ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 Вона і Він
Образ твору Вона і Він...
На відстані руки
поглядами мовчать...

Вона -
на безіменний палець
ніжність нанизує,
білої смуги
пустку вкриваючи,
сльозами сміючись,
мріє.

Він -
сліди Її на себе міряє,
самотності квітку
зігріти хоче,
до ніг тягарі сумніву
прив’язує,
словами жонглюючи,
мріє.

Вона і Він.
На відстані руки...
Кожен про своє -
мріють.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-14 23:48:28
Переглядів сторінки твору 8040
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.5  (5.094 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 23:57:01 ]
На відстані руки...
Кожен про своє -
мріють...... і навіть не здогадуються, що про різне... до часу не здогадуються.....
Ой і примусила ти мене розплакатись.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 00:44:22 ]
Як Ви гарно вмієте сказати, Ярино!
Я захоплена Вашими верлібрами.
Ніколи не писала Вам коментарів, проте перечитувала всі Ваші опубліковані вірші та іншу поезію.
Чудово!
Такі чарівні образи, так просто і водночас мудро сказано.
Дякую.
З повагою,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 01:03:05 ]
Кожен про своє... Сумно, але гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 08:38:52 ]
Гарно, Яроно! Видно, що розумієшся як на жіночих, так і на чоловічих почуваннях, і пишеш про них делікатно, без попси. Молодчинка! Па-па.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:58:03 ]
Софійко, вибачай, під комент не попаду...
Ага... момент прозріння дуже болючий, але нічого не зробиш, може воно й потрібно.
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:59:07 ]
Оксано, велика дяка за гарні слова.
Чекатиму Ваших коментарів ..
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:59:59 ]
Іринко, чогось воно так є, що і сум буває гарним.
Дякую, що читаєте.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 09:02:03 ]
Ой Мироне, про почування можна тільки делікатно. А розумітися на них - то значить життя жити. Просто по-філософськи треба до цього всього ставитися, без зайвого надриву.
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 09:24:08 ]
Самотності квітку зігріти хоче...
Щира правда.......Зігріти за те, що вона ніжність нанизує...
Красиво. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 09:41:45 ]
добре було б зігріти не за щось, а тому, що хочеться зігріти...
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 11:48:50 ]
"Кожен про своє -
мріють." - !!!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 12:03:17 ]
Ой, Ти дуже швидко перелітаєш з місця на місце... :о)))
Та мріють... Добре, що ще їм хочеться це робити.
Я.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 12:06:50 ]
Вона і Він, то вічна тема. Гарно ж вони мріють про своє! У тебе дуже пісенні, мелодичні верлібри. Це мені дуже!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:23:16 ]
Миколо, мені приємно, що тобі дуже... :о))
Бачу, що настрій цей вірш може викликати двоякий. І це добре...
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:46:26 ]
Трішки відома антитеза.
„Поглядами мовчать”. Цікавий вислів. Ми звикли до красномовних поглядів. Я маю на увазі виключно літературу. Про інші не кажу, бо в них ціла гамма почуттів і нюансів.
Я уявив очі тільки що померлої людини. Вони щось висловлюють чи ні?
Оксіморон (оксюморон). У „сльозами сміючись” я виявив саме його.
Гарний вірш з помітним відтінком камерності.
Дякую.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 15:05:59 ]
О, Гаррі, якщо науково глянути на цю антитезу і підійти по-філософськи - то не така вона уже й відома, бо не "Він і Вона", а "Вона і Він". У послідовності вживання відчувається великий зміст і таїна цієї антитези. Але, очевидно, до образу гоблінів їй далеко... :о))
Очі померлої людини не мовчать, бо мовчання має свій зміст. Вони просто гаснуть. Хтось натиснув на вимикач і стало темно.
Дякуюю
З повагою,
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 15:09:58 ]
Прийнято до відома :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 16:29:46 ]
От і добре... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 18:48:19 ]
(Втираючи непрохану сльозу): Ех, житіє моє! Що ж усе так печально, га? Пішла я відкорковувати пляшку (вже ж вечір)... Заходьте у гості, разом якось веселіше ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:11:35 ]
це у мене жіночий роман в "стіхах" вийшов... чи, як то кажуть - "богатиє тоже плачут"... :о)))
всі дівчата сльозу зронили.
відкоркована пляшка ввечері у такій компанії - це щось. люблю такі посиденьки (хапаю свою пляшку - для асортименту і йду змагатися з котом за картоплину)...
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:19:16 ]
Яринцю,
Три рази часом е не задужо мрій? Нє?
А я би сказав так:
"Кожен (кожне) щастя
міряє..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:26:31 ]
Та може й правду кажеш, що забагато. Я також так думала, але я б хотіла залишити "кожен про своє". Дієслово можна замінити. Може "марять", може "снять"... Не знаю. Подумаю ще.
Дякую.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 09:51:26 ]
Як вчасно явився цей верлібр (мені)! На відстані руки, - на відстані майже неосмисленій. Вбираю кожен рядок, як губка. Моя оцінка - "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 22:44:17 ]
Тішуся, що він комусь справді потрібний, цей верлібр.
Дякую, світленька Світланко.
:о)
Я.