ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

  В гості мене запросила.


В гості мене запросила.
Поїла приворотзіллям.
У нервах, казала, сила,
Не в сухожиллях.

Я був серйозний, мов космос,
Мов пес – бездомний.
Заснули ми десь о восьмій…
Мов у Содомі.

Закритий твій телевізор
Картиною Рафаеля.
То ж я забув про суспільні кризи,
Небесні закрила стеля.

У вільнім своїм падінні
Торкнулись ми кайнозою.
Калинові наші тіні –
Немов пішли за водою
До білих вогнів, до вітру,
Що спить зі сльози обличчям,
Яке я із неба витру
Усміхом чоловічим.

На відстані пісні біль ще.
Зорі стогнали синьо.

Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?..

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Оксана Пухонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія БережкоКамінська 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 23:05:05
Переглядів сторінки твору 11976
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.69  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 08:36:04 ]
Гарний вірш. Особливо кінцівкою. Та й ритм незвичайний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 13:55:56 ]
Дуже-дуже цікаво. Іносказання, прихований зміст - дуже добре. Приміром, "кайнозой" - це не тільки назва ери ссавців, а й "нове життя" (з грецької, здається) - дуже доречно тут.
В якості жарту: "Я був серйозний, мов космос" виглядає дещо кумедно в контексті сучасного київського сленгу "Льоня-Космос".
А останні два рядки - справді квінтесенція всього твору.
Успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 14:20:36 ]
Ігорю, а звідки Ви знаєте, коли лягали спати у Содомі? :) "Паручік був тааакий затєйнік" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 15:59:49 ]
Ні, пані Чорнява, вона заснули не ТОДІ, коли в Содомі, а ТАК, як у Содомі.

Боліла спина-
Робили сина :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 08:53:55 ]
Чорнява Жінка облизується, знаючи, очевидно, толк у сортах болю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 11:38:50 ]
Ах, паручік, бачу, ніч, проведена з Музою, додала Вам гумору :) ЧЖ знає толк у сортах насолоди (це по секрету) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:06:05 ]
Ну, дєвачка, забагато насолоди - це вже біль, а забагато болю - це вже кайф... Гадаю, Ви гармонійна?..

Бере гармонь. Сумно розтягує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:57:47 ]
"Забагато болю - то вже кайф" - то щось з пана Мазоха :)
Та ще ніхто не скаржився на негармонійність :)
Бере бубонці і весело подзвякує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:39:04 ]
Та це ж і діти знають. Це ж закон природи!..
А чому це "ніхто не скаржився на негармонійність"?.. Ніхто не вижив?.. :( :)

Бере гармонь і бубонці - разом із Чорнявою Жінкою грають до болю... ну тобто до кайфу... :)

А потім ждуть вірша-сина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-21 14:13:25 ]
Ось вона, як називав Ігор Сєвєрянін - "поеза". Тобто сіль серцебиття листа, що зірвався з гілки, але ще не ліг грудьми на чорнозем (в повітрі)... І даний вірш не відбудеться таким насиченим, якщо щось прибрати. Саме поєднання різних ритмів, "холодних" і "пристрасних" образів-слів надає такий ефект: від запитання читача до автора (чи до себе): "А про що це автор?" на початку твору до вибухового "Мене чи сина?" у фіналі. Вірш настільки емоційний, що його енергетика знищує чи нівелює усі напади критиків (ті, хто бачить якісь недосконалості). Вважаю даний твір, якщо не взірцевим, то принаймні на голову вище за деякі збірки Шевченківських лауреатів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 21:40:33 ]
дійсно - шикарний вірш: особливо (але ж це суб"єктивно, правда?) перша половина й кінцівка.
кінець - то взагалі бомба... трохи думає й додає - нейтронна: текст є, а читача вже нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:20:56 ]
Ну... Снайпер снайпера завжди зрозуміє!..
З Тобою, Сергію, можна йти в розвідку.

Не задумуючись, стріляє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:22:19 ]
Дякую, Ларисо, Володимире, Чорнява Жінко, Костю, Юрію, Сергію! Потішили старика високим рівнем взаємовідчування-розуміння... :)

Загадково усміхається як поет і ще загадковіше як чоловік - і йде спати до Музи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:13:44 ]
І ніби зовсім не весела тема, а початок вірша викликав у мене приємну усмішку, переплетення духовного і матеріального, небесного і земного...Дуже і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:31:36 ]
Згоден, Оленко: гарно... Але при такому "переплетенні духовного і матеріального, небесного і земного" іноді незручно... Ну... як цілуватися в польоті, наприклад, чи обійматися під водою... :)

Завтра, до речі, збираюся бути в Луцьку...

Натхнення Вам!
Вже є верстка антології з Вашою участю, де я співупорядник.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:42:13 ]
А погода в Луцьку просто жах. З нетерпінням чекаю виходу антології, де Ви співупорядник:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:12:34 ]
А я на погоду й політику не зважаю. Тобто у всякої (особливо погоди) своя благодать.

Ви мене приворотзіллям відігрієте, надіюсь?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 13:11:32 ]
Надійтеся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 09:14:02 ]
Як завжди, точно, сильно, невпинно!
Дякую за гарячі вірші, теплі слова, точні образи, від яких - тільки мороз по тілу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:05:44 ]
Ігоре, це один із найкращих, найщиріших, най... Ви не перстаєте вражати читачів глибодушевністю Ваших віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 08:51:12 ]
Я з Вами, Оленко, Костю, Тарасику, Оксанко!..
Втомлений, простий і не безсмертний. :)
Хай пошле Вам Евтерпа муз, муз-чин і пегасів каурих!
Із поважною любовю Ваш ІП.

Кланяється і летить у себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 16:26:19 ]
Ну, що? Потопаю у силі чоловічої поезії, яка так тонко передає справжні цінності жінки:
Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?
А вам би як хотілося? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 19:08:54 ]
Ну, що?.. Потопаю у силі жіночого відчуття моєї лірики і мене, чоловіка:

"Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?"

А вам би, Юлічко, як і коли хотілося?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 15:36:23 ]
А не відповідайте запитаням на запитання (знічено опускає очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-15 08:41:52 ]
А що ж мені, бідному, робити?
...Мені би хотілося - щоби мене... як чоловіка, як поета і як сина... Хоча сина я теж хочу. Не лише ж вірші родити поету! :) Одне слово, Юлічко, гублюся я: губи до губ - гублюся, ноги до ніг - ніжуся... :) Вірш до вірша - закохуюся. Дякую за файне запитання, на яке не маю однозначної відповіді. До зустрічі. Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-16 14:00:08 ]
Ну, вже мусити вибачити мене, адже поезія ніколи не дасть чіткої відповіді, все загадками, загадками:)))
А ще, продовжуючи Ваш ряд: хвиля до хвиль-хвилююся, серце-серцям-серджуся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-16 16:25:41 ]
От вже загадкова Ви наша!..

Такі ми ніжні - як ніж... ні... ніжніші.
Такі ми сніжні у сні ж... ні... явно.
Є ще у серці Вашому ніші,
Де я міг би бути - неначе трава у травні?.. :)