ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Твой подарок в начале весны
...Ты не забыл? Ты помнишь, за костелом
где голубиный шум срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц
блажной мороз дразнил румянец лиц
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа ячала, кликала как птах -
там горьких веток ивы нежный пух
согрел мне мглу холодных завирюх

23.09.2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-24 12:57:39
Переглядів сторінки твору 8928
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.088 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.960 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.617
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 12:58:13 ]
Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.

... Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де захід палахтів огнем заграв,
хапкий мороз аж зашпорами брав,
над Бугом, на засніжених вітрах,
душа ячала, квилила, мов птах, –
там ніжні котики
гірких вербових віт
мені осяяли промерзлий світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:14:29 ]
Ну
не можу підібрати слів
навіть не вчитуюся – сам факт мене не те що просто зворушив – ні, не маю зовсім слів
ОК, Ти ж витратив свій час!!! свої почуття!!!
ДЯКУЮ
ні, треба відійти, переключитися

зараз подзвоню саші і скажу, що мої твори перекладено іншими мовами :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:04:46 ]
Ось, звичайно, подобається переклад, якось і справді відчула тепло (мабуть, твоє) – але одаліска щось занадто пишно, ні? :)) не можна її викинути?
слухай, а в росіян нема слова "котики"?
ОК, а ти звідки так знаєш російську?
дякую, дорогий, я дуже рада, правда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:07:15 ]
Василино, твоє слово чи півслова - і в межах моїх можливостей.
"Котики" можна було б, але не всі зрозуміють. Так як в нас котики не звучать.
А російську я знаю в межах шкільного курсу. Але це нічого не значить. Ацтекські письмена розшифрував один росіянин, який ніколи в Мексіці не був і оригіналів не бачив в житті. Не "сочти за нескромность". Російська мова для українців не складна, більш складним є втаїти український підтекст, в смислі, що російська мова не є рідною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 10:29:30 ]
Ага Комаров так ти рАмАнтик?
Все вижу уже презрительный взгляд и пренебрежительний изгиб губ... Ты в школе девочек за косички не дергал?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:55:09 ]
Пані Юліє, ви не любите романтиків? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:02:21 ]
Сашко, а про мачо чув, ні? :))Юлю, скажіть йому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:49:12 ]
Олександре я тільки їх і люблю,
Василинко він про мачо чув...
Олександре і Василинко ну не "викайте" мені будласка і я вам не буду
Цілую ніжно обох
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:50:43 ]
А взагалі я всіх люблю, бо я
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 10:36:39 ]
Ти чого Юля? В школі я горобців з рогатки на льоту. А дівчатка в школі були такі, що перед ними леді Вінтер просто бідна Констанція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 14:43:36 ]
Гарний переклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 22:12:21 ]
Дякую щиро, Олександро!!!
Думаю, автор перекладу теж приєднується :)))
насправді, Ваш відгук дуже цінний для мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-06 22:18:15 ]
І Вам щиро дякую за задоволення від прочитання Ваших творів.=) І автору перекладу також вдячність.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:02:18 ]
Непогане враження справляє цей переклад :)Гадаю, що авторка дуже тішиться :))
Правда, шановний Олександре, варто б замінити "пори лиц" – це щось незрозуміле.
:))а "кликать" – кричати чи кликати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 10:46:28 ]
Цілком слушні зауваження. З "поры лиц" зрозуміло. Тільки виходить занадто суворо, наче не жінка промовляє, а чоловік. Олександре, може підскажете, Василина гадаю була б не проти зовсім.
І з "кликать" не все гладко. Я не так перекладав, але це не сподобалось Василині зовсім, її повне право.
"Кликают" гуси, дикі гуси, Ви певно добре чули їх "кликанья" в ключах і не раз. Але "птах" і "гуси" не дуже. Птах - більш до жайворонка, перепілки чи навіть удода. До гуси більш - птица. Але "кликанье" гусей, з величезним натягом - журавлів цілком відповідає контексту по своїй журливості. Підскажіть хто, може Чорнявка обізветься. Чорнявка володіє обома мовами (певно не тільки двома) вільно як граф де Ля Фер двома руками рапірою.
А я поки ще один вірш Василини перекладу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:39:58 ]
Та не підкаже він, знаю:))дуже зайнятий – це раз, рос. мову не знає – два (справді не розмовляє по-російськи, тільки читає, інколи із словником :)). три – це із сторони легко критикувати...
і я не вмію :(
про чужі переклади інколи можу щось сказати, а тут – наче мову відібрало :))
тішуся одним – усі мовчать, значить усім подобається :)))
ще один вірш? лечу на крилах самозахвату :)
лиш би не забути соломки підстелити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:41:31 ]
... а не вгадаю, який :)))
ОК, ти дивовижна людина
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:36:38 ]
...а Любу навіть не смію просити... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:10:34 ]
так,Василинко, ще раз почую щось на кшталт "не смію просити..." - абіжусь навсігда :)
А ти, любий мій Комаров, дуже перебільшуєш щодо мене :)
Краще скажіть, що значить "ячала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:49:04 ]
От щось таке вийшло (напару зСанчиком) :)

Ты не забыл? Вон там, возле костела,
где голубиный хор срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц,
румянцем падая на нашу бледность лиц,
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа, казалось, превращалась в прах,–
там вербы нежные,
которых горше нет,
согрели этот полумертвый свет…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 02:35:17 ]
ееемм...рядок "румянцем падая на нашу бледность лиц," треба читати як
"румянцем падая на бледность наших лиц," :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 08:05:24 ]
ДЯКУЮ, ЛЮБО!!! не буду більше, вибачте :)
ячала – кричала, тобто тужила
на пару завжди краще має виходити, ніж на самоті :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 10:47:41 ]
Так і знав, Чорнявка кине зернину - факт. Четвертий рядок за Чорнявкою, сам не потяг би.
З "душою в прах", не згоден. Там душа молода, жіноча, куди там прах. Там душа шукає, не доживає.
А останні рядки гублять саму назву - напровесні.
Як хотілося залишити: - над Бугом, на заснеженном ветру. Але залишим. Тим більше я обіцяв перкласти ще один вірш Василини. Готово.