ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
* * *
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
Казка про Небесний Сад, Золоті Яблучка і Місточки Любові
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від ©емена
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Ясенська (1968) / Вірші

 Не засинай, народе мій...
Не засинай, народе мій, прокинься.
Не час зневірено ховатись по хатах.
Здолай мару і світові відкрийся,
знайди свій шлях, свій неповторний шлях.

Нехай цей шлях об’єднує простори
степів на сході з величчю Карпат,
несе благословення в Кримські гори,
хай мир несе без перешкод і втрат.

Сама земля шепоче нам: замучили…
скрізь свари, розбрат, скрізь твоє-моє.
Сама земля річками скаламученими
ледь живиться, та жити нам дає.

Для чого труд її? Невже зростила
землиця-мати власних ворогів?
Віками годувала і поїла
ні, не дітей своїх — своїх катів?

Недбалих, жадібних, нестримно-похітливих,
завжди нещасних, невдоволений і злих,
слабких, безжалісних і пусто-гордівливих,
душею черствих, тьмяних і сліпих?…

Сама земля шепоче нам: живіте
і засівайте час своїм трудом,
руками й розумом працюйте, багатійте,
хай край ваш славиться порядком і добром.

Не треба чвар, народе мій, не треба.
Ти вже зустрівся на Майдані сам-на-сам
з самим собою. Під осіннім небом
майдан сердець нескорених палав.

Згадай могутню, теплу й світлу хвилю,
що оповила душі і серця,
згадай, народе... Ще ж не на могилі
стоїш своїй. Борися ж до кінця.

Так, ми пізнали і блакитно-білих,
і помаранчевих… Єдиний шлях
у нас у всіх — ще юних і вже сивих,
єдиний край, єдиний біль в очах.

Можливо — наша єдність, наша воля —
то наш єдиний вихід в майбуття.
Благослови себе і свою долю,
живи, народе мій, Землі дитя.

Не жди царів і не чекай на ласку
тих, хто на владу іспит свій не склав.
Ніхто не подарує тобі казку…
Тож треба, щоб ти сам про все подбав.

Навчайтесь, сильнії, ростіть, талановиті.
Все буде — і достаток, і хвала.
Твори, народе мій, і в кожній миті
нехай твоя величність ожива.




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 15:19:43
Переглядів сторінки твору 11304
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.959 / 5.19  (4.294 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 3.911 / 5.13  (4.257 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.03.22 14:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 17:48:26 ]
Такий чудовий пафос ,така сила слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 18:06:40 ]
Прохання до того з редакторів, хто оцінив цей вірш на 5,5, обгрунтувати свою точку зору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:38:25 ]
Редактори, шикуйсь! Струнко! Хто посмів так високо оцінити патріотичний пафос?
До речі, оцінку 4 також слід обгрунтувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 20:01:21 ]
О, це я - нещасний. Але просто дуже гарно все, і в мені заговорила совість, я згадав усе і прокинувся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:15:04 ]
Ну, нещастя в цьому, думаю, нема :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:24:55 ]
Володю! Що тут, крім щирості, гарно? Штамп № 99999...? Чи гасла замість поезії? А може, Ви вважаєте, що такі вірші йдуть на користь громадянській ліриці? А може, тут якась афігєнна форма подачі, яка б хоч якось згладжувала...
Такі вірші не тільки не потрібні, вони просто шкодять тим - особливо молодим - авторам, які хочуть навчитися писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:12:12 ]
Ага, признався! Заговорила совість! Прокинувся?
Я прощаю.
Цікаво, на кого Чорнява подумала?
От вам і ілюстрація на тему - "а де тут громадянська лірика?" Ну, просто в десятку вистрелила жінка, в тему дискусії, та ще й дуже вчасно!
Володимире, текст справді емоційний і гарно зроблений. Я б, щоправда, вже не будила той народ, який спати ніколи й не думав, бо такий вже штамп перештампований, що аж... Ще - підводити з колін тих, хто ніколи й не колінкував, - теж хороша ідея.
Нові образи шукати треба, така моя скромна думка, теж перештампована до дірок.
Але справді все гарно, і такі вірші теж потрібні.
А четвірочку теж Ви зняли, Володимире? От три хвилинки б перед тим, як я побачила.
Треба ж так - перший вірш людина подала - і зразу в таку бурю!
Людмило, тримайтеся! Ми з Вами! Тут дмуть і лагідні вітри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 20:39:44 ]
Я думаю, що то сама оцінка 5.5 була причиною 4-ки збоку Че`
і, що коли би стояло просто 5-ь то бурі у шклянці би не було.
Патріотичні вірші - потрібна справа, як і пошуіки нових форм
донести до читача цей патріотизм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:56:38 ]
Саме так, Юрчику! Дякую, що зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 20:54:36 ]
Думаю, не слід винуватити самих авторів у тому, що починають писати саме з патріотичної поезії. В цьому винна шкільна програма. І добре, коли знайдеться людина, яка пояснить, що громадянську лірику потрібно писати набагато пізніше, коли вже є самоусвідомлення.
А якщо не зважати на зміст -технічно, ритмічно - вірш непоганий.
Людмило, я б Вам радила спробувати написати пейзаж, чи інтимну лірику. Воно вийде більш щиро, адже Вас це мабуть більше хвилює і торкає. Тому продовжуйте працювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 21:05:21 ]
Шановні колеги, попри ніби добре відомі означення, слова і звороти, тут, як на мене, відчувається і свіжий струмінь із неконфліктного виходу у майбутнє. Тобто написано ніби із майбутнього, а не з минулого. І написано просто, що для такої теми найбільш природно, так?
І як добра матерія, що дана тут для нашого буття, так і текстура композиції видається мені теж добротною і корисною, бо до неї можна нескінченно додавати різного свого.

