ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Урбаністичне чаклунство, або про наслідки неконтрольованої фітотерапії :)
світанок у Києві На Лисій горі догорає багаття нічне…
                                        В. Стус

Доволі! Набридли ці київські сірі дощі!
Ну, вже ж дочекаюсь купальської темної ночі, –
крізь простір і час, крізь ліани хвощів і плющів,
крізь сум і зневіру піднятися в небо захочу.
Ген там в павутинні дощу
ледь видніється Лиса гора,
негода ця клята – ніхто ж не запалить багаття.
Та все ж не спинюся – настала моя пора,
назви це натхненням, насланням а чи прокляттям…
…варитиму вечором пізнім таємну тирлич-траву,
оман, мандрагору й листочки сушені любистку…
Відчиняться двері балконні – злечу у нічну синяву.
Й нічим не спинити мій лет – ані криком, ні свистом.
Оце ж налітаюсь, – таки ж бо моя пора! –
ширяю над містом, чаклунським окрилена зіллям.
Далеко за північ. І ближчає Лиса гора.
А треті півні вже піють ось там, під Трипіллям.
Та ж встигла ! І хмари сховала собі в рукав.
Вже й небо світліє, тендітно-блакитне і чисте…
Кияни гадатимуть, хто ж їхній дощ украв,
бо сонце над містом он сходить – ясне й променисте.

«Київські дощі, або Мемуари повітрулі »


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-07 20:38:51
Переглядів сторінки твору 10442
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.768 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 14:46:38 ]
Аби ж то, Василино, можна так було розігнати хмари. Чи ти можеш:) А вірш гарний, і думка втілена оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 22:09:47 ]
Ой, та чи я перша? Головне – фітотерапія :).
Не скажу, що можу,точніше, могла, Михайле :)). Але для цього треба було дууууууже зосередитися, а результат мізерний, бо хмари все одно повертаються, а сила пропадає.:) Утім, тепер часто все у природі діється всупереч самій природі (???).
Дякую за комплімент, особливо щодо оригінальності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:34:00 ]
Так дивно і водночас гармонійно: Василина- шляхетна відьма! :)

Гарно, як завше.

І маю до Вас одне питаннячко: звідки Ви стільки рослин знаєте? :) Я помітила, що чи не в кожному Вашому творі Ви сакралізуєте дикі рослини. Певно, вони для Вас- обереги-друзі, так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:50:42 ]
Анцю, дорога, дякую за "Гарно, як завше". Ці слова мені гріють душу :)) я не відьма, а травознавець-аматор %)
Детальніше розкажу, можливо, прозою колись...
Цьом, дорога :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 22:54:41 ]
листки любистку
тирлич-траву,
оман, мандрагору
запарити
на вкраденому
київському
дощовинні
студити
на балконі
з виглядом
на Лису Гору
чекати на треті
півні ловити
хмарини
у рукави
аби
поширяти
над вулицями
з перламутру
над містом що марить
світанком-
це свято чи будень
для повітрулі-

?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 20:43:34 ]
над містом
що Сонця чекає
до третіх півнів
кружляти
виловлюючи
сірі
конгломерати(?)
гашдвао, заквашеної на
гашдваесочотири,
і ще всякої іншої
нечисті
це просто випадок
одиничний
але вдалий :)
а будні мов п’явки
висотують сили
і не встигаєш
заплатати
цураві рукави
до наступних
одиничних
випадків :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 02:03:59 ]
кислотна подорож(?)
небуденна
краколомно
святкове виконання
музики небес
обітованих:
південний вітер
-кларнет,
північний вітер
-гобой
західний вітер
-дримби
східний вітер
-афротамбурин;
приязні
метеорити спадають
з волосся
вкрадений дощик
шепоче з- за
пліч
зустрічні
перелітні
вітаються і
трохи слухають
але і у них
має бути
своя музика-
повітряне вино
святкова-
як-
аромат
тортових
свічечок?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 17:55:47 ]
Серед ночі опівночі місячик мінився,
віяв вітер холоднинький та й перемінився.
...
Серед ночі в полонині, там, де чорна млака,
цілувала повітруля хлопця-вовкулака.
...
Серед ночі опівночі когутята піли,
повітрулі з верховини в Київ полетіли :)
...
Вітер віє, повіває, дощик поливає,
сидить щезник у колибі та й на дримбі грає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-16 02:51:38 ]


ще під ранок на каштани впадуть сиві роси
тихий місяць помандрує ген за хмарочоси

..

