ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

  В гості мене запросила.


В гості мене запросила.
Поїла приворотзіллям.
У нервах, казала, сила,
Не в сухожиллях.

Я був серйозний, мов космос,
Мов пес – бездомний.
Заснули ми десь о восьмій…
Мов у Содомі.

Закритий твій телевізор
Картиною Рафаеля.
То ж я забув про суспільні кризи,
Небесні закрила стеля.

У вільнім своїм падінні
Торкнулись ми кайнозою.
Калинові наші тіні –
Немов пішли за водою
До білих вогнів, до вітру,
Що спить зі сльози обличчям,
Яке я із неба витру
Усміхом чоловічим.

На відстані пісні біль ще.
Зорі стогнали синьо.

Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?..

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Оксана Пухонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія БережкоКамінська 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 23:05:05
Переглядів сторінки твору 14100
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.69  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 08:36:04 ]
Гарний вірш. Особливо кінцівкою. Та й ритм незвичайний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 13:55:56 ]
Дуже-дуже цікаво. Іносказання, прихований зміст - дуже добре. Приміром, "кайнозой" - це не тільки назва ери ссавців, а й "нове життя" (з грецької, здається) - дуже доречно тут.
В якості жарту: "Я був серйозний, мов космос" виглядає дещо кумедно в контексті сучасного київського сленгу "Льоня-Космос".
А останні два рядки - справді квінтесенція всього твору.
Успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-20 14:20:36 ]
Ігорю, а звідки Ви знаєте, коли лягали спати у Содомі? :) "Паручік був тааакий затєйнік" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 15:59:49 ]
Ні, пані Чорнява, вона заснули не ТОДІ, коли в Содомі, а ТАК, як у Содомі.

Боліла спина-
Робили сина :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 08:53:55 ]
Чорнява Жінка облизується, знаючи, очевидно, толк у сортах болю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 11:38:50 ]
Ах, паручік, бачу, ніч, проведена з Музою, додала Вам гумору :) ЧЖ знає толк у сортах насолоди (це по секрету) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:06:05 ]
Ну, дєвачка, забагато насолоди - це вже біль, а забагато болю - це вже кайф... Гадаю, Ви гармонійна?..

Бере гармонь. Сумно розтягує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:57:47 ]
"Забагато болю - то вже кайф" - то щось з пана Мазоха :)
Та ще ніхто не скаржився на негармонійність :)
Бере бубонці і весело подзвякує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:39:04 ]
Та це ж і діти знають. Це ж закон природи!..
А чому це "ніхто не скаржився на негармонійність"?.. Ніхто не вижив?.. :( :)

Бере гармонь і бубонці - разом із Чорнявою Жінкою грають до болю... ну тобто до кайфу... :)

А потім ждуть вірша-сина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-21 14:13:25 ]
Ось вона, як називав Ігор Сєвєрянін - "поеза". Тобто сіль серцебиття листа, що зірвався з гілки, але ще не ліг грудьми на чорнозем (в повітрі)... І даний вірш не відбудеться таким насиченим, якщо щось прибрати. Саме поєднання різних ритмів, "холодних" і "пристрасних" образів-слів надає такий ефект: від запитання читача до автора (чи до себе): "А про що це автор?" на початку твору до вибухового "Мене чи сина?" у фіналі. Вірш настільки емоційний, що його енергетика знищує чи нівелює усі напади критиків (ті, хто бачить якісь недосконалості). Вважаю даний твір, якщо не взірцевим, то принаймні на голову вище за деякі збірки Шевченківських лауреатів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 21:40:33 ]
дійсно - шикарний вірш: особливо (але ж це суб"єктивно, правда?) перша половина й кінцівка.
кінець - то взагалі бомба... трохи думає й додає - нейтронна: текст є, а читача вже нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:20:56 ]
Ну... Снайпер снайпера завжди зрозуміє!..
З Тобою, Сергію, можна йти в розвідку.

Не задумуючись, стріляє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 17:22:19 ]
Дякую, Ларисо, Володимире, Чорнява Жінко, Костю, Юрію, Сергію! Потішили старика високим рівнем взаємовідчування-розуміння... :)

Загадково усміхається як поет і ще загадковіше як чоловік - і йде спати до Музи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:13:44 ]
І ніби зовсім не весела тема, а початок вірша викликав у мене приємну усмішку, переплетення духовного і матеріального, небесного і земного...Дуже і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 18:31:36 ]
Згоден, Оленко: гарно... Але при такому "переплетенні духовного і матеріального, небесного і земного" іноді незручно... Ну... як цілуватися в польоті, наприклад, чи обійматися під водою... :)

Завтра, до речі, збираюся бути в Луцьку...

Натхнення Вам!
Вже є верстка антології з Вашою участю, де я співупорядник.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 18:42:13 ]
А погода в Луцьку просто жах. З нетерпінням чекаю виходу антології, де Ви співупорядник:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 21:12:34 ]
А я на погоду й політику не зважаю. Тобто у всякої (особливо погоди) своя благодать.

Ви мене приворотзіллям відігрієте, надіюсь?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 13:11:32 ]
Надійтеся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 09:14:02 ]
Як завжди, точно, сильно, невпинно!
Дякую за гарячі вірші, теплі слова, точні образи, від яких - тільки мороз по тілу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:05:44 ]
Ігоре, це один із найкращих, найщиріших, най... Ви не перстаєте вражати читачів глибодушевністю Ваших віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 08:51:12 ]
Я з Вами, Оленко, Костю, Тарасику, Оксанко!..
Втомлений, простий і не безсмертний. :)
Хай пошле Вам Евтерпа муз, муз-чин і пегасів каурих!
Із поважною любовю Ваш ІП.

Кланяється і летить у себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 16:26:19 ]
Ну, що? Потопаю у силі чоловічої поезії, яка так тонко передає справжні цінності жінки:
Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?
А вам би як хотілося? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 19:08:54 ]
Ну, що?.. Потопаю у силі жіночого відчуття моєї лірики і мене, чоловіка:

"Кого тепер ждатимеш більше:
Мене чи сина?"

А вам би, Юлічко, як і коли хотілося?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 15:36:23 ]
А не відповідайте запитаням на запитання (знічено опускає очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-15 08:41:52 ]
А що ж мені, бідному, робити?
...Мені би хотілося - щоби мене... як чоловіка, як поета і як сина... Хоча сина я теж хочу. Не лише ж вірші родити поету! :) Одне слово, Юлічко, гублюся я: губи до губ - гублюся, ноги до ніг - ніжуся... :) Вірш до вірша - закохуюся. Дякую за файне запитання, на яке не маю однозначної відповіді. До зустрічі. Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-16 14:00:08 ]
Ну, вже мусити вибачити мене, адже поезія ніколи не дасть чіткої відповіді, все загадками, загадками:)))
А ще, продовжуючи Ваш ряд: хвиля до хвиль-хвилююся, серце-серцям-серджуся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-04-16 16:25:41 ]
От вже загадкова Ви наша!..

Такі ми ніжні - як ніж... ні... ніжніші.
Такі ми сніжні у сні ж... ні... явно.
Є ще у серці Вашому ніші,
Де я міг би бути - неначе трава у травні?.. :)