Нема проблем, Олександре, можна на «ти» - наливаю в кришталеві келихи кагор (улюблене червоне:)
Хорошого настрою і натхнення, - чудова осінь надворі!..

Що до Кагору - повністю підтримую:)
Будьмо!

p.s. Дякую, Тамаро! Бажаю навзаєм всього найкращого!

Любо!
Ви, як завжди - праві!
Якось так легко читалось, що я навіть не помітив.
Дякую за підказку:)

Шановний Той_що_в_скалі_сидить!
Щиро дякую за побажання і за терпимість до моєї недосконалості.
Мені важко вас чимось втішити, окрім того, що я вчусь, прислухаюсь і роблю висновки.
А на цей момент: маємо - що маємо:)
Ще раз дякую.

Шановний Той_що_в_скалі_сидить, оце як «художник- художнику»:) можливо Ви й писали тільки з найкращими побажаннями, але звучить ніби хіба сама недоброзичливість... Мені легше промовчати за принципом хата скраю, але... дивно, що Ви не звернули увагу, вибираючи статус: Статус від Редакції - то інше, але нюанс вибору Автором Майстер-класу означає не його самовпевненість, а прохання до інших БУТИ ОСОБЛИВО ВИМОГЛИВИМИ до його творів, що може часом допомогти в праці; означає що він усвідомлено серйозно ставиться до процесу творення, а не просто любить поезію (читати? Як на мене, статус любитель поезії - взагалі неточний... Хоч це не так важливо.)
...«невже за цей час не можна було дослухатись чиєїсь авторитетної думки?»... А як Ви знаєте, чи Автор не вперше якраз і звернувся з цим конкретним віршем до ПМ з надією якраз на проблиски якоїсь «авторитетної думки», - хіба Ваші твори не лежать у зошиті часом роками?
Вважаю, що конструктивна критика сприймається багато краще, коли вона є доброзичливою і делікатною, чи не так? Десь на сторінках ПМ я читала пораду редакції не вступати в критичний діалог, коли особисто перебуваєш «не в гуморі». Краще може тоді просто лишити автори якийсь знак, що відвідав його сторінку (якщо хочеться), і повернутися емоційно готовим.
... ось такі реверанси:)
Хорошого Вам дня!
Тамара

Тамарочко!
Хочу тебе заспокоїти: коментар Того_що_в_скалі_сидить мене зовсім не образив, а трохи отрезвив( як відро холодної води на голову) Я щиро повірив його кращим побажанням.
Можливо трохи жорсткувато, але для мене - прийнятно.
Вийшла чоловіча розмова :)
Впевнений, що з жінками він набагато м'якший:))

А-а-а, як Автор - ОК, то ми, коментатори, - спокійні:) В чоловічі розмови нам, жінкам, справді краще не втручатися, краще буде для здоров“я:))

Тамарочко, а мені здалося, що Той як раз спробував БУТИ ОСОБЛИВО ВИМОГЛИВИМ до творів шановного Олександра Христенка. Щодо "стану гумора", то це річ обоюдогостра :) Я дуже сильно сумніваюсь, що Олександр за 2 роки (беручи до уваги його активність у спілкуванні) нікому не показував цей свій вірш, аби почути "авторитетну думку". Тому вважаю, що цей текст був би нормальним для автора-початківця, а не рівня R2. Тим паче, що на поезії Олександра, як ми дізналися, вчаться чимало авторів ПМ.
А ходити до когось на сторінку, чи не ходити, в якому стані ходити, що саме залишати чи не залишати - це справа самого коментатора, нє? А справа автора - реагувати тим чи іншим чином.

Дякую. Таню!
Радий, що ти відчула те саме. що і я:)

Дякую, Юленько!
Про світлофор цікаво вийшло:)
А листок...
Так само люди інколи зриваються, полишивши звичне, тихе життя, і летять у обіймах мрій на пошуки щастя. І хтось - таки долетить.
Щасти, Юленько!
:)))

:)

... тобто, - Юлю, а-я-яй, - з листком:)

Вітаю, Софійко!
Радий тобі:))))
На тій лавці завжди знайдеться для тебе тепле містечко.:)

Дякую, Людмило!
Приємно, що ми однаково сприймаємо життя:)