ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
За хмарою
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
***
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Ренесанс
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
Доля
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся (сонет)
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
***
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
* * *
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Марокканські візерунки
Образ твору Іди за мною… слід у слід… по пилу.
Пишу тобі тонку доріжку пряну
Медіною куркумового тіла,
Стежинами гарячого шафрану.

Читай мої таємні чари серцем:
Лише тобі розкрився ніжний лотос,
Лише тобі горить червоним перцем
Моїх цілунків полум’яний дотик.

Розплутуй в’язь… нехай письмо розкаже,
Як у вечірній розкоші пустелі,
На тканих шовком подушках оази
Скорю тебе легендами берберів.

Спою терпкúми пахощами шкіри,
Вже під чадрою не сховаю вроди,
І ти відчуєш в ароматах зíри
Як я всміхаюсь таїною сходу.

А вже як ніч проллє свої щедроти,
І сповістять про захід муедзини,
В собі не стримуй колір теракоту –
Нехай нуртує кров шаленим плином!

Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною.

[Пишу тобі магічні знаки... хною...]




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-09 09:59:42
Переглядів сторінки твору 10145
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.993 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-09 11:23:17 ]
ЧУДОВО!!! Просто зачарувався


Певно мається на увазі "Лише тобі роЗкрився ніжний лотос"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:29:17 ]
Заради вашого "ЧУДОВО!!!" варто було старатися. :)))

Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:28:57 ]
Справді, Вам вдалося передати всі таємниці Сходу. Гарний вірш - і за формою, і за змістом. Лише, думаю, останній рядок не зовсім доречний. Чудово було б завершити словами:
"Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:36:02 ]
Дякую, Олено, за приємні слова.
А ще коханий повинен знайти у павутині візерунків своє ім'я. А ще пророцтво..., і обітницю... Чи можна розгадати жінку повністю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 15:41:11 ]

Якщо це мені :)

І у мене теж у голові
помисли далеко не нові:
ми звертаємо з доріжки
поблудити літом трішки,
де ні разу не бували
навесні.

А птахи щебечуть голосні,
Ми з тобою наче уві сні.
Туфельку знімаю з ніжки -
янголи ж не ходять пішки!
Навісні мої обійми
повесні!

І журитись я тобі не дам -
в нас - не рай, і я вже не Адам.
Для коханням обраної кішки
назубок я вивчив ролі мишки
до і після, наче рими
до "Сезам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:00:15 ]
Яка зухвала самовпевненість! :)


Вам позувала Галатея ню –
Лишився слід на пальцях від вогню…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 17:57:25 ]


Лишився слід від ярого вогню?!..
Полум'янію ним, як від_"люблю"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 16:26:32 ]
Жагуче сонце всі стирає грані
І ми з тобою стиглим літом п’яні,
Тонка межа між дійсністю і сном,
Цілунки соком ягідним багряні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-22 16:17:30 ]


Нічний гість
Перебравши жаги до безтямного вчинку,
підхоплю на коня зачаровану жінку,
хоч у неї сім’я і маленька дитина,
і куди їй моя холостяцька гостина!..

Кінь мій зорями стелить стежки за собою.
Відпалати і нам пристрастю неземною!
Безтілесне кохання... Без тіні провини
проминатимуть сни із любовної глини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 12:42:57 ]
Неси мене на дикому мустангу
Туди, де мутнохвилі води Гангу
Здійснять для нас священний свій обряд.
Хай сни сакральні зіткані з ефіру,
Та сіллю на моїй лишиться шкірі
Амбри твоєї терпкий аромат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-26 13:44:23 ]


Поетка
А відтак повернешся опісля додому,
мандрування далекого видихнеш втому,
від буття неземного нема порятунку,
два світи, дві любові - у серці одному...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 14:09:02 ]
Малярка

У вечір муаровий манговий сік
По краєчку неба налито –
Малюю пейзажі, а неподалік
Ти – гондольєро-літо:

Звабливі вуста, мигдалевий зір,
Засмагле до бронзи тіло…
І знову розіллється по лозі
Прадавньо-густе, зброділе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:30:31 ]
Гарно, Оленко!
У тебе вже цілий цикл поетичного "Клубу мандрівників" чи то уроків географії:)
Не надто римується лотос - дотик. Можливо змінити, написавши щось про "голос"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:44:15 ]
Привіт, Олександре. Ні, то не уроки географії, і навіть не уроки поезії, то так я танцюю. То усе, що у мені тисячами років, нашаруваннями, відголосом. І аж до сьогодні. І сама дивиюся - як я не старію?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 14:50:38 ]
Залишайся завжди такою замріяною, зачаровано-молодою, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:24:25 ]
:) Дякую... (а далі читайте по мереживу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:40:04 ]
А по-моєму, все чудово-географічно-еротично. ) Голосу в поезії забагато, дотиків - менше. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 13:48:55 ]
Точно, Іринко, а я все думаю, чогось ніби трохи бракує! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:17:52 ]
Чого саме? Чи не перцю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:57:17 ]
Дякую, Іринко, коли ви пишете себе зеленою травою, чи вишневою корою, я теж вас відчуваю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 16:30:54 ]
Оленко, блукала Вашими сторіночками - стільки вражень!Дякую за Вашу творчість, Ви - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:03:14 ]
Які слова! Дякую, Тетяно. Ціную вашу увагу.

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 16:44:14 ]
пишу тобі магічні знаки осінню і хною!)) гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:05:36 ]
А в оригіналі: "Іди, хабібі, сдід у слід за мною" :)

Щиро вдячна, Маріанно. Мені страшенно подобається ваше ім'я, і сестричку у мене теж так звати! Ви мені тепер наче рідна. :)