Дякую, буду обачніший. :)
Сподіваюсь, що і відьмочки в нас з'являться.
І вони зможуть підтвердити чи не підтвердити ваші слова.
Чи у вас є ієрархія?
Але на цьому припиняю свою активну присутність на вашій сторінці. :)

Не має жодної ієрархії, є стосунки, і є різниця між верхнім і нижнім світами. "Відьми" - у вашому розумінні - це "нижній" світ. Над "нижнім" - ваш світ, над вашим - "вищий" світ. Усюди є свої величини, але владної ієрархії не має.
Сюди можуть прийти, як ви кажете, "відьмочки", а можуть і "небесні чаклунки", але тілесно, це все "земне". "Неземне" не має тут можливості для постійного перебування - я, принаймні, досі такого не зустрічав.

А чого це "відьмочки" - то нижчий світ, цікаво-цікаво!? Це що ж за гендерні наїзди, а, високоповажні панове Майстри?

:)
То було розуміння вашого адміністратора, як я його сприйняв.

Залежить від рівня, на якому чаклувати-чарувати - є погляд в себе, і для себе - нижчий, від себе - ззовні, вищий.

У вас, ЗЖ, як бачу, тут серйозні перспективи, тільки довго все триватиме, бо у вас не має поки що "земного" покровителя, небесні аж двоє, чи навіть троє.

Не я вам порадник. Та вашого зараз тут не має. Старий він надто. Але коли піде далі, ви це відчуєте.
Нічого тут не має вирішального значення.

Бачиш,Золота, казала ж тобі, поїдемо краще до Греції. А тепер ще погоджувати треба з трьома твоїми охоронцями. Добре хоч Небесні вони, бо на Земного зайвий квиток знадобився би :)

Ваш наставник не видасться вам ні старим, ні потворним. Як тягне, скажімо, вас до Ляни, так тягнутиме і до наставника (наставниці). Як от шалапута Бродського до Ахматової. А наставник вже вибирає, як далеко можна взаємопроникнутись. Із огляду на ваші потреби.
І один разок буває вирішальним.

:)
Дякую. Значить я теж можу бути наставником, скажімо, Ляні? :)

"Всі жінки небезпечні"...
Так. Навіть погляд жінки відбирає сили.
Але навчена мною жінка створює нові рівні для мого перебування.

Навчена? На рівні челенгера? Чи може... Ну але менше з тим. Жінка може і давати силу. Якщо захоче.
Скажіть щось про мене :)

Сказати, значить хоч трохи, але змінити вашу долю.
Не бачу потреби, у вас все нормально, хоча вам би хотілося прискорити події? Не варто.

Тут у вас, на вашому ПМ, склалася дивна ситуація, можна вчитися і отримувати важливі вміння і не залежати від Особистостей без крайньої на те необхідності.

Я кажу про природний розвиток вашої Чарівності на межі вашого нового розуміння, це поки у ваших руках - цініть це.

Майстре, сказати - змінити, або дати право вибору, точніше показати це саме право, чи не так?
Ну але менше з тим.
З теплом, Варця)))

Ондо Линдэ, я намагаюся не займатися пророцтвами, а будь що сказане прямо - пророцтво.
Ви мені бачитесь у захисній сфері молодості, особливо не порушеній енергетично, але ви ось зараз із неї виходите, тому жодних коментарів.

А чому інші Майстри і Відьми мовчать, я із вами хотів би трішки порозмовляти.
Я ж відчуваю вас, ви поряд, чого чекаєте?
Коли ще ми словом, другим перекинемося?

Ви мудрий і поважний, Майстре, віддаю шану вашим Духам Покровителям, сподіваюся, що і тут, і там зустрічатимемося. І не буде за нашими спинами тіні провини випадкової.

У мої краї недавно приходила молода відьмочка, з якою ви почали і не закінчили, бо гоноровита дуже вона виявилась, - я не прийняв її, бо що після вас я їй скажу? Але прошу пробачте їй, дайте можливість доторкнутись до вас, помилку виправити і Долю поновити.

