ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
Нипючі стигми вчорашнього дня
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
"Розсипані зорі"
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Храни спокойствия очаг
rain of bullets Храни спокойствия очаг.
По линиям огня
я проливаю свет.
Ты до последней капли дня
держись меня,
любви дыши в ответ.
Пускай завистники молчат
улыбками слепя,
разбрасывая лесть.
Мы не отступим ни на пядь,
им не отнять
всего того, что есть
для передышки – море слов
и тени от ресниц,
следов касаний нет,
взгляд ослепителен, как блиц.
Молчаньем птиц
увенчан наш обет.
И, словно метки на мече,
я чувствую себя
и нахожу твой пульс.
Храни спокойствие любя.
Зажгусь опять
под беглым ливнем пуль,
твою я пясть
сожму.

3 Февраля 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 01:30:45
Переглядів сторінки твору 7060
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.555 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 15:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 02:17:40 ]
Тут така спокійна сила бринить, як у Євгена Марчука, коли він балотувався в Президенти в 1999-му.
Прозоре, чітке письмо, і навіть таємничість прозора. І вже така огранка сталева слова і ясність є.
Вітаю, пане Голубий берете! Відчувається почерк
десантника у вірші.

Вспомни, десантник, свой Афганистан,
Зарево пожарищ, крики мусульман,
Вспомни шальные взрывы у реки,
Как от нас бежали черти-басмачи!

Це мені наспівали хлопці, учасники бойових дій в Афгані.
Але ж тут - про боротьбу в коханні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 15:48:43 ]
Спасибі , Ярославе.
Я в Афгані не був, але під польською границею
стояв готовий до інтервенції - був такий час колись.
Слава Богу їм Бог тоді Ярузельського послав.
Тисну руку побратимську і поправляю берет.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 08:49:34 ]
"любви дыши в ответ." - это как?
"Мы не уступим ни на пядь," - это не по-русски. По-русски будет "мы не уступим ни пяди" или "мы не отступим ни на пядь".
"им не отнять" - о чем, собственно, речь?
что такое "пясть"?
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:37:35 ]
Пане Лео, ви усіх критикуєте, чи тільки найкращих? Хоча є одна приємна деталь, у вашій бочці дьогтю все-таки є ложка меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 12:05:43 ]
Бачте, Галино, усі оцінки суб"єктивні. Для когось хтось найкращий, для когось посередній. А "найкращі" недоторкані чи що? До того ж, я намагаюсь критикувати виключно тексти, а не їх авторів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:04:22 ]
Привіт, Лео.
Дякую за коструктив. В російській я профан -
тому потребую допомоги, аби то звучало по їхньому-правильно.
Тепер по заувагам:
***
"любви дыши в ответ." - это как?" - можливо ви мені допоможете але ідея така:
"любов дихає (скажімо) на вас - а ви дихаєте їй у відповідь"
***
"отступим ни на пядь" - велика дяка - зараз заміню.
***
"им не отнять и не понять (того), что есть для передышки" - тут "того" замовчане, думаєте з "..."
буде зрозуміліше?
***
ПЯСТЬ (по Далю)- ж. кисть руки, ладонь; пять долгих косточек со связками и прочими частями меж пальцев и запястья.
Заходьте - критикуйте.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:31:07 ]
Наиболее подходил бы к Вашей мысли вариант "с любовью дыши в такт", но тогда придется менять то, что впереди.
С передышками - "им передышек не отнять", а дальше менять, потому что даже вставка "того" ничего не поясняет.
С пястью сложнее. Это собственно, не сама ладонь, а только 5 длинных лучевых косточек, которые ну никак нельзя сжать без участия пальцев. А пальцы уже не пясть. Пястью можно вытереть пот со лба, пясть поднимают и опускают музыканты при игре.

