ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 балада про поцілунок
Образ твору коли в самісінькому центрі мозку
ледь зазоріє – ось-ось розвидниться,
влягаються страсті по Ієроніму Босху,
і ритмізується серце_китиця.
і все ще тривожно, хоча й не лячно.
от саме тоді, із окрайцем слуху,
приходить дивитися на тебе, сплячу,
оглушений поцілунком у ліве вухо.

а зірок понападало! чи з перепою,
темнота підступає лискучим ґлеєм!
марити тобою - чекати бою,
перед нічиєю – як ми! – землею.
багато думається – та мало пишеться.
о-о! дайте походити за небесним плугом!!
хай хоч наостанок як слід натішиться
оглушений поцілунком у ліве вухо.

мозок успокоєних – що той горіх.
а мій – з_кількома_іменами вакуум,
перепрограмований позаторік
коктебельськими маками.
і чи вірші спросоння заскочать, чи
лоскотатиме промінь – лежи_і_слухай!
як же остаточно за двох мовчить
оглушений поцілунком у ліве вухо!

непосвяченим без різниці про що він марить
чи за кого молиться у Великдень,
і хто безсистемно кривавить хмари
кожен ранок_викидень.
вони не переймаються, що зима
проміж лівих ребер пульсує глухо,
бо такої взаємності і не мав
оглушений поцілунком у ліве вухо.

де, зрештою, лишається все як є.
написано_зверстано_видано – скоєно!
архетипний перелік Адамів_Єв –
здвоєний.
а всі усамітнені ще при житті –
хай мої вірші вам будуть пухом!
бо нічого більшого б не хотів,
оглушений поцілунком у ліве вухо.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 01:15:23
Переглядів сторінки твору 19459
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.5  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 04:15:05 ]
О! Дайте походити за небесним плугом!
Дя-ку-ю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:06:50 ]
дякую - вам, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 06:23:57 ]
Нехай будуть твої вірші і пухом і духом, Сергійцю.
А ще краще коли вони вже ставатимуть совістю і вікнами до Божої Ласки.
Відчувається зріла чоловіча поезія, котра спонукає до творчості.
"коктебельськими маками" - щось особисте напевно
"і хто безсистемно кривавить хмари" - гмм? "окривавлює"? "кривавить на хмари"? "і як безсистемно кривавлять хмари"? гублюся...

Розглушуйся і пішли глушити :)
З динамітом на рибу,
ЛЮ
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:07:37 ]
ти, Юрцю, перебільшено добрий до мене.
стільки побажань, що я прямо й не знаю... (старанно конспектує)
кривавить хмари - то про те, як вибіркові (не всі) хмари рожевіють/червоніють з першою зорею... далеко на сході... не щодня, звичайно ж.... типу, а хто_хто їх там кожен ранок мастить? ґа?

щось таке. втім, подумаю.

дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 08:43:52 ]
То як ім"я звучить Оглушений_Поцілунком_у_Ліве_Вухо. Так, як у "Лісовій пісні", чи у якомусь індіанському племені. Ну, типу Вінету Син Інчучуна. Такий один цілісний образ. :о)))
Мені дуже сподобалося.
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:08:33 ]
саме так і малось на увазі - Гойко_Мітіч_Чінгачгук_Великий_Змій... або Ункас_Син_Чінгачгука_Швидконогий_Олень... чи Аритмічний_Романтик_Нічиє_Перо.... чи ще щось, типу того.
просто не став тут з"єднувати в одне, бо читається рефренами воно саме так - як ім"я власне. а то було б дуже вже манірно - а за манірність мене дуже сварять. практично ногами б"ють.

дяка вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 08:52:52 ]
Клас!
Щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:09:32 ]
ну, не те щоб зовсім клас...
але дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 09:10:55 ]
Сергію, що мені найбільше подобається у твоїй поезії - це змішування різних пластів, світів. Не дивлячись на модернову форму, у цій поезії багато філософських істин. Вона життєва, душевна: "і, напевно, у всіх настає пора,коли найріднішими робляться дальні", "непосвяченим без різниці про що він марить" - проймає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:10:16 ]
дякую, Оленко!
щиротвій:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 09:56:39 ]
Це треба слухати. Той випадок, коли тре відчути ритм. Останні 16 рядків особливо класні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:11:00 ]
подумаю, може скорочу все до сотанніх 16 рядків.