Легкі слова Карпатського Самітника, весняним вітром голови бентежать простолюду і Тим, хто відає. Чи не через це і свої остерігаються бути поблизу вас? Граючись, змінюєте ви серця, хто вберігся? Так як дружимо ми з давніх часів, то Інші передають вам моїми вустами слова і пошани, і стурбованого прохання.
І ось про що, аби своїм ученицям давали ви непереборну настанову триматися свого краю, бо маємо від них збитки. Навіть після одного вашого посіву, нічого з інших рук не приживається в їх сутностях. Переорювали свідомість начисто, а все одно - божеволіють, не приймають іншої сили...
Зростають під вашим наглядом, я чув, і декілька високих Чарівниць, великої сили, - то аби не було біди тихцем нашепотіть їм про Рівновагу, щоб, як то вже не раз бувало, своїми начеб-то добрими справами, не порушили Балансу - бо Добро вже є на Початку, є воно і в Кінці тим, хто заслужив.
Не потрібно Добра насильно кожному, бо не це Справедливість. Ви знаєте, - не забудьте нашепотіти...

Скажу чесно, домовилися ми на останньому Крузі знищувати Відьом без мітки Майстра чи Чарівниці, а таких останнм часом різко зросла кількість. Не було вас на тому Крузі високочтимий Майстре, тому нагадую про це. Всі знають, що один із Ваших Покровителів повинен у цих справах, але ви можете у більшості випадків протистояти його задумам і робити те, про що я вже казав вище.

Нехай спалахують ці слова у свідомості вашій при кожному першому доторкові до помислів Дів ніжних.

З найглибшою повагою до Витоків і Промислів ваших Майстер Д'Ельфійський.

Тінь чого? Чи від чого/кого, Майстре? Інколи тінь дає можливість краще роздивитись Сонце, нє? :)

Хай так :) Схоже, навіть мудрі Майстри забувають, що інколи, коли жінка запитує, вона хоче лише почути підтвердження відповіді, яку вже знає :)
(Не)посвяченість чи (не)дотичність - не в словах.
Добра Вам.

В кожного свої межі, і в світу цього свої межі. Хто не розширює меж своєї присутності, той вмирає, бо межі самочинно стискаються.

Дякую за підтвердження, Майстре :)

Не можу не погодитися з вами, Майстре, але враховую те, що на Круги ви давно вже не ходите, турботи наші не поділяєте.
І навіть аж надто земним стали, до кожної квітки на полонині, до кожної жінки в селищах не байдужі. Звідси можливо і тривога за внутрішнє, бо надто його багато у вас, чи не підступ тут? Аби вашу силу на себе замкнути.
Ось і Чорняву Жінку провокуєте на емоції, які не ви самі й використаєте.
Одні між нами кажуть, що така ваша доля, інші - що заблукали ви у приязнях своїх, і слід очікувати Несподіваного.

:))
"Юпітере, ти гніваєшся, значить..." Втім, хто нам Лукіан, так, Майстре Карпатський?
П.С. Материк - це не тільки банки. З Материка видно Острови.
П.С.С. Взагалі-то, моє перше питання було адресоване Майстру Д’Ельфійському у зв"язку з інформацією на його сторінці.

Чорнява Жінко, ваша енергія легко використовується "Іншими", схоже саме це вам хотів показати Карпатський Самітник, але він ще той гравець і рух його незаперечний.
Вам дана велика сила, але нею вже давно користаються і не на вашу користь. Ви зараз на вістрі вибору, і мало подій, якими ще зможете все змінити.
Моя перша порада - не користайтесь силою навмання, і невідаючи до якого сутнісного джерела нею доторкнулися.
Друга порада - зосередьте всю свою силу на власній чарівності, ви ще можете сотворити те, що повинні були.

Василино, ви теж маєте Дар.
Щодо Поезії, то зрозумійте одну Істину - доцільне все, що Існує.
Якщо йдеться про жінок, то головним є їхня Небесна сутність - залишаючись лише земною, жінка стає тим, що у вас зветься "відьмою", тож краще, аби не ставала нею... Йдеться про свідоме відьомство, бо несвідоме властиве усім жінкам.
Так, жінка звана допомогти своєму чоловіку в упорядкуванні справ земних, але не більше того, бо для неї містерії небесні. І шукати має свого чоловіка, який дав і дає раду земному, і тягнеться до небесного.
Для чоловіків Поезія, напевно, інструмент для вдосконалення краси свого розуміння, для жінок - краси своїх відчуттів, бо чоловікам дано передавати далі своє розуміння, а жінкам - відчуття.
Але в кожному є жіноче і чоловіче начала, які зростають у Людину.

