ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 З рідного голосу
ІІ
Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
та він мої співаночки горами розсіяв...
.........
у наших міжгір’ях і зворах,
по сиглах, бескидах, плаях
душа прабатьківської мови
блукає, мов зранений птах
...........
Співай, доню, не бороню, кілько твого світа,
по чім будеш пам’ятати молоденькі літа?..
...........
відлуння між скелями б’ється,
чи встигнеш, чи вловиш цей біль
все тихше і тихше.
А в серці
прадавніх пісень заметіль.
...........
Загусляй ми, гудаченьку, в чотири струночки,
най любкови заспіваю красні співаночки...


-----------
звір, зворина – великий яр у горах, по дну якого зазвичай тече струмок, а схили поросли кущами чи деревами;
сигла – густий смерековий ліс, заплутаний, в якому дерева можуть мати по кілька верхівок, там легко заблудитися;
бескиди – скелясті неприступні гори із прірвами. урвищами;
плай, плаїк, плайик – плато на гребені гори, де нема лісу, там можуть випасати худобу або косити; і стежка в горах теж так деколи називається.
...але, можливо, в інших діалектах ці слова мають інші значення чи нюанси :)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Павлюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Світлана Луцкова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-11 00:08:14
Переглядів сторінки твору 15423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.991 / 5.67  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.236 / 6  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:25:41 ]
за горою сніговою місяць усміхнеться
вчує співи переливи зі щемкого серця
засвітить стежинку лісом де блукає голос
до порогу до сходинок до тепла людського


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 20:49:40 ]
світи, світи, місяченьку, вби м ся не бояла,
оби моя біда-жура навіки пропала.
світи, світи, місяченьку, понад грунь високий,
скажи мені, як ся має любко чорноокий :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:00:31 ]
Ну нині самі файні речі читаю.
Василинко,
Я не дуже моцний етніці - "Загусляй ми, гудаченьку" - в чотири струночки - це так говорять - просто цікаво...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:44:55 ]
...такі гості, що не збереш кості:)))
Рада Вам, Юрку і дякую за добре слово.
А тепер урок мови (будьте терплячі!):
у нашому діалекті деякі займенники особові мають скорочені форми: "ми" – мені (дай ми хліба, кажи ми правду); "му" – йому (дай му по писку, не кажи му нич); "го" – його (я го не виділа нині, ти го не любиш).
отже, цей рядок розуміємо так: заграй мені, скрипалику, на 4-х струнах :))
Юрку, я загубила зошит із іншими творами з цього циклу, а напам’ять не знаю. депресняк чисто :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:05:10 ]
Василинко, чогось аж сплакнула. По-рідному, по-рідному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:17:20 ]
Дякую, дорога моя Світланко:)
А від добрих сліз чистіше на серці, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:11:19 ]
Дуже....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:18:40 ]
Приємно чути :))
дякую щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 03:53:24 ]
Ой славно ж, Василиночко... А і в мене душа тенькнула-тенькнула, Світлано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:19:40 ]
...душа душу чує...
дякую, Тамарцю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:52:34 ]
Ой, як свіжо стало від буйного вітру. Яка чудова мелодика, Василинко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:20:33 ]
Дорога Патаро, втішена Вашими відвідинами, спасибі на добрім слові :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 12:21:45 ]
Непогано звучить. І досить патріотично.
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:21:18 ]
А я запекла патріотка :))
це, мабуть, невиліковне
дякую за візит


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 15:01:53 ]
Гуцульські коломийки - і весело й сумно. А ще боляче: "душа прабатьківської мови
блукає, мов зранений птах". Молодець, Василино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:28:12 ]
Дякую, Мироне, що провідали. Рада. Я колись напрошувалася на знайомство, але Ви проігнорували :)))
Це не гуцульські і не коломийки – тільки "наслідування"... Належати до талановитого, самобутнього гуцульського племені – це честь. Але я не гуцулка, і навіть у родині нашій гуцулів нема. Я верховинка із бойківського племені. Це дуже різні речі, гадаю, як мюнхенці і цюрихці :)))
спасибі за похвалу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:40:13 ]
Василинко, прбував перекл. твій вірш, та він вищий від наших пер....)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:47:05 ]
:))) Овва!
ну і де ця проба??? делітнулася навхтема:((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 10:57:12 ]
Василино, у мене теж бойківське коріння (Старосамбірщина).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:32:30 ]
Ну, це дуже приємно!!!
Один із моїх хресних має прізвище – Самбірський.
так що ми майже свояки :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 15:51:34 ]
А в мене душа вкоренилася в горах...Шкода , що гір немає ні в Луцьку, ні десь недалеко...А то від сили 2 рази в рік їх бачу...і по-доброму заздрю людям, які живуть біля гір

