ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

  В гості мене запросила.


В гості мене запросила.
Поїла приворотзіллям.
У нервах, казала, сила,
Не в сухожиллях.

Я був серйозний, мов космос,
Мов пес – бездомний.
Заснули ми десь о восьмій…
Мов у Содомі.

Закритий твій телевізор
Картиною Рафаеля.
То ж я забув про суспільні кризи,
Небесні закрила стеля.

У вільнім своїм падінні
Торкнулись ми кайнозою.
Калинові наші тіні –
Немов пішли за водою
До білих вогнів, до вітру,
Що спить зі сльози обличчям,
Яке я із неба витру
Усміхом чоловічим.

На відстані пісні біль ще.
Зорі стогнали синьо.

Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?..

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Оксана Пухонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія БережкоКамінська 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 23:05:05
Переглядів сторінки твору 13149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.69  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 08:36:04 ]
Гарний вірш. Особливо кінцівкою. Та й ритм незвичайний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 13:55:56 ]
Дуже-дуже цікаво. Іносказання, прихований зміст - дуже добре. Приміром, "кайнозой" - це не тільки назва ери ссавців, а й "нове життя" (з грецької, здається) - дуже доречно тут.
В якості жарту: "Я був серйозний, мов космос" виглядає дещо кумедно в контексті сучасного київського сленгу "Льоня-Космос".
А останні два рядки - справді квінтесенція всього твору.
Успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 14:20:36 ]
Ігорю, а звідки Ви знаєте, коли лягали спати у Содомі? :) "Паручік був тааакий затєйнік" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 15:59:49 ]
Ні, пані Чорнява, вона заснули не ТОДІ, коли в Содомі, а ТАК, як у Содомі.

Боліла спина-
Робили сина :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 08:53:55 ]
Чорнява Жінка облизується, знаючи, очевидно, толк у сортах болю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 11:38:50 ]
Ах, паручік, бачу, ніч, проведена з Музою, додала Вам гумору :) ЧЖ знає толк у сортах насолоди (це по секрету) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:06:05 ]
Ну, дєвачка, забагато насолоди - це вже біль, а забагато болю - це вже кайф... Гадаю, Ви гармонійна?..

Бере гармонь. Сумно розтягує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:57:47 ]
"Забагато болю - то вже кайф" - то щось з пана Мазоха :)
Та ще ніхто не скаржився на негармонійність :)
Бере бубонці і весело подзвякує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:39:04 ]
Та це ж і діти знають. Це ж закон природи!..
А чому це "ніхто не скаржився на негармонійність"?.. Ніхто не вижив?.. :( :)

Бере гармонь і бубонці - разом із Чорнявою Жінкою грають до болю... ну тобто до кайфу... :)

А потім ждуть вірша-сина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-21 14:13:25 ]
Ось вона, як називав Ігор Сєвєрянін - "поеза". Тобто сіль серцебиття листа, що зірвався з гілки, але ще не ліг грудьми на чорнозем (в повітрі)... І даний вірш не відбудеться таким насиченим, якщо щось прибрати. Саме поєднання різних ритмів, "холодних" і "пристрасних" образів-слів надає такий ефект: від запитання читача до автора (чи до себе): "А про що це автор?" на початку твору до вибухового "Мене чи сина?" у фіналі. Вірш настільки емоційний, що його енергетика знищує чи нівелює усі напади критиків (ті, хто бачить якісь недосконалості). Вважаю даний твір, якщо не взірцевим, то принаймні на голову вище за деякі збірки Шевченківських лауреатів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 21:40:33 ]
дійсно - шикарний вірш: особливо (але ж це суб"єктивно, правда?) перша половина й кінцівка.
кінець - то взагалі бомба... трохи думає й додає - нейтронна: текст є, а читача вже нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:20:56 ]
Ну... Снайпер снайпера завжди зрозуміє!..
З Тобою, Сергію, можна йти в розвідку.

Не задумуючись, стріляє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:22:19 ]
Дякую, Ларисо, Володимире, Чорнява Жінко, Костю, Юрію, Сергію! Потішили старика високим рівнем взаємовідчування-розуміння... :)

Загадково усміхається як поет і ще загадковіше як чоловік - і йде спати до Музи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:13:44 ]
І ніби зовсім не весела тема, а початок вірша викликав у мене приємну усмішку, переплетення духовного і матеріального, небесного і земного...Дуже і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:31:36 ]
Згоден, Оленко: гарно... Але при такому "переплетенні духовного і матеріального, небесного і земного" іноді незручно... Ну... як цілуватися в польоті, наприклад, чи обійматися під водою... :)

Завтра, до речі, збираюся бути в Луцьку...

Натхнення Вам!
Вже є верстка антології з Вашою участю, де я співупорядник.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:42:13 ]
А погода в Луцьку просто жах. З нетерпінням чекаю виходу антології, де Ви співупорядник:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:12:34 ]
А я на погоду й політику не зважаю. Тобто у всякої (особливо погоди) своя благодать.

Ви мене приворотзіллям відігрієте, надіюсь?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 13:11:32 ]
Надійтеся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 09:14:02 ]
Як завжди, точно, сильно, невпинно!
Дякую за гарячі вірші, теплі слова, точні образи, від яких - тільки мороз по тілу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:05:44 ]
Ігоре, це один із найкращих, найщиріших, най... Ви не перстаєте вражати читачів глибодушевністю Ваших віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 08:51:12 ]
Я з Вами, Оленко, Костю, Тарасику, Оксанко!..
Втомлений, простий і не безсмертний. :)
Хай пошле Вам Евтерпа муз, муз-чин і пегасів каурих!
Із поважною любовю Ваш ІП.

Кланяється і летить у себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 16:26:19 ]
Ну, що? Потопаю у силі чоловічої поезії, яка так тонко передає справжні цінності жінки:
Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?
А вам би як хотілося? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 19:08:54 ]
Ну, що?.. Потопаю у силі жіночого відчуття моєї лірики і мене, чоловіка:

"Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?"

А вам би, Юлічко, як і коли хотілося?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 15:36:23 ]
А не відповідайте запитаням на запитання (знічено опускає очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-15 08:41:52 ]
А що ж мені, бідному, робити?
...Мені би хотілося - щоби мене... як чоловіка, як поета і як сина... Хоча сина я теж хочу. Не лише ж вірші родити поету! :) Одне слово, Юлічко, гублюся я: губи до губ - гублюся, ноги до ніг - ніжуся... :) Вірш до вірша - закохуюся. Дякую за файне запитання, на яке не маю однозначної відповіді. До зустрічі. Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-16 14:00:08 ]
Ну, вже мусити вибачити мене, адже поезія ніколи не дасть чіткої відповіді, все загадками, загадками:)))
А ще, продовжуючи Ваш ряд: хвиля до хвиль-хвилююся, серце-серцям-серджуся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-16 16:25:41 ]
От вже загадкова Ви наша!..

Такі ми ніжні - як ніж... ні... ніжніші.
Такі ми сніжні у сні ж... ні... явно.
Є ще у серці Вашому ніші,
Де я міг би бути - неначе трава у травні?.. :)