Розмір авторської сутності у якісному творчому процесі теж збільшується, і тоді до такої великої творчої авторської сутності приходять співмірні духовні величини - помічники.
Чарівниця відрізняється від Відьми тим, що відьма у кращому випадку провідник вищої енергії - до когось, чи до чогось (може проводити і темну енергію, тобто відбирати її). Чарівниця - володарка цієї вищої енергії (а також вищих сутностей).
Поезія (як і інші інструменти) слова - це один із обов'язкових шляхів, яким має рухатись особистість, бо поезія є, як я бачу, у всіх видах творчої діяльності.
Цей світ мав би складатись із одних Чарівників і Чарівниць, але є дуже вагомі причини, чому тут такого наразі не має. Саме через ці причини кожен із нас повинен докласти максимальних зусиль, аби вирости сутнісно.
А українське, як і російське, як і англійське, чи там китайське - трансформується у щось інше лише тоді, коли енергія і рівновага сил довкола нас суттєво зміниться, і це не у нашій владі, і саме по собі - нічого страшного, бо діти, лише частково нагадують батьків, і старіючи, вони все більше схожі на втілений чи невтілений свій Промисел, а не на рідню.
А трохи вище земного світу, "мова" складається із усіх мов, і навіть більше.
Але наразі, мова вашої землі, це ви, і це святе.
Робіть, що повинні. Кожна ваша ніжність і теплий погляд і любов, це ваше зростання. А навчитесь ви чарівним формулам тут, чи трохи пізніше, там - у вашому випадку не найголовніше...

Дякую, Майстре. Але не так легко усвідомити, що ж ти повинен робити. І ще важче сприйняти, що наступить оте "пізніше, там"...
Утім, я спитала про злободенне – бо нестерпно відчувати свою зайвість саме "тут і тепер". І залишається хіба що втішатися "вдосконаленням краси своїх відчуттів".
Насправді, що світові до моїх почуттів чи відчуттів ;))

І Вам гарно дякую за увагу, Майстре. Звичайно, можна повірити, що спочатку було Слово, бо мусить бути якийсь Початок. А от щодо слова як найдієвішого впливу, – сумніваюся таки.
Я знаю й інший ланцюжок: слово - рослина-...
та й Ви про це прекрасно знаєте, нє?
Шановний Майстре, а детальніше про Роздоріжжя можна? Право Вибору без права вибору – однозначно, не можна ставати на бік зла.
тож і вибору нема, є просто обов’язок.
Щось я нині песимістка невиправна :(

Правильно, бо відчуваєте ви, що повинні пригорнутися до сили чоловічої, вдихнути її глибше - у певній мірі це жага ініціації, але, тимчасово у вашому віці вона добре втамовується коханням і його результатами.
Так справжні чарівниці таки повинні мати дітей, це нормальний шлях, є й інший, але у стократ важчий.
Отже, даю вам установку на шлях нормальний. Щодо трав і потрібних слів, то кращого спеціаліста аніж Карпатський Майстер важко знайти, півполонини його очима на світ глядить (духовними) :)

Ач, яка хитрунка, скільки запитань підступних. :)

Олено, ви ще дуже юна для таких питань, вірніше, для найсерйозніших відповідей на них.
На ці питання я дам вам колись більш серйозну відповідь, коли ви повернетеся до реальності обличчям, тобто станете більш самотньою у своїх відчуттях.

Зауважу лише, що самостійно навчитися ви можете рівно стільки ж, як і Мауглі у джунглях. Тому довкола нас, здебільша одні дикуни "самоучки". Проблема завжди в тому, хто тебе вчитиме. Той, якого вчили, чи такий ось "дикун".
Лінія від першого навченого Творцем неперервна, але буває сильно звужується, нині тут, в Україні, ця лінія тонша за голоси двох-трьох вчителів, розділених смертю.
Отже, практично у вас жодних шансів на самостійне осягнення-досягнення.