Впрочем, это всего лишь мои мысли, а не руководства к действию.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:36:07 ]
Лео,
Дякую.
Я ще подумаю про "дихання у відповідь"...
Замінив трохи ті "передишки" - воно спростилося дещо, але думаю що
прояснішало.
Прошу заглянути сюди, це про "пясть" (звичайно що я не знаток, але мені видається
що "пясть" може уживаєтися як "кулак" теж (в старо-руській,українській принаймі так воно є) -
"http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%8C"
"Происходит от праслав. формы *pęstь, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. пясть «кисть руки, кулак»"
Тримаймося,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:39:36 ]
Ось тут є лінк (для прикладу) до поезій одної московської поетеси:
http://zhurnal.lib.ru/l/leonowa_l_e/sonety.shtml
Ви можете знайти там: "И брать за руку не сжимая пясть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 19:56:46 ]
:) Те, що Ви навели як приклад, лише підкреслює мою правоту. ""И брать за руку не сжимая пясть" означає "только за пальцы". Знаєте, є така достатньо неприємна манера в деяких людей? У даному контексті вона свідчить про певне відчуження між героями.
Щодо етімології слова, можливо, в давньо-руському воно так і вживалося, але ж Ваш текст - не давно-руський, тому використання саме цього слова здалося мені чужеродним тут. Воно могло мати зміст, якби йшлося про чиюсь пясть, яку лір. герой стискає своєю рукою. А якщо йдеться про свою, якою він стискає міч, тоді, можливо, є сенс змінити його на кисть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:42:22 ]
Добре, Лео.
У Вас золоте терпіння на моє невігластво. :)
Я виправив "пяст" і витер ним чоло.
Тепер запалюватимусь. О!
Данкішен,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:46:43 ]
Просто я впертий, коли відчуваю, що правий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 10:04:19 ]
Любові, Любові, Любові Вам, неповторний ЛЮ! І нехай вона породжує нові і нові неповторно-красиві рядки, які читатимуться серцем... Ой, занесло мене від Ваших рядків :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:07:52 ]
Олесю, дякую.
Вам теж любові і отримання взаємності.
Ваш ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 11:40:52 ]
Храни спокойствие любя,сжимая пясть под беглым ливнем пуль... Оце так!.. Як би цього навчитися... ЛЮ, ти неперевершений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:15:41 ]
Дякую, Галинко.
Утримати рівновагу не є легкою справою, але принаймі пробувати - потрібно.
Емоції деколи потрібні, а деколи зайві - але все в природі любить збалансований стан - це і є стан
почуття міри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:00:25 ]
ЛЮ, направду буваю іноді надто емоційна, язик мій, а в даному випадку пальці, ота ціла п"ясть, підводять. Та вірш направду чудовий, а дехто шукає чорну кішку в чорній кімнаті, коли її там нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:56:59 ]
Прошу извинить, если нарушил спокойствие и замутил "сталеву ясність". :) Може, тут, пане Лео, і гуморно, та швидше виглядає на наскок. І навряд чи погоджусь з вами, що поет Лазірко - посередність. І ще, на мою скромну думку, перш ніж присікатись до слів, значенння котрих вам неясні, варто і в словник заглянути. Бо з усіх зауваг суттєвим було хіба тільки про п"ядь, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:35:18 ]
Пані Галино, я помітив, що у Вас реакції довгеньки, але це не означає, що я маю на кожну з них реагувати. І де ви бачили, щоб я прохав Вас погоджуватися чи непогоджуватися зі мною з приводу будь-якого питання? Залиште краще свої емоції для когось іншого. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 22:57:02 ]
Знаєте, пане Лео, щодо реакцій я теж вперта трохи, коли відчуваю, що права, тому вони може й довгенькі. Та це реакції виключно на правки, котрі ви намагаєтеся давати такому чудовому віршу. І я дозволила собі не погодитися з вами не з приводу будь-якого питання, а тільки питання, чи посередність як автор поезій пан Юрій Лазірко, чи все-таки один з найкращих. А емоції мої відносилися теж тільки до вірша і того, що з цього вірша варто мені взяти в життя після його прочитання, а зовсім не стосувалися вашої персони. Щасти навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:49:02 ]
Юрцю, привіт! І ти здатен усім відповісти?)))) Хватаю гітару і співаю до надриву...Ех, приїде син, точно пісня буде !)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:00:52 ]
О, то файно, Влодзю.
Всім відповідаю і вчуся дихати у відповідь.
Беру однострунну балалайкуі і видушую тугу за березами. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:50:54 ]
Пішов друкувати про війну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:03:09 ]
О,
Видрукуй люфу танка "Рудеґо" разом з Гусліком і Шаріком.
Коли би не та люфа - німаки би перемогли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:08:22 ]
Ти що? Розгнівався? То мене Ярослав своїми коментами на війну надихнув. У так - бронепоезд стаит...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 20:20:52 ]
Я? Розгнівався? Хіх :)
Раз стаіт - значіт так нада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 23:13:38 ]
Юро, може я набридла вже зі своїми реакціями, то вибачай, та мені шкода трохи, що оте про п"ясть зникло. Для мене були два моменти особливі, дихай у відповідь любові і отой перший варіант кінця. Я собі уявляла, що то ліргерой говорить до героїні, зберігай спокій, навіть під кулями, не лише перед заздрісниками. І ліргероїня, стискаючи себе за руку, під кулями намагається зберігати спокій і їх любов. Ото було сильно, там же ніби не було про стискання героєм п"ясту героїні, що могло би сівдчити про їх відчуженість, це вона сама себе однією рукою стримувала від паніки навіть під кулями, вірячи, що сила їх любові захистить. Отак я розуміла, такого спокою хотіла вчитися. А зараз варіант незлий, для тих, хто не читав попереднього, та обіцянка героя запалитися знову від куль - щось таке як запалитися від ста грамів чи перегляду фільму з певним змістом, типу не переживай, я ще раз запалюсь. Юрцю, можеш видалити цей комент, я все одно маю варіант з п"ястком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 00:25:21 ]
Галинко,
Дякую за-все-за-все.
Я дещо побільшив вірша.
І пясть повернулася :)
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 01:17:00 ]
Ой тішуся, що все обійшлося так гарно і без образ. Бо мені чогось здалося, що моє втручання в літпроцес викликало певні застороги. Направду мені чогось цей вірш так близько припав до душі, майже як власний, бо у ньому така непідробна чистота, а мені зараз так бракує віри в чистоту любові і вірності. Тішуся, що п"ясть повернулася, хоча мені той перший варіант був ближчий. Та це моє особисте відчуття, і я вже взяла собі до серця оте перше. Дякую за тепло, від твого вірша на душі свято.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 01:27:44 ]
Юрцю, а зміст який! Чогось із Галиною погодитися хочеться.:) Смайлик - квіточка! ЛЮ.)