ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Щасливцеве
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
Не спиться
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
Місто дитинства
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
* * *
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Роксолана Вірлан
2026.04.25 19:32
Енкі
Писав сценарії для буднів,
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."

Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Зорі дитинства
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
Хелоу – люблю тебе (The Doors)
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Прозріння
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Стежки спіральні
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
Русло
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
Ніч і море
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих

Вячеслав Руденко
2026.04.25 10:57
Плеоназм
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,

Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
Пів неба
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Храни спокойствия очаг
rain of bullets Храни спокойствия очаг.
По линиям огня
я проливаю свет.
Ты до последней капли дня
держись меня,
любви дыши в ответ.
Пускай завистники молчат
улыбками слепя,
разбрасывая лесть.
Мы не отступим ни на пядь,
им не отнять
всего того, что есть
для передышки – море слов
и тени от ресниц,
следов касаний нет,
взгляд ослепителен, как блиц.
Молчаньем птиц
увенчан наш обет.
И, словно метки на мече,
я чувствую себя
и нахожу твой пульс.
Храни спокойствие любя.
Зажгусь опять
под беглым ливнем пуль,
твою я пясть
сожму.

3 Февраля 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 01:30:45
Переглядів сторінки твору 7441
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.555 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 16:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 02:17:40 ]
Тут така спокійна сила бринить, як у Євгена Марчука, коли він балотувався в Президенти в 1999-му.
Прозоре, чітке письмо, і навіть таємничість прозора. І вже така огранка сталева слова і ясність є.
Вітаю, пане Голубий берете! Відчувається почерк
десантника у вірші.

Вспомни, десантник, свой Афганистан,
Зарево пожарищ, крики мусульман,
Вспомни шальные взрывы у реки,
Как от нас бежали черти-басмачи!

Це мені наспівали хлопці, учасники бойових дій в Афгані.
Але ж тут - про боротьбу в коханні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 15:48:43 ]
Спасибі , Ярославе.
Я в Афгані не був, але під польською границею
стояв готовий до інтервенції - був такий час колись.
Слава Богу їм Бог тоді Ярузельського послав.
Тисну руку побратимську і поправляю берет.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 08:49:34 ]
"любви дыши в ответ." - это как?
"Мы не уступим ни на пядь," - это не по-русски. По-русски будет "мы не уступим ни пяди" или "мы не отступим ни на пядь".
"им не отнять" - о чем, собственно, речь?
что такое "пясть"?
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:37:35 ]
Пане Лео, ви усіх критикуєте, чи тільки найкращих? Хоча є одна приємна деталь, у вашій бочці дьогтю все-таки є ложка меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 12:05:43 ]
Бачте, Галино, усі оцінки суб"єктивні. Для когось хтось найкращий, для когось посередній. А "найкращі" недоторкані чи що? До того ж, я намагаюсь критикувати виключно тексти, а не їх авторів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:04:22 ]
Привіт, Лео.
Дякую за коструктив. В російській я профан -
тому потребую допомоги, аби то звучало по їхньому-правильно.
Тепер по заувагам:
***
"любви дыши в ответ." - это как?" - можливо ви мені допоможете але ідея така:
"любов дихає (скажімо) на вас - а ви дихаєте їй у відповідь"
***
"отступим ни на пядь" - велика дяка - зараз заміню.
***
"им не отнять и не понять (того), что есть для передышки" - тут "того" замовчане, думаєте з "..."
буде зрозуміліше?
***
ПЯСТЬ (по Далю)- ж. кисть руки, ладонь; пять долгих косточек со связками и прочими частями меж пальцев и запястья.
Заходьте - критикуйте.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:31:07 ]
Наиболее подходил бы к Вашей мысли вариант "с любовью дыши в такт", но тогда придется менять то, что впереди.
С передышками - "им передышек не отнять", а дальше менять, потому что даже вставка "того" ничего не поясняет.
С пястью сложнее. Это собственно, не сама ладонь, а только 5 длинных лучевых косточек, которые ну никак нельзя сжать без участия пальцев. А пальцы уже не пясть. Пястью можно вытереть пот со лба, пясть поднимают и опускают музыканты при игре.

