ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Як боляче…
Як боляче іти…
А сніг січе і сіє…
Розвиднилося – ти,
Звичайно ж, не месія.

І шлях – не до мети,
Ключ – не до брами раю.
Обіцяно – вести,
А колами блукаєм.

Пересварити всіх
Вдалось тобі не слабо.
Ми думали – мужик,
А виявилось – баба.

І збився зореліт
Із курсу, капітане.
Вже не зітхають вслід
Ошукані майдани.

І помаранчі сік
Тихцем пішов із моди,
Бо на блошиний скік
Наш поступ до свободи.

Під стягами вже не
Вирує велелюддя…
Ти зрадив не мене,
А віру у майбутнє!

Грудневі снігурі,
Помаранчеві діти…
Тобі в монастирі
Гріха не замолити!

8.10.08




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-12 09:58:30
Переглядів сторінки твору 12814
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.368 / 5.63  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.229 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 14:29:35 ]
Cподобалося, читається легко, все - ясно, злободенно.
Дозволю лиш кілька ремарок суто контентних.
1) зореліт, як на мою думку був чи недобудований, чи його вирішили не заправляти пальним.
2) капіт виявився таким як ото з клоччя батіг :-)
3) "лжемесії" як правило гріхів не прагнуть замолювати, позаяк відчуваються безгрішними.

