ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

  В гості мене запросила.


В гості мене запросила.
Поїла приворотзіллям.
У нервах, казала, сила,
Не в сухожиллях.

Я був серйозний, мов космос,
Мов пес – бездомний.
Заснули ми десь о восьмій…
Мов у Содомі.

Закритий твій телевізор
Картиною Рафаеля.
То ж я забув про суспільні кризи,
Небесні закрила стеля.

У вільнім своїм падінні
Торкнулись ми кайнозою.
Калинові наші тіні –
Немов пішли за водою
До білих вогнів, до вітру,
Що спить зі сльози обличчям,
Яке я із неба витру
Усміхом чоловічим.

На відстані пісні біль ще.
Зорі стогнали синьо.

Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?..

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Оксана Пухонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія БережкоКамінська 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 23:05:05
Переглядів сторінки твору 13872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.69  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 08:36:04 ]
Гарний вірш. Особливо кінцівкою. Та й ритм незвичайний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 13:55:56 ]
Дуже-дуже цікаво. Іносказання, прихований зміст - дуже добре. Приміром, "кайнозой" - це не тільки назва ери ссавців, а й "нове життя" (з грецької, здається) - дуже доречно тут.
В якості жарту: "Я був серйозний, мов космос" виглядає дещо кумедно в контексті сучасного київського сленгу "Льоня-Космос".
А останні два рядки - справді квінтесенція всього твору.
Успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 14:20:36 ]
Ігорю, а звідки Ви знаєте, коли лягали спати у Содомі? :) "Паручік був тааакий затєйнік" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 15:59:49 ]
Ні, пані Чорнява, вона заснули не ТОДІ, коли в Содомі, а ТАК, як у Содомі.

Боліла спина-
Робили сина :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 08:53:55 ]
Чорнява Жінка облизується, знаючи, очевидно, толк у сортах болю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 11:38:50 ]
Ах, паручік, бачу, ніч, проведена з Музою, додала Вам гумору :) ЧЖ знає толк у сортах насолоди (це по секрету) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:06:05 ]
Ну, дєвачка, забагато насолоди - це вже біль, а забагато болю - це вже кайф... Гадаю, Ви гармонійна?..

Бере гармонь. Сумно розтягує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:57:47 ]
"Забагато болю - то вже кайф" - то щось з пана Мазоха :)
Та ще ніхто не скаржився на негармонійність :)
Бере бубонці і весело подзвякує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:39:04 ]
Та це ж і діти знають. Це ж закон природи!..
А чому це "ніхто не скаржився на негармонійність"?.. Ніхто не вижив?.. :( :)

Бере гармонь і бубонці - разом із Чорнявою Жінкою грають до болю... ну тобто до кайфу... :)

А потім ждуть вірша-сина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-21 14:13:25 ]
Ось вона, як називав Ігор Сєвєрянін - "поеза". Тобто сіль серцебиття листа, що зірвався з гілки, але ще не ліг грудьми на чорнозем (в повітрі)... І даний вірш не відбудеться таким насиченим, якщо щось прибрати. Саме поєднання різних ритмів, "холодних" і "пристрасних" образів-слів надає такий ефект: від запитання читача до автора (чи до себе): "А про що це автор?" на початку твору до вибухового "Мене чи сина?" у фіналі. Вірш настільки емоційний, що його енергетика знищує чи нівелює усі напади критиків (ті, хто бачить якісь недосконалості). Вважаю даний твір, якщо не взірцевим, то принаймні на голову вище за деякі збірки Шевченківських лауреатів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 21:40:33 ]
дійсно - шикарний вірш: особливо (але ж це суб"єктивно, правда?) перша половина й кінцівка.
кінець - то взагалі бомба... трохи думає й додає - нейтронна: текст є, а читача вже нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:20:56 ]
Ну... Снайпер снайпера завжди зрозуміє!..
З Тобою, Сергію, можна йти в розвідку.

Не задумуючись, стріляє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:22:19 ]
Дякую, Ларисо, Володимире, Чорнява Жінко, Костю, Юрію, Сергію! Потішили старика високим рівнем взаємовідчування-розуміння... :)

Загадково усміхається як поет і ще загадковіше як чоловік - і йде спати до Музи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:13:44 ]
І ніби зовсім не весела тема, а початок вірша викликав у мене приємну усмішку, переплетення духовного і матеріального, небесного і земного...Дуже і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:31:36 ]
Згоден, Оленко: гарно... Але при такому "переплетенні духовного і матеріального, небесного і земного" іноді незручно... Ну... як цілуватися в польоті, наприклад, чи обійматися під водою... :)

Завтра, до речі, збираюся бути в Луцьку...

Натхнення Вам!
Вже є верстка антології з Вашою участю, де я співупорядник.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:42:13 ]
А погода в Луцьку просто жах. З нетерпінням чекаю виходу антології, де Ви співупорядник:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:12:34 ]
А я на погоду й політику не зважаю. Тобто у всякої (особливо погоди) своя благодать.

Ви мене приворотзіллям відігрієте, надіюсь?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 13:11:32 ]
Надійтеся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 09:14:02 ]
Як завжди, точно, сильно, невпинно!
Дякую за гарячі вірші, теплі слова, точні образи, від яких - тільки мороз по тілу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:05:44 ]
Ігоре, це один із найкращих, найщиріших, най... Ви не перстаєте вражати читачів глибодушевністю Ваших віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 08:51:12 ]
Я з Вами, Оленко, Костю, Тарасику, Оксанко!..
Втомлений, простий і не безсмертний. :)
Хай пошле Вам Евтерпа муз, муз-чин і пегасів каурих!
Із поважною любовю Ваш ІП.

Кланяється і летить у себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 16:26:19 ]
Ну, що? Потопаю у силі чоловічої поезії, яка так тонко передає справжні цінності жінки:
Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?
А вам би як хотілося? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 19:08:54 ]
Ну, що?.. Потопаю у силі жіночого відчуття моєї лірики і мене, чоловіка:

"Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?"

А вам би, Юлічко, як і коли хотілося?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 15:36:23 ]
А не відповідайте запитаням на запитання (знічено опускає очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-15 08:41:52 ]
А що ж мені, бідному, робити?
...Мені би хотілося - щоби мене... як чоловіка, як поета і як сина... Хоча сина я теж хочу. Не лише ж вірші родити поету! :) Одне слово, Юлічко, гублюся я: губи до губ - гублюся, ноги до ніг - ніжуся... :) Вірш до вірша - закохуюся. Дякую за файне запитання, на яке не маю однозначної відповіді. До зустрічі. Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-16 14:00:08 ]
Ну, вже мусити вибачити мене, адже поезія ніколи не дасть чіткої відповіді, все загадками, загадками:)))
А ще, продовжуючи Ваш ряд: хвиля до хвиль-хвилююся, серце-серцям-серджуся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-16 16:25:41 ]
От вже загадкова Ви наша!..

Такі ми ніжні - як ніж... ні... ніжніші.
Такі ми сніжні у сні ж... ні... явно.
Є ще у серці Вашому ніші,
Де я міг би бути - неначе трава у травні?.. :)