І достатньо чітко у вірші відчувається і сила і рівноцінна їй слабкість - а це дорого коштує, і за цим стоїть видно вельми гармонічна особистість. Найкраща Поезія, як на мене, має мати однакову вагу сили і слабкості. І тут все це є.
І статус "Л.П." - що, напевно, виправдовує, в тому числі і мою оцінку.
Хорошого настрою всім, і передусім авторці, Людмилі Ясенській.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 21:09:52 ]
Авторка, певно, дуже молода :) І вона випишеться, бо потенціал є.

А "4"- це не така вже й низька оцінка. Це зараз її дещо дисфемізували, а раніше вона означала "майже добре", тобто "ну ще зовсім трішечки, останній ривочок- і буде добре!" Колись редактори ПМ мені теж четвірки виставляли, а я цим пишалася, та ще й думала, що оцінки- завищені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:14:29 ]
Володимире, підтримую Вашу позицію.
І потім, авторка перший день на сайті, опублікувала всього три свої вірші. Що ми про неї знаємо?
Зачекаймо, коли їх буде хоч тридцять, тоді й почнемо радити "юному дарованію" чи, навпаки, зрілому талантові з власним світоглядом. А те, що світогляд починається з усвідомлення себе українкою на українській землі, тільки тішить.
Чекаємо нових віршів, Людмило!
І Редакції спасибі за підтримку автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 21:24:50 ]
:)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:59:38 ]
Ну, скажімо, рекомендації авторці почати не з патріотичної лірики і почекати поетичного визрівання - трохи "повз касу". Бо це не перший її твір. Далеко не перший. Просто тут Людмила його виклала в першу чергу.
А щодо самого віршу (от не знаю, чи матимуть вагу слова свіжедолученого до Майстерень): дійсно, тут головне - не передати куті меду. Але гадаю, що це вдалося. Немає тут скиглення, немає тут звинувачень у бездіяльності, навіть штампи тут подані з іншими емоціями. Вважаю, що написано "на межі". Ще б трохи - і можна було б викидати твір до кошика. Але авторка майстерно (вважаю, що майстерно, а не випадково) зуміла зупинитися на цій межі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Ясенська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 17:54:12 ]
Дякую спільноті Майстерні за дружній прийом, небайдужість, підтримку і живоносний вітер. Дякую щиро за перший урок: знаю куди рухатися і над чим працювати. Вдячна Редактору за уважність і проникливість, бо відчув саме те, що хотілося, але не вдалося передати. Поки що :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-01 01:51:27 ]
Людмило, може, Вам буде цікаво поглянути на ГАРНУ громадянську лірику.
http://poezia.org/ua/id/15271/personnels
http://poezia.org/ua/id/8935/personnels
http://poezia.org/ua/id/13116/personnels


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 09:32:14 ]
Як на мене, то за вказаними вами, Любо, посиланнями - у творчості Євгенії Більченко - помітно не об'єднання, а лише роз'єднання.
У Людмили Ясинської цього не має.

А що є в Більченко?
"Се була Україна… Ви разом!
Лейбл воль як оранжеву даність
Вишивали на джинсах майдану,
Виливаючи давню відразу..."

