Стара як світ істина-все геніальне-просте. Смакую Ваш вірш і думаю: чи та я чи та ти і між рядками знаходжу розраду-головне-любов.Спаси Бі Вам за такого гарного вірша!

Що може бути краще - ніж "ткати пісню, жати жито" і просто жити :-) Дякую, Аню, що допомагаєш повертатися на "круги своя"...

і тобі, серце, дякую!

Просто жити!!! Як непросто сказати так просто, щоб стало легко, щоб вдихнути- видихнути і забути печалі, складнощі. І як часто ми ускладнюємо своє життя і життя інших людей надуманими суєтними речами...
Дяка Вам, пані Ганно за те, що є Ви і Ваша поезія.

Спасибі, Наталю!!

Христос народився!
Зі святами, Ганнусю, вітаю!
Бажаю всього-всього-всього
найкращого!

Жити – просто. Просто – жити:
Морфієм свій біль глушити,
Дива ждати. Із небес –
Заметіль по саме серце,
Злива, що у душу ллється, –
А на долю все ж не сердься
(Народивсь... Воскрес…)
Просто – жити. Смакувати
Світ оцей – суцільні втрати –
(бо ж нікому, ой, нікому
Не буває вороття),
І рядки ці поетичні,
Де слова буденні й звичні,
Й водночас такі величні,
Як саме Життя

Світ, який суцільні втрати,
Сон, який пуста палата -
так багато ще, багато -
біла вата, тиша, сніг...
Все минеться, Василино:
добрий янгол, як дитина,
з неба чорного прилине,
стане на поріг...

Чудово! Так гарно, ну які тут ще потрібні коментарі!?
П.С. В меене теж домашня тваринка пікінес, хлопчик звати Субару.

Аню, а мені от образ (картинка) до вірша сподобався. сама не знаю чому :))))))))

Ганно, стільки всього сказано, але я теж не можу пройти повз. Гра звуків, магічний зміст утворили такий собі вірш-замовляння. Супер.

І Вам доброго дня, Мандрівний поете. Річ у тім, що "Знакові образи-символи як стильові чинники поезії та прози символізму (на матеріалі творчості П.Карманського)" - то тема моєї дисертації, друком вона не виходила. Є лише електронний варіант, рукописи ну і власне підшита робота. А Ви цікавитеся творчістю Петра Карманського?

так складно і водночас гарно

Анечко, ще раз вітаю тебе із виходом першої поетичної твоєї книжки! Ти не можеш сказати, що ми це діло не відмітили!
Тим не менше, книжка відкривається цим віршем, так?

Одначе, скромно зауважу, що саме цей варіант вірша - у нас опублікований - мені більше подобається, аніж у книжці.

Тут:
пий із глиняного дзбанку **
ніч – підкову,
ніч – коханку,
ніч – різдвяний дар.

Там:
пий із глиняного дзбанка
ніч – підкову,
ніч – коханка,
ніч – різдвяний дар.

* ніч-коханок (ніч, усе таки - вона) - чи не надмірні протиріччя?
** щодо дзбанку ( в родовому і справді правильно як дзбанка) - схоже вся справа в заміні "глиняного" (дзбанка) на "зоряного" (дзбанку)?

Дякую, Володю, за привітання, і за презентацію, і за все-все-все!!!
а з приводу зміни "коханки" на "коханка" - то ми ж з тобою в суботу про це поговорили, правда ж? А з пані Лесею у неділю - на цю ж тему))))
Це не помилка, Володю, це вихід із ситуації на користь грамотності.
Коли я збагнула, що родовий відмінок від "дзбанок" - таки "дзбанка", а не "дзбанку", як я щиро вважала, треба було змінити на користь рими наступне слово - багато слів я перебрала, але спинилася таки на коханка (КОХАНОК, -нка, ч., розм. Те саме, що коханець.)Ну, тим паче, у такій ситуації, з огляду на скандал, що трапився на презентації "120 сторінок Содому", мене не звинуватять у лесбійських схильностях). Бо ж ніч-коханок таки краща для юної жінки, аніж ніч-коханка)

Аню, я зачепив цю тему і через те, аби надоїдливим таким комаром на вушко те саме повторити, бо у мене склалося враження, що ти мене ні тоді, ні зараз не прагнеш почути. :)
А тема важлива, бо на ній багато хто з юних зможе отримати певний досвід.

Отже пишу для юних - слово "стіл", я так розумію, не даремно у родовому має і "стола", і "столу", що залежить від змісту, який вкладається у "стіл", правда ж?
Ото, якщо трохи уважніше глянеш на мій попередній комент, то зауважиш, - я кажу про зміну змісту, зручного для "збанку".

Щодо того, від імені кого говориться у композиції, то ще більш нахабно зауважу, що остання строфа:

Просто жити. Просто тиша
трави подихом колише...
Ніжності узвар
вже настояний до ранку,
пий із (зоряного) дзбанку
ніч – підкову,
ніч – коханку,
ніч – різдвяний дар.

дозволяє широко розуміти контекст, аж до звернення-пропозиції ліричної героїні комусь пити у тому числі і її...

Чого ж, Володю,прагну я почути, і почула - і тоді, й тепер. Тільки на мій превеликий жаль, якщо "стіл" має подвійне закінчення - і "у", і "а", то дзбанок його немає - там тільки "а"(((( за "зоряного" дякую - справді кращий звукопис)
то чим же мені, Майстре, пожертвувати?
Шириною змісту (ніч-коханку) без жодних натяків та непристойних пропозицій ліричної героїні комусь пити, чи правописом?

Анечко, Сонечко, наполягаю на тому, що твоє первинне відчуття вірне, борюся за тебе!

Як і багато інших слів, "дзбанок" може мати різні значення!
Ти відкриваєш ці значення, то ж навіщо їх ховати?
Давай сміливо наполягати на новому!
Ось Лазірко робить усе це, і ми можемо! :)

Я рада, що ти віриш у мене, Володю, і що борешся за мене, теж! Звісно ж, ми зможемо все)
Ура)

Анєчко, ще раз - тепер знову віртуально - вітаю тебе з першою книжкою, яка, попри свій малий наклад, стала явищем у літературному просторі. Я впевнена, що зовсім скоро ти будеш обирати тих щасливчиків, які самі захочуть видавати твої твори :)
П.С. А наші вересневі зустрічі були чудові! :)

Вітаю, Анно! Рада була Вас бачити, хоч коротко. На жаль, у п’ятницю ввечері мені довелося поїхати зі Львова :( Хотілося б прочитати Вашу книжку, гадаю хтось із львів’ян, начитавшись, хоч позичить мені її на кілька вечорів...
Зі щирою приязню О.Л. :)