ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.12.04 10:17
Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.

Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром

Микола Дудар
2024.12.04 09:39
Щебече ластівка… щебече
Заслухавсь вітер, зліз із хмар
І відкотив могильний вечір
І вийшов з церкви паламар…
Стояли й слухали молитву
Таку молитву з молитов
Весною й літечком сповиту
Немов рождалися… немов…

Микола Соболь
2024.12.04 05:36
Вечір чорніший за каву,
кіт, як брудний коминяр,
повні чекає появу
не співрозмовник – казкар,
ніжно слова огортають
і у вечірній габі,
наче на сходинках раю
пастку готує тобі.

Віктор Кучерук
2024.12.04 05:35
Забув про сни і мало їм,
І легко збуджуюсь щоденно,
Бо привела навічно в дім
Безсоння хміль і шал натхнення.
Ще стільки пристрасті ні в кім
Не проявлялось безнастанно, –
Вона кипить в єстві твоїм
І парко дихає коханням.

Микола Дудар
2024.12.03 21:11
Хоч кричи, хоч вішайсь — сенсу нуль…
( Пам’ятайте батькові поради… )
Дрихне гарно втомлений пітбуль —
Втіха наша кожної розради…
Настрій нижче плінтуса… Приліг,
Дивиться з-під лоба і бурмоче:
«Викинь свої крики за поріг
І зривати горло перехочеш…»

Світлана Пирогова
2024.12.03 20:20
Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.
І закохала очі сині в карі.
Благословляли з неба світлість хмари.

І сніжно-біла ніжність пудрила обличчя.
Здавалося, яскраве миготіння кличе.
В магічні ті обійми теплі-теплі.

Борис Костиря
2024.12.03 19:42
Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,
які простягають свої клешні
до наших заповітних мрій.
В імлі зависають думки
і стають застиглими,
безбережними, драглистими,
усепроникненими, як цей туман.

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося… дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
аби урятувати хоч дітей!
Як довго ще ми будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 Вона і Він
Образ твору Вона і Він...
На відстані руки
поглядами мовчать...

Вона -
на безіменний палець
ніжність нанизує,
білої смуги
пустку вкриваючи,
сльозами сміючись,
мріє.

Він -
сліди Її на себе міряє,
самотності квітку
зігріти хоче,
до ніг тягарі сумніву
прив’язує,
словами жонглюючи,
мріє.

Вона і Він.
На відстані руки...
Кожен про своє -
мріють.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-14 23:48:28
Переглядів сторінки твору 7150
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.5  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 23:57:01 ]
На відстані руки...
Кожен про своє -
мріють...... і навіть не здогадуються, що про різне... до часу не здогадуються.....
Ой і примусила ти мене розплакатись.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 00:44:22 ]
Як Ви гарно вмієте сказати, Ярино!
Я захоплена Вашими верлібрами.
Ніколи не писала Вам коментарів, проте перечитувала всі Ваші опубліковані вірші та іншу поезію.
Чудово!
Такі чарівні образи, так просто і водночас мудро сказано.
Дякую.
З повагою,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 01:03:05 ]
Кожен про своє... Сумно, але гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 08:38:52 ]
Гарно, Яроно! Видно, що розумієшся як на жіночих, так і на чоловічих почуваннях, і пишеш про них делікатно, без попси. Молодчинка! Па-па.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:58:03 ]
Софійко, вибачай, під комент не попаду...
Ага... момент прозріння дуже болючий, але нічого не зробиш, може воно й потрібно.
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:59:07 ]
Оксано, велика дяка за гарні слова.
Чекатиму Ваших коментарів ..
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 08:59:59 ]
Іринко, чогось воно так є, що і сум буває гарним.
Дякую, що читаєте.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 09:02:03 ]
Ой Мироне, про почування можна тільки делікатно. А розумітися на них - то значить життя жити. Просто по-філософськи треба до цього всього ставитися, без зайвого надриву.
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 09:24:08 ]
Самотності квітку зігріти хоче...
Щира правда.......Зігріти за те, що вона ніжність нанизує...
Красиво. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 09:41:45 ]
добре було б зігріти не за щось, а тому, що хочеться зігріти...
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 11:48:50 ]
"Кожен про своє -
мріють." - !!!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 12:03:17 ]
Ой, Ти дуже швидко перелітаєш з місця на місце... :о)))
Та мріють... Добре, що ще їм хочеться це робити.
Я.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 12:06:50 ]
Вона і Він, то вічна тема. Гарно ж вони мріють про своє! У тебе дуже пісенні, мелодичні верлібри. Це мені дуже!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:23:16 ]
Миколо, мені приємно, що тобі дуже... :о))
Бачу, що настрій цей вірш може викликати двоякий. І це добре...
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:46:26 ]
Трішки відома антитеза.
„Поглядами мовчать”. Цікавий вислів. Ми звикли до красномовних поглядів. Я маю на увазі виключно літературу. Про інші не кажу, бо в них ціла гамма почуттів і нюансів.
Я уявив очі тільки що померлої людини. Вони щось висловлюють чи ні?
Оксіморон (оксюморон). У „сльозами сміючись” я виявив саме його.
Гарний вірш з помітним відтінком камерності.
Дякую.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 15:05:59 ]
О, Гаррі, якщо науково глянути на цю антитезу і підійти по-філософськи - то не така вона уже й відома, бо не "Він і Вона", а "Вона і Він". У послідовності вживання відчувається великий зміст і таїна цієї антитези. Але, очевидно, до образу гоблінів їй далеко... :о))
Очі померлої людини не мовчать, бо мовчання має свій зміст. Вони просто гаснуть. Хтось натиснув на вимикач і стало темно.
Дякуюю
З повагою,
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 15:09:58 ]
Прийнято до відома :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 16:29:46 ]
От і добре... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 18:48:19 ]
(Втираючи непрохану сльозу): Ех, житіє моє! Що ж усе так печально, га? Пішла я відкорковувати пляшку (вже ж вечір)... Заходьте у гості, разом якось веселіше ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:11:35 ]
це у мене жіночий роман в "стіхах" вийшов... чи, як то кажуть - "богатиє тоже плачут"... :о)))
всі дівчата сльозу зронили.
відкоркована пляшка ввечері у такій компанії - це щось. люблю такі посиденьки (хапаю свою пляшку - для асортименту і йду змагатися з котом за картоплину)...
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:19:16 ]
Яринцю,
Три рази часом е не задужо мрій? Нє?
А я би сказав так:
"Кожен (кожне) щастя
міряє..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:26:31 ]
Та може й правду кажеш, що забагато. Я також так думала, але я б хотіла залишити "кожен про своє". Дієслово можна замінити. Може "марять", може "снять"... Не знаю. Подумаю ще.
Дякую.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 09:51:26 ]
Як вчасно явився цей верлібр (мені)! На відстані руки, - на відстані майже неосмисленій. Вбираю кожен рядок, як губка. Моя оцінка - "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 22:44:17 ]
Тішуся, що він комусь справді потрібний, цей верлібр.
Дякую, світленька Світланко.
:о)
Я.