Я був на Майдані - а Більченко, схоже, не була, бо не було на Майдані вилива давньої відрази, зовсім!

Мені здалося, що вірші російською (з цих трьох посилань) Євгенії Більченко далися значно краще, як і погляди, характерні більше для третього Риму, і сповідання туги соц.минулого життя-буття.

Інша справа, що Більченко свої думки викладає у невеличкі композиції - і це завжди більш виграшно окрім ситуації із творчістю авторів екстра класу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-01 12:57:09 ]
Ви помиляєтесь, Володю, і щодо об"єднання-роз"єднання, і щодо особистості авторки. Вона не тільки була на Майдані, але й брала участь у всьому. Але справа зовсім не втому. Я просто намагалася показати зразки ОФОРМЛЕННЯ ідеї - без штампів, без зайвого, дратуючого пафосуі т.ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-01 13:56:41 ]
Помилятись у такому випадку найкраще.
Але ось "Виливаючи давню відразу..." (вірш Євгенії Більченко) - це про що?
І в якому сенсі - "виливаючи"? Якось воно дивно звучить.
Між братніми народами - не було ніколи "давньої відрази", були і є проблеми із так званими "слугами, воїнами влади", наприклад Кремля, але це інша пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-01 14:19:11 ]
Добре, я поясню зі своєї точки зору. У вірші "Воєнні проводи, або Сповідь Батьківщини" дана ретроспектива: від народних бунтів (Коромисло хитнулось незряче,
Перекинувши зливи на повінь) - через громадянські війни (Проводжала на гірші із воєн) - через голодомор - через Майдан (Виливаючи давню відразу).[Давню відразу не одного народу до іншого, а всього народу до влади!] - через те розчарування післямайданне (В кабаках, по розпутних перонах) - через збережену при всьому тому гордість каліки (Вічний корінь амбіцій безликих) - аж до усвідомлення себе часткою цієї країни (Я і є Україна) і тому сприймання її долі, як своєї (“Я тебе проводжатиму, синку!”). Ось, власно, мої скромні роздуми з цього приводу.

"Виривання" рядку з контексту ніколи не йде на користь. Імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 11:47:46 ]
Гарно ви, Любо, подали свої роздуми щодо вірша шановної Євгенії Більченко. Хочеться аби так і було насправді. Можливо частково так воно і є.
Але у якій мірі, в яких пропорціях?
Бо дрібні і не дрібні натяки-нюанси руйнують "ідилію".

"Се була Україна…" і "Я і є Україна" на тлі саме "Ви разом..." - будують серйозні протиріччя.
"Се була Україна… Ви разом!
Лейбл воль як оранжеву (? чого б це?) даність
Вишивали на джинсах (? "джинса" - це що по вашому?) майдану,(якщо Незалежності - то Майдану?)
Виливаючи давню відразу..."

Ці моменти якраз ніби і навпаки свідчать - про відокремлення ліргероїні від нинішньої України, особливо після Майдану?

А в імперських коронах - це вже точно була Україна ( не те, що нині?)
"Се була Україна… Дивися!
В кабаках, по розпутних перонах,
Валунами в імперських коронах,
Електричним гудінням у висях..."

Залишаюся при своєму, Любо, баченні, що вірш шановної Більченко Євгенії таки серйозно ослаблений протиріччями і метаннями ліргероїні, браком любові до цілого, чим є Україна нині, вчора і завтра.
Чого не сказати про композицію "Не засинай, народе мій..." Людмили Ясенської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 12:05:28 ]
Володю, давай не будемо далі занурюватися у тонкощі тлумачення змісту. Як на мене, то краще вже таке метання, ніж тисячократно заштампована любов. Зрозумій мене нарешті: я кажу лише про те, що найліпшу ідею можна спотворити невдалим викладенням. І навпаки. Я ж не проти того - "ЩО", мені не подобається "ЯК".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 12:13:43 ]
Любо, звичайно - пора і іншими справами займатися. :)
І я вважаю, що ми досить корисно провели час, розглядаючи деякі речі з дещо різних, але далеко не антагоністичних поглядів, та й істина - відомо де, з вином укупі, а на радість пиття в хорошій компанії, на жаль ніхто з наших авторів особливо уваги не звернув, прикро. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Ясенська (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 08:21:13 ]
Дякую, Любо і Володю, за ваші коментарі. Не просто звернула увагу. Ви змусили по-іншому поглянути на своє захоплення віршувати те, що відчуваю. І почати вчитися і цікавитися більш широко, працюючи не лише душею. :) Перерва на переосмислення...