ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 Хронічне недосипання
Образ твору Хронічне недосипання, насипане в каву цукром,
Струмує холодним горлом у гирло слизького міста.
Кістками, дверима і лихом, виходячи, я грюкнув,
А вранішнє місто здіймало все хвилю свою бистру.

Глибоко топились баржі, на дно опускались біржі,
Сплавляли завчасно труни - живими - рум'яні люди.
Я зрошеним білим рисом до ужитку натще визрів,
Хоч знав, що немає ситих, хоч знав, що колись - та знудить.

А берег ловився в берег і прошивав понадміцно
Бетоновими мостами єдину дорогу стрічі.
Де я причастився сонцем,
де сонце в мені тріснуло,
де, в'язнучи у бетоні,
я досі
його
кличу.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-15 16:31:40
Переглядів сторінки твору 9026
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.832 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 16:40:17 ]
Баржа з біржею - дещо натужна алітерація, силувана, нарочита.

А так - цікавий ритм, підходить до змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 16:42:34 ]
Дякую) Якось в"їлось так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 16:43:35 ]
Буває)))
Трохи нагадує "ето адміралтєйство і біржа"...
Хтозна, чи після Вознесенського це слово можна вживати без ризику...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 16:46:08 ]
)) Люблю ризик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 16:45:56 ]
Оригінально!
А в передостанній стрічці нічого не пропущено?(у?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 16:46:58 ]
Дяка! Якраз вніс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 17:15:08 ]
Цікавий текст, Віталію! Зачепило - і тепер, в"язнучи у бетоні, вдруге перечитую. Добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:19:48 ]
Дякую, Ганно! Не треба у бетоні - краще у росах!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 19:54:25 ]
теж варіант)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:35:47 ]
...Де я причастився сонцем - браво! Молодець, Віталію. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:36:59 ]
Дякую, Вікторе) Заходь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 17:51:55 ]
Це так несподівано після "квітникаря". Наче інша людина писала. Де Вас більше, Віталію?
Але безвідносно - вірш цікавий, пульсуючий. Однак у кінці... Зважуся запропонувати редакцію:

Де я причастився сонцем, де сонце мені трісло,
Де, в'язнучи у бетоні, я досі його кличу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:55:52 ]
Та скрізь мене потрохи) Дякую, Наталко!)
Так, безумовно, звучить полегшено, але - розмір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 18:10:30 ]
Віталику, а може, це той випадок, коли вірш є важливішим за розмір? Ти ж пульсуєш усім віршем, то чому б тобі не пришвидшити пульс у кінці? Як на мене, вірш - цілком - виграв би. Втім, вирішуй сам, на те ти і автор... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 18:16:45 ]
Пе-ре-ко-на-ли)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 18:06:11 ]
Цікаві образи.
Щось лише з тим бетоном - дійсно не те, Віталіє.
Та і "в`язнути у росах" теж якось неприродньо, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 18:11:40 ]
Дякую, а я саме від Вас)
Роси - то тільки для ніжок Ганни)))
А з бетоном - я поки на боці розміру, а там хай вв"язне трохи, та й подивлюсь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 18:53:45 ]
Цей вірш із тих, які мусять читатися вголос. Тільки тоді сповна осягаєш всю чарівність надривного, маятникового ритму... дуже сильно, підкреслено чоловіча урбаністична лірика))
Дякую, Віталію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 19:00:35 ]
Я втішена :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 19:33:47 ]
Цікавий текст, да. І, не дивлячись на хронічне недосипання (о, як я тебе розумію!:) енергійний.
Віталіку, а що таке "трісло"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 20:22:27 ]
Дозволь, Любонько, я спробую пояснити. Сонце "трісНУло", але так тонко, коротко (швидко), що, власне "трісло"... :) Звичайно, тут є маленький грішок, але мені він не замуляв, видався цілком природним, а тому допустимим. Утім, може, я надто ліберальна ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 20:28:10 ]
Нє, Наталю, після твого пояснення стало зрозуміліше, звісно :) А за що "сонце тріс(НУ)ло нещасного недовиспаного ліргероя? Взагалі, "трісло" - веселе слівце, просто в мене занадто жива уява :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:18:59 ]
Дякую, Юляно)
Рідко читаю вголос, особливо своє))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:20:15 ]
Чорі, то в мене бабуся казала - "Щоб ти тріс" - от воно й закарбувалося)
И да простите Вы меня...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 21:44:11 ]
Та ап чьом рєчь :)) Кажу ж, веселе слівце. Мені теж подобається слухати вислови стареньких бабусь. Одного разу чула "трясця твоєму батькові". не знаю, що таке "трясця", але слово чудове :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:45:15 ]
Чорі, трясця=пропасниця (лихоманка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:45:59 ]
О-о, моя казала "трясця твої боки"))) Трясця - це щоб тряслися)
А яко же серйозно - мо" все таки тріснуло?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 22:08:43 ]
де сонце в мені тріснуло - ага :) хоча якщо тобі дуже подобається "трісло", то хай лишається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:50:30 ]
Віталію, "сонце мене трісло" означає "сонце мене вдарило"? якщо воно вдарило після того, як Вас причастило, то який із нього тоді священик? хоча - під ударом може матися на увазі епітимія, бо ж ЛГ потім його усе-таки кличе (покаявся, певно). отож, якщо епітимія, то тут усе логічно. якщо ж ні...

це єдине у Вашому тексті, що мене збило з пантелику. решта ж мені дуже й дуже до вподоби. образи яскраві, чіпляють. хочеться перечитувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:52:33 ]
Ну все, змінюю...)
Дякую, Ганно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:54:24 ]
Тут "мені тріснуло" - означає "тріснуло у мене, як варіант інтерпретації - у мене в руках"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 22:48:41 ]
) Я той же, інший в тому числі - десь так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:02:07 ]
як на мене то дуже кльово))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:05:00 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:57:54 ]
Це вже якийсь вірш на межі пошуку своє автентичності чи навіть ідентичності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 12:01:05 ]
Та воно майже завше на межі. Тут просто загострилося.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 11:56:33 ]
Цікаво, важко, але захоплююче! Моїй фантазії та розуму сподобалося занурення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 09:19:26 ]
Дякую) Це головне)