ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 ДОРІВНЮЄ НЕЗНАЙДЕНОМУ
Образ твору чомусь так вийшло…
на шахівниці немає місця для королеви,
(сама піхота лишилась білим, зате у чорних
зостався слон)
занадто тісно?
а на бульварах старого міста муркочуть леви,
прощальний вечір
допити каву, доїсти печиво мигдалеве
і розчинитись у неприсутність у суєті сутінкових зон

старих вокзалів.
квиток на захід, кудись подалі супроти ночі
уже не страшно робити кроки…
дубовий сволок повис вгорі
останні двері відчинить доля і не спинитись.
якщо й захочеш –
нема для кого.
зостались тільки самоповтори віршів і збочень…
крізь жовту пітьму розбитих шибок
і світло скорчених ліхтарів

піти красиво чи по-англійськи.
а потім скажуть, що ненавмисне…
нехай хтось інший гойдає тишу, поміж рядками читає сни.
усе минеться,
за років десять услід напевно ніхто не свисне.
чудес не буде –
давно не модно ділитись хлібом… тим більше киснем,
та може варто – хоча б для сміху –
таки доплентатись
до весни?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-11 09:41:00
Переглядів сторінки твору 10630
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.573 / 5.5  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 10:23:49 ]
Давно не модно ділитись хлібом...
на жаль, так.... але як жити без цього? Для сміху? А в мене, напевно, проблеми з почуттям гумору.... Тому доводиться ділитися...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:06:41 ]
Дякую, Катю. Але почуття гумору ніколи не буде зайвим, навіть при поділі майна)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 10:28:01 ]
Справді, дуже гарно. Блюзово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:03:23 ]
Щиро дякую. (насправді це щось настільки абстрактне, що й жанровому визначенню не піддається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:30:08 ]
Варто, Ю., дуже навіть варто:) Гарний вірш, мудрий, нехай і печальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:01:16 ]
Дякую, Вандо :))) Буду сподіватись, що таки варто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:40:44 ]
чомусь згадався "Наутілус Помпіліус":
"Я пытаюсь разучиться дышать,
Чтоб тебе хоть на минуту отдать
Того газа, что не умели ценить.
Но ты спишь и не знаешь,
Что над нами километры воды,
И что над нами бьют хвостами киты
И кислорода не хватит на двоих.
Я лежу в темноте..."

а) протестую проти "немодно" :)
б) до самоповторів тобі ще далеко;
в) доплентатись і переплентатись;
г) "у неприсутність у суєті" - отут не пойняв. Або "у неприсутності", або "у суєту"?

І взагалі - я тобі цілу кисневу подушку притащила: дихай!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:28:33 ]
Дякую, Чорі, втішила мене твоя асоціація. Хоч у момент написання Наутілус не був присутній в свідомості, але пісню цю люблю і ще багато їхніх речей...
Щодо неприсутності - то ніби у суєті не присутність... ну щось таке. простіше кажучи - маразм)))
За подушку - окреме мерсі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:30:11 ]
Мерсі, Ярино :))) А давайте плентатись разоч, чи що))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 12:25:19 ]
Ну прямо в "десятку" влучили. Вельми і вельми гарно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:33:12 ]
Щиро дякую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:11:22 ]
Вірш подобається. Наголос у «пітьмі» я б замінила. Ну і моя зовсім особиста :) думка: я би трошки скоротила, вірш став би більш напруженим. Хоча він і так дуже непоганий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:43:41 ]
Гарний, проникливий вірш!
Жаль, що такий печальний:
"останні двері відчинить доля і не спинитись.
якщо й захочеш –
нема для кого..."
Хочеться побажати скорішого "одужання", зростання нових паростків сподівань і, хоч би маленької віри у диво.
Дива частіше трапляються з тими, хто їх очікує.
І навіть прихід весни для цього не обов'язковий:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 14:59:00 ]
Щиро вдячна, пані Ларисо. Можливо, напруги й додалося б, але логіки його написання для мене була саме такою, хоч може це й не вловлюється, тож - нехай залишається як є((.
Пане Олександре, дякую за спробу розібратись у цьому скопищі абстракцій - і за побажання теж - та знаєте, метою цих рядків (якщо вона тільки у них була) є не викликати в читача жалість, а, як не дивно, вселити бодай трохи оптимізму)))))
А диво...
"Хочеш побачити диво - стань ним" - цитата з фільму "Брюс Всемогутній", ага, навіть така депресивна особа як я, дивиться кінокомедії))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 17:29:16 ]
Юляно!
Я просто спів-відчуваю з Вами.
Це не означає, що я Вас жалію.
То ж - дивіться Кінокомедії.
І головне: частіше посміхайтесь.
Посмішка - всім личить:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 15:00:18 ]
Цей текст довершений, Юляно, і, як і всі твої тексти, він медитативний. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 15:20:53 ]
Дякую, Сергію)) Приємно чути, що тобі сподобалось (хоча щодо цього є сумнів:) медитативний - добре це чи ні?)
*глибоко замислена, йде медитувати*
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 19:54:13 ]
Не можна не відмітити ритм. Він ніби синергує з текстом. Одним словом, хочеться ще раз перечитати ;) (починає перечитувати).

І ось "по-англійськи", як на мене, вибивається із загальної атмосфери, створеної віршем, а от "самоповтори віршів і збочень" - чудово)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 22:16:17 ]
Спасибі вам, Борисе. Приємно, що вловили настрій))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 14:40:07 ]
А що це за самоповтори збочень? Це коли пішаки забрали королеву? Двері останнього вагону відкриєш(замок проржавів), а там міміно в полосатих шкарпетках і філіжанка кави . Жіночий крик, того гляди і шампанського захочеться, а там думки сумні геть...
Гарна поезія Юляно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 14:39:55 ]
Оригінальний комент))) Дякую вам.