ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Марокканські візерунки
Образ твору Іди за мною… слід у слід… по пилу.
Пишу тобі тонку доріжку пряну
Медіною куркумового тіла,
Стежинами гарячого шафрану.

Читай мої таємні чари серцем:
Лише тобі розкрився ніжний лотос,
Лише тобі горить червоним перцем
Моїх цілунків полум’яний дотик.

Розплутуй в’язь… нехай письмо розкаже,
Як у вечірній розкоші пустелі,
На тканих шовком подушках оази
Скорю тебе легендами берберів.

Спою терпкúми пахощами шкіри,
Вже під чадрою не сховаю вроди,
І ти відчуєш в ароматах зíри
Як я всміхаюсь таїною сходу.

А вже як ніч проллє свої щедроти,
І сповістять про захід муедзини,
В собі не стримуй колір теракоту –
Нехай нуртує кров шаленим плином!

Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною.

[Пишу тобі магічні знаки... хною...]




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-09 09:59:42
Переглядів сторінки твору 9359
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.993 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-09 11:23:17 ]
ЧУДОВО!!! Просто зачарувався


Певно мається на увазі "Лише тобі роЗкрився ніжний лотос"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:29:17 ]
Заради вашого "ЧУДОВО!!!" варто було старатися. :)))

Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:28:57 ]
Справді, Вам вдалося передати всі таємниці Сходу. Гарний вірш - і за формою, і за змістом. Лише, думаю, останній рядок не зовсім доречний. Чудово було б завершити словами:
"Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:36:02 ]
Дякую, Олено, за приємні слова.
А ще коханий повинен знайти у павутині візерунків своє ім'я. А ще пророцтво..., і обітницю... Чи можна розгадати жінку повністю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 15:41:11 ]

Якщо це мені :)

І у мене теж у голові
помисли далеко не нові:
ми звертаємо з доріжки
поблудити літом трішки,
де ні разу не бували
навесні.

А птахи щебечуть голосні,
Ми з тобою наче уві сні.
Туфельку знімаю з ніжки -
янголи ж не ходять пішки!
Навісні мої обійми
повесні!

І журитись я тобі не дам -
в нас - не рай, і я вже не Адам.
Для коханням обраної кішки
назубок я вивчив ролі мишки
до і після, наче рими
до "Сезам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:00:15 ]
Яка зухвала самовпевненість! :)


Вам позувала Галатея ню –
Лишився слід на пальцях від вогню…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 17:57:25 ]


Лишився слід від ярого вогню?!..
Полум'янію ним, як від_"люблю"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 16:26:32 ]
Жагуче сонце всі стирає грані
І ми з тобою стиглим літом п’яні,
Тонка межа між дійсністю і сном,
Цілунки соком ягідним багряні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-22 16:17:30 ]


Нічний гість
Перебравши жаги до безтямного вчинку,
підхоплю на коня зачаровану жінку,
хоч у неї сім’я і маленька дитина,
і куди їй моя холостяцька гостина!..

Кінь мій зорями стелить стежки за собою.
Відпалати і нам пристрастю неземною!
Безтілесне кохання... Без тіні провини
проминатимуть сни із любовної глини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 12:42:57 ]
Неси мене на дикому мустангу
Туди, де мутнохвилі води Гангу
Здійснять для нас священний свій обряд.
Хай сни сакральні зіткані з ефіру,
Та сіллю на моїй лишиться шкірі
Амбри твоєї терпкий аромат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-26 13:44:23 ]


Поетка
А відтак повернешся опісля додому,
мандрування далекого видихнеш втому,
від буття неземного нема порятунку,
два світи, дві любові - у серці одному...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 14:09:02 ]
Малярка

У вечір муаровий манговий сік
По краєчку неба налито –
Малюю пейзажі, а неподалік
Ти – гондольєро-літо:

Звабливі вуста, мигдалевий зір,
Засмагле до бронзи тіло…
І знову розіллється по лозі
Прадавньо-густе, зброділе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:30:31 ]
Гарно, Оленко!
У тебе вже цілий цикл поетичного "Клубу мандрівників" чи то уроків географії:)
Не надто римується лотос - дотик. Можливо змінити, написавши щось про "голос"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:44:15 ]
Привіт, Олександре. Ні, то не уроки географії, і навіть не уроки поезії, то так я танцюю. То усе, що у мені тисячами років, нашаруваннями, відголосом. І аж до сьогодні. І сама дивиюся - як я не старію?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 14:50:38 ]
Залишайся завжди такою замріяною, зачаровано-молодою, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:24:25 ]
:) Дякую... (а далі читайте по мереживу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:40:04 ]
А по-моєму, все чудово-географічно-еротично. ) Голосу в поезії забагато, дотиків - менше. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 13:48:55 ]
Точно, Іринко, а я все думаю, чогось ніби трохи бракує! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:17:52 ]
Чого саме? Чи не перцю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:57:17 ]
Дякую, Іринко, коли ви пишете себе зеленою травою, чи вишневою корою, я теж вас відчуваю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 16:30:54 ]
Оленко, блукала Вашими сторіночками - стільки вражень!Дякую за Вашу творчість, Ви - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:03:14 ]
Які слова! Дякую, Тетяно. Ціную вашу увагу.

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 16:44:14 ]
пишу тобі магічні знаки осінню і хною!)) гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:05:36 ]
А в оригіналі: "Іди, хабібі, сдід у слід за мною" :)

Щиро вдячна, Маріанно. Мені страшенно подобається ваше ім'я, і сестричку у мене теж так звати! Ви мені тепер наче рідна. :)