ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 БЕРЕЗЕНЬ СИВІЮЧОГО ПОЕТА

Береза й донька моя плачуть –
Так хочуть весни!
Недавно ж так само хотілося снігу малечі.

Не спиться... не спиться...
Та дивно збуваються сни
Про руки коханої зверху і крила лелечі.

І хочеться серцю розводити риб золотих.
Щоб запах сосновий...
Щоб з раю упала сніжинка.
Щоб вітер поплакав, поплакав –
І в гніздах затих,
Неначе в обіймах моїх зацілована жінка.

Щоб Сонцю всміхнувся
Серйозний і милий Христос.
А, Богові боже віддавши,
Верталися предки.

В оцім ритуалі слов’янськім –
«Візьмемо по сто» –
Більш змісту для них і для мене,
Ніж в модних усіх оперетках.


Дочка і береза ще плачуть...
Від щастя.
Весна ж!..
А я іронічно дивлюся,
Бо знаю, що далі...

І все ж порадію –
Як перша кобзарська струна,
Що ще не зі сталі.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-28 14:32:38
Переглядів сторінки твору 4689
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.182 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 15:59:45 ]
Пане Ігорю, цей катрен, ніби й справді упав з раю:
І хочеться серцю розводити риб золотих.
Щоб запах сосновий...
Щоб з раю упала сніжинка.
Щоб вітер поплакав, поплакав –
І в гніздах затих,
Неначе в обіймах моїх зацілована жінка.

І сам вірш такий весняний, що аж хочеться плакати.
Дуже сподобалось! З повагою, Галина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 16:50:47 ]
І для мене ці мелодії весняні, Ігореві приємні.
Файно відчутий автором і останній рядок, але його, напевно, ще можна у різних варіантах спробувати - "... до сталі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-28 19:25:07 ]
"Березень синіючого поета":)
А якщо всерйоз, то дуже сподобалось - і про березу й доньку, і про риб золотих, і про вітер у гніздах...
Що тут скажеш? Шевченківська премія таки...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 19:31:01 ]
Пишучи цей вірш, я був щасливий від самого процесу... ну як усі поети.
А тепер, після Вашої, Галинко, і Вашої, Володимире та Юрію, щирої схвальної уваги удвічі щасливішим стану!.. :)
Дякую.
Бажаю весняного натхнення тощо!

Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-29 10:40:41 ]
Бути щасливим під час процесу - це і справді те, на що варто звертати увагу. І дуже добре, коли щастя залишає після себе радість, - ось він, мій твір, відбиток авторського щастя!
Будьмо завше щасливі і радісні, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 11:33:44 ]
Завше воно ніяк не вийде: можна бути радісним у пісні, у бою чи на ложі кохання, але аж ніяк не на похоронах. Особливо на похоронах свого роду-народу... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 12:48:43 ]
Це, Ігорю, схоже трохи перебільшено, бо "ще не вмерла Україна..."
А скільки ця пісня-гімн вже звучить?.. :)
Я так розумію, аби того не сталося (смерті Батьківщини), потрібно підтримувати-розвивати мову, традиції, суспільство. Для цього потрібні не емоції і шаблі, а розвиток інтелекту, смаку, чуттєвості пересічного і непересічного українця. Звідки все візьметься? Тільки з нашої творчої праці. Наше повинно бути доглянуте нами, отже - доглядаймо, і лише з Любов'ю, Радістю, бо як інакше?
Найстрашніше бути останнім героєм - краще першим! За це і вип'ємо! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 15:22:31 ]
Ну давай, Володю, вип'ємо за це, за цей, за це й... і за ці...ль!
Писати - так писати! Гуляти - так до смерті!.. Вмирати - так... із воскресінням!
Будьмо!

Така-от весняна тризна! :)