Впрочем, это всего лишь мои мысли, а не руководства к действию.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:36:07 ]
Лео,
Дякую.
Я ще подумаю про "дихання у відповідь"...
Замінив трохи ті "передишки" - воно спростилося дещо, але думаю що
прояснішало.
Прошу заглянути сюди, це про "пясть" (звичайно що я не знаток, але мені видається
що "пясть" може уживаєтися як "кулак" теж (в старо-руській,українській принаймі так воно є) -
"http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%8C"
"Происходит от праслав. формы *pęstь, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. пясть «кисть руки, кулак»"
Тримаймося,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:39:36 ]
Ось тут є лінк (для прикладу) до поезій одної московської поетеси:
http://zhurnal.lib.ru/l/leonowa_l_e/sonety.shtml
Ви можете знайти там: "И брать за руку не сжимая пясть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 19:56:46 ]
:) Те, що Ви навели як приклад, лише підкреслює мою правоту. ""И брать за руку не сжимая пясть" означає "только за пальцы". Знаєте, є така достатньо неприємна манера в деяких людей? У даному контексті вона свідчить про певне відчуження між героями.
Щодо етімології слова, можливо, в давньо-руському воно так і вживалося, але ж Ваш текст - не давно-руський, тому використання саме цього слова здалося мені чужеродним тут. Воно могло мати зміст, якби йшлося про чиюсь пясть, яку лір. герой стискає своєю рукою. А якщо йдеться про свою, якою він стискає міч, тоді, можливо, є сенс змінити його на кисть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:42:22 ]
Добре, Лео.
У Вас золоте терпіння на моє невігластво. :)
Я виправив "пяст" і витер ним чоло.
Тепер запалюватимусь. О!
Данкішен,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:46:43 ]
Просто я впертий, коли відчуваю, що правий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 10:04:19 ]
Любові, Любові, Любові Вам, неповторний ЛЮ! І нехай вона породжує нові і нові неповторно-красиві рядки, які читатимуться серцем... Ой, занесло мене від Ваших рядків :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:07:52 ]
Олесю, дякую.
Вам теж любові і отримання взаємності.
Ваш ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:40:52 ]
Храни спокойствие любя,сжимая пясть под беглым ливнем пуль... Оце так!.. Як би цього навчитися... ЛЮ, ти неперевершений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:15:41 ]
Дякую, Галинко.
Утримати рівновагу не є легкою справою, але принаймі пробувати - потрібно.
Емоції деколи потрібні, а деколи зайві - але все в природі любить збалансований стан - це і є стан
почуття міри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:00:25 ]
ЛЮ, направду буваю іноді надто емоційна, язик мій, а в даному випадку пальці, ота ціла п"ясть, підводять. Та вірш направду чудовий, а дехто шукає чорну кішку в чорній кімнаті, коли її там нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:56:59 ]
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :) Може, тут, пане Лео, і гуморно, та швидше виглядає на наскок. І навряд чи погоджусь з вами, що поет Лазірко - посередність. І ще, на мою скромну думку, перш ніж присікатись до слів, значенння котрих вам неясні, варто і в словник заглянути. Бо з усіх зауваг суттєвим було хіба тільки про п"ядь, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:35:18 ]
Пані Галино, я помітив, що у Вас реакції довгеньки, але це не означає, що я маю на кожну з них реагувати. І де ви бачили, щоб я прохав Вас погоджуватися чи непогоджуватися зі мною з приводу будь-якого питання? Залиште краще свої емоції для когось іншого. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 22:57:02 ]
Знаєте, пане Лео, щодо реакцій я теж вперта трохи, коли відчуваю, що права, тому вони може й довгенькі. Та це реакції виключно на правки, котрі ви намагаєтеся давати такому чудовому віршу. І я дозволила собі не погодитися з вами не з приводу будь-якого питання, а тільки питання, чи посередність як автор поезій пан Юрій Лазірко, чи все-таки один з найкращих. А емоції мої відносилися теж тільки до вірша і того, що з цього вірша варто мені взяти в життя після його прочитання, а зовсім не стосувалися вашої персони. Щасти навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:49:02 ]
Юрцю, привіт! І ти здатен усім відповісти?)))) Хватаю гітару і співаю до надриву...Ех, приїде син, точно пісня буде !)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:00:52 ]
О, то файно, Влодзю.
Всім відповідаю і вчуся дихати у відповідь.
Беру однострунну балалайкуі і видушую тугу за березами. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:50:54 ]
Пішов друкувати про війну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:03:09 ]
О,
Видрукуй люфу танка "Рудеґо" разом з Гусліком і Шаріком.
Коли би не та люфа - німаки би перемогли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:08:22 ]
Ти що? Розгнівався? То мене Ярослав своїми коментами на війну надихнув. У так - бронепоезд стаит...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:20:52 ]
Я? Розгнівався? Хіх :)
Раз стаіт - значіт так нада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 23:13:38 ]
Юро, може я набридла вже зі своїми реакціями, то вибачай, та мені шкода трохи, що оте про п"ясть зникло. Для мене були два моменти особливі, дихай у відповідь любові і отой перший варіант кінця. Я собі уявляла, що то ліргерой говорить до героїні, зберігай спокій, навіть під кулями, не лише перед заздрісниками. І ліргероїня, стискаючи себе за руку, під кулями намагається зберігати спокій і їх любов. Ото було сильно, там же ніби не було про стискання героєм п"ясту героїні, що могло би сівдчити про їх відчуженість, це вона сама себе однією рукою стримувала від паніки навіть під кулями, вірячи, що сила їх любові захистить. Отак я розуміла, такого спокою хотіла вчитися. А зараз варіант незлий, для тих, хто не читав попереднього, та обіцянка героя запалитися знову від куль - щось таке як запалитися від ста грамів чи перегляду фільму з певним змістом, типу не переживай, я ще раз запалюсь. Юрцю, можеш видалити цей комент, я все одно маю варіант з п"ястком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 00:25:21 ]
Галинко,
Дякую за-все-за-все.
Я дещо побільшив вірша.
І пясть повернулася :)
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 01:17:00 ]
Ой тішуся, що все обійшлося так гарно і без образ. Бо мені чогось здалося, що моє втручання в літпроцес викликало певні застороги. Направду мені чогось цей вірш так близько припав до душі, майже як власний, бо у ньому така непідробна чистота, а мені зараз так бракує віри в чистоту любові і вірності. Тішуся, що п"ясть повернулася, хоча мені той перший варіант був ближчий. Та це моє особисте відчуття, і я вже взяла собі до серця оте перше. Дякую за тепло, від твого вірша на душі свято.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 01:27:44 ]
Юрцю, а зміст який! Чогось із Галиною погодитися хочеться.:) Смайлик - квіточка! ЛЮ.)