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:36:21 ]
дорога Тетянко! гори – дуже суворі і жити там набагато важче, ніж у долині, це я із досвіду кажу.
от відпочивати – інша річ :)
я вже десь наводила слова Петра Скунця:
гори вчать ізмалечку бути реалістами,
це лише здаля вони – мрій апофеоз...
.......
але горяни таки відрізняються від інших людей :)
і мені дуже приємно, що Ви любите гори – правда, правда. вони того заслуговують :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 15:55:40 ]
Тетянко, є в Кременці недалеко. Кажуть, то відгалуження Карпат))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 17:00:41 ]
В Кременці була...гора Бона там , здається, є. Та куди їй до карпатських горган!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:36:59 ]
Віталію, а це правда – про відгалуження Карпат?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 09:14:42 ]
Правда, Василино!) Там аж 8 гір є, а між ними місто - дуже мальовниче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:41:20 ]
майже Міжгір’я :))
це дуже цікаво для мене, Віталію; дякую гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 12:04:19 ]
Плаї можливо галявини? А сигли і бескиди? Василино, тут зноски обов'язкові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 12:06:16 ]
Є в тебе Василино тут вірші, які ще хочеться перекласти. Але непросто. Чимось слід жертвувати :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:48:24 ]
ОК, мені це приємно – і дуже. Колись, ще в універі, пару віршів моїх один однокурсник переклав угорською, він їх десь навіть давав до друку, але я тоді не читала зовсім по-угорськи і не сприйняла це серйозно – і загубила... І його, і переклади :))
Тепер я вже по-дорослому на це дивлюся :)))
І якщо так виходить – жертвуй спокійно, бо ж і в оригіналі кожен читач сприймає твір по-своєму, правда?
Із вдячністю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 14:19:22 ]
Про плай я знав, про бескид догадувався, а про зворину і сиглу тільки узнав. Корисно. А ведмеді ще живуть по сиглах?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 20:53:35 ]
:))
та з кількась там ведмедиків найдеться...
але небагато – і всі на обліку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 05:23:58 ]
А я гори заочно любила - виростаючи, мала багато збірників карпатських, буковинських всяких казок. Не дуже вникаючи в тонкощі географії, підхоплювала діалекти, слова і любов до гір. А вже десь в 25 таки потрапила в похід по Карпатах - то була казка й незабутній досвід...

Це ось одне згадалося, такм написане - коли з сніжних гір опускались в долини, повні крокусів, а далі - ріцзних ягід, і т.д

Шафран-зілля

Не зупинюся, не перестану,
Дам тобі в руки квітку шафрану,
Ту, що ввібрала всі барви смеркання,
Нестерпно прекрасну, як це кохання.

Глянеш на мене ти зранено й синьо.
Світло всміхнусь і пелюсткою згину.
Буде схвильоване гаснути небо
І шепотіти: не треба б, не треба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 19:41:34 ]
Тамарцю, все рідше, на жаль, можна побачити шафрани в наших лісах:(
вірш Ваш сподобався :)
...походи – це завжди казка, інша справа – добра чи страшна :))
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 09:20:32 ]
Василино! Хотів щось оригінальне утнути, але боюся, аби не вийшло з того оригінального щось банальне. Тому скажу, як усі: дуже гарний твір. Думаю, Вам вдалося спаяти нерозривно зміст і форму, що не так часто трапляється і в хороших творах. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 19:42:36 ]
Дорогий Михайле, рада Вашому візиту! Дякую за гарні побажання. Не зникайте так надовго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 01:18:37 ]
І як я прогавив ?! У дит. дуже любив чит. книги про гори і полонини...Гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 19:43:58 ]
Ну от, вітер на те й вітер, аби кудись віятися...
Повертайтеся, Вітре, махнемо понад гори й полонини :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Н (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 20:54:37 ]
Напрочуд гарно. Дуже. неначе діалог давнини і сьогодення. Щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 19:45:10 ]
Шановна Ірино, я навіть не сподівалася, дуже Вам вдячна, мені приємно, що Ви прочитали. заходьте, чекатиму!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 09:03:10 ]
Краще за гори можуть бути лише... гори, на яких виросла і які опоетизувала Василинка і на яких я ще не бував. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 19:47:53 ]
Дорогий Ігоре, а де конкретно Ви ще не бували? :))Махнемо! На Говерлу – це вже банально, давайте десь ближче, де рідко хто буває :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 19:49:15 ]
ДЯКУЮ!!! За доброзичливу увагу і за все...
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
юзернейм юзернейм (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-28 20:34:19 ]
Дуже цікаве поєднання аутентичного народнопісенного тексту і поетичних роздумів авторки. Не стилізація, а взаємопроникнення.Є чому повчитися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 09:41:26 ]
Дякую, Володимире! Мені дуже приємно, що Ви звернули увагу на те, що дороге дуже для мене :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 19:09:34 ]
...на поратунок вірш твій став, розрадочкою ліг на серце...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 09:42:32 ]
Ой, Костю, не розчулюй мене так, бо попереду важкий робочий будень :))
Дякую тобі, дорогий, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 08:15:16 ]
Люблю таку мову, мені в ній вчувається дитинство, щось рідне-рідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 09:43:44 ]
Лариско, а де пройшло Ваше дитинство?
Звісно,якщо не секрет :))
Дякую Вам, заходьте частіше, я Вас люблю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-04-24 20:23:35 ]
Цікаво, що я знов вибрала для коментаря саме цей вірш. :) Забула вже, що тут писала.
Дуже вже воно співається. Певно і музика існує? Нема, часом, у записі? Я би слухала щодня...
Я теж Вас люблю.
Знаєте, мені здається, що я жила десь в Карпатах в минулому житті... А може, це тому, що я в дитинстві дуже любила книжку «Казки Верховини». Товста така була... Про опришків, песиголовців.
А ще я недавно прочитала «Камінну душу» нашого Хоткевича про ваших опришків :)Так лягло на душу! Дійсно це, напевно — з найкращих творів на цю тему. А говірка — читаю і думаю: я нею колись вже розмовляла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-10-30 18:51:13 ]
Пані Василинко, а тут є надрукований мій улюблений ваш вірш "З рідного голосу"? Я коли його читаю, то плачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 12:10:41 ]
..............
душа прабатьківської мови
блукає, мов зранений птах
...........

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-01-01 09:49:37 ]
Дужжже!