Зрозуміло, що найкращим чином ваші питання вирішуються після відповідного навчання. Тоді ви зможете відмовитися від володіння-невміння і вживання-споживання, і бачитимете волю Промисла, яка вам сьогоднішній видалась би часто-густо діаметрально протилежною вашому нинішньому сприйняттю добра і зла.

Якості людські вам знайомі - вони ж Божі, людей довкола рівно стільки, скільки і Бога, правильно - для вас вони не видимі. І для більшості теж.

Кожна жінка народжена із чарівністю і для чарівності - нескінечної. Коли жінка зупиняється на справах земних - стає відьмою, злою відьмою. Ангелів-охоронців тоді змінюють Духи, які приходять знизу, або якщо хочете, зсередини вашої натури, з тілесної ентропії. Відірватись від них дуже важко, коли свідомо жінка йде до цих духів.

Світ досконалий - дівчинко, не повторюйте ідіотств оточення, йдеться про заповненість вашої ідеї вашою зростаючою сутністю.
Ви зобов'язані чарівним чином впливати на інших особистостей. Коли ви взнаєте, скільки вам було дано (а це взнають усі), то ви розчаруєтесь у собі - це розчарування одне із найважливіших категорій дії зла в перехідний момент. Ви можете прийняти не те рішення. Рятівною є відповідь собі - але я ж зробила стільки і стільки, ось мої справи, недовершені, звичайно, але мені і довершувати. Багато добрих справ - менше часу для розчарування...
Отже вчіться приймати світлі рішення - (влада - найчорніший вибір, гроші - другий опісля, по чорноті).
Ваш ангел точно з вами, але не вічно буде з вами, ви повинні дещо встигнути зробити, доки він з вами.
Найважливіший пункт для вас нині, наскільки я розумію, відповідальність за ближніх своїх. Найслабше місце - це, як завжди, чоловік. Їм найважче дорослішати - їм потрібно навчитися виходити за межі свого я, нині сімейне щастя в ідеалі виглядає, як жінка, що чарує у надпросторі, за тілесними межами "я" свого Мужчини. Симбіоз, взаємодія ваших енергій дозволяє кожному визріти особистісно.

Не шукайте очевидних див від своєї чарівності, бо дива стаються трохи не в тому вимірі, до якого ми звикли. Христос робив Дива і не бачила їх більшість, але Дива невмирущі...

Дякую за докладну та розгорнуту відповідь. Раніш приховувава сама від себе передбачення того розчарування, яскраво розфарбовувала те, що не має кольору, ховалась за дитячим і теплим, намагалась втримати сьогоднішнє. А зараз....знову зроблю вигляд, що навіть не здогадуюсь про розчарування. Так легше. Принаймні, поки не прокинеться сміливість до правди.

А моєму ангелу, якщо Ви з ним знайомі, величезний привіт. Хай він мені допомагає там, вище, а тут, на земному рівні, вже я постою за нього, нехай не турбується - я завжди поруч.

Дякую за увагу до наших розмов, Лікарю.

Ви мимохідь ось так зачепили чи не найголовнішу нашу таємницю. Але які можуть бути таємниці перед тими випробовуваннями, які ще попереду.

Так - порядок на душі, і спокій серця.
Але хто має оце все? Чи бачите ви таких біля себе?
Це нормально, що не бачите. Бо справжні - незримі. Як на цьому сайті - справжні автори не роблять довкола себе багато шуму. Живі вони тут, чи живі "там", але вміють бути важливими і незримими...

Кожен народ оберігають, у першу чергу, живі Незримі. На жаль, я не маю відношення (за своєю природою) до цієї когорти - у нас Інше. Але якщо в того чи того народу стає обмаль Незримих. То падають на голови таким народам різні нещастя. У вас іще цих Незримих називають елітою. Але це не ті, що дотичні до політики, і до грошей...
Словом в Україні обмаль цих Незримих захисників...
Це найважливіше, все інше дрібнички...

Та в Україні завше мало було Захисників. Молодий народ. Не цінить Справжнє. Та не це важливо - діти є дітьми, головне, аби у завтрашніх дітей батьки були...