ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Непорочне зачаття
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
***
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Самітник
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
* * *
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Освідчення
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Паплюжачи і звичаї, і мову материнську (за Лессінгом)
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Звернення до Галини Шибко та Редакції майстерень.
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Прогулянка в лісі
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще...
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Битва під Шумськом в 1233 році
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Годиннику
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
***
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Повня
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
* * *
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
Людська бездушність
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Поетів пощадіть, о Музи...
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 Вона і Він
Образ твору Вона і Він...
На відстані руки
поглядами мовчать...

Вона -
на безіменний палець
ніжність нанизує,
білої смуги
пустку вкриваючи,
сльозами сміючись,
мріє.

Він -
сліди Її на себе міряє,
самотності квітку
зігріти хоче,
до ніг тягарі сумніву
прив’язує,
словами жонглюючи,
мріє.

Вона і Він.
На відстані руки...
Кожен про своє -
мріють.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-14 23:48:28
Переглядів сторінки твору 6896
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.5  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 23:57:01 ]
На відстані руки...
Кожен про своє -
мріють...... і навіть не здогадуються, що про різне... до часу не здогадуються.....
Ой і примусила ти мене розплакатись.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 00:44:22 ]
Як Ви гарно вмієте сказати, Ярино!
Я захоплена Вашими верлібрами.
Ніколи не писала Вам коментарів, проте перечитувала всі Ваші опубліковані вірші та іншу поезію.
Чудово!
Такі чарівні образи, так просто і водночас мудро сказано.
Дякую.
З повагою,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 01:03:05 ]
Кожен про своє... Сумно, але гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 08:38:52 ]
Гарно, Яроно! Видно, що розумієшся як на жіночих, так і на чоловічих почуваннях, і пишеш про них делікатно, без попси. Молодчинка! Па-па.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:58:03 ]
Софійко, вибачай, під комент не попаду...
Ага... момент прозріння дуже болючий, але нічого не зробиш, може воно й потрібно.
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:59:07 ]
Оксано, велика дяка за гарні слова.
Чекатиму Ваших коментарів ..
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:59:59 ]
Іринко, чогось воно так є, що і сум буває гарним.
Дякую, що читаєте.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 09:02:03 ]
Ой Мироне, про почування можна тільки делікатно. А розумітися на них - то значить життя жити. Просто по-філософськи треба до цього всього ставитися, без зайвого надриву.
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 09:24:08 ]
Самотності квітку зігріти хоче...
Щира правда.......Зігріти за те, що вона ніжність нанизує...
Красиво. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 09:41:45 ]
добре було б зігріти не за щось, а тому, що хочеться зігріти...
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 11:48:50 ]
"Кожен про своє -
мріють." - !!!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 12:03:17 ]
Ой, Ти дуже швидко перелітаєш з місця на місце... :о)))
Та мріють... Добре, що ще їм хочеться це робити.
Я.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 12:06:50 ]
Вона і Він, то вічна тема. Гарно ж вони мріють про своє! У тебе дуже пісенні, мелодичні верлібри. Це мені дуже!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:23:16 ]
Миколо, мені приємно, що тобі дуже... :о))
Бачу, що настрій цей вірш може викликати двоякий. І це добре...
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:46:26 ]
Трішки відома антитеза.
„Поглядами мовчать”. Цікавий вислів. Ми звикли до красномовних поглядів. Я маю на увазі виключно літературу. Про інші не кажу, бо в них ціла гамма почуттів і нюансів.
Я уявив очі тільки що померлої людини. Вони щось висловлюють чи ні?
Оксіморон (оксюморон). У „сльозами сміючись” я виявив саме його.
Гарний вірш з помітним відтінком камерності.
Дякую.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 15:05:59 ]
О, Гаррі, якщо науково глянути на цю антитезу і підійти по-філософськи - то не така вона уже й відома, бо не "Він і Вона", а "Вона і Він". У послідовності вживання відчувається великий зміст і таїна цієї антитези. Але, очевидно, до образу гоблінів їй далеко... :о))
Очі померлої людини не мовчать, бо мовчання має свій зміст. Вони просто гаснуть. Хтось натиснув на вимикач і стало темно.
Дякуюю
З повагою,
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 15:09:58 ]
Прийнято до відома :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 16:29:46 ]
От і добре... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 18:48:19 ]
(Втираючи непрохану сльозу): Ех, житіє моє! Що ж усе так печально, га? Пішла я відкорковувати пляшку (вже ж вечір)... Заходьте у гості, разом якось веселіше ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:11:35 ]
це у мене жіночий роман в "стіхах" вийшов... чи, як то кажуть - "богатиє тоже плачут"... :о)))
всі дівчата сльозу зронили.
відкоркована пляшка ввечері у такій компанії - це щось. люблю такі посиденьки (хапаю свою пляшку - для асортименту і йду змагатися з котом за картоплину)...
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:19:16 ]
Яринцю,
Три рази часом е не задужо мрій? Нє?
А я би сказав так:
"Кожен (кожне) щастя
міряє..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:26:31 ]
Та може й правду кажеш, що забагато. Я також так думала, але я б хотіла залишити "кожен про своє". Дієслово можна замінити. Може "марять", може "снять"... Не знаю. Подумаю ще.
Дякую.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 09:51:26 ]
Як вчасно явився цей верлібр (мені)! На відстані руки, - на відстані майже неосмисленій. Вбираю кожен рядок, як губка. Моя оцінка - "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 22:44:17 ]
Тішуся, що він комусь справді потрібний, цей верлібр.
Дякую, світленька Світланко.
:о)
Я.