хмари зліпляться казками в сріберному мигу
як злетить нічний музика, всівшись на ґирлиґу..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-10 08:49:47 ]
Ось в кого можна спитати, так цвіте чортова папороть хоч в купальську ніч чи ні? А то це бісове питання не дає спокою героям всіх часів. Іще,Василино вариво те можна пити? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:53:50 ]
Обіцяю, дорогий ОК, пояснити все детально пізніше. Щиро рада, що читаєш. (Йой, перейшла м на ти, але це з радості від зустрічі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-10 19:18:37 ]
Вдячний за відгук. Гарного Вам польоту.
З повагою,
василь
...Ластівка літає, бо літається, а Гануся плаче, бо пора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 18:57:22 ]
...Хвилею зеленою здіймається
навесні Батиєва гора...:)
Обожнюю неокласиків, а найбільше Рильського. Знаєте, Василю, що він про мене писав? :))
"...українка з гір, чи верховинка – прехороше слово, і славно так лягає на папір..." :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 15:45:47 ]
Прошу шановних редакторів поглянути на цей твір.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 16:34:33 ]
Василинко, особисто мені дуже подобається ваша композиція, але є відчуття, що можна деякі моменти ще більш випрозорити і увиразнити.
З вашого дозволу напишу вам у понеділок окремо мейликом, бо зараз фокусування на поезії начисто збите гамірним вихідним днем. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:45:54 ]
Приємно, що звернули увагу :))
чекатиму!
Гарного і спокійного вихідного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 16:43:56 ]
У нас, Василинко, у Львові, досить сильна буря була, тому тільки зараз вам відсилаю свої скромні погляди на такі чарівні жіночі справи!
Але до цієї композиції ви просто зобов'язані додати світлинку.
Хочете я додам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-04 18:53:32 ]
Дякую гарно! :))
я просто не вмію це робити, а просити нашого спеца на роботі не зовсім зручно.
До нас буря силкується дійти уже третій день. Гримить, блискає і тепер, а дощу нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 18:25:53 ]

І наша буря минула – і електрику відремонтували нарешті... :))
Я вирішила поки що цей твір помістити сюди – шкода його чіпати, так усе оригінально. Але й визнати своїм не можу :))
Хай поки що буде тут, а життя покаже:))

Отже, Варіант №2
вірш Василини Верховинки (із правками Володимира Ляшкевича).

Доволі! о київські сірі, набридлі дощі!
Не видно за вами купальської теплої ночі!
У простір і час - над німоту хвощів і плющів,
Над смутну зневіру піднятися в небо я хочу -
За пасма дощу, де очікує Лиса гора,
Вирує негода, і не запалити багаття.
О, я не спинюся, бо чую - настала пора -
Натхненна насланнями віщими, чи бо прокляттям…
До пізньої ночі варитиму тирлич-траву,
Меткі мандрагори, сушені листочки любистку,
І в північ з балкона полину в нічну синяву,
не видавши сяйвом себе, ані криком, ні свистом.

Ото налітаюсь ущерть – бо настала пора!
Над Києвом змієвим, древнім окрилена зіллям, -
І далі у далеч предвічну, де Лиса гора,
до півнів охриплої пісні над рідним Трипіллям...
Устигла ! І хмари сховала собі у рукав.
Світлішає небо - тендітно-блакитне, пречисте…
Кияни радіють - і хто знов дощі розігнав,
І Сонце вернув – по обіймах таке урочисте.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 21:29:43 ]

Сонечко, Василинко, та це ваш вірш повністю! Я ж тільки скромно накидав можливі варіанти вирішення тих моментів, які вузькому чоловічому сприйняттю видаються не надто ясними!
Тому з вашого дозволу допишу - вірш В.В. з деякими моментами від Л.В. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 22:17:04 ]
то, може, "вузькому чоловічому сприйняттю" краще розширитися до жіночого? :) другий варіант, до речі, крім очевидних "плюсів" теж має свої "печерки", з яких варто "вилітити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 23:03:45 ]
Любо, справедливе зауваження.
До речі, мій варіант у жодному випадку не претендував на публічність, він був надісланий Василинці тільки для аналізу.
Василина зауважила за потрібне опублікувати його і нічого більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 19:46:14 ]
Гарні обидва варіанти. Я б теж розгубилася, Василинко :) А взагалі - чудовий чаклунский настрій. Навіть озоном запахло в повітрі :)