ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.31
07:03
Знову день спекотливий
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.
2026.05.30
16:49
…зараз і назавжди
річка до виднокраю,
човник вперед штовхаєш
до джерела води -
річка до виднокраю,
човник вперед штовхаєш
до джерела води -
2026.05.30
12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
2026.05.30
11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
2026.05.30
11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Звідки прий
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія " ТРАНСВЕСТИТНЕ..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія " ТРАНСВЕСТИТНЕ..."
Я очарован был тобой,
Влеченье пылкое питая
К тебе.
Убьет петля любви витая,
Как шнур от лампы, утюга,
Аркан, силок…
Но нет - удавка…
Мне честь мужчины дорога…
Ты Клавесин.
Никак не Клавка.
Зачем ко мне ты приставал?
Тебе нужны другие дроли.
Почто был нужен сеновал?
Какой позор…
Убиться, что ли?
Но я влечение убил.
Даст бог, забудется и драма -
Хватило бы сердечных сил
Воспрять душою после срама.
Я c марганцовкою полдня
Сижу в корыте, отмокая.
Ты лег нечестно под меня.
За что мне долюшка такая?
Алексий III Потапов
поезія “Жертва трансвестита”
Пародія
Інстинкт розмноження – то сила!
Але щоб так от довело:
Не розрізнити – милий, мила…
Богема, звісно, не село.
На сіновалі була б Мавка…
Я ж погуляти вийшов в парк.
Ти Клавесин? Я думав – Клавка!
За що спалили Жанну д’Арк?
І що вже тут про честь мужчини,
Коли трава і алкоголь?
Чудові стегна – я не винен,
Хто ж знав, що в тебе друга роль?
Яка ганьба! В петлю, на плаху?
Волосся дибки – справжній жах!
Ще друзі будуть “дерти лаха”,
Бо ж бачили, як ми в кущах…
Три дні не їсться і не спиться:
Як не крути – то блуд і гріх.
Застрéлюся! Яка різниця,
Хто, зрештою, під кого ліг?
Як добре – не Середньовіччя
(Ще може все спливе із рук)
Забили б каменем в обличчя,
По Торі – теж би був “каюк”.
Сиджу у ночвах. Відмокаю…
Яка підступна, “Клаво” ти!
Навряд чи попаду до раю.
І ще до лікаря іти…
Влеченье пылкое питая
К тебе.
Убьет петля любви витая,
Как шнур от лампы, утюга,
Аркан, силок…
Но нет - удавка…
Мне честь мужчины дорога…
Ты Клавесин.
Никак не Клавка.
Зачем ко мне ты приставал?
Тебе нужны другие дроли.
Почто был нужен сеновал?
Какой позор…
Убиться, что ли?
Но я влечение убил.
Даст бог, забудется и драма -
Хватило бы сердечных сил
Воспрять душою после срама.
Я c марганцовкою полдня
Сижу в корыте, отмокая.
Ты лег нечестно под меня.
За что мне долюшка такая?
Алексий III Потапов
поезія “Жертва трансвестита”
Пародія
Інстинкт розмноження – то сила!
Але щоб так от довело:
Не розрізнити – милий, мила…
Богема, звісно, не село.
На сіновалі була б Мавка…
Я ж погуляти вийшов в парк.
Ти Клавесин? Я думав – Клавка!
За що спалили Жанну д’Арк?
І що вже тут про честь мужчини,
Коли трава і алкоголь?
Чудові стегна – я не винен,
Хто ж знав, що в тебе друга роль?
Яка ганьба! В петлю, на плаху?
Волосся дибки – справжній жах!
Ще друзі будуть “дерти лаха”,
Бо ж бачили, як ми в кущах…
Три дні не їсться і не спиться:
Як не крути – то блуд і гріх.
Застрéлюся! Яка різниця,
Хто, зрештою, під кого ліг?
Як добре – не Середньовіччя
(Ще може все спливе із рук)
Забили б каменем в обличчя,
По Торі – теж би був “каюк”.
Сиджу у ночвах. Відмокаю…
Яка підступна, “Клаво” ти!
Навряд чи попаду до раю.
І ще до лікаря іти…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0971 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0971 seconds