ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Протополю
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
* 191 *
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
"Загаснув серпень. Літо відбулося..."
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
***
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Теплi хвилi (сонет)
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Візії запізнілого дежавю
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Ранку крайньої знемоги.
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Осінній роман
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
* * *
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 Хронічне недосипання
Образ твору Хронічне недосипання, насипане в каву цукром,
Струмує холодним горлом у гирло слизького міста.
Кістками, дверима і лихом, виходячи, я грюкнув,
А вранішнє місто здіймало все хвилю свою бистру.

Глибоко топились баржі, на дно опускались біржі,
Сплавляли завчасно труни - живими - рум'яні люди.
Я зрошеним білим рисом до ужитку натще визрів,
Хоч знав, що немає ситих, хоч знав, що колись - та знудить.

А берег ловився в берег і прошивав понадміцно
Бетоновими мостами єдину дорогу стрічі.
Де я причастився сонцем,
де сонце в мені тріснуло,
де, в'язнучи у бетоні,
я досі
його
кличу.

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-15 16:31:40
Переглядів сторінки твору 10711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.832 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 16:40:17 ]
Баржа з біржею - дещо натужна алітерація, силувана, нарочита.

А так - цікавий ритм, підходить до змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 16:42:34 ]
Дякую) Якось в"їлось так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 16:43:35 ]
Буває)))
Трохи нагадує "ето адміралтєйство і біржа"...
Хтозна, чи після Вознесенського це слово можна вживати без ризику...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 16:46:08 ]
)) Люблю ризик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 16:45:56 ]
Оригінально!
А в передостанній стрічці нічого не пропущено?(у?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 16:46:58 ]
Дяка! Якраз вніс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 17:15:08 ]
Цікавий текст, Віталію! Зачепило - і тепер, в"язнучи у бетоні, вдруге перечитую. Добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:19:48 ]
Дякую, Ганно! Не треба у бетоні - краще у росах!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 19:54:25 ]
теж варіант)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:35:47 ]
...Де я причастився сонцем - браво! Молодець, Віталію. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:36:59 ]
Дякую, Вікторе) Заходь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 17:51:55 ]
Це так несподівано після "квітникаря". Наче інша людина писала. Де Вас більше, Віталію?
Але безвідносно - вірш цікавий, пульсуючий. Однак у кінці... Зважуся запропонувати редакцію:

Де я причастився сонцем, де сонце мені трісло,
Де, в'язнучи у бетоні, я досі його кличу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:55:52 ]
Та скрізь мене потрохи) Дякую, Наталко!)
Так, безумовно, звучить полегшено, але - розмір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 18:10:30 ]
Віталику, а може, це той випадок, коли вірш є важливішим за розмір? Ти ж пульсуєш усім віршем, то чому б тобі не пришвидшити пульс у кінці? Як на мене, вірш - цілком - виграв би. Втім, вирішуй сам, на те ти і автор... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 18:16:45 ]
Пе-ре-ко-на-ли)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 18:06:11 ]
Цікаві образи.
Щось лише з тим бетоном - дійсно не те, Віталіє.
Та і "в`язнути у росах" теж якось неприродньо, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 18:11:40 ]
Дякую, а я саме від Вас)
Роси - то тільки для ніжок Ганни)))
А з бетоном - я поки на боці розміру, а там хай вв"язне трохи, та й подивлюсь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 18:53:45 ]
Цей вірш із тих, які мусять читатися вголос. Тільки тоді сповна осягаєш всю чарівність надривного, маятникового ритму... дуже сильно, підкреслено чоловіча урбаністична лірика))
Дякую, Віталію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 19:00:35 ]
Я втішена :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 19:33:47 ]
Цікавий текст, да. І, не дивлячись на хронічне недосипання (о, як я тебе розумію!:) енергійний.
Віталіку, а що таке "трісло"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 20:22:27 ]
Дозволь, Любонько, я спробую пояснити. Сонце "трісНУло", але так тонко, коротко (швидко), що, власне "трісло"... :) Звичайно, тут є маленький грішок, але мені він не замуляв, видався цілком природним, а тому допустимим. Утім, може, я надто ліберальна ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 20:28:10 ]
Нє, Наталю, після твого пояснення стало зрозуміліше, звісно :) А за що "сонце тріс(НУ)ло нещасного недовиспаного ліргероя? Взагалі, "трісло" - веселе слівце, просто в мене занадто жива уява :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:18:59 ]
Дякую, Юляно)
Рідко читаю вголос, особливо своє))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:20:15 ]
Чорі, то в мене бабуся казала - "Щоб ти тріс" - от воно й закарбувалося)
И да простите Вы меня...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 21:44:11 ]
Та ап чьом рєчь :)) Кажу ж, веселе слівце. Мені теж подобається слухати вислови стареньких бабусь. Одного разу чула "трясця твоєму батькові". не знаю, що таке "трясця", але слово чудове :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:45:15 ]
Чорі, трясця=пропасниця (лихоманка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:45:59 ]
О-о, моя казала "трясця твої боки"))) Трясця - це щоб тряслися)
А яко же серйозно - мо" все таки тріснуло?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 22:08:43 ]
де сонце в мені тріснуло - ага :) хоча якщо тобі дуже подобається "трісло", то хай лишається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:50:30 ]
Віталію, "сонце мене трісло" означає "сонце мене вдарило"? якщо воно вдарило після того, як Вас причастило, то який із нього тоді священик? хоча - під ударом може матися на увазі епітимія, бо ж ЛГ потім його усе-таки кличе (покаявся, певно). отож, якщо епітимія, то тут усе логічно. якщо ж ні...

це єдине у Вашому тексті, що мене збило з пантелику. решта ж мені дуже й дуже до вподоби. образи яскраві, чіпляють. хочеться перечитувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:52:33 ]
Ну все, змінюю...)
Дякую, Ганно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 21:54:24 ]
Тут "мені тріснуло" - означає "тріснуло у мене, як варіант інтерпретації - у мене в руках"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 22:48:41 ]
) Я той же, інший в тому числі - десь так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:02:07 ]
як на мене то дуже кльово))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:05:00 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:57:54 ]
Це вже якийсь вірш на межі пошуку своє автентичності чи навіть ідентичності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 12:01:05 ]
Та воно майже завше на межі. Тут просто загострилося.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 11:56:33 ]
Цікаво, важко, але захоплююче! Моїй фантазії та розуму сподобалося занурення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 09:19:26 ]
Дякую) Це головне)