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 10:31:15 ]
Трохи про гіпертекстуальність -

похилий Будда забирався в дзвіниці,
дивився на степ і молився на сонце –
великий і грішний, чистий і ниций,
забувши тенденції, відкинувши соціум
для щоденної битви за той контекст,
у якому рідняться лише за духом! –
українізований жрець_ацтек,
оглушений поцілунком у ліве вухо. :)))

Перші чотири рядки Жадана, останні чотири – Татчина, остаточний варіант – Сергія :) Бо ж обидва :) Бо ж обидва відчувають цей світ оглушене, боляче й затято. Їх не можна порівнювати. Можна лише дивуватися єдності цього світу, зчудованому і в поцілунковій радості, і в чистій ницості.
І ще дякувати поетам, які діляться нами цією гуперсексуа… тьху, ти!.. гіпетекстуальною єдністю :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:11:33 ]
дяка, друже.
ти вже другий закидаєш мені Жадана. значить шось в цьому є. але я не зовсім знаю як на це реагувати. бо Жадана, крім ранніх текстів, практично не читав... ну, ще десь попадали кілька розлогих верлібрів, більш пізніх. треба звичайно виправитись і почитати, але чесно - так ліньки... маю певне перенасичення віршами взагалі, то поезію практично не читаю останнім часом... це, напевне, скоро пройде:) відпочинок, сонце, вітаміни, спілкування - і все стане на свої місця :)))
взагалі_то Жадана для мене - як цілісне явище - біла пляма.
треба буде це кось поправити.
а може це Жадан підслухав, коли я ходив по хаті й читав вголос!? (не дуже невпевнено так:)

щира дяка тобі за добрі слова - ти мене завжди балуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 00:08:50 ]
“ти вже другий закидаєш мені Жадана. значить шось в цьому є. але я не зовсім знаю як на це реагувати...”

А ти не реагуй, не рефлексуй, не комплексуй, і взагалі – не “уй” :))) Розумієш, друже, коли я писав свою рецу, то точно знав, що не писав би так комусь іншому. Бо порівнювати навіть в доброму сенсі двох зрілих поетів – дещо і м’яко кажучи, неввічливо. Але, я абсолютно впевнений, що ти мене зрозумієш, бо – ще раз підкреслюю – не в порівняннях тут справа. А в тому процесі, де, як ти сам визначив – “рідняться лише за духом”. І не лише автори.

Я теж не можу вважатися знавцем творчості С.Жадана, бо особисто для мене він – на відміну для декого з присутніх – дещо нерівний. Чи я його нерівно читаю, уривками :) Але, не дивлячись на його популярність, мені здається, що Жадан ще “не встоявся”. В доброму сенсі. Але це не заважає мені відчувати загальний дух його творчості, ту гіпертекстуальність, яка мені близька і не може бути не моєю і не твоєю, бо вона – “гіпер”. Тобто, розташована за межами окремих текстів.

Зараз я понесу крамолу :) Бо у випадку, який розглядається, не йдеться за технічну майстерність. Тут не йдеться (о боже! що я несу!) навіть за рівень поезії. В його звичному розумному сенсі. Тут йдеться за рівень здатності заразити власним світовідчуттям світобудову з усіма її гіперпросторами. І саме в цьому сенсі поезія С.Татчина (і багатьох інших, кому затісно на цьому та інших сайтах) краща за спроби пера О.Кацая та іже з ним. Бо це, як на мене – ота справжня поезія, до якої досконала техніка виконання відноситься як лискучий “хай-тек” до “Рожевої мавпи” Марії Приймаченко.

Гіпертекст Жадана, Татчина, Новікової, Нової, Фурси, Павлюка та багатьох інших і таких різних (вибачаюсь перед тими, кого не назвав просто через власну лінькуватість) є моїм якщо не як поета, то як – що набагато для мене головніше! – читача. В моєму текстуальному гіперпросторі п’ють не фіалами, а стаканами, плачуть слізьми, а не гліцерином, спілкуються мовою, а не словниками. Я не кажу, що інші гіперпростори погані. Просто цей –мій.

Мій гіперпростір – біль від відчуття свободи, а не свобода від відчуття болю.

Погодься, Сергію, що ота, відома нам, “Космічна тітонька” – нуль з точки зору “високої літератури”. Але яка ж вона висока з точки зору нашого кондового не літературного буття!

