ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,

Борис Костиря
2026.02.21 11:27
Потрапити під дощ, під вістря легких крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.

Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріха

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.

Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.

До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком

Ярослав Чорногуз
2026.02.21 03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.

Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.

Володимир Бойко
2026.02.20 22:58
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.

С М
2026.02.20 21:37
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога

Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.

Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:43
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:34
О цей чванливий теплий грудень!
Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.

Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:30
Неба сумна гримаса. День у пітьмі загас.
Видивлюсь Волопаса: де він, той Волопас?
Може, з кимсь точить ляси, сни вповіда свої?
Вигляни, Волопасе! Де там воли твої?..

Ми з ним давнішні друзі, раду даєм без слів.
З ночі в небеснім лузі він випаса вол

Юрій Лазірко
2026.02.20 15:36
що там у тебе
мій синку…

для неба
лоскітна пір'їнка
для вітру
прочинені двері
для голосу

Борис Костиря
2026.02.20 12:37
Ненавиджу ніч,
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поседилися
злі духи. Ніч стає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Твой подарок в начале весны
...Ты не забыл? Ты помнишь, за костелом
где голубиный шум срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц
блажной мороз дразнил румянец лиц
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа ячала, кликала как птах -
там горьких веток ивы нежный пух
согрел мне мглу холодных завирюх

23.09.2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-24 12:57:39
Переглядів сторінки твору 9047
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.088 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.960 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.617
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 12:58:13 ]
Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.

... Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де захід палахтів огнем заграв,
хапкий мороз аж зашпорами брав,
над Бугом, на засніжених вітрах,
душа ячала, квилила, мов птах, –
там ніжні котики
гірких вербових віт
мені осяяли промерзлий світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:14:29 ]
Ну
не можу підібрати слів
навіть не вчитуюся – сам факт мене не те що просто зворушив – ні, не маю зовсім слів
ОК, Ти ж витратив свій час!!! свої почуття!!!
ДЯКУЮ
ні, треба відійти, переключитися

зараз подзвоню саші і скажу, що мої твори перекладено іншими мовами :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:04:46 ]
Ось, звичайно, подобається переклад, якось і справді відчула тепло (мабуть, твоє) – але одаліска щось занадто пишно, ні? :)) не можна її викинути?
слухай, а в росіян нема слова "котики"?
ОК, а ти звідки так знаєш російську?
дякую, дорогий, я дуже рада, правда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:07:15 ]
Василино, твоє слово чи півслова - і в межах моїх можливостей.
"Котики" можна було б, але не всі зрозуміють. Так як в нас котики не звучать.
А російську я знаю в межах шкільного курсу. Але це нічого не значить. Ацтекські письмена розшифрував один росіянин, який ніколи в Мексіці не був і оригіналів не бачив в житті. Не "сочти за нескромность". Російська мова для українців не складна, більш складним є втаїти український підтекст, в смислі, що російська мова не є рідною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 10:29:30 ]
Ага Комаров так ти рАмАнтик?
Все вижу уже презрительный взгляд и пренебрежительний изгиб губ... Ты в школе девочек за косички не дергал?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:55:09 ]
Пані Юліє, ви не любите романтиків? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:02:21 ]
Сашко, а про мачо чув, ні? :))Юлю, скажіть йому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:49:12 ]
Олександре я тільки їх і люблю,
Василинко він про мачо чув...
Олександре і Василинко ну не "викайте" мені будласка і я вам не буду
Цілую ніжно обох
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:50:43 ]
А взагалі я всіх люблю, бо я
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 10:36:39 ]
Ти чого Юля? В школі я горобців з рогатки на льоту. А дівчатка в школі були такі, що перед ними леді Вінтер просто бідна Констанція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 14:43:36 ]
Гарний переклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 22:12:21 ]
Дякую щиро, Олександро!!!
Думаю, автор перекладу теж приєднується :)))
насправді, Ваш відгук дуже цінний для мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-06 22:18:15 ]
І Вам щиро дякую за задоволення від прочитання Ваших творів.=) І автору перекладу також вдячність.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:02:18 ]
Непогане враження справляє цей переклад :)Гадаю, що авторка дуже тішиться :))
Правда, шановний Олександре, варто б замінити "пори лиц" – це щось незрозуміле.
:))а "кликать" – кричати чи кликати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 10:46:28 ]
Цілком слушні зауваження. З "поры лиц" зрозуміло. Тільки виходить занадто суворо, наче не жінка промовляє, а чоловік. Олександре, може підскажете, Василина гадаю була б не проти зовсім.
І з "кликать" не все гладко. Я не так перекладав, але це не сподобалось Василині зовсім, її повне право.
"Кликают" гуси, дикі гуси, Ви певно добре чули їх "кликанья" в ключах і не раз. Але "птах" і "гуси" не дуже. Птах - більш до жайворонка, перепілки чи навіть удода. До гуси більш - птица. Але "кликанье" гусей, з величезним натягом - журавлів цілком відповідає контексту по своїй журливості. Підскажіть хто, може Чорнявка обізветься. Чорнявка володіє обома мовами (певно не тільки двома) вільно як граф де Ля Фер двома руками рапірою.
А я поки ще один вірш Василини перекладу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:39:58 ]
Та не підкаже він, знаю:))дуже зайнятий – це раз, рос. мову не знає – два (справді не розмовляє по-російськи, тільки читає, інколи із словником :)). три – це із сторони легко критикувати...
і я не вмію :(
про чужі переклади інколи можу щось сказати, а тут – наче мову відібрало :))
тішуся одним – усі мовчать, значить усім подобається :)))
ще один вірш? лечу на крилах самозахвату :)
лиш би не забути соломки підстелити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:41:31 ]
... а не вгадаю, який :)))
ОК, ти дивовижна людина
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:36:38 ]
...а Любу навіть не смію просити... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:10:34 ]
так,Василинко, ще раз почую щось на кшталт "не смію просити..." - абіжусь навсігда :)
А ти, любий мій Комаров, дуже перебільшуєш щодо мене :)
Краще скажіть, що значить "ячала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:49:04 ]
От щось таке вийшло (напару зСанчиком) :)

Ты не забыл? Вон там, возле костела,
где голубиный хор срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц,
румянцем падая на нашу бледность лиц,
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа, казалось, превращалась в прах,–
там вербы нежные,
которых горше нет,
согрели этот полумертвый свет…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 02:35:17 ]
ееемм...рядок "румянцем падая на нашу бледность лиц," треба читати як
"румянцем падая на бледность наших лиц," :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 08:05:24 ]
ДЯКУЮ, ЛЮБО!!! не буду більше, вибачте :)
ячала – кричала, тобто тужила
на пару завжди краще має виходити, ніж на самоті :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 10:47:41 ]
Так і знав, Чорнявка кине зернину - факт. Четвертий рядок за Чорнявкою, сам не потяг би.
З "душою в прах", не згоден. Там душа молода, жіноча, куди там прах. Там душа шукає, не доживає.
А останні рядки гублять саму назву - напровесні.
Як хотілося залишити: - над Бугом, на заснеженном ветру. Але залишим. Тим більше я обіцяв перкласти ще один вірш Василини. Готово.