ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Фонтан Салмакіс (Genesis)
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
Крим
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 Не при́стань
Образ твору О милий друже мій, повір,
Душа - не при́стань для печалі.
Роман, зачитаний до дір
Не конче снитиметься далі.
На щастя, має інший бік
Медаль, монета і Селена
Тримірний простір, Божий лик.
І пристрасть, позаяк шалена.
Печаль – не гавань назавжди,
Лиш мить – і далі, далі, далі….
Знайомий запах резеди
Помнож на сонце трьох Анталій,
додай мускату, полуниць..
поглянь – це зовсім інший ракурс.
́Хто ледь не виплакав зіниць
забуде про уявну мряку…
Печаль- то лиш дорожній знак,
Флюоресцентні фарби й вії.
Накресли крайдекрайс* – відтак
За нього не ступити Вію.


Kreidekreis* (нім.)- крейдове коло
пристань (в значенні притулок)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-04 11:20:39
Переглядів сторінки твору 8706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.351 / 5.25  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.333 / 5.25  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 11:50:37 ]
Ната! Цей твій віршик так славно нагадує раннього А.С.!!! А А.С. слабкість через роки навіть. А на нашій мові звучить так милозвучно, навіть божки римсько-грецькі виглядають як назви загальні. Тривожить тільки одне - що це в тебе чорне з зеленим? В кіно запрошують зіграти роль? :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 12:05:25 ]
І справді, Сашо, після твого коментаря мені теж відчулося щось від А.С. Чутливий ти до нього.
Але це добре, мати стійкі уподобання й прихильності.
Рада, що тобі сподобалось.
Чорне і зелене- це образ твору.
Печаль і паростки нового .
Не хотіла використовувати штампи: червоне- чорне.
А що, виглядає тривожно? Вибач, я не дизайнер,
можливо щось не врахувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 12:13:47 ]
Приємний віршик, є вдалі рядки :) От тільки Анталій, мабуть, якщо про курорт йдеться. І "трьохвимірний".
П.С. А дівчинка гарна - на Вас схожа :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 12:21:50 ]
Дякую, Ліліт, "очепятку" виправлю.
І за дівчинку окрема дяка:)
Сучасні фото технології можуть зробити гарною навіть Алу Пугачову. Раджу й Вам скористатися:)
Не забувайте, очі- дзеркало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 12:22:39 ]
Ната, я вже спокійний. Вію туди не прорватись. А тобі чорне з зеленим... може ти і дизайнер. Ще раз скажу - віршик дуже добрий і не тільки як для модернізму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 12:28:36 ]
Сашо, я рада. Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 13:04:38 ]
Печаль - не назавжди. За цю думку, що є таблеткою для меланхоліків, до яких я, на жаль, належу, особлива дяка.
Добре, що виправили Аталію - перегорнула три словники - не знайшла, а запитати соромилася, бо раптом тут усі знають, що це... Тут усі такі розумні...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 13:34:05 ]
Іро, тут дійсно була опечатка, дякувати Ліліт я її вчасно виправила. І чого тут соромитися?
Хоч усі й розумні, соромитися нічого. Навпаки то добре, що розумні:)
І Вам дяка за щирі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 14:30:39 ]
Такі вірші гріють душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Невіглас (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 15:14:54 ]
Дякую, Наталю, Ваш вірш як мелодія, легко сприймається,а головне-"душа - не пристань для печалі" - чудовий життевий принцип. Дозвольте взяти на озброєння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 19:59:57 ]
Надіє, Богдане, Маньєристе, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Невіглас (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 17:02:49 ]
Маньєристе, Перун і Вій різних авторів персонажі, і по віку один одному не підходять, пожалій сиву давнину.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 18:37:38 ]
Наталко, гарний вірш, от тільки трохи вибило із колії оте "крейдекрейс". Але то, напевне, тільки мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 19:55:14 ]
Дякую, Оленко. Я знаю, що німецькій мові дещо бракує милозвучності. Але тут мені здалося, що слово Кreidekreis органічне, бо воно вже є майже крилатим виразом(за драмою Бертольда Бертольда (Der Kaukasische kreidekreis -Кавказьке крейдове коло) Ну і плюс ще Гоголівський "вій" пригадався...
можливо краще буде сприйматися транскрипція "крайдекрайс", ніж транслітерація?
Втім, німецька є німецька. Куди їй, до нашої рідної...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 20:02:26 ]
Гарний вірш. Швидкий в читанні (не знаю, як це пояснити, але в нього якийсь шалений ритм).Мабуть, Ви, Наталю, так і планували.
Мені здається, краще "крайдекрайс" - як у прочитанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 20:22:51 ]
Справді, Еліно? Тоді відредагую. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 20:21:27 ]
Бери ширше, Ганнусю!
в контексті недобрих очей та зурочення, адже від злого погляду (чи слова)все гине чи псується, як кажуть в народі. Печаль вона ж не лише від амурних справ походить:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 20:25:19 ]
А, тоді зрозуміло :)

Знаю, що не лише. І, якщо чесно, я наразі печалюся дещо іншими справами, ніж амурні. Пам"ятаєте "Світлий сонет" Ліни Костенко?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 23:07:09 ]
захисне коло – це гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 08:59:24 ]
Ех, Печаль, буває, так ракушняком жури покриється на Пристані, що відкриті води Життя - згуба!