собі суджу) по дві доби самі себе "їсте", затираєте все і пишете наново, бо "не те"?
Я дуже вимоглива до себе.
І коли вже я щось викладаю - значить воно мене задовольнило. Нарешті задовольнило...
Для мене одним з головного є не_спіймати_себе_на_механістичності.. І моя відмова від суворої рими - лише засіб для цього.

ПСи. Ні, я не 1c8ee0192599de=И.AG шЙ1:(
Усе минає... Тільки пляма тиші
Не зми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 16:37:38 ]
Класний вірш, Мар*яно, малюнок з натури нашого суспільства. Одне я би вилучила - слово "вибачте", зайве, як на МСД.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:03 ]
:) ви мене лякаєте.. сподіваюся суспільство (особливо - за натури) зовсім не таке..
ніколи не мала на думці узагальнювати свої внутрішні викидні з глобальними тенденціями в масах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 17:41:40 ]
Я також вважаю, що "вибачте", зайве.
Та ще трішки побурчу..."недосказаних" якось неоковироно звучить, я б замінив його на "недомовлених"
З теплом,
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:21:04 ]
не згодна.
я багато кажу, розказую.. досказую.. а іноді - недосказую..
мені оцих "жіночних рюшиків" у вірші не треба...
пишу - як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:57:27 ]
таки класно. і глибокодумно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:41 ]
гг.. "без клепки" дуже глибокодумно не виходить...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бешлега (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-16 20:35:54 ]
Мар'яно, ось маленька поезія, навіяна вашим образом...
Засинаєш без слів, без вагань, без емоцій,
Я холодна, мов крига, мене не зігрів.
Я люблю твої очі і кроки, і спокій.
Та чому ж ти без мене заснути посмів?

Я заплакана? Так, задивилась у осінь...
Ні, не думай, не впущу її на поріг,
Ще тремтить усередині зірвана гусінь
І тихенько благає, щоб хтось допоміг.

Допоміг. Переміг. Без вагань не буває.
Не буває без осміху, ниций подій,
Пригорни, хай же тіло мене зігріває,
Якби й гусінь в мені ти зігріти зумів...

Я самотня без тебе, чого ще чекати?
Пригортаю тебе у безмежжі північних снігів.
Я холодна й свята, та цього тобі краще не знати,
Я свята і холодна, мій кокон, на жаль, онімів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-16 22:28:06 ]
дуже полестили..
мені навіть захтілося трохи бути схожою.. на дівчинку з Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:05:12 ]
просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:10:18 ]
дякую. Поважаю такі коментарі. Лаконічно і змістовно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 08:01:22 ]
Гарно, тільки я б трохи радив над римами попрацювати - типу "нескінченності-протилежності" - 1. - два іменники в одному відмінку - трохи простувато як для Вашого рівня, а 2. - ну, якось воно не зовсім римується...так само, як "недосказаних-дражнені"... Мені здається, Ви здатні на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 09:14:50 ]
поезія - не робота.
не працюватиму.
у вірші "Хто я?" сказано все, що я думаю про риму.
на першому місці - зміст.. Решта - нехай почекає, як у рекламі данон.
Я здатна іще на багато речей. Але то вже моя справа і моє бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:01:48 ]
А мені так подобається, коли на вулиці теплі весняні дні - всі красуні, в риму сонячному дійству і відповідно одягнуті, і відповідно роздягнуті. Словом - відповідність Вищому завжди актуальна.

Ви ж розумієте, Мар'янко, що справжнім цінителям, а заодно і знавцям розбіжності у відповідностях вельми кидаються в очі - маю на увазі тільки Страшний Суд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:04:49 ]
Сірко розумний, знає все, - пережив напевно багато, бачив не мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 14:19:38 ]
о так.. це ж зараз модно - написати аби що, тільки б у віршований рядок влазило і римувалося, а потім просто зверхньо випалювати щось типу "вам просто бракує уяви мене зрозуміти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 16:33:33 ]
не зовсім так.. Ви кричите як мала дитина - аби Вас зауважили, а коли Вам про це кажуть - кричите ще голосніше.. але можу Вас порадувати - ця невиліковність - лікується :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-19 16:58:14 ]
"паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..." - найбільше сподобалось!
Не дивлячись на усі попередні коменти...
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:40:34 ]
дякую Вам, Ліно, за таку увагу до моїх творів! Ваші відгуки роблять мені неоціненний аванс.. Змушують "тримати марку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 17:20:12 ]
Все нормально - творчий процес, і час, як головна властивість явищ, розставить остаточні акценти.
Взагалі, я вважаю, що жінкам на Поетичних Майстернях дозволено майже все, і вони чемно не переходять кордонів дозволеного.

Це спеціально так, аби вони (жінки) нас (чоловіків), як дітей за стилос, виводили в люди. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:41:32 ]
себто в нас вкладено якусь окультурювану місію?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 20:08:36 ]
О, так, Мар'янко!
Думаю, що в цьому один із найголовніших сенсів існування "Майстерень"!
Мужчин - в Люди!