Вибачай за сумбур, пане-брате – щось Остапа понесло :) Казали мати, лягай спати опісля другої пляшки :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-28 00:36:47 ]
ти мене балуєш такою кіл(ь)кісттю знаків:)
та я вкурив про що мова, але ввічливо так відписався:) бо особливо, звичайно ж не "ую" нічого з перечисленого. кожен неповторний в міру власної автентики - щось типу того.
ну, а якщо ще й може на око прокласти запасний маршрут від Золотої Риби до Столової Гори - в обхід Магеланової Хмари - то ціни йому воопше немає:)
але Жадана всьо же треба почитати.
з "“Космічної тітоньки” отримав купу задоволення:)))

всідатвій,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 11:07:12 ]
Вітання пане Сергію! Тягне вас останнім часом на шлягери і балади. Заімпонувала ваша балада. Щодо критики. Може трохи перебрали із дієслівними римами (нарахував 11). Але цей закид губиться у загальній динаміці вірша.
Щиро ваш, Микола


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-01-27 12:00:46 ]
вам, пане Миколо, варто було б перечитати визначення дієслівної рими)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 12:17:29 ]
Дякую пане вчителю, але я знаю, що це таке. А вам пораджу уважніше читати вірші і не поспішати до напучування :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-01-27 15:16:12 ]
ех, маладьооооож...)
кого-кого, а Татчина намагаюся читати уважно.
став, напевне, підсліпуватим, бо дієсліних рим знайшов аж одну.. ткніть старого носом ше в десять)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:12:48 ]

привіт, Миколо!
дяка вам за візит і прочитання.
стільки дефектів, як ви, не нарахував. втім, над зауваженнями - глобально - подумаю...
сама проблемна рима тут для мене - це /пишеться-натішиться/
але (трохи мнецця... але зненацька знаходить вихід) для українського віршування дієслівні рими - то є один з чільних каменів.... це певним чином запаралелює текст з традицією:)))

це не зовсім ідеальний варіант. я ще подумаю.

щироваш.
(а дійсно, може будемо тикати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:13:09 ]
о-о! Тою! я радий що ти вже є. чи ти й був тут, тільки (хитро мружачись) не виходив із-за лаштунків?:)
насамперед, я тобі, звичайно ж, винен листа :( цур, не сваритися...
так час швидко пролетів за цими святами й роботою - сідав вже не один раз (оглядається довкола - "Ну, правда ж?" - всі одностайно кивають головами). тобто - лист за мною.
взагалі_то, тут така штука... коли "настає" листування - мене прямо ломає: я самий невчасний відповідач на листи. це знають всі. може цьому є який діагноз? (з надією)

дяка за "захист". втім, тут ще треба буде через тиждень_другий уважно подивитись... може де яка літерка... чи аритмічний склад якийсь... чи кома, опять же... бо вночі вже не вичитувалось.

щиротвій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 22:54:17 ]
Отнятая у меня, ночами
Плакавшая обо мне, в нестрогом
Черном платье, с детскими плечами,
Лучший дар, не возвращенный богом,

Заклинаю прошлым, настоящим,
Крепче спи, не всхлипывай спросонок,
Не следи за мной зрачком косящим,
Ангел, олененок, соколенок.

Из камней Шумера, из пустыни
Аравийской, из какого круга
Памяти - в сиянии гордыни
Горло мне захлестываешь туго?

Я не знаю, где твоя держава,
И не знаю, как сложить заклятье,
Чтобы снова потерять мне право
На твое дыханье, руки, платье.
(А.Т.)

Це написав один з моїх найулюбленіших поетів.
Пробачте Лео цей мимовільний перегук :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 23:13:46 ]
ви даремно вибачаєтесь - це й мій улюблений поет.
дякую вам за цей мимовільний перегук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 13:58:41 ]
Тому що у скалі засидівся! Виходьте на світ божий і не сидіть у тих склепах. Я очікував на таку вашу реакцію. Вона нормальна і мене влаштовує. Тож можу перший вам запропонувати мир!
Якщо брати точне визначення то ви будете абсолютно праві, стосовно дієсл. рим Татчина. Але я мав на увазі вцілому систему римування із дієслівними римами, тобто, коли інша частина мови римується із дієсловом. Ви ж розумієте, що це закид дуже умовний для мене і пана Сергія поготів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 14:01:43 ]
Пане Сергію. Я не проти тикати, якщо ви дозволите.
Отже, Сергію. Тобі ті зауваження просто до роздумів, я погоджуюся з тобою, що дієслівна рима є закорінена певною мірою втрадицію, більше того вона у певному прояві є неуникненною. Тому сприймай це як дірект до вищої точки левел апу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 22:03:08 ]
тобто це вже не directx 9.0, а directx 11 - як мінімум... щось типу того (за звичкою тицяє - скачати на халяву).
ок, Миколо:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:29:27 ]
Цілую ніжно
Люблю
Юля
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:31:59 ]
відціловую ніжно навзаєм.
щиротвій:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:41:18 ]
Привіт, Сергію! Страсті по страті...))) ЖивЕмо! Удачі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:43:07 ]
привіт, Вітре!
страсті_мордасті... швидше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:48:27 ]
Мммм...Вау.

