ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
* * *
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Чаша, що зроблена з бронзи
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Фантомний розум
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Містечко дерев'яне (рондель)
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
* * *
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
* * *
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий і море
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Ретроспективна перспектива?
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
* * *
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Обличчя обличчя
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Синтепон
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
У Світлий Вівторок
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Марокканські візерунки
Образ твору Іди за мною… слід у слід… по пилу.
Пишу тобі тонку доріжку пряну
Медіною куркумового тіла,
Стежинами гарячого шафрану.

Читай мої таємні чари серцем:
Лише тобі розкрився ніжний лотос,
Лише тобі горить червоним перцем
Моїх цілунків полум’яний дотик.

Розплутуй в’язь… нехай письмо розкаже,
Як у вечірній розкоші пустелі,
На тканих шовком подушках оази
Скорю тебе легендами берберів.

Спою терпкúми пахощами шкіри,
Вже під чадрою не сховаю вроди,
І ти відчуєш в ароматах зíри
Як я всміхаюсь таїною сходу.

А вже як ніч проллє свої щедроти,
І сповістять про захід муедзини,
В собі не стримуй колір теракоту –
Нехай нуртує кров шаленим плином!

Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною.

[Пишу тобі магічні знаки... хною...]




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-09 09:59:42
Переглядів сторінки твору 9558
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.993 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-09 11:23:17 ]
ЧУДОВО!!! Просто зачарувався


Певно мається на увазі "Лише тобі роЗкрився ніжний лотос"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:29:17 ]
Заради вашого "ЧУДОВО!!!" варто було старатися. :)))

Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:28:57 ]
Справді, Вам вдалося передати всі таємниці Сходу. Гарний вірш - і за формою, і за змістом. Лише, думаю, останній рядок не зовсім доречний. Чудово було б завершити словами:
"Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:36:02 ]
Дякую, Олено, за приємні слова.
А ще коханий повинен знайти у павутині візерунків своє ім'я. А ще пророцтво..., і обітницю... Чи можна розгадати жінку повністю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 15:41:11 ]

Якщо це мені :)

І у мене теж у голові
помисли далеко не нові:
ми звертаємо з доріжки
поблудити літом трішки,
де ні разу не бували
навесні.

А птахи щебечуть голосні,
Ми з тобою наче уві сні.
Туфельку знімаю з ніжки -
янголи ж не ходять пішки!
Навісні мої обійми
повесні!

І журитись я тобі не дам -
в нас - не рай, і я вже не Адам.
Для коханням обраної кішки
назубок я вивчив ролі мишки
до і після, наче рими
до "Сезам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:00:15 ]
Яка зухвала самовпевненість! :)


Вам позувала Галатея ню –
Лишився слід на пальцях від вогню…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 17:57:25 ]


Лишився слід від ярого вогню?!..
Полум'янію ним, як від_"люблю"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 16:26:32 ]
Жагуче сонце всі стирає грані
І ми з тобою стиглим літом п’яні,
Тонка межа між дійсністю і сном,
Цілунки соком ягідним багряні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-22 16:17:30 ]


Нічний гість
Перебравши жаги до безтямного вчинку,
підхоплю на коня зачаровану жінку,
хоч у неї сім’я і маленька дитина,
і куди їй моя холостяцька гостина!..

Кінь мій зорями стелить стежки за собою.
Відпалати і нам пристрастю неземною!
Безтілесне кохання... Без тіні провини
проминатимуть сни із любовної глини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 12:42:57 ]
Неси мене на дикому мустангу
Туди, де мутнохвилі води Гангу
Здійснять для нас священний свій обряд.
Хай сни сакральні зіткані з ефіру,
Та сіллю на моїй лишиться шкірі
Амбри твоєї терпкий аромат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-26 13:44:23 ]


Поетка
А відтак повернешся опісля додому,
мандрування далекого видихнеш втому,
від буття неземного нема порятунку,
два світи, дві любові - у серці одному...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 14:09:02 ]
Малярка

У вечір муаровий манговий сік
По краєчку неба налито –
Малюю пейзажі, а неподалік
Ти – гондольєро-літо:

Звабливі вуста, мигдалевий зір,
Засмагле до бронзи тіло…
І знову розіллється по лозі
Прадавньо-густе, зброділе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:30:31 ]
Гарно, Оленко!
У тебе вже цілий цикл поетичного "Клубу мандрівників" чи то уроків географії:)
Не надто римується лотос - дотик. Можливо змінити, написавши щось про "голос"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:44:15 ]
Привіт, Олександре. Ні, то не уроки географії, і навіть не уроки поезії, то так я танцюю. То усе, що у мені тисячами років, нашаруваннями, відголосом. І аж до сьогодні. І сама дивиюся - як я не старію?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 14:50:38 ]
Залишайся завжди такою замріяною, зачаровано-молодою, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:24:25 ]
:) Дякую... (а далі читайте по мереживу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:40:04 ]
А по-моєму, все чудово-географічно-еротично. ) Голосу в поезії забагато, дотиків - менше. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 13:48:55 ]
Точно, Іринко, а я все думаю, чогось ніби трохи бракує! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:17:52 ]
Чого саме? Чи не перцю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:57:17 ]
Дякую, Іринко, коли ви пишете себе зеленою травою, чи вишневою корою, я теж вас відчуваю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 16:30:54 ]
Оленко, блукала Вашими сторіночками - стільки вражень!Дякую за Вашу творчість, Ви - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:03:14 ]
Які слова! Дякую, Тетяно. Ціную вашу увагу.

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 16:44:14 ]
пишу тобі магічні знаки осінню і хною!)) гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:05:36 ]
А в оригіналі: "Іди, хабібі, сдід у слід за мною" :)

Щиро вдячна, Маріанно. Мені страшенно подобається ваше ім'я, і сестричку у мене теж так звати! Ви мені тепер наче рідна. :)