І, насамкінець, гадаю Ваш твір чекає гарна доля в світлі чергових позачергових виборів :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Карина Тумаєва (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 15:20:25 ]
"Ми думали – мужик,
А виявилось – баба."
Усі вони бабами поставали, блін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-12 16:43:27 ]
Привіт, Лесю, - довго не публікувались, напевно новий роман стримував?
На деякі варіації, мені здається, можна ще звернути увагу
"Звичайний, не месія"?
Краще "ключі" ? "Обіцяний вести, розгублено блукає"...
Важка тема. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:18:02 ]
Ле`,
Шо Ю, шо Ю, шо Я - одне "г" - кожен думає про власну кишеню і вся біда в цьому.
Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 10:28:10 ]
Те що поети найкращі працівники промисловості ще з часів В'ячеслава Максимовича відомо.
Неясно тільки який гріх має замолювати і перед ким. Мабуть перед одними мільярдерами за те що недав украсти іншим.
А з зорельотом явний перебір. Скоріше "гономаг" на місцевій сировині-дровах. Чи віз запряжений волами. Народ кричить, пряже тих волів, бо вони винуваті, не можуть "мерседеса" обігнати.
Хочеться вже про когось почитати хто догодив всім.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 12:09:08 ]
Згодна: розчаровуватися завжди боляче. Але поету легше мабуть ніж іншим, бо він уміє сублімувати це у творчість. І тоді народжуються такі вірші, на які чекають інші розчаровані.
Майже терапія...Хоча діагноз у суспільстві запущений і задавнений;(
Спасибі за вірш, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 12:24:00 ]
Вірш навіває спогади про той "накал страстей",про те ,що світло в тунелі,ось-ось нас виведе...,
а воно погасло, дуже жаль обманутих, ще більш знедоленних... ,а що дальше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:16:26 ]
У нас надії кольорові, а люди грішні,зазвичай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 21:56:09 ]
Доброї осені Вам, Лесю! Дякуємо за співзвучність у оцінках людини що не виправдала наших надій.
Вітання тернопільчанам, з повагою -
Ніна і Павло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 22:39:41 ]
Лесю,Прочитав коментар під моїми "кіньми", дякуємо за вітання, дійсно, трохи охололи до Майстерень, робота закрутилаю... Ніна видала першу книжечку для діток під назвою "Веселкова Україна", може щось із неї покладу на її сторінку. Мріємо про зустріч з Вами, Лесю, наживо тут , у Харкові, чи у Львові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2008-10-29 22:39:14 ]
Дуже потужний та актуальний вірш, Лесю. Дякую за прочитані мною рядки. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Зайбер (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:53:58 ]
Шановна Лесю, чи є на цім сайті рубрика "Громадянська лірика", де б можна читати живі вірші, тобто вірші на животрепетні теми сьогодення. Мене, чесно кажучи вражає вилизана поетична кухня "Поетичних майстерень", але я чомусь більше почуваю себе українцем на не зовсім українському ХВ, аніж тут серед поетів,конкурсантів і боротьбістів за премії, призи, місця і визнання. Якщо видався Вам непоштивим, не ганіть: я не зо зла. З глибокою повагою до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:33:49 ]
Шановний пане Вікторе, спасибі за ваші слова. Громадянська лірика тут поза конкурсом, це майже ганебно.
Кожна річ насправді є не тим, чим вона є, а тим, що про неї говорять. А поезії це стосується більше, ніж чогось іншого. "Вилизаність" формалістики - шлях порожнечі. Але чимало людей обирає саме цей - і нехай собі. Це питання таланту, дару Божого. Кожен отримав від Господа свій подарунок і гадає, що його дар - найблискучіший.
Колись дозріють до Соломонового - і це мине...
Колись дозріють, що вірші поділяються просто на справжні і несправжні, незалежно від тематики і стилістики.
Вікторе - це лише для Вас, не хочу ображати таку людину неувагою. Стомилася від дитячої істерики, не хочу більше ні читати, ні втирати соплі, ні міняти памперси недогеніям.
На зовсім неукраїнській "Стіхірі" мені теж значно комфортніше, там я знаходжу більше порозуміння серед тамтешніх євреїв та росіян, ніж серед "наших". Отам і друкую свою громадянську лірику. А тут - заклюють і засміють. Та ще й вчитимуть, як правильно мислити. Повірте, мені є де прикласти сили в реальній боротьбі у реальному світі, а намагатися вчити тих, хто все вже й сам знає - марно...
З глибокою повагою - щиро Ваша Леся Романчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 15:44:55 ]
Леся Іванівна, Ви серйозна людина. Чому Ви вважаєте, що коментар на вірш це намагання повчити??? А, може виглядає так? Думка навіяна віршем, а значить вірш не пройшов стороною. Це ті хто завжди правий і знає все наперед може ображатися, але не Ви. Ранимість для поета - зайва розкіш, а Ви поетка. Хочеться почитати Вашу громадянську лірику, Ваше осмислення подій минулих чи теперішніх, так що по всьому і-нету гонитися? Непоета кожний поет може образити....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 16:38:23 ]
Сашунь, ви симпатичні мені, і тому відповідаю.
По-перше, майже не пишу того, що називається високим словом "громадянська лірика". Здебільшого це - шматочки минулого, дуже особисті, на які я маю право, бо це - шматки життя.
По-друге, весь мій досвід розміщення таких віршів - прикрий. Неодмінно виповзе якась гадюка і почне вчити, з якою інтенсивністю мені слід любити Україну, враховуючи силу течій суч. літ процесу. Саме вчити, а не коментувати.
По-третє, міру ранимості не мені визначати і регулювати, бегемотової шкіри мені мама й тато не купили.
Четверте: заходите на сервер Стіхі.ру - і все вишикувано струнко. З коментарями всіх народів світу.
П'яте, Сашо, з жовтня я "сиджу по тюрмах" - спершу у Воркуті, тепер у Владімірському централі разом з моїми героями і Героїнями. Оскільки в процесі творення я фізично і психологічно "влажу у шкіру мого героя", уявіть, наскільки комфортно почуваюся, аби ще й брати участь у войнушках на ПМ. Сьогодні вранці мій "герой" убив Коновальця, в обід - Троцького, годину тому - Шухевича (уточнюю - Шухевич застрелився сам, хоч Судоплатов пише, що "убіт в пєрєстрєлкє"), а тепер самого посадили, от він і розповідає про свої "подвиги". Отакі веселі мої "жіночі" романи. Тому давайте про серйозне - завтра, хай трішки відійду, добре, Саш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:19:09 ]
Як скажете Лесю! Дуже цікаво яким Ви бачите т.Судоплатова і його подвиги. Система та ще - воював з українськими націоналістами, а сиділи разом!!! А користь від тої боротьби (націоналістів) і тоді була, не повторився розмах 33-го і зараз є трошки, хоча б тому, що 2009 не 1949. Я поки займусь вашою творчістю на тому сайті. І дуже прошу ніколи не ображайтесь хоч на мене. Я щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:20:24 ]
Шановний Вікторе і ти, Сашунь, от вам чудова ілюстрація до нашого діалогу про громадянську лірику.
Вікторе, зазирніть сюди http://maysterni.com/publication.php?id=28852,
і переконаєтеся, що мої слова - не порожні фрази.
Тут у декого дика алергія на слово "Україна", народ, мова і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:32:31 ]
Лесю, а ви счас хто із героїв свого нового роману? За скандалами скучили? В нас тут вже була дєва Марія, зараз, мабуть, водородну бомбу для ПМ готує.
Не перекручуйте, будь ласка, і не займайтеся дешевими провокаціями. Я - за громадянську лірику, але за ГАРНУ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 22:03:19 ]
А от і вона, з'явилась, не забарилась! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:21:21 ]
Пані Лесю, я думаю, що цей вірш був би непоганим гаслом для незагорамиперебуваючої рекламно-виборчої кампанії! Можливо, згадка про гріхи та монастир примусить Когось задуматись над Чимось. Хоча, хто зна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:26:56 ]
Як скажете Лесю! Дуже цікаво яким Ви бачите т.Судоплатова і його подвиги. Система та ще - воював з українськими націоналістами, а сиділи разом!!! А користь від тої боротьби (націоналістів) і тоді була, не повторився розмах 33-го і зараз є трошки, хоча б тому, що 2009 не 1949. Я поки займусь вашою творчістю на тому сайті. І дуже прошу ніколи не ображайтесь хоч на мене. Я щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сочан (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 13:06:38 ]
Як легко засудити
Тих кого любили,
Щоб спільної біди,
Причини їм звалили

На голову разом
Всі вороги із вами.
Зв'язати мотузом
Й облудними словами.

Палкий поета твір
Лиш здатен бити сполох.
Емоція, повір,
Не кращий політолог.

Бач, всіх пересварив,
Який "мужик" у біса?
Бо жодної з голів
Не настромив на списа!

Месія нам не той,
Хто вказує дорогу,
Рукою він нехай
Перествля нам ноги.

Та ж ми життя свого
Йому не доручали,
І зрадили його,
Ще й півні не кричали.