Легким поцілунком у щоку
З ніжністю, Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:51:12 ]
Ґммм...Мяу.
добре що не в праве вухо:)
з аналогічною (а мо" ще й більшою) ніжністттттю,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:53:00 ]
Мур-мяу? ;)
Та ну його, те право вухо...:) У щоку справжнього поета поцілувати - честь! :)

)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:56:14 ]
та й поетові честь - підставити щоку.
(поцілували тебе в щоку - підстав другу)
а вухо - то так: умовний рефлекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:59:33 ]
Поцілували в одну щоку - підстав другу, поцілували в обидва вуха - що підставляти...?:)
То ви і другу мені підставили щоку? Ух...Зараз, наберуся сил...Ммм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:04:18 ]
А тут я таки з кущів і з сметаною р-р-раз
упс...
у вас тут шури-мурррри
будем щитати у ліве вухо промахнулась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:11:49 ]
до Є.Г.
так то ж така древня штука, що вже практично набула статус "народної мудрості": якщо щось там тебе в одну щоку, то ти одразу й другу наставляй... про всяк випадок.
після щоків і вух - лишається тільки припалити цигареткою носика: пш-ш-ш-ш-ш...
до Ю.З.
сметана - о! - ням_ням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 20:10:25 ]
Юльцю... Я тільки у щоку (принаймні, про інше він мені не казав) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:12:57 ]
казав-казав. тільки не треба про це всім розказувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 20:19:26 ]
Та я знаю про мудрість, а щодо цигарки... Хіба можна ніс талановитого поета припалювати? Не добре...
То що ви там мені казали? ;) (тільки тихо мені на вушко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:28:54 ]
так то ж потенційно, гіпотетично і не буквально.
а що казав?.. (лізе до записника... слинявить пальця... гортає сторінки...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-03 15:59:38 ]
То знайшли, що казали? ;)
Я всю ніч тільки й дивилася на те, як ви гортаєте сторіночки... Ех...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 20:04:26 ]
нє_а! гортав_гортав... листав_листав... - всі сторінки заслинив... а щось же таке пам"ятаю... щось таке крутиться в голові...
(достає самий секретний записник... може тут?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:18:03 ]
Ага то шо полетіли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:29:12 ]
аґа:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:37:43 ]
У кожній строфі знаходжу хоч один рядок, але такий, який мене не залишає байдужим. Саме він мене примушує замислитись, щоб залишитись в цьому стані, в якому хотілось би також не просто віршувати, а мудро і про щось.
Знайшов для себе цікаві думки, повторені вдруге, якщо не вшосте, але поетично. Це про "дальніх". А від плуга я просто в захваті. Така важка дрібниця, а як гарно про неї написано...
А я поки що призупинюсь.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 20:06:11 ]
я так думаю, Сашо, тре" вилучити цей куплєт з пісні. чессслово....
взагалі_то, всі строфи писались заради одного рядка. то ти вірно підмітив.
дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-09 17:26:16 ]
Хм... А й справді, може, в ньому? (Подивіться на останній сторіночці)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 20:09:47 ]
глибоко. сильно. йду читати юнга.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 20:11:19 ]
та киньте, Мирославе.
почитайте краще Керола.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 01:49:22 ]
архетипний перелік Адамів_Єв –
здвоєний.
а всі усамітнені ще при житті –
хай мої вірші вам будуть пухом!
Це мається на увазі: кожної тварі - по парі? З насолодою покатулялася на лебединому пухові вірша і швиденько встаю і біжу шукати свою архетипну споловинену тварь, бо вже мене тут так легенько цьомкнули у ліве вухо кулачком, що я розляглася тут на пухових словечках, а інші теж хочуть кайфу. Дякую, дякую, дякую. Цнотливий цьомчик у ліве вушко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 10:52:55 ]
ага! (радісно киває)
кожній чоловічій тварі - по парі!
сенкс.