ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Мій тихий сон (За О. Мандельштамом)
Мій тихий сон зі мною щохвилинно –
Захований моїм чаклунством ліс,
Серед дерев таємний шерех лине
Легким шовковим шурхотом завіс.

У шалі стріч, в туманах суперечок,
На перехресті стомлених очей
Незрозумілий і зникомий шерех
Під попелом здійнявшись, не пече.

І як туманом, одягає лиця,
І слово завмирає на вустах,
І мариться, що з переляку птиця
Забилася в присмеркових кущах.

Оригінал

Мой тихий сон, мой сон ежеминутный —
Невидимый, завороженный лес,
Где носится какой-то шорох смутный,
Как дивный шелест шелковых завес.

В безумных встречах и туманных спорах,
На перекрестке удивленных глаз
Невидимый и непонятный шорох
Под пеплом вспыхнул и уже погас.

И как туманом одевает лица,
И слово замирает на устах,
И кажется — испуганная птица
Метнулась в вечереющих кустах.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сергій Осока 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Майборода 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-05 16:45:56
Переглядів сторінки твору 8418
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.883 / 5.75  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:01:17 ]
Мені здається, що звертання "соне" не вірно побудоване...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:12:11 ]
а як Ви би запропонували? "сне"? то ж немилозвучно буде.

взагалі, слово "сон" - одне з найбільш дискримінованих у нашій мові. ні тобі зменшувано-пестливого варіанту (хоча у фольклорі є, але, на жаль, не можу його зараз пригадати), ні тобі звертання кодифікованого нашими шаовними мовознавцями...

"соне", як на мене, звучить врочисто і природно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:18:42 ]
Я не знаю, але вдруге дивлюся - в оригіналі звертання нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:25:17 ]
Мандельштам - символіст. Для нього символи живі: ніч (у "Мушлі"), сон - тут, і він до них звертається. Тому питання спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:02:38 ]
А і в оригіналі нібито й не звертання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:17:41 ]
Якщо не звертання, то переробити - справа двох хвилин. Але ж можна зрозуміти і як звертання? Цікаво, які ще будуть думки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:54:19 ]
А мені здається, що таки не звертання, а пояснення - там ж далі ніби опис якостей іде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 18:05:56 ]
А опис якостей унеможливлює звертання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 17:24:35 ]
На грани обращения. Иначе в утверждении или констатации не было бы смысла и той стартующей надрывности...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:27:14 ]
Да-да, именно "на грани" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:13:46 ]
Та ні, уможливлює, але ось у цьому вірші мені чомусь здається, що ні про ніяке звертання не йде мова, тому оце "соне" простіше замінити, а для заміни й обгрунтування є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 18:16:15 ]
В доказателство, прошу извинить, что здесь, привожу свое стихо.

***
Мой странный зверь,
Мое несовершенство,
Ночей бессонных рваная дыра
И тайный страх, и мнимое блаженство,
Капризных масок лживая игра.

И всплеск ресниц, давно лишенных глаза,
Кровавых губ отчаянный надрыв,
И бессловесный дух старинной вазы,
И белых крыльев страждущий порыв.

Мой тайный зверь, мой стражник сокровенный,
Хранитель одинокого огня,
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:50:29 ]
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня. оця фраза якраз доводить звертання, в Мандельштама нічого такого не бачу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 19:59:43 ]
Черунь, мені скромно здається що кличиний відмінок від "сон" - "сну".
Бо інакше воно схоже на звертання до якоїсь соні чи сону... Нє?
Мейбі "О сну мій тихий, сну мій щохвилинний"
Як у Винниченка - "О сну мій! О ніжний, о, п`яний, не бійся, прийди! Хоч раз оп`яни мою хворую, стомлену душу."
Шось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:03:39 ]
Юрчик, ми одночасно :) Бач, Наталя мене впенила в тому, що звертання тут як такого немає. Тому і кличного відмінку не повинно бути. А "сну" мені чомусь не теє, хоча воно і граматично правильно. Не все, що правильно, то є файно, нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 20:11:18 ]
Автор завжди має рацію :)
З Новим Роком, Лю`!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:19:50 ]
І тебе з Новим! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:00:06 ]
Так, Наталю, все зваживши, признаю, що Ви таки маєте рацію. Тому змінюю (хоча слово "соне" мені все одно подобається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 22:11:24 ]
Я оце думаю, Мандельштам належить Срібному століттю, а такі звертання зазвичай характерні романтикам, може й і в цьому відгадка))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 22:27:52 ]
Та ні. І В Срібному столітті достатньо таких напів-звертань. От у самого О.М.:
"Ты — избавленье и зарница
Самоубийства — телефон!"
Або у М.Ц.:
"Как ладонью, гладишь сердце
Именем своим имперским:
Август! — Сердце!"
Та й у А.А. є.
Хоча в цілому романтики, звісно, більше "зверталися"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 21:23:33 ]
Дуже гарно.
(шурхОтом - там у Вас одруківка:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 21:39:52 ]
Так, виправила. Там ще є місця, що потребують виправлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 22:56:36 ]
Чорі, а можна і я дещо запропоную удосконалити - такий варіант мені здається більш милозвучним і відповідним оригіналу.:

Серед дерев таємний шерех лине
Легким шовковим шурхотом завіс.

В шаленстві зустрічей, в туманах суперечок,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:17:42 ]
Звісно, можна! Це ж тільки не знаю хто може відмовлятися від слушних порад ) Дякую, тезко, виправляю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-12 13:38:15 ]
Якби хто-хто а Чорнявка? Чорняв, а твоя "птиця" тут для рими? В нас птиця це наче 100 гр. рубленої відварної курки в общепіті алі ОРСі. А в тебе ще боїться, може і літає? Чорняв може я не так пойняв???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 16:21:52 ]
Угу, Санчику, птиця тут - це недоптаха, бо боїться )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 18:49:51 ]
Осока! Полізла показати тобі свою версію, і знайшла твій коментар. Треба ж :))